Аграріям — зелена вулиця!

Олег Батурін//Новий день №34(5081) 22.08.2013 Хлібороби Горностаївщини не лише відновлюють зрошення і використовують новітні технології, а й підтримують соціальні проекти на селі «Їхали ми по жвавій автомагістралі і на одному з перехресть побачили неймовірне. Поліцейський угледів серед машин комбайн і зупинив рух, щоб дати йому проїхати поза чергою. Віддавши комбайнеру честь, інспектор дозволив усім іншим рухатися далі», — про найбільше своє враження від першого візиту до США у 2006 році розповідає директор приватного підприємства з Каїр Горностаївського району «Еммануіл Фарм» Василь Зик. «Згодом я зрозумів, що для США це звичайне явище: і поліцейські, і пересічні громадяни там з величезною повагою сталяться до виробників, аграріїв — усіх, хто впливає на економіку своєї держави. Нині й у нас починають більше шанувати своїх сільгоспвиробників. Але пригадую, як ставилися до них українські даішники у тому ж 2006-му. Щоправда, можливостей у США для ведення сільського господарства поки більше — навіть дрібні фермери там можуть собі дозволити за допомогою державних програм придбати недешеві комбайни та іншу потрібну техніку», — додає він. Створювати приватне підприємство Василю Зику у 2004 році довелося практично з нуля. Головним фундатором «Еммануіл Фарма» став американський бізнесмен Роджер Денхарт. Спочатку, як згадує Василь Зик, було дуже важко. Проте згодом підприємство почало обробляти 2660 га землі — на території Петрівської сільради Генічеського району і в Каїрах. Значна частина цих земель належала колишньому колгоспу «Росія» Горностаївського району. — На початку 2000-х років на цих полях вирощували соняшник. Він був занедбаний, ріс посеред бур'янів. Тепер тут усе доглянуто, відновлене зрошення, — демонструє угіддя «Еммануіл Фарма» працівник підприємства Ярослав Ходан. — Якби не «Еммануїл Фарм», у Каїрах би рознесли всі гаражі, що залишилися від колгоспу, —додає відповідальний за транспорт підприємства Василь Чекан. — Коли вони перейшли нам, ангари не мали покрівель, а стіни були напівзруйновані. Потроху все відновлюється, але головне — тепер ми маємо роботу і стабільний заробіток. — Знаєте, створити високопрофесійний і згуртований колектив теж було нелегко, — зізнається Василь Зик. —Досвідченого гідротехніка нам вдалося знайти лише у 2006 році, а в Генічеському районі у 2009-му. Довелося добре попрацювати, щоб підшукати трактористів. Не всі всерйоз сприймали вимоги, які ми висували до своїх працівників: не випивати, відповідати за свою ділянку роботи. Водночас ми завжди намагалися створити такі умови для людей, щоб вони хотіли у нас працювати. Незважаючи на складні погодні умови, на підприємстві цього року отримали добрий врожай ріпаку, сої, соняшнику. «Щоправда, ціна на деякі культури виявилася нижчою, ніж ми очікували. Хоча така ситуація нині характерна для всього світу. Вирощуємо ми також пшеницю, кукурудзу, гірчицю, цибулю, запроваджуємо крапельне зрошення. А загалом зрошуваних земель у нас уже 1380 га», — підкреслює Василь Іванович. Значну увагу ПП «Еммануіл Фарм» приділяє і соціальним проектам — крім допомоги місцевим дитсадкам і школам, минулого року підприємство створило власну футбольну команду і почало відновлювати стадіон у Каїрах. — Своєї футбольної команди у селі не було з 1992 року. А торік самі хлопці підійшли до мене і сказали, що дуже хочуть грати, — підкреслює Василь Зик. — Оскільки я свого часу теж грав у місцевій команді, ми вирішили спробувати. Взяли на себе зобов'язання відновити й утримувати стадіон, підібрали команду, яка два роки поспіль ставала переможцем першості Горностаївського району з аматорського футболу. Маємо дуже серйозні наміри і хочемо подати заявку на участь у турнірі на кубок газети «Новий день». Причому ми не просто даємо можливість молоді грати у футбол, а й займаємося її вихованням. Не без нашої допомоги деякі хлопці кинули палити, більше слідкують за тим, що говорять, адже ми не допускаємо використання нецензурних слів. Дотримання правил моральної поведінки для нас є дуже важливим, бо без цього неможливо досягти успіху у будь-якій справі.