СРСР та Україна: де жити краще

 СРСР та Україна: де жити краще

Недавнє опитування фонду "Демократичні ініціативи" та Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова показало, що 41% українців вважають життя в СРСР до 1985 року кращим порівняно з нинішнім.

При цьому 39% не згодні з цим твердженням, а 20% не змогли відповісти.

Це питання дуже політизоване, тому на нього рідко дають об'єктивну відповідь.

Для прикладу, на сході країни 56% українців вважають, що життя в СРСР до 1985 року було кращим порівняно з нинішнім. Найменша підтримка даного питання у жителів західних областей - 23% опитаних.

У даній статті наведені факти, яким все ж був рівень життя за СРСР. Детальний аналіз показує: твердження про те, що в СРСР рівень життя був вищим, - міф. Хоча Україна залишається однією з найбідніших країн Європи, рівень життя сьогодні в рази вищий, ніж був у найкращі періоди життя СРСР.

Купівельна спроможність

На 1 січня 2013 року середня зарплата в Україні становила 3 377 грн, середня пенсія - 1 470 грн. У 1976 році середня зарплата в УРСР становила 129 рублів. Окремо даних щодо середньої пенсії в УРСР знайти не вдалося, проте в середньому у Союзі вона становила 47,5 рубля.

Середня зарплата в УРСР була нижчою, ніж в цілому у СРСР, найбільш ймовірно, так само було і з пенсією. Однак для певності варто вважати, що в УРСР середня пенсія теж становила 47,5 рубля.

Чому вибрано саме 1976 рік? Бо це період, який у народі згадується як час найменшого дефіциту в магазинах. Хоча в реальності навіть у брежнєвські часи "отоваритися" на всю зарплату бажаними товарами було неможливо.

Дані про ціни в СРСР взято звідси, а про українські ціни - з системи онлайн-замовлення товарів супермаркету "Мегамаркет" та інших джерел. Нижче - таблиця того, що може собі дозволити українець на середню зарплату в СРСР та Україні.


* - без врахування субсидії.

В СРСР дешевими, але не більш доступними, ніж нині, були лише окремі субсидійовані товари. Люди, що займалися виробництвом ковбаси в радянські часи, стверджують: її реальна собівартість була 9-10 руб, хоча вона продавалася за 2,3 руб. Проте субсидіювати можна лише за рахунок самих громадян.

Жителям УРСР в рази дорожче, порівняно із сьогоденням, обходилися більшість видів продуктів харчування, одягу та побутової техніки. Зокрема, сьогодні українці можуть собі дозволити в чотири рази більше яєць та цукру, в п'ять разів більше олії. Одяг і побутова техніка, залежно від виду, у два-вісім разів доступніші.

Крім того, тепер не доводиться стояти в чергах, а асортимент товарів взагалі не до порівняння.

Якість товарів не підлягає кількісній оцінці, тому це питання завжди буде відкрите для дискусії. Часто доводиться чути, що якість окремих товарів, таких як морозиво, хліб та ковбаса, була кращою в СРСР. Протилежне часто кажуть про "сині кури", цигарки, одяг, взуття, більшість техніки та авто.

Комунальні послуги та житловий фонд

Детальний аналіз показує, що послуги, пов'язані з утриманням житла, в СРСР не були більш доступні, ніж сьогодні. Абонентська плата за стаціонарний телефон та електроенергія сьогодні у два та п'ять разів доступніші відповідно.

Хоча інші комунальні послуги в розрахунку на одну людину номінально обходяться удвічі дорожче, ніж в СРСР.

Разом з тим, сьогодні на одну людину припадає 23 кв м житлової площі, в СРСР у 1975 році - лише 12 кв м. Тому не дивно, що комунальні послуги, левову частку яких становить обігрів житла, стали дорожчими в розрахунку на одну особу.

Проте сьогодні держава покриває витрати на комунальні послуги, що перевищують 10% доходу на 21 кв м площі на особу, а для громадян, які живуть в однокімнатній квартирі, - на загальну площу, незалежно від розміру квартири.

10% - приблизно таку частину доходу витрачали радянські сім'ї на оплату комунальних послуг. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що доступність комунальних послуг в Україні є не меншою, ніж вона була в СРСР.

Охорона здоров'я

Де рівень охорони здоров'я вищий - дуже складне питання. Проблема в тому, що охорону здоров'я не можна просто виміряти кількістю ліжок чи вартістю ліків. Потрібно дивитися на реальні показники, що характеризують стан здоров'я українців: тривалість життя, рівень смертності, поширеність захворювань.

