Про яке партнерство мова?!

Анатолій Яїцький (Новий день № 17 (5064) 25.04.13)

У Херсонській торгово-промисловій палаті відбувся «круглий стіл» «Партнерство бізнесу і влади як фактор успішного економічного розвитку регіону» за участі представників Адміністрації Президента України, керівництва облдержадміністрації та керівників підприємств різних галузей. Були обговорені проблеми, що перешкоджають підприємництву, й розглянуті конкретні пропозиції, які мають сприяти його розвитку. Бізнесменів поінформували про конкретні дії президентської команди, спрямовані на усунення факторів, що стримують економічний розвиток регіону.

Враховуючи велику кількість запитань та пропозицій, підприємцям були запропоновані додаткові особисті зустрічі з членами президентської комісії та зв'язок з ними за допомогою електронної пошти.

Три кити розвитку бізнесу

На початку зустрічі перший заступник голови облдержадміністрації В'ячеслав Білий лаконічно сформулював концепцію місцевої влади щодо розвитку бізнесу. За його словами, тримається вона на трьох китах: від підприємців вимагається забезпечити легальні робочі місця, заробітну плату та реєстрацію в Херсонській області. За таких умов влада готова йти на всі можливі й неможливі компроміси.

На думку посадовця, є два напрями, що можуть дати різкий поштовх розвитку промисловості на Херсонщині й взагалі кардинально змінити ситуацію в регіоні. Це реконструкція нафтопереробного заводу і розвиток вітчизняного комбайнобудування.

Бурхливий розвиток сільськогосподарського виробництва підштовхує до розвитку річкового транспорту. Фахівці вбачають у цьому великі перспективи. Сьогодні база річкового флоту вже починає поступово закладатися. Зокрема, фірма «Нібулон» звела зерновий термінал у Козацькому. Цього року аналогічні термінали з'являться у Нововоронцовському та Генічеському районах. Як сказав В'ячеслав Білий, «Нібулон» уже має проект поглиблення русла Дніпра аж до Білорусі. Це дозволить транспортувати наші товари і продукцію, особливо сільськогосподарську, рікою. Найголовніше ж завдання, що сьогодні ставить перед собою облдержадміністрація, — позбутися ганебно низького місця в українському рейтингу з рівня заробітної плати. Однак чиновник з гіркотою був змушений констатувати: на жаль, в цьому питанні взаєморозуміння з бізнесом у місцевої влади поки що немає.

«Розкажіть про реальний стан справи

Слова попросив Олександр Новиков, завідувач сектору перевірок діяльності місцевих органів виконавчої влади Головного контрольного управління Адміністрації Президента України. Він пояснив мету прибуття президентської комісії до нашої області:

— Для того, щоб створити комфортні умови для розвитку бізнесу, Президент України видав низку важливих указів, доручень і розпоряджень. Ми займаємося перевіркою їх виконання. Нам надають чимало інформації, але ми хотіли зустрітися безпосередньо з підприємцями і з їхньою допомогою дізнатися про реальний стан справ, від них самих почути, яким чином місцеві державні адміністрації сприяють їхній діяльності, які труднощі створені штучно окремими чиновниками. Це ж не секрет, що кожен чиновник намагається створити на своєму місці певні умови, щоб отримувати для себе певні вигоди. Крім цього, існують ще й проблеми, які необхідно вирішувати на рівні центральної влади. Можливо, потрібно вносити зміни до якихось законів, нормативно-правових актів та інших документів, які б, на вашу думку, спростили підприємницьку діяльність.

«КРУ поїхало — податкова приїхала»

Першою своїми проблемами поділилася з київськими контролерами Віра Найдьонова, почесний член Національної академії аграрних наук України, директор Державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Каховського району:

- Всі успіхи нашого господарства я пояснюю лише тим, що ми свого часу не розпаювали землю, а зберегли державне господарство. Останній приклад того, як дружно і обласна адміністрація, і обласна рада об'єдналися заради того, щоб зрошувальний канал, без води якого в наших степах не вижити, не приватизували.

«Бійня» за нього була страшна, але здоровий глузд переміг. Канал залишився державним, він не підлягає приватизації — таку відповідь ми одержали днями від прем'єр-міністра. Віра Опанасівна поділилася своїми думками щодо закону про землеустрій та податковий пресинг. «Не знаю, хто придумував цей закон, але проблем він завдав чимало. Коли я прочитала, мені стало страшно. Як можна сьогодні бути власником землі й постійно передавати її в оренду тому чи іншому орендареві? А податковий пресинг? Це ж просто неможливо! Скільки перевірок! Особливо на державних підприємствах. Наше господарство вже декілька років визнають кращим платником податків в аграрному секторі. І все одно нас постійно перевіряють. Вже немає до чого прискіпатися, так причепилися до комбайна, який три роки працює на наших полях. Визнали, що це нікчемний продавець його нам всучив. Який же він нікчемний, якщо я його в Донецькій області купила?! (Сміху залі). Можливо, й у бандита, хто його знає... Але ж той комбайн працює! Замучили перевірками. Планові, позапланові! КРУ поїхало — податкова приїхала, і така колотнеча кожний день!».

