Три емоції виборів: «Ляпаси» Зеленського, «образи» Тимошенко і «провали» Порошенко
До голосування в другому турі по виборам Президента України часу все менше, і все більш стає зрозумілим, що Зеленський надавав ляпасів конкурентам і впевнено йде уперед, а його колишні та теперішній опоненти тільки те й роблять, що намагаються його «утопити».
Якщо з Порошенко все зрозуміло – прямий конкурент, то чому інші?
Заздрість, неприязнь, образа – «хлопчисько» обійшов «старожилів». Замість того, аби бодай технічно підтримати Зеленського (у якого мінімальна штабна структура на місцях) «колишні» поливають його брудом, навіть не думаючи про те, чого це може коштувати і для них (прихильність електорату), і для України (перемога ПОПа).
Звернули увагу: особи, які перед першим туром заявляли, що Порошенко це «найбільше зло для держави» зрозумівши, що програли людині яка з'явилася на політичному Олімпі рік тому (і яка не сказала до ночі 31 грудня 2018 року жодного слова про те, що йде на вибори) – фактично стали грати на полі «фіналіста-2».
Всі забули, що «паяца» підтримала абсолютна більшість українців? Отже, неповага до нього, це – зневага до громадян України, яка сприймається як черговий розкол українського суспільства. 5,7 мільйонів українців зробили свій вибір, то як можна називати їх «російськими придурками», «сепарами», «рукою Москви»? Це громадяни України. Це люди, які мають такі ж права як і ті, хто голосував за Порошенко, Тимошенко, Ляшко...
Порошенко зрозуміти можна для нього це «...последний и решительный...»: або крісло Президента, або в'язниця, або Ліпецьк? А позиції лідерів окремих політичних сил незрозумілі – вони збираються начебто й далі жити у цій державі, хочуть йти на вибори у Верховну Раду... А з чим? З такою агресією? З такою риторикою?..
Добре, про осінь поговоримо окремо. Зараз будемо оцінювати ситуацію яка є зараз, за тиждень до другого голосування.
Що з підтримкою? Зеленський упевнено йде вперед, у нього немає припонів, забрати у нього перемогу може хіба що «нещасний випадок». На відміну від політиків їх електорат готовий голосувати за Зеленського.
ПРОГНОЗИ НА ДРУГИЙ ТУР
КМІС (тиждень до голосування. Похибка – 3%).
Електорат Юлії Тимошенко: 43% – Зеленський, 11% – Порошенко.
Електорат Юрія Бойко: 52% – Зеленський, 2% – Порошенко.
Електорат Анатолія Гриценко: 37% – Зеленський, 30% – Порошенко.
Електорат Олександра Вілкула: 44% – Зеленський, 1% – Порошенко.
Електорат Ігоря Смешко: 32% – Зеленський, 24% – Порошенко.
Електорат Олега Ляшко: 57% – Зеленський, 6% – Порошенко.
Таким чином: Зеленський «добирає» – 44,17%, а Порошенко – 12,34%.
У той же час соціологи свідчать, що у другому турі, як правило, відбувається спад активності виборців приблизно на 20%.
Тож можемо припустити, що у другому турі результати будуть такими.
Володимир Зеленський: 30,24% (перший тур) + 44,17% (прогноз другого) = 74,41% – 14,89% (20% спад другого туру) = 59,52%.
Петро Порошенко: 15,95% (перший тур) + 12,34% (прогноз другого) = 28,29% – 5,66% (20,00% спад другого туру) = 22,63%.
СОЦІОЛОГІЧНА ГРУПА «Рейтинг» (Опитування 5 – 10 квітня, 3000 респондентів. Помилка – 1,8%).
Зеленський – 71,4%. Порошенко – 29,6%. Не визначилися – 14,8%. Не голосуватимуть – 10,3% (серед тих, хто визначився і буде голосувати).
Те, що Зеленський набирає у другому турі до 60% голосів неодноразово заявляли аналітики (цифри підтверджують прогнози).
ЧОМУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ, А НЕ ТИМОШЕНКО?
Якщо для пересічних громадян «провал» Тимошенко став несподіванкою, то для фахівців такий результат був закономірним. Його очікували. Для частини виборців до 31 грудня 2018 року Тимошенко була не «лідером політсили», а більш-менш альтернативою Порошенко (голосували не «за», а «проти»).
Проти Тимошенко спрацювали одразу кілька чинників. По-перше, поява Зеленського, а потім Смешко. Якщо з першим у штабі Тимошенко здавалося змирилися, то поява другого остаточно вбила сподівання на другий тур. Зеленський і Смешко разом відібрали у Тимошенко весь «протестний» електорат, і вона залишилася сам на сам зі своїми прихильниками, число яких стає менше.
По-друге, справа не тільки у тому, що проти неї чинна влада. Вона працює сама проти себе – це була її остання спроба «сходити» у Президенти, і, скоріш за все, буде остання каденція у ВРУ. По-третє, під час цього скликання Тимошенко намагалася «лавірувати» між одними й іншими, голосувала так, як було вигідно їй, а електорат такого не пробачає. По-четверте, відсутність креативу, нових ідей і яскравих вчинків (на фоні появи нових фігур) призвели до того, що загальна кількість прихильників впала, а образ «борця за щастя народу» розтягли інші.
Вона ще спробує поборотися за крісло прем'єра, а потім можливо канцлера (її ідея), але сподіватися, що перемога буде за нею – не слід.
Володимир Паніотто, генеральний директор КМІС, «провал» Тимошенко бачить у тому, що, в принципі, її «ядерний електорат» залишився на тому ж рівні, що й рік тому – 14%. А цього року у неї занадто багато конкурентів. Друга причина в тому, що вона немала доступу до медіа, на відміну від деяких інших кандидатів.
Тут з експертом погодитися важко, скажімо Зеленський практично був відсутній (окрім каналу «1+1»). Смєшко окрім як у Гордона ніде не з'являвся. Представники Ляшко були «активні» тільки на двох «опозиційних каналах». Гриценко періодично був на 2 – 3 не топових каналах... Тому говорити, що Тимошенко в цьому плані «програвала» своїм конкурентам мабуть не варто.
Микола Давидюк, політолог дає власні бачення того, чому Тимошенко так легко «проковтнула» програш, хоча ще за кілька днів до 31 березня заявляла про рішучу готовність «боротися до останнього» і раптом «без особливого смутку» заявила про завершення цього етапу своєї політичної кар'єри і концентрації на наступному – участь у парламентських виборах.
Політолог вважає, що вона зайняла позицію «вичікування» і критики учасників: «Тимошенко мріє про успіх на парламентських виборах, хоче стати «канцлером», навіть змінити Конституцію... Тому перемога того чи іншого кандидата у президенти їй особливо не заважає. Навпаки – це шанс «не перегоріти» і «не згоріти» у боротьбі «не на життя, а на смерть», яка йде між Зеленським і Порошенко, і раніше їх де-факто почати парламентські перегони».
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій так саме вважає, що така поведінка Тимошенко цілком виправдана – їй не потрібно «каламутити воду» – спокій принесе більше дивідендів. Те, як ведуть себе кандидати у другому турі додає балів: «Спроби копатися у обставинах голосування 31 березня, пошук дрібних порушень однозначно зіграли б «на мінус». Тому що практично всі вітчизняні та міжнародні структури, які спостерігали за виборами, визнали їх одними з кращих в новітній історії України».
ХОЛОДНИЙ РОЗУМ «СПИТЬ», ВИРУЮТЬ «ГОРЯЧІ» АМБІЦІЇ
Перший скандал між потенційними учасниками другого туру розгорівся у телеефірі в перші ж години після того, як повідомили результати екзіт-полів (їх було 4 і вони виявилися на причуд наближеними). Реакція у Зеленського – «подив» (здається такого не очікував він сам), у Порошенко – «роздратування» (враховуючи всі наявні технології він програв).
Дратував, скоріш за все, не тільки факт програшу, а й те кому програв. Програти перше місце Тимошенко – бодай «солідно», а тут... Відомо, що Петро Олексійович не терпить програвати, а тут... «комік» та ще й з таким розгромним результатом (в кулуарах говорять, що реальний результат Порошенко не перевищував 4,5%).
Порошенко не зміг контролювати емоції і образив 5,7 мільйонів громадян заявивши, що Доля звела його з «маріонеткою Коломойського».
Зеленський з відповіддю не забарився і запитав: хто у кого маріонетка - Порошенко у Свиначука чи навпаки.
Ланцюгову реакцію було запущено: червона ганчірка, налиті кров'ю очі і Порошенко робить наступну помилку – починає розкручувати тему «дебатів». Саме помилки Порошенко здали «тему» на наступні дні два тижні. Необачливий крок вночі – «твереза» оцінка вранці, результат: у Порошенко розуміють – програш, починають «відігравати назад», але «слово – не горобець»...
Штаб Зеленського йде в атаку, і робить це у характерній для них манері – креативно, сміливо. На пропозицію щодо дебатів вони кидають власний виклик: «Згодні. Дебати на стадіоні. Медекспертиза».
Чому у Порошенко вирішили, що Зеленський пропонував здавати аналізи на стадіоні (хоча мова йшла про дебати), але виклик прийняли (хоча на першому етапі кинулися заперечувати). Вже у четвер журналісти масово кинулися акредитуватися на унікальну подію.
І знову Порошенко опинився у ролі того, хто наздоганяє, і знову невдачно. Якщо ролик Зеленського про дебати на стадіоні «дихає» оптимізмом і «світлим майбутнім», він знятий у світлих тонах: кандидат йде затемненим коридором і виходить у «світлий простір» – чаша стадіону. Його обличчя світле, молоде з посмішкою.
Тоді як Порошенко, який «втягнувся» у нав'язані супротивником умови гри, змушений перебудовуватися «на ходу» і постійно відіграватися – не розумів, що робити. Зйомки його відповіді «стадіон, то стадіон» проводять вночі, перед будівлею адміністрації, наспіх, при побутовому освітленні (картинка вийшла чорною, жорсткою, непривабливою).
На обличчі Президента явно не вистачало не тільки світла (суто технічна помилка), але й доброзичливості, щирості (переграти професійного актора й тут не вийшло). Як тут не пригадати відомий ролик від Допи та Гепи про те, що «з такими обличчям під тебе грошей не дадуть».
Що стосується аналізів, то тут ситуація взагалі комічна. Чому «Олімпійський»? Де там лабораторії? У Порошенка намагаючись перехопити ініціативу знову вляпалися у «лайно».
Порошенко запросив Зеленського приїхати на «Олімпійський» на 9 ранку п'ятниці, а Зеленський Порошенко у приватну клініку на 8. Зрозуміло, що їх шляхи не перетнулися. Вони обидва були, але кожен у своєму місці «Мы оба были: я у аптеки, а я в кино искала вас...»
За шоу «здача аналізів» спостерігали журналісти. Якщо Зеленський робив це у приватній лабораторії у цивілізованих умовах, у зручному кріслі, то у Порошенко кров брала бригада «Швидкої допомоги» (адже лабораторії на стадіоні насправді немає), у необладнаному приміщенні (рука на спинці стільця – «відстой» минулого віку).
У той же день з'явилися результати. Найбільше народ хвилювала наявність у організмі політиків слідів алкоголю і наркотиків. Обидва виявилися «чистими». Хоча з аналізами Зеленського трапилася «накладка». Він опублікував результати аналізів... за 2 квітня. Те, що сталося кандидат назвав «казусом» і незабаром виклав висновок, де було зазначено вже 5 квітня.