На здоров'я впливає багато факторів: екологія, харчування, спосіб життя, вживання алкоголю та сигарет. Те, що українці можуть собі дозволити значно краще харчуватися, ніж в СРСР, позитивно позначається на тривалості життя.

З іншого боку, кількість алкоголю, який можуть купити українці, теж значно зросла, хоча невідомо, чи спричинило це ріст споживання. Власне, куріння та вживання алкоголю і є причиною смертності номер один серед українців. Позитивним є те, що порівняно з радянськими часами значно зріс асортимент ліків в аптеках.

На жаль, авторам не вдалося знайти порівняльних даних про вартість ліків у часи СРСР і сьогодні. Можна стверджувати лише те, що за тривалістю життя Україна після спаду у 1990-х роках вийшла на рівень радянських часів.

Найбільшого прогресу Україна досягла у зменшенні смертності новонароджених. Проте протягом 1990-х років рівень дитячої смертності в Україні зростав порівняно з радянськими часами, на відміну від Росії чи Білорусі.

Різниця в доходах між багатими та бідними

Ще одним поширеним міфом про СРСР є твердження, що раніше різниця в доходах між багатими і бідними була менша. Це твердження є правдою для 1990-х років для всіх колишніх членів СРСР, а також для сьогоднішньої економіки Росії.

Проте після завершення періодів гіперінфляції те дефолтів упродовж 2000-х років спостерігається значне зменшення розриву в багатстві різних верств населення.

Світовий банк оцінює, що сукупний дохід 10% найбагатших українців у п'ять разів вищий за сукупний дохід 10% найбідніших. Згідно з дослідженням B. Сичової в СРСР різниця становила близько трьох разів.

Проте, якщо дані Світового банку враховують тіньову економіку, то дослідження Сичової - ні. Крім цього, дослідження Сичової не враховує того, що найбагатші люди в СРСР мали також кращий доступ до дефіцитних товарів.

Цікаво, що в плані соціальної політики Росія, Україна та Білорусь обрали після розвалу СРСР різні напрямки. У Росії - більш різке та значне збільшення різниці у доходах між багатими та бідними у 1990-х роках, ніж це було в Україні чи Білорусі.

У Росії досі у 2,5 разу більша різниця між доходами багатих та бідних, ніж в Україні чи Білорусі. Сьогодні Україна є безумовним чемпіоном з витрат на соціальне забезпечення серед країн соцтабору. В Україні соціальна допомога становить 37% доходів населення порівняно з 15% в радянські часи і 18% у сучасній Росії.

Оглядатися назад нема сенсу

Як показує наведена статистика, в українців, порівняно з радянськими часами, значно вища купівельна спроможність. Цікаво, що купівельна спроможність пенсіонерів зросла помітно більше, ніж робітників.

В СРСР середня пенсія становила лише 33-38% середньої зарплати. Наразі середня пенсія становить 44% середньої заробітної плати. Це при тому, що кількість пенсіонерів дорівнює кількості офіційно зайнятих в економіці, а в УРСР робітників було вдвічі більше, ніж пенсіонерів.

Рівень різниці між багатими та бідними не особливо відрізняється від того, що було в СРСР.

Знизився рівень дитячої смертності, очікувана тривалість життя не нижча, ніж в радянські часи. Обсяг житлової площі на одного українця зріс майже удвічі, хоча не останню роль тут зіграли масова еміграція і скорочення чисельності населення.

Проте це лише матеріальні показники. Щоб зрозуміти цінність такої простої речі як свобода, коли її нема, варто лише згадати, скільки коштували відеомагнітофони та відеокасети в СРСР. За відеомагнітофон у старі часи віддавали щонайменше 2 тис руб. У часи Союзу за відеомагнітофон можна було купити машину.

Люди потайки, ризикуючи потрапити за ґрати, збиралися, щоб подивитися жахливої якості шість разів переписану касету кітчевого американського бойовика.

Сумуючи за часами СРСР, варто спочатку уявити сьогодення без інтернету, мобільного зв'язку, іноземних фільмів та програм, можливості поїхати за кордон чи купити імпортний товар, вибрати місце праці чи проживання.

Як показує історія СРСР, віддаючи свободу в обмін на обіцянки дешевих продуктів, люди в результаті втрачають і свободу, і не отримують обіцяної "халяви". А повернути назад свободу, одного разу її віддавши, зовсім не просто.

Володимир Макар, Мар'ян Заблоцький, Українська аграрна асоціація

Херсонцы в твиттере