Чому книга нам більше не товариш?

На людину сьогодні обрушуються величезні потоки інформації. Адже тепер з'явився інтернет, де можна нескінченно читати цікаві статті, передивлятись сайти, фотографії.

Після такого проведення часу ніхто не хоче брати до рук – книгу...

А не так давно книга була для людини справжным товаришем і цікавим способом провести час. Сьогодні ж деякі люди не визнають книг зовсім. Чому люди стали так мало читати? Мабуть зник культ книги. Раніше СРСР вважався найбільш читаючою нацією.

Сьогодні читати книги, не є предметом гордості. У тренді – комп'ютери, ноутбуки, планшети.

Задумайтесь, чи давно ви бачили рекламу, де успішна людина просто читає книжку? Так, зовсім складно пригадати. Це означає, що читати стало не модно. Але скоріше справа в тому, що людина звикла брати приклад з оточення і приклад читання це оточення давно не подає.

Як не дивно, але навіть на державному рівні стали замислюватись над цією проблемою. Віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич вважає, що Україна потребує державної програми з розвитку читання.

«Найбільший виклик українського книговидання полягає навіть не в черствості чиновника чи неповороткості бюрократичного апарату, а в тому, що половина українців не готова бачити в книзі джерело інформації та позитивних емоцій, бо не привчена змалку до читання»,- заявив він на конференції «Державна політика книжкової сфери: новий шанс для України», яка відбулася в приміщенні Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» на завершення проекту Book Platform в Україні в рамках програми «Культура» Східного Партнерства ЄС.

«Нам треба навчитися прищеплювати любов і повагу до книжки змалку з огляду на її виняткові можливості в поширенні знань і формуванні людської особистості. При всій повазі до радіо, телебачення й інтернет-ресурсів книга все ще залишається найбільш органічним і безпечним для здоров'я механізмом активізації тактильних і візуальних каналів сприйняття», - зауважив Олександр Сич.

Урядовець закликає до консолідації зусиль держави, громадянського суспільства та бізнесу не лише з визначення, але й реалізації державної політики у сфері вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження: «Лише спільними зусиллями ми зможемо мінімізувати традиційний патерналізм держави у цій сфері й оптимізувати її вплив на ситуацію в галузі», - підсумував Олександр Сич.

P.S. Читання – це мистецтво бачити світ із заплющеними очима. Бачити світ не бачачи його. В цьому його головна відмінність від кіно, театру, чи фотографії. Бо в цих видах мистецтва, нашим очам подають готові візуальні об'єкти. Натомість у книжках ми читаємо описи людей, пейзажів, сцен і це пробуджує нашу уяву. Тому люди, які не читають книжок, ризикують мати кепську уяву, а це завжди сумно!

Тетяна БОЙКО