Херсонцям про вибори, і не тільки

Нарешті хоч якийсь рух «повітря» у виборчій кампанії. Ще на початку минулого тижня здавалося, що партії взагалі не цікавляться виборчим процесом і готові його ігнорувати.

Але починаючи з другої половити тижня основні гравців заметушилися і стали представили списки, проводити з'їзди.

Хроніка подій

6 червня, під час з'їзду політичної партії «Опозиційна платформа – За життя», була представлена перша десятка списку: Вадим Рабинович, Юрій Бойко, Віктор Медведчук, Сергій Льовочкін, Наталія Королевська, Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Тарас Козак.

6 червня Василь Гацько, лідер партії «Демократичний альянс» заявив: об'єднання демократичних сил не буде через нарцисизм і жадібності українських демократів. Кого саме він мав на увазі, і хто його уповноважив на таку заяву він не прокоментував.

«Суміш нарцисизму, дурості і жадібності українських демократів приведуть до того, що все будуть йти окремо. І цілком імовірно, що в парламент не потрапить ніхто, або ж виявляться там одиниці», - заявив Гацько і додав, що складе свої повноваження і припиняє політичну діяльність, а партія участі у виборах не братиме. 

7 червня стало відомо, що одіозний Ілля Ківа покинув «Соціалістичну партію України», керівником якої його було обрано не так давно і піде на парламентські вибори у складі політсили «Опозиційна платформа – За життя».

У прес-службі «Соціалістичної партії України» повідомили: «Ілля Ківа склав повноваження голови «Соціалістичної партії України». Його відставку прийняв черговий з'їзд, який відбувся 5 червня». 

Політичні партії: «Опозиційний блок», «Партія миру і розвитку», «Наші», «Відродження» та «Довіряй справам» 7 червня прийняли рішення щодо об'єднання з метою спільної участі у позачергових виборах до Верховної Ради. Про це заявив Олександр Вілкул: «Ми об'єдналися! Ми йдемо на вибори разом».

Відомо, що у «Опозиційному блоці» минулого року стався гучний скандал і три його складові, які перед тим ще якось та трималися разом – розпалися. При цьому Вілкул залишився формальним лідером і володарем бренду, але підтримки якої б вистачило на проходження власними силами у Парламент не має. Об'єднавшись разом партії все одно не мають шансів подолати 5% бар'єр – занадто сильна конкуренція і маленьке «вузьке» електоральне поле, де й так є велика кількість охочих повоювати за голоси електорату.

7 червня новонароджена партія Прем'єра Гройсмана «Українська стратегія», з якою він одноосібно йде на вибори назвала свою п'ятірку: сам Гройсман; далі: міністр освіти і науки Лілія Гриневич, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко, перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова і міністр культури Євген Нищук.

Крім того, до списку увійшов колишній заступник міністра фінансів і екс-заступник голови Адміністрації президента за Петра Порошенко Сергій Марченко, міністр юстиції Павло Петренко, народні депутати з фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук і Віктор Єленський. 

Шансів потрапити у цей склад Парламенту ця політична сила немає, але вона буде працювати активно на полі колишнього Президента Порошенка, тим самим відбираючи у нього голоси виборців.

7 червня ЗМІ оприлюднили інформацію, що колишній президент Грузії, екс-глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі відмовився від пропозиції мера Києва Віталія Кличка йти на вибори разом з партією УДАР.

Журналістка Христина Бердинських: «Міхеїл Саакашвілі не погодився з пропозицією Кличка йти з УДАР на вибори». 

Раніше повідомлялося, що Віталій Кличко запропонував Міхеілу Саакашвілі очолити його партію УДАР на дострокових виборах до Верховної Ради. Згідно з пропозицією, лідером партії УДАР залишався Кличко, а Саакашвілі ставав главою політсили.

Згодом стало відомо, що партія УДАР відмовилася від самостійної участі у виборах. Шансів так чи інакше потрапити вона не мала, відмова Саакашвілі звела нанівець усі сподівання. Зрозуміло, що партія яка була кишеньковою у продовж кількох років для Петра Порошенка не могла задовольнити амбіції буремного політика, а тому відмова цілком логічна. Власних перспектив партія не має.

7 червня стало відомо й про те, що у більшості одномандатних виборчих округів будуть представлені кандидати від партії «Голос», лідером якої себе призначив Святослав Вакарчук, зокрема він сказав: «(Кандидати-мажоритарники) будуть не на всіх округах, бо ми не встигнемо за такий короткий проміжок часу знайти багато гідних людей. Але їх буде досить багато. У більшості округів ми будемо представлені».

З аносів видно, що партія буде представлена у першу чергу в її Західних регіонах: Львів, Тернопільська та Хмельницька області.

Вакарчук запевнив, що для «Голосу» неприйнятні домовленості з іншими політичними силами щодо не висунення своїх кандидатів, аби не конкурувати з іншими партіями на деяких округах: «Є питання в іншому. Якщо до кінця виборів бачиш, що твій кандидат не набирає достатньої кількості голосів, а кандидат прогресивної сили набирає, і якщо ти йому не допоможеш, то пройде якийсь шахрай, зрозуміло, що потрібно підставляти плече». Що мав на увазі Вакарчук зрозуміти важко (з викладенням думок у нього завжди була проблема), мабуть це слід розуміти так, що якщо вони побачать, що їх кандидат не набирає голосів, то вони будуть агітувати за іншого?

