З життя Херсона

Сергій ОСОЛОДКІН, Дарина ДИШКАНТ (Акценти № 2 (305) 13.02.13)

Нагадаємо, що ще у вересні минулого року Херсонською міською радою було прийнято рішення щодо перейменування в обласному центрі деяких вулиць, що носять назви, пов'язані з радянською епохою. Так уже змінено назви вулиць Леніна та К. Маркса

При прийнятті рішень влада спиралася на так зване опитування «громадської думки», що проводилося на сайті міської ради, і саме ці дані, як думки всіх городян, були покладені у підґрунтя прийняття рішення.

Ми, розповідаючи про це рішення влади, вже наголошували на тому, що воно може спричинити масу незручностей мешканцям міста і потягнути за собою величезні витрати як окремих громадян, так і юридичних осіб, які зареєстровані за цими адресами, при переоформленні документів.

Розглядаючи це питання, не можна не брати до уваги й політичну складову питання. Проти такого рішення рішуче виступили представники комуністичної партії України, які позаминулої п'ятниці провели мітинг-протест під стінами міськвиконкому, під час якого, на знак протесту спалили опудало, яке нагадувало обрисами т.в.о, міського Голови Херсона, Секретаря міської ради Зою Бережну.

Реакція з боку пані Бережної виявилася дещо неоднозначною.

Як тільки 5 лютого представники КПУ подали заявку на проведення наступного мітингу, який планували провести 8 лютого з питань незадовільної робити ЖКХ міста, як пані Бережна звернулася з листом на ім'я начальника Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області Романа Панасюка, у якому крім іншого було зазначено, що: «Групою невідомих осіб організовано грубе порушення громадського порядку, яке полягало у розповсюдженні недостовірної інформації про мене як т.в.о. міського Голови, що принижує мої честь і гідність та ділову репутацію». Виникає питання, якщо напевно таки Зоя Яківна образилась на дії «невідомих осіб», що відбувалися 1 лютого, то чому заяву до міліції подала тільки 7 лютого, т.т. через тиждень після мітингу? Чи насправді «невідомі особи» розповсюджували недостовірну інформацію про пані Бережну, це ще треба довести у суді... А от те, що її слова не відповідають дійсності, ми можемо стверджувати вже просто зараз. Адже, відповідно до чинного законодавства, подаючи офіційну заявку на проведення мітингу, який відбувся 1 лютого, організатори надали про себе вичерпну інформацію. Якби ці вимоги Закону було порушено, Шо Виконком просто не надав би дозволу на проведення мирного зібрання.

У листі, за підписом Зої Яківни йдеться, що учасники акції: «грубо порушували громадський порядок, з мотивів неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом». У чому саме все це було виражено, пані Бережна вказати забула.

Читаємо далі: «Активісти громадського заворушення, нехтуючи ст. 39 Конституції України... (надає право громадянам збиратися мирно - прим авт.).., організували пікетування та встановили аудіотехніку задля розповсюдження недостовірної інформації та приниження моєї честі, гідності та ділової репутації як т.в.о. міського Голови, Секретаря міської ради, встановили ляльку із моїм фотознімком та вчинили її підпал».

У чому були протиправними дії мітингувальників? У тому, що вони встановили ляльку? Чи в тому, що вони висловлювали свій протест проти дій влади щодо перейменування вулиць міста? До речі, під час проведення мітингу у правоохоронців до організаторів не було жодного зауваження.

Далі більше. Того ж дня до Херсонського окружного адміністративного суду надходить Позовна заява, в якій Виконавчий комітет Херсонської міської ради звертається із позовом до Херсонського міського комітету комуністичної партії України про заборону проведення мітингу та пікетування, яке було намічено провести 8 лютого, у п'ятницю, о 10 годині ранку.

Чим же мотивують заборону у виконкомі? А тим, що: «...проведення акції може спричинити дії, що можуть мати ознаки злочину або створити загрозу національній безпеці України... нанести майнові та інші збитки державним та громадським інтересам».

От так, і не багато, і не мало: мирне зібрання у 200 осіб, у Херсоні, в центрі міста, на думку Виконкому може стати не просто мітингом, а вилитися у реальну загрозу національній безпеці всієї України.

Це було б смішно, якби не було так сумно. Hевже у своїй особистій образі на дії комуністів, а як інакше це розцінювати, пані Бережна готова йти на все?..

Засідання суду відбулося 7-го лютого, під час якого юристи КПУ заперечили проти задоволення позову, оскільки проведення даного мітингу та пікетування на їхню думку ніяким чином не створило б реальної небезпеки, не спричинило б заворушень, а тим більше злочинів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначив, що право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, є їх невідчужуваним і непорушним правом, ґарантованим Конституцією України, Це право є однією з конституційних ґарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки або громадського спокою.

