Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Довгий, смердючий тунель…

Довгий, смердючий тунель…
Що таке орган самоорганізації населення? Що таке орган співвласників будинків? Які функції у органів місцевого самоврядування? Де шлях виходу? У чому? Чи взагалі є шанс забути про те, що існують проблемні питання життєдіяльності міста, вулиці, будівлі, квартири?

Часто-густо мешканці як мегаполісів, так і маленьких містечок, сіл та селищ жаліються на те, що їх під'їзди брудні; що двір захаращує невивезене сміття; що дворові майданчики неприбрані; що застарілі комунікації постійно ламаються; що через невідремонтовані дахи заливає квартири багатоповерхівок; що вони... мають багато інших проблем, за які повинні нести відповідальність працівники так званих житлово-експлуатаційних контор – ЖЕКів, які й повинні нести відповідальність не тільки за технічний стан будинків, але й за всією прилеглу до будинків території.

Так, ЖЕК зобов'язаний самостійно підтримувати двори і технічні споруди у належному стані. Та на превеликий жаль, у нашій країні склалося так, що більшість працівників ЖЕКів на роботі або байдикують, або недобросовісно виконувати свої обов'язки, а відповідальності за це ніхто не несе.

Не контролюють діяльність як окремих працівників, ЖЕКів, так і цілих комунальних підприємств – органи місцевого самоврядування (виконкоми, які живуть за рахунок жителів міста), які фактично не виконують своїх прямих обов'язки: організації та контролю, а тому й не дивно, що жителі як Херсона, так і області чим далі , тим більше таке ставлення комунальників до своїх прямих обов'язків не влаштовує (і це стосується не тільки роботи окремих ЖЕКів).

Не влаштовує людей і те, як вирішуються питання, віднесені до компетенції органів місцевої влади, а тому й не дивно, що в Херсоні відомі непоодинокі випадки, коли небайдужі до питання життя міста в цілому, і окремих житлових масивів зокрема, громадяни об'єднуються в орган самоорганізації населення (ОСН), щоб самостійно опікуватися вирішенням проблем і міста взагалі, і того місця де вони проживають зокрема.

У вирішенні організаційних питань зі створення та втілення у життя ОСН, черговий рік поспіль громадянам допомагає Ресурсний центр сприяння органам самоорганізації населення, представники якого минулого тижня влаштували прес-конференцію, під час якої розповіли про те, що зроблено Центром за минулий рік та розкрили плани подальшої роботи.

Експерти Ресурсного центру розповідали журналістам не тільки про підсумки своєї роботи за рік і про нинішній стан самоорганізації в Херсоні, а й про ініціативи, які будуть реалізовані експертами Центру у 2014 році.

Розпочав прес-конференцію керівник Ресурсного центру ОСН Олександр Мошнягул, який перш за все пояснив що ж таке ОСН: «Это объединение граждан по месту жительства, по территориальному признаку, которые объединяются для решения коллективных проблем и отстаивания общих интересов. Разрешение на создания этих объединений в городе Херсоне дает соответствующий районный совет. Он утверждает положение, и эти комитеты имеют возможность легальным путем, без каких-то силовых действий и захватов, перебирать на себя достаточно широкие полномочия, по управлению своей территорией, по контролю за действием служб горисполкома».

Усі ці повноваження прописані у Законі «Про органи самоорганізації населення в Україні», які охоплюють різні питання від культурних і гуманітарних до соціальних, і форм контролю за якістю надання житлово-комунальних послуг та благоустрою тощо.

У Херсоні на сьогоднішній день створені та діють 108 органів самоорганізації, переважно у формі квартальних – 68 (приватний сектор забудови) та будинкових – 40 комітетів (висотні будівлі).

Олександр Мошнягул також зазначив, що 2013 рік був дуже складним з точки зору соціально-економічної ситуації – фінансування незахищених статей бюджету міста було значно обмежено, що не могло не відбитися на діяльності ОСН міста. За минулий рік влада (3 ради) дала згоду на утворення лише одного комітету (будинкового).

