Що і як будуватимуть

Тетяна Бойко, Сергій Осолодкін (Акценти № 12 (315) 24.04.13)

У міста з'явився шанс зберегти ті пам'ятки архітектури, що ще залишилися в місті, і заборонити будувати де, що й кому заманеться у «зоні історичної забудови»

На засіданні постійної депутатської комісії Херсонської міської ради з питань землеустрою та містобудування було повідомлено, що науково- дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень (Київ), розробив нову версію так званого «Історико-архітектурного опорного плану Херсона». І в місті скоро може з'явитися документ, який не тільки визначить, де саме в обласному центрі знаходиться так званий «історичний центр», але й вкаже що, у яких місцях будувати - можна, а де і що - ні за яких обставин.

Справа залишилася за бюрократичними формальностями: розробку архітекторів має затвердити Міністерство культури України. Без цього документу неможливе остаточне затвердження оновленого «Генплану Херсона».
Що ж стосується «Історико-архітектурного опорного плану Херсона», то й дотепер архітектори, чиновники та забудовники користуються версією цього документа, що має зразок 1988 року. А як саме ним «користуються» зараз, бачимо на власні очі. Особливо це стосується центральної частини Херсона, за останні 10-15 років серйозно постраждав від всякого роду будівельних бізнес-проектів, що зводилися не завжди законно, але депутати, виконавча влада та прокуратура робили вигляд, що вони нічого не помічають.

Як підкреслив на засіданні комісії директор Департаменту містобудування та землекористування Виконкому ХМР Олег Бєлоглазов, основний зміст нової розробки: «Забезпечити фізичну схоронність цінного архітектурного середовища».

(Кому б про це говорити, як не панові Бєлоглазову, який, будучи депутатом міської ради від Партії регіонів, не один раз голосував «за» виділення земель у центральній частині міста під ті забудови, які явно не були спрямовані на «схоронність» архітектурного середовища міста).

За словами в.о. головного архітектора Херсона Ірини Довженко, новий історико-архітектурний план істотно відрізняється від цього ж документа зразка 1988 року, за рахунок розширення зони так званої «історичної забудови» (раніше у неї не входив проспект Ушакова, площа Свободи, а також прибережна зона Дніпра): «Крім того, певний історичний ареал (тобто територія, що історично була освоєна під місто - прим.авт.). Хоча десь до 2000 року навіть такого поняття не було».

«Незабаром, коли план буде затверджений, щоб будувати в СЛу історичній охоронній зоні потрібно буде спеціальне узгодження В Міністерстві культури», - пояснив пан 0. Бєлоглазов.

Відомий у Херсоні архітектор Галина Авраменко також підкреслює необхідність охорони історичної забудови: «Центр Херсона - масштабний для людини, він не пригнічує. Тут можна спокійно гуляти. От, приміром, нав'ггь на «Таврійському» людина відразу губиться серед багатоповерхівок. І взагалі, Херсону дуже пощастило. У Херсоні ніколи не було багато грошей, тому забудовники ще не встигли зруйнувати історичний центр».

Херсонський архітектор Михайло Вустянский, який займається проектувальними роботами в історичному центрі, більш категоричний: «В історичному центрі я б заборонив не тільки багатоповерхову забудову, але навіть металопластикові вікна та кондиціонери на фасадах пам'яток архітектури».

Солідарний з ним і Сергій Дяченко, відомий у Херсоні краєзнавець: «Треба б змусити архітекторів і будівельників серйозно вивчити новий історико-архітектурний план. Адже його головний «посил»: шанобливе ставлення до історичної забудови».

Застосування Положень цього Плану повинно мати позитивний ефект, як сказано вище, це основні правила забудови, мета яких, у першу чергу, збереження культурної спадщини Херсона у вигляді пам'яток архітектури, що зводилися і частково збереглися за весь період існування міста з XVIII до початку XXI століття.

«Цей документ не відлякає інвесторів, а зробить забудову історичної частини органічною і гармонійною», - вважає голова депутатської комісії з питань містобудування та земельних відносин ХМР Тетяна Варущик.

Що стосується самого плану, то він визначає, що у Херсоні 225 різних споруд культурної спадщини та 7 об'єктів природно-заповідного фонду; серед них -15 пам'яток архітектури загальноукраїнського та 104 - місцевого значення. Усе це також потрібно зберігати.

На папері все зазначено, тепер би зберегти Херсон насправді. Але ми всі знаємо, що на паперах усі наші чиновники та депутати тільки за те, аби місто милувало своєю красою, а як доходить до діла, то тут же в око впадають документальні докази, такі як «Адмірал» на проспекті Ушакова, під носом у мера; або інший монстр... на вулиці Суворова. А скільки ще таких «історичних» цінностей набудували за останній час... Перелічити важко...

ОСТАННІ НОВИНИ