Кінець світу—власними руками?

Кінець світу—власними руками?

 Анатолій Яїцький (Новый день № 2(5049) 10.01.2013)

- Мабуть, не всі знають, що в Херсонській області лісові насадження сьогодні складам ють лише 1,47% від сільськогосподарських угідь. Це відповідає рівню 1947 року - перших повоєнних років відбудови народного господарства, - розповідає Анатолій Семенов, академік Інженерної академії наук. - Слід негайно ініціювати екологічну програму з охорони і заощадження лісонасаджень і лісосмуг, а також накласти суворий мораторій на вирубку дерев всюди: у лісах, лісосмугах, містах та селах. І розпочати масове висаджування дерев повсюди. Для цього варто реставрувати лісорозсадники, яких свого часу було дуже багато у нас на Херсонщині.
Екологічна криза сьогодні набула загрозливих масштабів усюди, в багатьох неосяжних куточках планети. За словами Анатолія Семенова, в Україні екологічна загроза може перерости в загальнопланетарну, набувши форми колапсу, в разі аварії (пошкодження) на одній з дамб гідроелектростанцій - Канівської, Кременчуцької, Каховської. Будівництво дамб сприяло створенню крупних водосховищ, які дозволяють здійснювати річне регулювання стоку вод Дніпра. Але створення водосховищ внесло низку істотних негативних змін у природу: затоплюються, підтоплюються і розмиваються прибережні зони, змінюються санітарно-гігієнічна обстановка і клімат у прибережній смузі завширшки 3-10 км, підвищується вологість.
Різке скорочення природних стоків вод Дніпра призвело до прогресуючого засолення лиманових вод і водної акваторії Славутича. Особливо гостро ця проблема виявляється в роки, коли різко скорочуються санітарні попуски Каховською ГЕС. З початку засолення погіршали умови проживання промислових видів риб, зоопланктону, негативний вплив засолення позначається на зростанні й розвитку прибережних лісів та плавнів.
Морська вода з Чорного моря проникає все вище по дніпровському руслу і аж до Миколаєва на Південному Бузі. Як наслідок цього на зрошуваних землях Херсона з'явилися солончаки, а на пляжах міста - медузи. Наукові дослідження 1980-х років красномовно свідчать; якщо найближчим часом не перекрити
Дніпровсько-Бузький лиман загороджувальною греблею від Чорного моря, то з часом він перетвориться на затоку, і солона вода почне інтенсивно . підійматися по Дніпру вгору. З іншого боку, сам Дніпро створює негативний вплив на навколишнє природне середовище (через дефіцитний баланс щорічного водозбору 5-6 квадратних кілометрів, тоді як для «оздоровлення» лиману кожен сезон слід пропускати в нього вдвічі більше води з Каховського водосховища, ніж тепер). А надзвичайно підвищений запас води в кожному з шести водосховищ загрожує знищенню при надзвичайних ситуаціях (землетрус, терористична акція, повінь, пошкодження цілісності будь-якої з 6 дамб на Дніпрі) всього південного регіону України: Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.
За попередніми розрахунками, водна хвиля з водосховищ на виході в пониззі Дніпра буде заввишки ЗО м і більше. Посилаючись на дослідження вчених, академік Інженерної академії наук Анатолій Семенов твердить: щоб утримати екологічну ситуацію на нижньому Дніпрі під контролем і не допустити гідрологічного апокаліпсису південного Причорномор'я, слід побудувати страхувальну морезахисну греблю. Одночасно вона служитиме захисним рубежем від лавини сапропельної маси (відкладень річкового мулу, що накопичилися за багато років існування каскаду дамб).
В якості морезахисної і хвилезахисної інженерно-технічної споруди має бути побудований гідровузол, гребля. Розміщуватися вона повинна у місці, де сходяться Південний Буг і Дніпро, утворюючи водоймище, яке сполучене з морем. Гідровузол - це гребля завдовжки 5,5 км і завширшки 20 метрів. Кошторисна вартість первинної споруди 99,7 млн. гривень. Слід зазначити, що будівництво гідровузла - це загальноєвропейська проблема, і в його будівництві повинні брати участь усі причорноморські країни Європи.
Анатолій Семенов переконаний: якщо найближчим часом в екстреному порядку не буде збудована морезахисна і хвилезахисна гребля-гідровузол, може статися самозагорання Чорного моря, причиною якого буде зрушення багатоміпьйонної маси покладів сапропелю (донного мулу) дельти Дніпра, які витіснять на поверхню Чорного моря величезну кількість метану і сірководню. Від їх спалаху тією чи іншою мірою постраждають всі країни Європи.