Чому така маленька кількість комітетів була створена минулого року пояснив експерт Центру Олександр Токаленко: «Причина в том, что данный Закон, который есть, он предусматривает создание комитета и его регистрацию в два этапа, что очень сложно. Первый этап – инициативная группа должна получить распоряжение городского головы про разрешение собрания. После – собраться и решить свои направления деятельности, утвердить положение ОСН – его устав».

На наступному етапі необхідно провести повторні загальні збори, але це не так вже й просто, адже на зборах повинні бути присутніми 50% жителів, які мешкають на певній території. А зібрати одномоментно таку велику кількість людей (особливо, якщо це стосується великих будинків, а тим більше мікрорайонів) дуже складно.

На прес-конференції також була представлена робота Ресурсного центру, який працював у кількох напрямках: «В начале прошлого года были проведены социологические опросы в форме фокус-груп, в результате которых были выявлены проблемы с которым сталкиваются ОСН, вопросы которые не решаются, предложения по их решению», – розповів Олександр Мошнягул.

Центром також була проведена низка навчальних семінарів та круглих столів за участю як представників діючих ОСН, так і представників ініціативних груп. В рамках проекту вже рік працює безкоштовна громадська приймальня для представників ОСН та ініціативних груп, які вирішують колективні проблеми громадян.

Крім того, протягом року експерти Центру аналізували місцеву нормативну базу, яка регулює діяльність ОСН, і дійшли висновку, що вона має серйозні недоліки, які гальмують створення нових ОСН та стримують діяльність діючих.

Одним з перших кроків, спрямованих на усунення зазначених проблем, було сприяння прийняттю Херсонською міською радою рішення про затвердження Положення про здійснення членами територіальної громади міста Херсона контролю за проведенням капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків за рахунок коштів міського бюджету.

Також для Херсона, Нової Каховки, Каховки та Скадовська було розроблено проекти положень про діяльність ОСН в цих містах. А у двох «спальних» мікрорайонах Херсона – «Таврійському» та «Корабелі», вже почалася підготовка до створення комітетів мікрорайонів (таких об'єднань в місті поки що, на жаль, немає).

За словами експертів проекту створення таких комітетів дозволить громадянам контролювати як житлово-комунальні послуги і питання благоустрою, так і всі нюанси пов'язані із використання земельних ділянок, діяльності комунальних об'єктів на підконтрольній територій, а також вирішувати багато інших питань.

Олександр Токаленко, у свою чергу, більш детально розповів про діяльність громадської приймальні та змісту Положення про ОСН в Херсоні: «За рік роботи до приймальні ресурсного центру звернулося всього 55 осіб. Хотілося б відзначити, що кількість звернень представників діючих органів самоорганізації населення не перевищує 25%. В основному звернення надходили від громадських активістів та ініціативних груп громадян, що намагаються вирішити питання місцевого значення».

Що стосується питань, з якими найчастіше зверталися громадяни до приймальні, то вони стосувалися: порядку створення ОСН та збору і підготовки необхідної документації; прав ОСН у сфері контролю за якістю житлово-комунальних послуг; питань практичної реалізації норм Закону «Про органи самореалізації населення».

Ресурсним центром був створений проект Положення ОСН, у якому присутні три найважливіші новели:
по-перше, пропонується передоручити надання дозволу на створення ОСН від районних у місті рад – Херсонській міській раді (створення районною радою ОСН суттєво обмежує його можливості набувати повноваження у майбутньому, через те, що районні ради самі не мають власних повноважень);
по-друге, спростити процедурні механізми при створенні ОСН (призведе до пришвидшення кількості створених комітетів);
по-третє, у «Положенні» більш детально прописані повноваження, які може отримати ОСН (особливо у частині власних повноважень).

Прийняття даного Положення про ОСН в містах області, на думку експертів, суттєво сприятиме розвитку самоорганізації у регіоні в цілому, тому вже найближчим часом Ресурсний центр сприятиме якнайшвидшому їх обговоренню та затвердженню радами.

Та чи підуть на такі обмеження власних повноважень, а точніше на відкритий та прозорий контроль своєї діяльності ради та особливо їх виконавчі комітети? Питання складне, і потребує детального вирішення.

Зверніть увагу: сам факт створення ОСН є сигналом того, що громадяни не довіряють владі, і що вони чим далі, тим більше, перебираються до власних рук ті функції та повноваження, якими сьогодні наділень органи виконавчої влади.

