Маленька перемога інваліда

Анатолій Яїцький// Новий день №24(5071) 13.06.2013

Скільки разів за своє життя ми чули, що українське законодавство — одне з найпрогресивніших, і скільки разів на власному досвіді переконувалися, що закони в Україні не працюють. Чому? Адже існує величезна армія чиновників різних рівнів, яка покликана слідкувати за тим, як у державі реалізуються права громадян. Та, здається, цій армії легше звинуватити всіх нас у правовій неграмотності, ніж навести порядок у дотриманні законодавства . Мабуть, тому пересічним громадянам доводиться самим брати ініціативу у свої руки.

Зазвичай, таких затятих правдоборців бюрократи терпіти не можуть, бо в процесі боротьби за свої права ті закидають скаргами всі можливі інстанції, піднімають на ноги всіх, кого можна, вивчають і цитують закони, детально аналізують діяльність місцевої влади і виявляють, що коефіцієнт корисної дії бурхливої чиновницької паперотворчості дорівнює нулю. Проте, як свідчить досвід, саме такі затяті здатні щось змінювати у нашому житті.

66-річний Микола Казарін живе в селі Зорівці Білозерського району. Він — ветеран праці, має 35 років трудового стажу, а ще він — інвалід дитинства II групи.

Микола Олексійович серйозно вивчає законодавство нашої держави і знає, що ст. 49 Конституції України, закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» дають право таким людям, як він, на пільгове зубопротезування та пільгове забезпечення медикаментами за рецептами лікарів. Життя так повернулося, що вирішив Микола Казарін скористатися своїми правами на практиці. Та не все так просто! Рік тому Микола Олексійович несподівано для себе з'ясував, що «норми згаданих законодавчих актів райрадою, райдержадміністрацією, КП «Білозерська центральна районна лікарня» грубо порушуються та ігноруються». Якщо простіше, то через відсутність фінансування йому відмовили у безкоштовному протезуванні. Казарін був страшенно обурений і почав шукати правди й добиватися справедливості.

Записався на прийом до прокурора області, написав скаргу, у якій виклав свої поневіряння. «Протягом останніх двох років органи влади в районі зовсім не фінансують програму пільгового зубопротезування, з великими затримками фінансується забезпечення громадян пільговими рецептами при амбулаторному лікуванні. Багато разів звертався в органи влади району щодо дотримання вимог чинного законодавства. Однак мої звернення ігноруються. Надсилають у відповідь формальні відписки. Мої скарги пересилають на розгляд тих, на кого я скаржуся, тобто КП «Білозерська ЦРЛ», що є грубим порушенням Закону України «Про звернення громадян».

Але ще більше Миколу Казаріна обурило інше. КП «Білозерська ЦРЛ», відповідаючи на його скаргу, послалося на те, що при стаціонарному лікуванні його забезпечували медичними препаратами за державний кошт. «Такого не було! Препарати купував за власні гроші! — категорично заявляє інвалід. — Тому є підозра, що медикаменти присвоювалися, а їх вартість списували на мене».

Настирливий ветеран проаналізував районні програми розвитку інформаційного простору, відродження та розвитку козацьких традицій, внесення змін до програми розвитку фізичної культури та спорту...

— На ці заходи влада кошти знайшла, а на соціальний захист населення завжди коштів не вистачає, — в'їдливо зазначив інвалід і додав до своєї скарги додатки на 27 аркушах.

Обласна прокуратура розглянула звернення Казаріна і повідомила, що за результатами перевірки його доказів прокуратура Білозерського району внесла подання голові райдержадміністрації з вимогою усунути виявлені порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». З відповіді прокуратури Білозерського району Микола Казарін дізнався, що рішенням Білозерської районної ради № 547 від 27 липня 2010 року було затверджено районну програму «Поліпшення життєзабезпечення, реабілітації, соціального захисту людей похилого віку та інвалідів на 2010—2014 роки». У пункті 2 розділу 2 вказаної програми зазначається, що при формуванні місцевих бюджетів щороку необхідно передбачати видатки на придбання для ветеранів війни та праці медикаментів за пільговими рецептами, слухових апаратів згідно з потребами, а також надання їм послуг із зубопротезування повною мірою. «Однак перевіркою встановлено, що вимоги вказаної програми не виконуються». Ну а далі повідомлялося, що за результатами здійсненої перевірки на адресу Білозерської РДА внесене подання про усунення вимог діючого законодавства.

— Подання прокуратура внесла, а проконтролювати забула, — написав у своєму листі до редакції Микола Казарін. — І що змінилося? Нічого. Як були порушення законодавства, так і залишилися... Проблема забезпечення пільгових верств населення безкоштовним зубопротезуванням та пільговими рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні залишається під великим питанням. Рецепти ще якось виписують, але аптека № 45 ліки не відпускає, бо оплата не здійснюється по 2 місяці й більше. Тому не треба дивуватися, що смертність населення перевищує народжуваність...

— Ну то чого ж добився неспокійний правдошукач Казарін? — спитає уважний читач.

Скажемо чесно, великих перемог на його рахунку ще немає, хіба що трохи попсував нерви місцевим чиновникам, змусив трохи зрушити з місця неповоротку державну машину. Але все-таки одне маленьке досягнення є. Майже три роки тому був прийнятий Закон України «Про внесення зміни до статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» щодо надання інвалідам І та II груп права на позачергове обслуговування». У ньому передбачено, що інваліди І та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, що надають будь-які послуги населенню. Там таки написано, що інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.

— А чи багато хто з інвалідів знає про це? Закон прийнятий, але він ніде не працює, — стверджує Микола Казарін. — Мені довелося проїхати всю Україну від Чорного моря і аж до Росії, і ніде я не бачив цю інформацію на людному місці. Завдяки ж моїй ініціативі у п'ятьох установах Білозерки інформація щодо позачергового обслуговування інвалідів І та II груп з'явилася!

Скажете, дрібниця? Це як поглянути на справу. Саме така наполегливість наших громадян змушує чиновників згадати про те, що закони держави — не мильні бульбашки, їх слід виконувати. Великі надії Микола Казарін покладає на Постанову № 273, яку уряд прийняв 2013 року. Згідно з нею, Кабінет Міністрів впровадив посаду Урядового уповноваженого з прав інвалідів. Основними його завданнями є підготовка пропозицій щодо забезпечення дотримання прав і законних інтересів інвалідів; вжиття у межах своїх повноважень заходів до усунення порушень прав і законних інтересів інвалідів та запобігання їх повторному вчиненню; сприяння виконанню Україною міжнародних зобов'язань щодо дотримання в Україні прав і законних інтересів інвалідів, а також забезпечення інформування громадськості про права інвалідів.
Між іншим, на посаду Урядового уповноваженого з прав інвалідів призначено нашого земляка Олексія Журавка.

ОСТАННІ НОВИНИ