І сам не гам і другому не дам?

Олег БАТУРІН (Новий день № 8 (5055) 20.02.2013)

Депутати Каховської міськради не захотіли передавати руїни колишньою кінотеатру християнській громаді. Але що робити з цим майном, теж не знають

Жахливий сморід, купи сміття, проламані стіни й минулорічні бур'яни по коліно. Саме так зустрічає випадкового гостя розташований у самісінькому центрі Каховки колишній літній кінотеатр «Спартак» (на фото ліворуч). Напівзруйноване приміщення кіномеханіка облюбували безхатченки, які з подивом розглядають непроханих прибульців. Навколишня територія разом із розташованим поряд непрацюючим кінотеатром ім. Блюхера нагадує зону зі «Сталкера»: обидва об'єкти виглядають украй занедбаними і покинутими напризволяще.

Шанс перетворити ці руїни на дивовижне місце, яке б могло Стати окрасою всього міста, надала каховська релігійна громада незалежної помісної церкви християн віри євангельської «Велике доручення». Вона звернулася до міськради з пропозицією викупити колишній літній кінотеатр. Але депутати на сесії навіть не стали її обговорювати. В атмосфері цілковитої байдужості вони відмовили віруючим у їх проханні на підставі рішення міськради 2006 року, за яким обидва кінотеатри включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Як прокоментував міський голова Каховки Олександр Карасевич, проти передачі церкві «Велике доручення» руїн кінотеатру начебто виступило місцеве духовенство УПЦ. Згодом він уточнив, що це була позиція депутатського корпусу, «який не хотів мати справу з євангелістами» і псувати тим самим стосунки з УПЦ.

"Бог не дав нам права ображатися"
Ми зустрілися з представниками релігійної громади церкви «Велике доручення», аби зрозуміти, що втратила Каховка завдяки рішенню депутатів. За їхніми словами, вони планували побудувати у місті сімейний християнський центр на зразок молодіжного християнського центру, що працює у Херсоні.

— Під час спілкування з жителями області ми побачили, як страждають сім'ї — насамперед молоді. Коріння цього, на нашу думку, полягає у втраті християнської етики і моралі, спадкоємності поколінь, родинних зв'язків — усього того, що завжди було важливим для українського народу. Ми переконані, що суспільство повинно мати міцні сім'ї, оскільки саме з них складаються сильне місто і сильна держава. Тому вирішили створити такий сімейний центр у Каховці, який би був відкритим для всіх — не тільки для жителів цього міста. Ми вважаємо, що могли б зробити це на місці колишнього літнього кінотеатру власними руками — саме так, як створювався і молодіжний центр у Херсоні.
Неприємно, що пропозиція не знайшла підтримки у Каховській міськраді. Можливо, там просто не розуміють, хто ми є і чим займаємося. Але Бог не дав нам права на когось ображатися. Тож ми спокійно до цього ставимося, — розповіли служителі церкви «Велике доручення».

За їхніми словами, дуже непросто було створювати й молодіжний центр у Херсоні. Десять років тому релігійну громаду буквально вмовляли придбати занедбану будівлю по вул. Перекопській, 6, представники Державної виконавчої служби. Коли ж ті погодилися і розпочали будівельні роботи, колишні власники будівлі правдами і неправдами спробували повернути її собі. На сторінках місцевих газет розгорнулася справжня інформаційна війна, до справи підключилися правоохоронці, двічі приїжджали перевіряючі з міністерств, але жодного порушення так і не виявили. Тепер центр є справжньою окрасою обласного центру. Вже коли проходиш через ворота цього диво-містечка, немов потрапляєш до стародавнього Єрусалима (на фото праворуч). Все тут викладено камінням золотистого кольору, а кожна башточка, кам'яний грот і величні арки мають своє символічне значення.

На території центру відкрито і дуже незвичний меморіал — «Борцям за віру в Бога», який присвячений жителям області, вбитим у 1930-х комуністичною владою тільки за те, що ті були віруючими. Тут можна прочитати імена замордованих католиків, православних і християн віри євангельської (віруючих усіх конфесій!) з копіями документів з Державного архіву Херсонської області.

Усі починання церкви «Велике доручення» мають підтримку керівництва Херсонської міськради. Разом із іншими релігійними громадами вони відкрили мобільні пункти обігріву для безхатченків, де щодня можуть поїсти, зігрітися або просто відпочити сотні людей. «Велике доручення» проводить також велику благодійницьку роботу: постійно допомагає одягом і продуктами інвалідам, малозабезпеченим родинам, дітям-сиротам, літнім людям, медичним закладам.

Кіна більше не буде?
Як не дивно, одразу після відмови у наданні літнього кінотеатру релігійній громаді депутати міськради запитали у керівництва міста: «А що нам робити з цими об'єктами?». Кілька років комплекс, який складається з двох кінотеатрів, орендував підприємець Сергій Ютін. Наприкінці минулого року у нього закінчився договір оренди, і єдиний працюючий у місті к/т ім. Блюхера закрився на замок (зараз він також відключений від світла). «Будемо умовляти Ютіна продовжити договір оренди. Але він поки не виявляє особливої зацікавленості. Насправді до цього кінотеатру практично ніхто не ходив. Тому над питанням, що нам із ним робити, повинні добре подумати й самі депутати», — зазначив міський голова Олександр Карасевич.

Бажання вкладати щось у кінотеатр у Сергія Ютіна помітно поменшало після того, як каховські депутати відмовили в його проханні викупити цю будівлю за балансовою вартістю (250 тис. грн.). Підприємець планував встановити там систему ЗО-проекції і зробити кінотеатр найсучаснішим на Херсонщині. Каховка шанс свій втратила і тепер ризикує взагалі навіки «поховати» ці об'єкти.

Подібний занепад, до речі, загрожує і новокаховському кінотеатру «Юність», частину приміщень якого орендує той самий Сергій Ютін. Вина в цьому не лише інтернету, де глядачі можуть знайти будь-який фільм на свій смак, а й у нерозумінні того, що в кінотеатри сьогодні потрібно постійно вкладати чималі кошти на переоснащення, серйозно працювати з репертуаром і не «годувати» глядача виключно низькопробними фільмами (мовляв, «провінція все проковтне»). Як свідчить досвід, шанс на виживання мають лише ті кінотеатри, які мають не менше двох залів або можуть запропонувати відвідувачам цілий комплекс розваг від барів і кафе до гральних кімнат для дітей і боулінгу.

— Щоб підняти наші кінотеатри, треба шукати інвестора, — вважає Олександр Карасевич. — Так, було б добре, якби на місці «Спартака» з'явився такий же релігійний центр, як у Херсоні. Але депутати стоять на позиції: і сам не гам і іншому не дам. Не розумію, чому декому з них не подобаються євангелісти. Тим більше, що кожна людина вправі самостійно обирати віросповідання або релігійну конфесію.

Він також додав, що на утримання обох кінотеатрів у місцевому бюджеті не передбачено жодної копійки. Не виключено, що уцілілий поки що к/т ім. Блюхера рано чи пізно облюбують якісь хулігани, котрі задля забави можуть спробувати його підпалити. Подібні прецеденти уже траплялися.

ОСТАННІ НОВИНИ