З іншого боку створення ОСН, ОСББ і тому подібних органів самоорганізації населення вказує й на те, що громадяни не довіряють й інституту «виборності». Нагадаємо, що за своєю суттю, через обрання депутатів у місцеві виборчі органи, виборці (члени територіальної громади, певного населеного пункту) делегують їм право представляти їх інтереси у т.ч. й у контролі за роботою органів місцевого самоврядування, які, у свою чергу, повинні слідкувати за тим, аби громадяни отримували вчасно та якісно всі послуги, за які сплачують у формі квартирної плати тощо.

От і виходить, що створюючи ОСН та ОСББ, громадяни не просто дублюють функції, якими вони вже наділили «офіційну владу», а фактично висловлюють їй свою недовіру.

Чи є вихід із складної ситуації якийсь інший, окрім як створення дублюючої системи?

Звичайно ж є – якісні вибори.

Громадянам варто замислитися над головним принципом виборності – навіщо обираються депутати?

Віддаючи право представляти наші з вами інтереси ми непросто наділяємо певну кількість громадян правами щодо розподілу зібраних грошей (місцевий бюджет), розподілом земельних ресурсів (продаж/оренда), надання пільг (оплат за отримані послуги, на сплату місцевих податків та зборів), але й чекаємо від них, що вони будуть у повній мірі формувати та контролювати виконавчу владу, яка повинна діяти в інтересах саме громади, адже громада їх і створює, «руками» обраних депутатів.

Що ж відбувається на ділі? Більшість депутатів розцінюють своє обрання, як певну привілею, але не у «служінні» тим, хто його обрав, а у «служінні» самому собі задля власного збагачення. Кожен раз, коли депутати голосують проти покращення життя громади, або приймають рішення які не йдуть на користь громаді, вони вчиняють злочин. На жаль більшість з виборців забувають про те, що обрані депутати, найнятий на роботу виконком, повинні відповідати перед громадою, повинні працювати на громаду, повинні приносити користь громаді.

Ситуація, яка є зараз, перетворила депутатів у заручників. Вони залежать не від волі виборців, а від забаганок керівництва виконкому.

Зверніть увагу, як тільки ми голосуємо за депутата, який є підлеглим мера міста, села чи селища – адже саме він наділений правом приймати та звільняти з роботи, то ми тим самим заздалегідь нарікаємо себе на те, що даний депутат не буде виконувати наші з вами накази, що депутат не буде піклуватися нашими проблемами – його буде турбувати тільки одне питання – що треба зробити на догоду меру, аби не залишитися без роботи.

Про яку боротьбу, за «життя народу» може йти мова, якщо депутат заздалегідь безправний (не де юре, а де факто)? Чи ризикне він сказати меру в очі, що той краде гроші і відмовитися голосувати, якщо є начальником управління, чи керівником комунального підприємства? Чи ризикне голосувати «проти» директор школи, вчитель, лікар, слюсар?

От і виходить, що ще під час виборчої кампанії, коли ми голосували за «хорошу людину вчительку Марію Іванівну», ми автоматично голосували проти себе, адже ніколи в житті «Марія Іванівна» не ризикне голосувати так, як цього не хоче мер.

Друга лінія заручників – члени партій. Голосуєш проти – йдеш проти лінії парті, завтра тебе «відкличуть», звільнять з роботи і ти залишишся без засобів для існування... Коло замкнулося.

Чи є вихід? Так, однозначно. Для того, аби не створювати ОСН, ОСББ і тому подібні структури, для того, аби не перейматися питаннями, що робити, якщо у вас протечуть труби або заб'ється каналізація, чи протікатиме дах, треба просто один раз набратися сміливості, і обрати тих, хто насправді «незалежний», хто насправді «вболіває», і хто насправді не «боїться», а коли ці люди прийдуть у владу, то про створення ОСН, ОСББ та т.п. органів «самоорганізації» можна буде забути і не сушити собі цими питаннями мізки – «не залякані» не дадуть меру грабувати, а ЖЕКівця ледачити...

Як бачимо, вихід є. А от чи є бажання вийти із довгого, темного і смердючого тунелю під назвою «корупція», запитайте у себе самі...

Сергій Осолодкін

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон