Вибори 2019: Він – Вона – Він?
Те, що жіноче прізвище буде одне зрозуміло давно і всім, хоча цього разу, в якості претенденток, ЦВК зареєструвало одразу чотирьох жінок, але тільки одна має шанси поборотися за другий тур.
А от що стосується чоловіків, то потенційних претендентів політологи нараховують п'ятьох, а реальних поки двох.
У першу групу включають тих, хто «перетинає» умовний бар'єр у 5% (прохідна частина у ВРУ): Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко (саме у такій послідовності).
У другому умовному блоці, який починається від Садового, претенденти мають рейтинг менше 4%, а отже їх участь у президентській виборчій кампанії не більш ніж самореклама з прицілом на осінні вибори до ВРУ.
То, хто ж складе пару в другому турі?
Чи насправді можлива пара: Зеленський – Порошенко? По коментарям ситуації можна простежити чіткий розподіл «фахівців» на три групи: у кожного своя думка (кожен працює на певного кандидата), а тому відстоює певні позиції і вважає, що саме він правий. Не будемо сперечатися – вивчатимемо їх думки, але висновки робитимемо самі.
Яким буде результат? Це буде зрозуміло вночі 1 квітня, коли ОВК почнуть приймати протоколи від ДВК. І хоча у бюлетені буде біля 40 осіб, фахівці вважають, що підрахунок голосів (окрім тих дільниць де будуть провокації і заплановані «проблеми») не займе занадто багато часу – адже в усіх випадках на руках виборців буде тільки один бюлетень, що значно скорочує час підрахунку. Вже ввечері стане зрозумілим якою буде «пара».
Але, є й інший сценарій. Якщо розрив між претендентами на друге місце буде насправді невеликий (1 – 1,5%), тоді слід очікувати запеклу боротьбу за кожен голос. Тоді підбиття підсумків може розтягнутися на кілька днів, а дехто говорить, що тут слід очікувати сурового протистояння аж до «крові».
Те, що без другого туру не обійтися, зрозуміло зараз, адже електоральна підтримка кожного з претендентів не перевищує 25% серед тих, хто прийде на вибори.
Рейтинг і шанс «новачків»
Один з рейтингів, результати якого розповсюдили тиждень тому вказує, що В. Зеленський має – 23,0%, П. Порошенко – 16,4, Ю. Тимошенко – 15,7% (дослідження 16 – 29 січня 2019 року; «Соціс», КМІС, Центр Разумкова. Вибірка – 11 тис. Похибка: +/- 0,9%). Інші рейтинги показують інше.
Такий варіант ведення «прихованої» боротьби вважається новим політтехнологічним ходом (більш детально тут)
Чи зможуть технології допомогти пройти Порошенко? Чим така «боротьба» може закінчитися? Чи можлива поява «нової людини», яка не була у політиці, і її перемога?
Василь Мокан, політолог, керуючий партнер Української політконсалтінговой групи: «Не вірю. Не бачу ні ресурсних, ні часових можливостей для розкрутки кандидата, який зараз має менше одного відсотку рейтингу для проходження в другий тур. Для цього потрібні величезні фінансові витрати, велика лояльність і присутність в ЗМІ, розгалужена система партійних осередків і кадрів. Кандидати, які можуть за цими критеріями між собою конкурувати, – це: Тимошенко і Порошенко».
Я раніше писав, що саме ці два претенденти мають налагоджені структури. При цьому, якщо Тимошенко має партійну систему, то Порошенко може похвалитися адміністративним ресурсом.
КВУ та «ОПОРА» вже десятки разів заявляли про те, що вони «ловили» на гарячому представників влади коли вони вели агітацію за чинного президента та займалися пропагандою його «досягнень». Жоден інший претендент таких можливостей не має.
При цьому експерти продовжують висловлювати думку щодо того, що Зеленський, який вийшов на першу сходинку, на ділі малоймовірний у другому турі з ряду причин.
Перша – нетипова виборча кампанія. У цих виборів суттєва роль відведена – підкупу. Хоча всі галасують, що вони проти цього ганебного явища, на ділі успішно ним користуються. Вже зараз багато інформації і про підкуп виборців, і про стимулювання майбутніх членів виборчих комісій.
Друга – незважаючи на лояльність каналу 1+1, Володимир Зеленський не настільки присутній у ЗМІ як Тимошенко, а тим більше Порошенко.
Третя – Зеленського переважно підтримує молодь (до 30 років), а вони, як правило, дуже погано ходять на дільниці і майже не голосують. Якби обирати можна було не виходячи з дому – через мережу Інтернет, то Зеленський міг би розраховувати на перемогу в один тур, а так...
Якщо штабу Зеленського вдасться переконати молодь вирватися з «віртуальної реальності» і піти на дільниці, тоді у нього є реальний шанс. Слід згадати ситуацію 2012 року, коли соціологія показувала що партія Кличка «УДАР» набирає 20%, реалії були невтішні – тільки 13% (і все тому, що молодь не прийшла).
У чому креатив?
Політтехнологи шукають нестандартні ходи: хтось грає на емоціях, хтось на патріотизмі, хтось використовує занадто «нестандартні» ходи. У Порошенко взагалі обіграють гасло: «Або Порошенко, або Путін».
Занадто ризиковано: виходить, що кілька десятків мільйонів громадян, які не підтримують Порошенко автоматично записані у «зрадники», або, як мінімум є маріонетками Кремля?
Такий заклик коментують кілька провідних політологів:
Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «...ризиковано. Вже існує жарт: тоді Путін. Є і така відповідь. Інша справа, чи знає Путін про це? Це дуже маніпулятивне гасло, бо не можна записати ні Тимошенко, ні Гриценко, того ж Зеленського і багатьох інших у проросійські кандидати. Це абсолютна дурість, яка не відповідає дійсності.
Але така політтехнологія, обрана командою Порошенко. Частково вона працює. Судячи з останніх опитувань, роблячи поправку на ступінь довіри до одного з опитувань, але, в принципі, на Галичині ефект є. Порошенко вдалося, в тому числі за рахунок Томосу і масштабної інтенсивної кампанії, збільшити свій рейтинг і трохи збити рейтинг Тимошенко в цьому регіоні.
З іншого боку, є небезпека поляризації, яка відбувається в електоральному полі. Навіть з'їзди партій проходили синхронно. Гра на контрасті: висунення Порошенка та з'їзд «Опозиційної платформи «За життя» з виступом Медведчука, які транслювалися одночасно. Це гра на розрив, розкол країни. Дуже небезпечна гра. До таких політтехнологій я ставлюся вкрай критично».
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій: «Це дуже ризиковано і балансує на грані провалу. Легітимізуючи участь керівництва іншої країни, причому країни-агресора на наших виборах при всіх розрахунках і резоні технологів команди президента, вони дещо недовраховують. А якщо Порошенко не пройде у другий тур і не виграє вибори? Виходить, що Путін їх виграє? Так ми дискредитуємо перемогу будь-якого іншого кандидата. Ніхто сьогодні з 100% упевненістю не може говорити, що перемагає Порошенко. У нього є проблеми з виходом в другий тур.
Тому ця дихотомія «Путін – Порошенко» досить небезпечна, з точки зору того, що тоді російська пропаганда отримає можливість говорити про те, що хто б не виграв вибори в Україні, крім Порошенко, переможе Путін. Якщо до другого туру пройдуть Тимошенко і Зеленський виходить, що Путін вже переможець. Мені здається тут технологи і штабісти президента дещо ризикують. Нам не потрібна перемоги за будь-яку ціну когось з кандидатів. Необхідно, щоб на виборах перемогла демократія, а не конкретний кандидат, щоб вибори знімали протиріччя в суспільстві, зміцнювали державність, а не навпаки».
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій: «Команда президента технологічно вирішила, що це зможе допомогти Порошенко на виборах. Певним чином, їм це вдається. Тим більше що, не бажаючи того сам Путін йому підіграв, заявивши, що з чинним президентом України домовлятися не буде і чекає поки у нас в країні буде обрано нову владу. Безумовно, на громадянах, які налаштовані патріотично, цей технологічний хід може спрацювати».
Знову розігрується термін «патріотизм». Громадян ставлять у «незручне» становище: «Ти проти Порошенко – ти не патріот». Хто сказав, що патріотизм виявляється через підтримку Порошенко? Якщо це так, тоді в Україні 80% населення (ті, хто не підтримує Порошенко) не патріоти? Знову повертаємося до розклеювання ярликів? Слава Богу вже не 14 рік і це на більшість населення вже не впливає.
Хто вийде у другий тур? Кому з ким «зручніше»?
Питання «другого» туру залишаються відкритими. Політологи продовжують переконувати, що ситуація складається так, що боротися за фінал будуть троє: Тимошенко, Порошенко, Зеленський (і тут з ними сперечатися важко). Інша справа: якою буде послідовність прізвищ. Стверджувати ніхто не береться, тоді як політтехнологи продовжують «давати» на свідомість виборців: буде саме так.
Василь Мокан, політолог, керуючий партнер Української політконсалтінговой групи: «Я схиляюся до думки, що найбільш вірогідний другий тур це все ж таки Порошенко – Тимошенко, як найбільш ресурсні кандидати. Це політики, які насправді дуже вигідні один одному, тому що будь-який третій кандидат має всі шанси у другому турі перемогти і Тимошенко, і Порошенко.
Тому навіть з чисто технологічної точки зору ці два кандидати зручні один одному як представники старої гвардії, як політики з великим антирейтингом, як люди зі змішаним політичним минулим. Така конкуренція потенційно дає шанс на перемогу будь-якого з них».
Чи можливий третій?
Багато йшлося, що ймовірним опонентом Тимошенко у другому турі буде Гриценко. Відповідно до рейтингів весни – літа 2018, він упевнено йшов на другій позиції, і мав шанси боротися з нею.
Пам'ятаєте: у травні 18-го Гриценко пропонував Садовому об'єднати сили і йти на вибори «одним» фронтом. Амбіції Садового не дали йому змоги оцінити ситуацію «критично», а відповіді на заклики Гриценко прозвучали не у зовсім дипломатичній манері.
Втім, вже згодом, коли прізвище Садового стали включати у опитування, то стало зрозумілим, що рівень його підтримки (3,1%) не дає шансів перемогти навіть Гриценко (5,2%) не те, що потрапити у другий тур. На початку 19 року Садовий вже заявив, що слід об'єднатися (але на парламентських виборах).
Чи існує ситуація в якій у Гриценко з'являться шанс на вихід у другий тур? Так, тільки одна: якщо Садовий, як менш рейтинговий кандидат, до 8 березня знімає свою кандидатуру «на користь Гриценка». Якщо таке станеться – Гриценко стає третім чоловіком, який боротиметься за вихід у другий тур.
Адміністративний ресурс
І кандидати, і виборці, і фахівці – всі говорять про «адміністративний ресурс». Наскільки реальним є його використанні і скільки насправді він може «додати»?
Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Я б не перебільшував роль адміністративного ресурсу. При Кучмі, і частково при Януковичі він працював... Зараз адміністративний ресурс роздроблений. У Тимошенко, до речі, завдяки перемозі її партії в об'єднаних територіальних громадах у багатьох регіонах хороші позиції на місцях. І там, нехай частково, нехай побічно, але адміністративний ресурс може бути на її боці.
Другий фактор – ми ж зараз бачимо яка специфічна позиція міністра внутрішніх справ Авакова. Він заявив, що його відомство буде таким собі «контролером за чесністю виборів». Виходячи з того, що ні він, ні Яценюк не були на висуненні Порошенко у президенти, схоже, що глава МВС буде грати роль нейтрального фактору, який може контролювати виборчий процес, і це побічно може допомогти Тимошенко на виборах. Для Юлії Володимирівни, мені здається, зараз важливо кілька оновити кампанію, надати свіжості, тому що і Порошенко наблизився, різко посилився Зеленський ...
Звичайно, з точки зору гнучкості, досвіду, сили команди, в тому числі на рівні багатьох регіонів, Тимошенко залишається головним фаворитом. Але, тим не менш, потрібен новий імпульс, щоб гарантувати результат на фініші».
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій: «В руках Порошенко знаходиться адміністративний ресурс, а в руках Тимошенко – опозиційний ресурс. Невдоволення владою, розчарування теж непоганий ресурс для того, щоб зберегти лідерство. Тим більше, що кампанія у Тимошенко рівна. Тактика полягала в тому, щоб відразу зайняти лідерську позицію і не поступатися нею протягом всієї кампанії.
Хоча потрібно шукати додаткові резерви на ці два місяці. Очевидно, будуть агітаційні поїздки, ще якісь задумки. Це було зрозуміло з того в якій формі відбулося висунення Тимошенко. Ми стали свідками крутого мега-шоу. І поки ні Бойко, ні Вілкул, ні Порошенко по крутизні так і не перебили ту форму, яку запропонувала виборцю і своїм прихильникам Тимошенко. Помпезність події свідчить про те, що вона серйозний кандидат, з серйозною командою і серйозними намірами. І у неї є ресурс для перемоги.
Важливо, щоб вірили не у рейтинг, а у перемогу. І Тимошенко саме той політик, яка створює відчуття впевненості у перемозі. Як і Порошенко, хоча по рейтингах він поки відстає. А ось у Зеленського хоч і високий рейтинг, але є сумніви у перемозі. Не все в наших умовах визначається соціологічними рейтингами. Є ще політична ваговитість, ресурсна, підтримка еліт, настрій в суспільстві і віра у перемогу в того чи іншого політика».
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій: «Не завжди той, хто за опитуваннями програє другий тур потім програє вибори. Багато чого буде залежати від того, як ці кандидати проведуть кампанію. В Україні дуже емоційний і чутливий фон і серйозні помилки можуть коштувати тих відсотків, які унеможливлять перемогу того чи іншого претендента».
Такими є думки фахівців. Якими будуть реалії? Залежить від нас – виборців. Наше завдання прийти і проголосувати, неважливо за кого, головне – прийти і не дати нікому сподівання на те, що наш голос можна вкрасти!
Сергій ОСОЛОДКІН