Так як організатори мітингу повідомили, що порядок буде ґарантовано, а Виконком не надав переконливих доказів того, що існує реальна загроза національній безпеці, громадському порядку, можливості порушення прав та свобод населення або загроза його здоров'ю, суд прийняв рішення на користь Комуністичної партії, і не став забороняти проведення мітингу і пікетування, які й відбулися минулої п'ятниці.

Спробуємо проаналізувати, а що ж є реальною причиною того, що пані Бережна не хоче аби її дії критикували? Можливо відповідь треба шукати у іншій площині? Можливо вона криється у тому, що, як заявила народний депутат України Ольга Михайленко: «Пані Бережна як посадовець мала направити документ у Верховну раду для призначення дострокових виборів міського Голови, але ж вона цього не зробила, мабуть, сьогодні вигідно комусь, щоб у Херсоні було безладдя».

І хоча ще минулого року пані Бережна, офіційно повідомила через прес-службу, що нею направлено лист до ВРУ, з проханням призначити дострокові вибори Херсонського міського Голови та такий лист у Апараті ВРУ й до сьогодні не зареєстрований.

А можливо відповідь на дії пані Бережної слід шукати у тому, що вона вирішила, що саме вона може бути тією особою, яка буде називати себе мером Херсона, без додатку «т.в.о.», а саме Компартія і її окремі представники не дають пані Бережній спокійно спати? Адже конкуренція за крісло мера з боку цієї політичної сили може стати для Зої Яківни більш жорсткою, ніж вона собі уявляє? А її реальна підтримка херсонцями не відповідає тому, про що повідомляють деякі ЗМІ.

Нагадаємо: відповідно до опитування громадської думки, саме пані Бережна посідає перше місце у рейтингу претендентів на посаду мера, Правда, слід зазначити, що це опитування проводилося сайтом виконкому, а як розповів минулого тижня один з херсонських журналістів, на одному з місцевих сайтів саме працівників виконкому, за його словами, зобов'язують заходити на сайт щодня і голосувати «так, як треба».

До речі, у тому ж опитуванні, що фактично підтверджує абсурдність його об'єктивності, другу сходинку посідає підприємець Іван Бебко, більш відомий як людина, яка продає автомобілі, а зовсім не як особа, яка бодай якось переймається політичними питаннями життя Міста...
Правда, тут є одне «але», про яке знають далеко не всі: пан Бебко є рідним братом пані  Бережної...

Що ж стосується реальної підтримки пані Бережної у місті, то вона значно відрізняється від того, про що говорить сайт виконкому. Наша редакція, разом з редакцію проводового радіо «АКС», традиційно проводить моніторинг політичних уподобань херсонців перед будь-якими виборами. Минулого тижня ми розпочали нове опитування у світлі того, що вибори міського Голови Херсона все одно будуть, рано чи пізно...

В опитуванні взяли участь 98 слухачів, які назвали 22 особи, кожна з яких, на думку кореспондентів може бути новим міським Головою.

Трійка лідерів: перше місце за представником партії «Свобода» - 23 голоси, або 24,3%; друге за народним депутатом України І - V скликань Катериною Самойлик - 20 голосів, 21,0%; третє місце Сергій Осолодкін -17 голосів, і це 17,8%. Що ж стосується пані Бережної, то у неї тільки 7-а сходинка, або 2 голоси, і це 2,1%.

Опитування на радіо не є репрезентативним, але просто так скидати його з рахунків не варто.

На те, що в місті розпочалася перевиборча гонка конкретної особи за мерським кріслом, вказує й ряд інших чинників. Утім, це тема іншої статті...

Що ж стосується мітингу, що відбувся минулої п'ятниці, то й цього разу пані Бережна не була забута, вона не залишилася без «подарунків». Мітингувальники подарували особисто їй милиці, хоча вона й відмовилася від спілкування з комуністами, заявивши, що її «для них більше не існує, оскільки її спалили».

На сторінках нашого видання «підпалів» не буває, а тому ми запрошуємо широке коло читачів до обговорення теми...

Р.S. Коли номер було зверстано редакції стало відомо, що лист: «Про призначення позачергових виборів Херсонського міського голови» за № 1 -13 - 321, від 13.12.2012 року, за підписом т.в.о. Херсонського міського Голови, Секретаря Херсонської міської ради Зої Бережної, був отриманий Апаратом Верховної Ради України 07.02.2013 року, о 16 гад, 57 хв„ і зареєстрований за № 25046. У профільному Комітеті ВРУ лист опинився 11.02.2013р., о 17 год. ЗО ж, і зареєстрований за №04 - 16/11 -440. Термін доставки пошти офіцерами спеціального зв'язку від 1 до З діб. 13 грудня 2012 року хоч і не було п'ятницею, але виявилося нещасливим для листа, він проблукав між апаратом ХМР та Апаратом ВРУ більше року... А може просто пролежав «під сукном»?..

ОСТАННІ НОВИНИ