У лабораторії пояснили це помилкою, мовляв «2» і «5» на бічній клавіатурі знаходяться поруч. Незабаром з'явилося і відео з вибаченнями медсестер клініки (які взяли провину на себе). У мережі одні вважали, що Зеленський міг здати аналізи двічі: спочатку – щоб переконатися, що вони у нормі, а потім – на публіку. Інші говорили, що можливо насправді сталася плутанина.
Опоненти розкручували іншу версію: забір крові робила людина яка знімалася в одному з серіалів, над яким працювала компанія Зеленського, а, отже «кров взагалі не брали» (що тоді бачили всі)? Все закінчилося коментарем в.о. голови МОЗ Уляни Супрун, яка із знанням справи заявила, що кандидат здав тільки експрес-тест, якого для повноцінного обстеження недостатньо. Противники оголосили «обвинувальний» вирок: «Зеленський наркоман!».
У ситуацію чомусь втрутився ще й екс-чемпіон світу з боксу Володимир Кличко, який заявив, що на його запрошення у Київ (за його рахунок) їдуть представники Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA). Згодом з'ясувалося, що мова йде про VADA – таку собі «громадську» організацію.
Паралельно продовжували розкручувати тему дебатів: де, коли, за участі кого, за яких умов, у якому форматі.
Верхівкою цинізму і провалу рекламної кампанії перед другим туром вважається розміщення біл-бордів на яких зображені Порошенко і Путін яких було надруковано 25 тисяч примірників. 84% населення, яке не голосувало за Порошенко у першому турі зробили прихильниками Путіна.
Такої образи народу України ще ніхто не наносив. Борди протрималися не довго, вже у ніч проти четверга їх стали міняти на той самий профіль Порошенко, але без Путіна!
Навіщо було все це влаштовувати? Відповідь знають політтехнологи – відвернення уваги від головного: корупція, скандал з «оборонпромом», провали реформ, підкуп виборців (близько 2 мільярдів за два місяці на соціальні виплати) все це залишилося поза увагою аудиторії, всі слідкують за «аналізами» і «дебатами». Маніпуляція свідомістю – надзадача. Мету досягнуто. Про всяк випадок у цей «атомний коктейль» додають ще й тему «боротьба з корупцією».
Чомусь у «закритому» режимі Порошенко проводить «сніданок» з так званими «активістами» під час якої начебто дає слово звільнити Голову Херсонської ОДА Андрія Гордєєва по так званій справі «Гандзюк», а разом з ним і його заступника Євгена Рищука. Нагадаю, що перед тим під «роздачу» потрапив Владислав Мангер (колишній член «Батьківщини»), Голова Херсонської обласної ради.
Коли стало зрозуміло, що Тимошенко більше не «заважає», про Мангера «забули» (там все настілки зшито «білими нитками», що навіть студенту заочнику першого курсу юридичної академії стає смішно) і взялися за Гордєєва і Рищука (останній, до речи, за власною ініціативою пройшов поліграф, який показав що його відповіді щирі, відверті і що він нічого не приховує). До чото тут «активісти»?
Володимир Фесенко, політолог вважає, що останні антикорупційні ініціативи кандидатів навряд чи зможуть істотно додати їм голосів: «Потрібно врахувати, що сегмент активістів-антикорупціонерів дуже маленький. І на громадську думку їх вплив вкрай слабкий».
На думку експерта, своєю зустріччю з активістами Порошенко відповів на антикорупційну програму Зеленського.
І ще одного ляпасу Президенту дав Голова Одеської ОДА Максим Степанов, якого той відправив у відставку. Степанов показав «зуби» і відмовився виконувати Указ Президента назвав його незаконним. Такого дзвінкого ляпасу Порошенко не наважувався дати ніхто. І тут Порошенко програє, і тут у нього проблеми...
До повторного голосування всього тиждень, давайте всі будемо молитися аби один з кандидатів не наважився розіграти головну козирну карту – «криваве протистояння», якого вдалося уникнути у першому турі. Будемо вірити в мудрість народу і те, що в державі ще є тверезі голови...
Сергій ОСОЛОДКІН
Шановні виборці, не забудьте – 21 квітня день голосування за майбутнє Нової України!