І ще один перл, який вже насторожує: «Але прямо сідати і малювати карту поділу ніхто не збирається». 

Т.т. слід розуміти так, що непрямий поділ країни вже намальований? Чи Вакарчук мав на увазі поділ зон впливу? .. Чи можливо щось ще...

8 червня Святослав Вакарчук представив список своєї партії «Голос», з якою він має намір йти на дострокові вибори до Верховної Ради.

Перша п'ятірка: музикант і засновник партії Святослав Вакарчук; екс-заступник глави Міністерства економічного розвитку Юлія Клименко; голова українського підрозділу міжнародної IT-компанії Ring Кіра Рудик; експерт зі зв'язків з ВР Стратегічної групи радників при КМУ Ярослав Железняк; член правління «Центру протидії корупції» Олександра Устинова. 

Партія має дуже умовні шанси потрапити у новий склад Ради, адже реальної підтримки на більшій частині території України вона не має. На Західній Україні вона буде сперечатися за голоси виборців з Порошенко та Тимошенко і з націоналістами.

Нічим надзвичайним не вразила «Самопоміч», яка 8 червня представила список тих, хто відправиться у похід за місцями у новому Парламенті. Перша п'ятірка: Андрій Садовий, лідер партії і мер Львова; Ольга Квасницькому, депутат Одеської міськради; Олександра Дрік, активістка антикорупційного руху; Тетяна Бідняк, харківський волонтер і депутат облради; Оксана Сироід - віце-спікер парламенту.

Відзначимо, що відповідно останніми рейтингам «Самопоміч» набирає 1,1%, отже вона не зможе пройти до Верховної Ради наступного скликання. 

9 червня стала відома перша десятка «Європейської солідарності», яку очолює екс-президент України Петро Порошенко; другий номер – Андрій Парубій, третій – Ірина Геращенко, четвертий – Михайло Забродський, п'ятий – співачка Софія Федина.  Нічого свіжого й нового немає та й бути не могло.

Відповідно до останніх опитувань партія ледь долає 5% бар'єр, а отже максимум на що може розраховувати так це на 10 – 11 місць під куполом на Грушевського. Ніяких суттєвих впливів на життя в Україні партія не матиме. Хоча, амбітний Порошенко і заявляє, що «у разі їх перемоги» він готовий стати Прем'єр-міністром. Смішно. Зрозуміло, що це суто популістські заяви, які йдуть тільки для того, аби тримати добру мину при поганій грі. Згадаємо його заяви після першого туру президентських виборів, коли він заявляв, що упевнено перемагає Зеленського у другому турі, а сам навіть не став зв'язуватися з поданням своїх кандидатур у виборчі комісії. Ситуація із зомбуванням прихильників продовжується.

У Національному ботанічному саду ім. Гришко, 9 червня відбувся з'їзд політичної партії «Слуга народу». На ньому партія представила першу двадцятку своїх кандидатів на парламентських виборах.

Першим на з'їзді виступив президент країни Володимир Зеленський, який заявив, що депутати його політсили йдуть у парламент не для того, щоб красти – тому що за це будуть садити, а їх мета – змінити систему.

«Слуга народу – це не бренд. Слуга народу – це наш світогляд. Система поки ще в нокдауні. Ми пропонуємо нокдаун. Ми зробимо це разом. Ми зробимо їх ще раз», - сказав Зеленський. 

Глава партії Дмитро Разумков, у загальних рисах озвучив цілі, які ставить перед собою політсила: скасування депутатської недоторканності, боротьба з корупцією, скасування непотрібних функцій держави, проведення податкової, медичної та освітньої рефом. За словами Разумкова, необхідна нова культурна політика: «Щоб релігія, мова і культура не були для нас джерелом розколу. Досить політикам використовувати ці теми». 

Далі була представлена перша двадцятка. Перша п'ятірка така: Дмитро Разумков, голова партії «Слуга народу»; Руслан Стефанчук, доктор юридичних наук; Ірина Венедиктова, доктор юридичних наук; Давид Арахамія, підприємець; Галина Янченко, експерт з питань антикорупційної політики.

Того ж дня, пізніше, було оприлюднено список з 100 осіб, ще 99 знаходяться на внутрішній перевірці.
Багато розмов точилося навколо того, що буде із «націоналістами», чи зможуть вони досягти згоди. 9 червня стало відомо, що «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор» підуть на вибори разом, решта політичних сил, яка базується на цьому полі або не братиме участі у виборчому процесі, або буде намагатися здолати 5% бар'єр самостійно.

П'ятірка: Олег Тягнибок, лідер партії «Свобода»; Андрій Білецький, лідер партії «Національний корпус»; Дмитро Ярош, екс-лідер «Правого сектора»; Андрій Тарасов, голова партії «Правий сектор»; Руслан Кошулинський, заступник голови партії "Свобода". 

Шансів навіть у такому вигляді прийти на Грушевського у новому складі у націоналістів немає. Єдина на чому вони можуть «зіграти» це мажоритарка у окремих регіонах Західної України.

Така ситуація зараз. Поки про свої наміри не заявили у Тимошенко, Смєшко та Гриценка. Якщо перші двоє мають шанси, то у Гриценка вони так само примарні.

Чекаємо, час на висування ще є...

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере