Херсонцям на замітку: вибори закінчилися, віват вибори!

Ще не встигли українці «відійти» від одних виборів, а вже час збиратися на нові.

Нагадаю, що під час інавгурації новобраний Президент України Володимир Зеленський оголосив про дострокове припинення повноважень депутатів Верховної Ради України (ВРУ) VIII скликання і про проведення позачергових виборів.

Заява Президента викликала ряд суперечок: хтось вважає, що це єдине правильне рішення – більшість населення України вимагало розпустити Раду, як «найгіршу за всі часи Незалежності»; інші навпаки переконують, що цей склад був єдиний який зробив те, на що не спромігся жоден попередній.

Вже є кілька звернень до судів різної інстанції щодо невідповідності Конституції Указу про розпуск, але: політики сперечаються, заперечують, а караван вже почав рух в перед і буде рухатися безупинно.

Як наголосила Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук щодо оскарження указу Президента про дострокове припинення повноважень, то це не впливатиме на виборчий процес: «Відповідно до чинного законодавства, немає підстав для того, щоб зупинити підготовку проведення виборів. Виборчий процес незворотній».

Про головні точки виборчого процесу

У зв'язку з тим, що вибори будуть позачерговими, виборчий процес скорочений у термін з 90 до 60 днів.

Отже, у п'ятницю, 24 травня, розпочався виборчий процес позачергових виборів до ВРУ, які призначені на 21 липня 2019 року.

Згідно ст.107 Закону «Про вибори народних депутатів України», що регламентує особливості підготовки і проведення позачергових виборів нардепів, висування кандидатів починається наступного дня після публікації указу (24 травня) і закінчиться за сорок днів до дня голосування (11 червня).

Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів у депутати починається наступного дня після публікації Указу Президента (24 травня) і закінчується за 30 днів до дня голосування (21 червня).

Реєстрація кандидатів у депутати закінчується за 25 днів до дня голосування (26 червня).

ЦВК не пізніше, ніж на другий день після початку виборчого процесу, публікує перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж та центрів у ЗМІ, а не пізніше, ніж за 40 днів до дня виборів (11 червня), оприлюднить на своєму офіційному сайті інформацію про їх інформаційне забезпечення.

Окружні виборчі комісії будуть утворені не пізніше, ніж за 50 днів до дня голосування (1 червня) за поданнями, які подаються в ЦВК не пізніше, ніж за 53 дні до дня голосування (29 травня).

Не пізніше ніж за 19 днів (2 липня) до дня голосування будуть утворені спеціальні виборчі дільниці.

Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніше, ніж за 15 днів до дня голосування (6 липня).

Органи ведення Державного реєстру виборців передадуть для попереднього ознайомлення дільничним виборчим комісіям по одному списку виборців не пізніш як за 11 днів до дня голосування (10 липня). На спеціальних виборчих дільницях списки виборців складуть не пізніш як за 7 днів до дня голосування (14 липня).

Іменне запрошення буде направлено або у інший спосіб доставлено виборцям ДВК не пізніше, ніж за 10 днів до дня голосування (11 липня).

Громадські організації, в статутній діяльності яких значаться питання виборчого процесу, не пізніш як за 50 днів до дня голосування (11 червня) можуть звернутися у ЦВК з клопотанням про дозвіл бути офіційним спостерігачем під час виборів.

Форма, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування буде затверджена ЦВК не пізніше, ніж за 24 дні до дня голосування (27 червня).

Паралельно розпочався процес зміни місця голосування на виборах у Раду. Подати заяву можна до 15 липня включно.

«Сьогодні почався виборчий процес з позачергових виборів народних депутатів України. Також стартує процес тимчасової зміни місця голосування», - Сліпачук, Голова ЦВК. Вона нагадала, що кожен, хто бажає скористатися своїм правом проголосувати на виборах 21 липня, повинен подати заяву в органи ведення Державного реєстру виборців та тимчасово змінити місце голосування.

Коментуючи ситуацію вона заявила, що переселенці можуть подати лише паспорт, а решті: «... доведеться додати підтверджуючі документи, що ви дійсно будете в день голосування в тому місці, де хочете проголосувати», і нагадала, що під час голосування громадяни отримають два бюлетені – для голосування в загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчому окрузі, але: «... якщо будете перебувати за межами свого округу, ви зможете проголосувати тільки в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі».

Тут нічого нового немає, так було і раніше, т.т. виборці можуть голосувати будь-де за загальнопартійні списки, а от обирати депутатів у мажоритарних округах не матимуть права. Це дає можливість застрахуватися від «карусельників», які можуть голосувати там де «треба» (скажімо знаходячись у «відрядженні»), і тим самим «накачувати» голоси тому чи іншому мажоритарнику.

Для того, аби впливати на цей процес існують й інші способи. Наприклад: ректори окремих університетів примушують студенів реєструватися обов'язково у гуртожитках за певними адресами. Відомо, що на день голосування в окремих гуртожитках Херсону було зареєстровано по кілька сотень «зайвих» осіб не тільки студентів, які ніколи там не жили, але й їх батьків, які за кілька тижнів до голосування змінювали місце реєстрації з свого села на місто і все для того, аби ректор міг звітувати про виконання завдання Голови ОДА про тих, хто «правильно» проголосував. Цікаво, чи повториться історія знову? Поки повідомлень про те, що студентів не відпускають на канікули чи запрошують їх разом з батьками пару тижнів «пожити» у Херсоні не надходило.

Скільки коштуватиме депутатство

Зрозуміло, що сказати з точністю до центу скільки кожен з претендентів витратить на саморекламу неможливо, відомі лише розцінки «лояльності партій». Так, вартість місця у прохідній частині списку партії, яка має реальні шанси на потрапляння у ВРУ коштує від $5 до 7 мільйонів. У списку в «тіньовій зоні» (т.т. є шанс, але немає гарантії) до $3 млн. За підтримку партії, яка має рейтинг на мажоритарному окрузі $2 – 3 млн.

Що ж стосується офіційних виплат (застава), то відповідно до Закону партія, яка висуватиме виборчий список кандидатів у депутати в загальнодержавному окрузі внесе 4 млн 173 тис. грн. Мажоритарники внесуть 41 тис. 730 грн.  Тим, хто пройде у ВРУ гроші повернуть – решті ні.

Перші виклики та ризики, або чому вибори можуть не відбутися

ЦВК елементарно може не встигнути провести тендери для друку і доставки бюлетенів, тому очікує від президента, Верховної Ради і Кабінету міністрів внесення змін до законів про державні закупівлі.

«Законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному випадку триватиме лише 58 днів. Підкреслюємо, що терміни і порядок проведення державних закупівель значно перевищують терміни виборчого процесу ... За чинною процедурою системи закупівель ЦВК не встигне надрукувати бюлетені і підготувати виборчий процес», - повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук. 

ЦВК вважає, що невідповідність законодавства може призвести до неможливості проведення ряду процедур:

* забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів;

* виготовлення та доставку бланків протоколів про підрахунок голосів, актів та інших документів;

* транспортування протоколів про підрахунок голосів та іншої виборчої документації від ДВК в ОВК;

* виготовлення інформаційних плакатів політичних партій;

* публікацію інформації ЦВК і ОВК в регіональних або місцевих друкованих ЗМІ, про перелік виборчих округів, формування ОВК і ДВК, а також змін в їх складі;

* реалізацію права агітації в друкованих та електронних ЗМІ за кошти державного бюджету в строки, визначені законом.

Депутати вже один раз відмовилися голосувати проект від Зеленського щодо зміни до чинного законодавства (прихований саботаж), адже зрозуміло, що для більшої частини тих, хто зараз у залі ВРУ почувається як вдома, нові вибори не принесуть бажаного крісла і таких людей чимало.

Крім того, на заваді процесу, або навіть результатам може стати рішення КСУ.

Не дивлячись на те, що ЦВК незалежний орган, який повинен бути над процесом, діяти виключно у рамках законодавства, ставитися без упереджень до всіх суб'єктів виборчого процесу, на діл це далеко не відповідає дійсності.

Ми пам'ятаємо, що більшість членів ЦВК – представники діючої влади і колишнього Президента, а тому не дивно, що з вуст окремих її членів звучать політичні заяви, на які вони не мають права.

Так, наприклад у день старту виборчої кампанії Секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька заявила, що ЦВК чекає рішення КС про неконституційність Указу Зеленського про розпуск Ради. Т.т., оціночне судження подано як факт, що рішення «не конституційне». Заяву слід розцінювати як психологічний тиск на виборців, яким посадова особа закладає інформацію, що рішення може бути оскаржене, що воно неправильне, а тому не слід сподіватися на щось. Така маніпуляція є тиском на психіку особи і заборонена у світі.

«У будь-якому випадку, це рішення (КС) ми очікуємо до завершення виборчого процесу і до дня голосування, і з цим пов'язані його (рішення КС про конституційність указу про розпуск Ради) правові наслідки...».

Слід нагадати, що народні депутати звернулися до КС з запитом чи відповідає Основному закону указу президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Подання було направлено 24 травня, його підписали 62 нардепи з партій «Народний фронт», Блок Петра Порошенка, «Радикальна партія» (зокрема Олег Ляшко) та ряд позафракційних. 

З тим, хто зробив подання все зрозуміло, це саме ті політичні сили, які не потрапляють, або мають мінімальні шанси потрапити у новий склад ВРУ.

Хто на що може розраховувати?

З 16 по 21 травня соціологічна група «Рейтинг» провела опитування у вигляді особистого формалізованого інтерв'ю. Опитано 2000 репрезентативних респондентів. Ціна похибки не перевищує 2,2%. 

Долають 5% бар'єр: «Слуга народу» – 43,8%; «Опозиційна платформа – «За життя» – 10,5%; БПП – 8,8%; «Батьківщина» – 7,3%; «Сила і честь» – 5,1%.

Не долають 5% бар'єр, але могли б здолати 3%: «Голос» – 4,6%; «Радикальна партія» – 3,3%; «Опозиційний блок» (з Вілкулом) – 3,2%.

Решта партій набирає менше – 3%.

Найбільший антирейтинг – БПП (не підтримали б за будь-яких обставин) – 51,9%.

Готові шукати альтернативні сили – 58% опитаних.

Готові проголосувати за парламентські політичні сили – 26%.

Будуть орієнтуватися на соціально-економічні ініціативи партії – 59%; на лідера – 14%; на ідеологію – 10%.

Найвищий рівень підтримки розпуску ради і проведення дострокових виборів демонструють на Півдні і Сході України – понад 80%. У інших регіонах – не менше 60%.

Такою є ситуація на сьогодні. Про учасників, про їх сподівання, про варіанти «об'єднання», «поєднання», «поглинання», ненависті і підковдрову боротьбу говоритимемо далі.

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере