Голоднии рік — 2013-й

Василь Піддубняк//Новий День №25 (5072) 20.06.2013

Херсонщина цього року збере один із найнижчих урожаїв за свою історію.

«Погорільці...». Це безвідрадне слово нині почуєш ледь не в кожному, навіть відносно заможному, степовому селі. Третій рік поспіль природа ставить над землеробами і землею свої експерименти. Непередбачувані? Схоже — ні. Глобальне потепління в Україні почалося, здається, саме із посушливої області.

Страхітлива посуха, що знову спіткала край, призвела до загибелі хлібів майже на 91 тисячі гектарів, що становить 11% до посіяного. Експерти видали невтішні прогнози: врожайність — на рівні 10, а то й менше, центнерів з гектара.

Ця цифра прозвучала на засіданні постійної обласної комісії з надзвичайних ситуацій. За цифрою цією — всеосяжне банкрутство насамперед дрібних товаровиробників. Та й середньої руки господарі у розпачі: «Ще один такий рік — і нам у цих степах не сіяти і не жати...».

Про вагу короваю говорити передчасно, а от збитки від посухи вже пораховані — 178,5 мільйона гривень. Ось на яку астрономічну суму (лише за один рік!) збідніло херсонське село.

Думками село вже стоїть під стінами Кабміну із латаними торбами, гадаючи: «Кине пан Азаров мідного п'ятака чи ні...». Обласні чиновники заспокоюють: держава не покине напризволяще.

Та піди знай, що в тієї держави на умі, якщо навіть члени урядової комісії, які вивчають ситуацію у краї, неодностайні.

— Я думаю, що комісія дасть об'єктивну оцінку: чи тільки одна посуха винна, чи все-таки є питання до технологій, строків посіву, сортового асортименту, сівозмін, — зауважив перший віце-президент Національної академії аграрних наук України академік Ігор Гриник.

— Практично 90% ранніх зернових посіяні в оптимальні строки, — повідомила директор Інституту зрошуваного землеробства НААНУ професор Раїса Вожегова. — Якщо і є порушення технологій, то вони незначні. У нас три роки вряд — гостра посуха. І взимку не було снігу, вологи не накопичилося. Тому й маємо такий результат.

Директор Інституту гідротехніки і меліорації НААНУ академік Михайло Ромащенко іншої думки:

— Явище, з одного боку, стихійне, а з іншого (з огляду на кліматичні зміни) — закономірне. І для того, щоб ми кожен рік не розглядали область на таких комісіях із надзвичайних ситуацій, не ставили перед державою питання про надання допомоги, треба порушувати питання про відродження зрошення. Хоч би до площ, які колись зрошувалися. Для цього треба збільшити зрошуваний клин в області не менше як на 200—250 тисяч гектарів.

Цей очевидний факт обласні керманичі свідомо ігнорують. У гонитві за хлібним валом вони адміністративними методами розширюють площі під зерновими, обставляючи свої рішення псевдонауковими рекомендаціями.

Не можна не згадати ще про один «хлібоутворюючий» фактор — лісосмуги. У багатьох місцях від колишніх «докучаєвських бастіонів», які навіть у несприятливі роки рятували землю від недороду, і сліду не залишилося. Тож до чого тут глобальне потепління, скажіть на милість?..

Відповіді на це риторичне запитання ніхто з чиновників поки що дати не наважується. Замість неї — «плачі Ярославни», «навколонаукові» прогнози, висновки, поради... Вистачало їх і на виїзній колегії облдержадміністрації, що відбулася у дослідному господарстві «Асканійське» Каховського району. Головна тема дискусії — готовність до жнив, які сьогоріч приходять раніше звичайного.

— Ми повинні зробити все для того, щоб посівна врожаю наступного року відбулася. Звичайно, без допомоги держави наші фермери не вирішать це питання. Тому будемо звертатися до керівництва держави за підтримкою, щоб наші виробники отримали компенсацію хоча б на насіння, — наголосив завжди оптимістичний голова ОДА Микола Костяк.

— Треба зауважити, що погодні умови та зміни вегетації рослин повинні дослідити науковці. Херсонщина наближається до напівпустелі, і нам треба по-новому підходити до посівної та зернозбиральної кампанії, — додав менш оптимістичний голова облради професор Віктор Пелих.

Голова департаменту агропромислового розвитку Віталій Ярмак впевнений, що жнива пройдуть у штатному режимі:

— Для виконання збиральних робіт в області є 2463 зернозбиральні комбайни. Ступінь готовності техніки — 97—98%. Оперативно закінчується підготовка власної зернозбиральної, зерноочисної техніки, автовагів, жниварок. Середнє навантаження на один комбайн складатиме 254 гектари.

Судячи з останньої цифри, суттєвих втрат і без того бідного урожаю не уникнути, якщо зважити ще й на те, що за допотопними комбайнами, які ще вціліли у господарствах, вже мартени плачуть.

Доречно зауважити, що фізичне навантаження на комбайн у США становить на рівні 60 з лишком гектарів за сезон, а у Німеччині взагалі удвічі менше!

Словом, куди не кинь — клин. Звісно, цей клин — не скрізь. Так, у дослідному господарстві «Асканійське», яке очолює Герой України Віра Найдьонова, хліб (хай і не той, що планували) буде. І це в самому епіцентрі зони ризикованого землеробства! Тавричани, як завжди, роблять ставку на велике зрошення. Скрізь би так...

ОСТАННІ НОВИНИ