«Не можна вбивати тих, хто несе золоті яйця»

— Повністю підтримую Віру Опанасівну, — долучився до розмови депутат обласної ради Сергій Рибалко, голова фермерського господарства «Аделаїда» Голопристанського району. — Але не хочеться, щоб повторилася історія, яка трапилася минулого грудня. Коли обговорювали закони про сівозміни та раціональне використання земель, відбувся обмін думками в облдержадміністрації. Виступили проти я, Віра Опанасівна та Дмитро Моторний. Після чого вийшли представники сільгоспінспекції й сказали: оцю трійку ми й почнемо колошматити. І слова дотримали. Що ж це за діалог, коли, висловивши раціональну думку, наражаєшся на помсту? Між тим, наша думка вже підтримана у Верховній Раді.

Сергій Рибалко навів перелік питань, які унеможливлюють успішну роботу сільськогосподарських підприємств та наповнення бюджетів різних рівнів.

«По-перше, це відсутність порядку надання в оренду земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Тут немає порядку вже більше чотирьох років. Цим користується сільгоспінспекція. Ось ми нещодавно пройшли перевірку. Так, 20 гектарів землі ми дійсно використовуємо й три роки пишемо заяву «будь ласка, надайте в оренду». Але у законному порядку її не надають. Проте ми сплачуємо за цю землю податок, орендну плату й обробляємо. А інспекція нарахувала нам 23 тисячі гривень штрафу. І якщо в суді вона доведе, що її вимоги законні, то нас притягнуть до кримінальної відповідальності. Це при тому, що ми чесно й нормально обробляємо землю, сплачуємо всі податки.

Фактично сільгоспінспекція змушує відмовлятися від обробки цієї землі або йти в тінь, працюючи за якимись схемами. Як же поповнювати бюджет? По області 23% таких земель не надані в оренду!», — обурювався він.

Сергій Рибалко вніс пропозицію: терміново на рівні уряду прийняти порядок надання в оренду земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів! «Нам обіцяли ще до 15 березня передати ці землі в управління земельних ресурсів, однак досі нічого не вирішено. А люди вже сіють!» — зазначив депутат облради.

Друга проблема, якої торкнувся керівник «Аделаїди», — внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів. З 1 січня до порушників законодавства були введені штрафні санкції від 5000 до 8000 гривень. «Але ж виконати цей проект сівозміни практично неможливо. Провести всі юридичні процедури для виконання неможливо. Результативність цього закону ніяка, тому що сівозміна не може визначити — покращилася родючість грунтів чи погіршилася? Закон необхідно суттєво змінити. Дуже добре, що сьогодні у Верховній Раді зареєстрований законопроект, який передбачає вводити штрафи з 1 січня 2014 року. Але цього замало. Сам закон потрібно кардинально змінити. Адже ніхто не може пояснити, як практично виконати його норми. Зрозуміло тільки одне: сільгоспінспекція, що створена під цей закон, обов'язково «збиватиме» штрафи, — переконаний Сергій Вікторович.

Не менш болюча проблема — отримання дозволів на спецводокористування та користування надрами. «До введення Податкового кодексу діяла інструкція про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, — розповів керівник «Аделаїди». — Тобто вода зі свердловини, з якої качається (для довідки: таких у нас понад 800 штук), прирівнювалася до води на полив, і потрібно було брати дозвіл тільки на спецкорис- тування. Із введенням Податкового кодексу ця інструкція була скасована, але широкого поширення не отримала. На сьогоднішній день ніхто з сільгоспвиробників не отримав дозвіл на користування надрами. А перевірки екологічної інспекції вже розпочалися. А чим загрожує відсутність цього дозволу? Якщо на зрошенні за 100 кубів води в нашій області потрібно заплатити 8,9 гривні, то за відсутності дозволу — по 43 гривні за кожен куб і помножити це на коефіцієнт 100. Тобто кожні 100 кубів коштуватимуть 4000 гривень! І покарання виливається в десятки мільйонів гривень. Я не розумію, хто поставив коефіцієнт 100? І на це є регуляторний акт Міністерства екології, який передбачає такі страшні штрафні санкції. Якщо це не вирішити на рівні Президента, то треба опечатати всі свердловини. І тоді ми повністю зірвемо поливний сезон.

А щоб виготовити цей дозвіл, необхідно одержати технічну документацію. Раніше її робили в обласному управлінні екології. Тепер папери потрібно відправити в міністерство, потім вони повертаються в нашу екологію, де виготовляють спеціальну картку, потім її відсилають знову в міністерство. Воно знову повертає її в Херсон, потім все це виноситься на розгляд сесії обласної ради, звідти рахунок направляється в Держгеонадра, звідти повертається у гірничий відвід — і тільки тоді отримаємо на руки дозвіл! А до цього — 100-кратний штраф! Про яке спрощення процедури отримання дозволу може йти мова? Раніше цей дозвіл виготовлявся протягом трьох днів!».

