Херсонська першість в українському радіо

Іван АНТИПЕНКО (Новий День № 4 (5051) 24.01.2013)

УКРАЇНСЬКА мережа радіостанцій, які діють на регіональному та всеукраїнському рівнях, сьогодні налічує близько двохсот одиниць. Люди давно звикли користуватися цим зручнимспособом отримання інформації. Утім, понад століття тому, відкриття радіо було для тодішнього суспільства чимось схожим на політ на Марс. Питання першості у відкритті радіо у різних країнах трактується неоднаково. Біля його витоків стояли Нікола Тесла, Гульєльмо Марконі та Олександр Попов. Зокрема, сербський вчений Тесла у 1893 році запатентував свій радіоприймач. Відкриття радіозв'язку приписують і російському вченому Попову. Однак він на два роки пізніше за Теслу, а саме 7 травня 1895 року зробив доповідь на зібранні Російського фізико- хімічного товариства в Петербурзі, де вперше продемонстрував дію своїх приладів зв'язку.
А в Україні перший цивільний радіозв'язок встановили 110 років тому. За ініціативи Олександра Попова це сталося ЗО грудня 1902 року на лінії Херсон — Гола Пристань. Проект пристрою бездротового телеграфа був складений головним механіком поштово-телеграфного округу інженером-електриком Е. О. Бухгеймом. Він керував і будівельними роботами та проведенням дослідів. У Херсоні радіостанція розташовувалася в будівлі поштово-телеграфної контори (нині — міське відділення зв'язку № 25). Чому Попов обрав саме ці населені пункти, сьогодні точно відповісти складно. Існує версія, що причиною стала активізація роботи у морському і річковому портах, де в той час збільшився вантажопотік. Херсонська газета «Юг» тоді писала (№ 1183, від 18.04.1902): «Беспроволочній телеграф между Голой Пристанью и Херсоном, по сделаннім расчетам, даст казне свіше 20 000 рублей зкономии против устройства обходной линии и будет стоить всего 4000 рублей вместе с предварительными опытами на телеграфирование. Применение беспроволочного телеграфа на Днепре имеет громадное значение для всего юга России: оно открывает возможность установлення телеграфного сообщения между берегами Черного моря и находящимися в пути черноморскими судами».
Утім, радіостанція у поштовотеле- графній конторі Херсона проіснувала недовго. У 1907-му через технічну недосконалість устаткування її демонтували.
Відтоді минуло більше ста років. Із засобу оповіщення населення про небезпеку радіо перетворилося на інформаційний та просвітницький центр. Сьогодні люди все більше користуються інтернет-радіо. але здебільшого з розважальною метою. Однак для чималої кількості мешканців сільської місцевості радіоприймач і нині залишається одним з головних видів зв'язку зі світом. Про сьогодення обласного радіо, виклики, які ставить перед ним сучасність, та особливість контенту найширшого мовника на Херсонщині ми поговорили з директором державного ефірного радіо «Таврія» Сергієм Мовчаном (на фото). З розмови автор цих рядків довідався, що в Херсоні було здійснено не тільки перший радіозв'язок в Україні, а й запрацював перший в країні державний РМ-мовник...
— Я прийшов працювати у цю галузь наприкінці 1996 року. Тоді ми ще називалися просто — обласне дротове радіо, — розповідає Сергій Олексійович. — Пригадую, яку 1998-му Херсонська обласна державна телерадіокомпанія «Скіфія» однією з перших в Україні отримала ліцензію на РМ-мовлення. 8 березня того ж року розпочав роботу перший державний РМ-канал — радіо «Таврія». А сьогодні ми охоплюємо майже 80% території області. Це найбільше покриття серед місцевих мовників. Охопити всю степову Херсонщину непросто через особливості рельєфу, який не дозволяє нашому сигналу дістатися до найвіддаленіших районів.
— Сьогодні у радіо є серйозні конкуренти — телебачення та інтернет. Як у такій ситуації залишатися сильним гравцем у медіа- просторі?
— Гадаю, що телебачення не є конкурентом радіо. Це радше медіапартнер, який орієнтований більше на візуальне сприймання. Телевізійникам важливо, щоб якісною була картинка. А радіо має лише один засіб — голос. Ним треба передати всі настрої, використовуючи певну професійну специфіку. Тож це абсолютно самодостатні ЗМІ. А от неймовірно бурхливий розвиток інтернету дійсно наступає на п'яти і телебаченню, і радіо. Як буде далі? Думаю, що перспектива все-таки за всесвітньою мережею. Адже це виклик часу, еволюція комунікацій, у якій виживе найпрогресивніший.
— Тобто, на Вашу думку, радіо повинне ширше застосовувати інтернет і поступово перейти в мережане мовлення?
— Перед нами відкриваються нові горизонти, які необхідно завойовувати. Як би там не було, а радіо сьогодні потрібне людям. Тому я переконаний, що варто активніше впроваджувати сучасні технології і використовувати їх потенціал вже сьогодні. Та важливо пам'ятати, що на першому місці — зміст. Свого часу ми зрозуміли, що не будемо змагатися з потужними мережаними станціями всеукраїнських радіо, наприклад, у розважальному музичному контенті. Наша «фішка» — надання якісної інформації з місця, де ти живеш. «Спіймай свою хвилю» — таке гасло радіо «Таврія».
— На яке програмове наповнення Ви орієнтуєтеся?
— Традиційно особливу увагу ми приділяємо культурно-мистецьким, пізнавальним, аналітичним та дитячим програмам. Звичайно, є ранкова програма — яке ж радіо без неї. Намагаємося завжди бути актуальними для наших слухачів і не просто розважати, а розвивати їх. Нашою гордістю вважаю якісні новини. З кожним роком намагаємося робити їх технологічно прогресивнішими і завжди оперативно реагуємо на події в регіоні. Наші кореспонденти включаються в ефір з різних куточків області, ведуть прямі репортажі з місця подій, подають пряму мову у телефонному записі тощо.
— Сьогодні актуальним питанням залишається функціонування дротового радіо. Хоча Ви представляєте РМ-мовника, цікаво дізнатися Вашу думку з цього приводу.
— Наскільки мені відомо з офіційних джерел, наразі в області налічується близько 60 тисяч радіоточок. Утім, гадаю, їх значно менше. Після сильних вітрів радіодроти почасти ніхто не відновлює. На мою думку, ця форма радіо повинна бути. Зруйнувати — найлегше. Але якщо ця система працювала стільки років і вона потрібна людям — її треба підтримувати на державному рівні.

ОСТАННІ НОВИНИ