— Наступне питання — підвищення орендної плати на коефіцієнт 1,756, — продовжив Сергій Рибалко. — Повірте, в усі віки орендна плата сплачувалася у розмірі десятини. Коли ми сплачували 3% від нормативної грошової оцінки землі, це було десь близько 10% від урожаю. Коли ж підняли цей коефіцієнт до 1,756, плюс 3% від нормативно-грошової оцінки, це стало приблизно 16— 17% від урожаю. На сьогодні це майже непідйомна сума. У нас вже є перші ластівки — сільгоспвиробники відмовляються від використання землі. Наприклад, по Скадовському району — 256 гектарів. Це пов'язане з тим, що оцінка землі в Херсонській області не відповідає дійсності. Ми четверті в країні за вартістю землі. Вартість землі у Полтавській та Черкаській областях менша, ніж у нас. Чому так сталося? Тому що за рахунок зрошення був використаний коефіцієнт 2, і вартість піднялася. Між тим, зрошення сьогодні використовується нарівні 60%. Треба нарешті визначитися з реальною вартістю землі в області й не допустити подальшого зростання орендної плати. Адже сьогодні, наскільки нам відомо, у Верховній Раді зареєстрований законопроект, який передбачає підвищення орендної плати до 5% на суходолі і 7% на зрошенні. Це взагалі непідйомні цифри! І цей законопроект подали депутати, які не мають ніякого відношення до сільського господарства!

Чи не найболючіше питання для Сергія Рибалка і його колег — останні пропозиції Кабінету Міністрів про перегляд у 2013 році пільг з ПДВ для сільгоспвиробників і зміни до фіксованого сільгоспподатку. «На сільському господарстві хочуть поставити хрест? Але ж потрібно розуміти, що за 14 років існування пільги з ПДВ сільгоспвиробництво з глибоко дотаційного та збиткового перетворилося в економіці України на локомотив. Експортна продукція № 1 сьогодні — це сільгоспвиробництво, металургія лише на другому місці! Не можна вбивати тих, хто несе золоті яйця», — закликав Сергій Вікторович.

«Ось вам і партнерство!»

Своїми міркуваннями з присутніми поділився Станіслав Путілов, генеральний директор Херсонського механічного заводу.

— Бізнес завжди готовий до партнерства. Але нам потрібна допомога, а не караючий меч, — зазначив він. — Скажімо, наше підприємство .хвилює проблема імпортозаміщення. Працюємо вже 14-й рік. За цей час у нас не було жодної затримки з зарплатою, навіть з авансом. Ми — експортно орієнтоване підприємство, єдине в Україні, що випускає фасадні підйомники для ремонту будівель і будівництва. Але на ринок України надійшла аналогічна продукція з Китаю. Ми спеціально купили такий підйомник і віддали його на експертизу. Одержали акт, що засвідчує: китайський виріб не відповідає українським стандартам. Куди ми тільки потім не зверталися — безрезультатно! Фірма-постачальник швидко зникає, але з'являється нова. І так уже п'ятий рік.

Ось усі говорять про низькі зарплати. Але за останні три роки через те, що нам не повертають ПДВ, ми зменшили обсяги виробництва втричі! Нам заборгували 13 мільйонів гривень. Ми виграли всі суди, але борги так і не повернули. Змушені сьогодні брати кредит за кредитом, не встигаємо їх покривати. Ми торгуємо з Європою і навіть Японією, але проплата приходить лише після того, як товар надходить на місце...

Є у механічного заводу і проблеми з екологами. Раз на п'ять років підприємство повинно підтвердити, що його промислові викиди у нормі. Трапляються зауваження. Проектант їх усуває. Документи знову подаються на розгляд. І тут виявляються 6 нових зауважень! А в результаті через два місяці нам говорять: ви взагалі не до нас прийшли, вам потрібно в Київ! Невже про це не можна було сказати відразу?

Тепер про позапланові перевірки, — зауважив Станіслав Путілов. — Керівництво країни вимагає їх негайно скоротити, а наша податкова цього не розуміє. Приходять до мене 8 квітня з позаплановою перевіркою. Буцімто три роки тому в Києві якесь підприємство проштрафилося -і на сьогоднішній день його взагалі немає. До чого ж тут ми? Ось і поговорили! Ось вам і партнерство!

Як бачите, розмова за «круглим столом» була дуже відвертою і конкретною. Підсумовуючи результати зустрічі, керівники підприємств і бізнесмени відзначиш, гір цього разу діалог із владою був конструктивним, відчувалося щире бажання владних структур почути бізнес, як-то кажуть, з перших вуст.