Херсонцям про сучасну "медицину"

Херсонцям про сучасну "медицину"

Як відомо, сьогодні в медицині без Супрун й сонце не встане: Україну накрили кілька епідемій, люди вимирають від застуди, а «тимчасова міністерка» продовжує скорочувати надання оперативних медичних послуг.

Здавалося, що пораду щодо того, що українцям слід їсти якомога менше чорної ікри, а перейти на червону, вже ніщо не може перевершити, та ні, виявляється може. Супрун вразила новими порадами і настановами.

Раніше, за часів поганої «радянської» влади, під час епідемій по грипу в Херсоні щодня на лінії виїздили 10 – 15 додаткових бригад «невідкладної» медичної допомоги, які формувалися за рахунок дільничних лікарів, і які обслуговували саме «температурні» виклики. Сьогодні «неотложек» немає взагалі, а «швидка» на «температуру» не виїздить. Супрун заявила, що вона регулює ситуації, коли швидка повинна виїжджати на виклик.

Тримайтеся, від порад тхне діагнозом лікаря-психіатра. Людям зі слабким здоров'ям, або у стані емоційного збудження читати цей матеріал далі не раджу.

«Є дуже чіткі причини, коли потрібно викликати швидку, і коли швидка повинна виїжджати. Це коли є температура понад 40 градусів, або коли є біль у серці, або проблема дихання тощо», - Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров'я.

За її словами практика, коли швидка надавала медичні послуги первинної ланки, буде змінена: «Швидка допомога повинна надавати екстрену медичну допомогу. Дуже правильно іноді диспетчери передають виклики на сімейних лікарів, або на службу невідкладних станів».

Отже, якщо вам погано, і у вас тільки 39,9, то вам слід йти на прийом у поліклініку, вистояти чергу, отримати консультацію «сімейного» лікаря. Раніше Супрун радила: не стійте у черзі, не ходіть у поліклініку, телефонуйте лікарю, виходьте на зв'язок у Інтернет, користуйтеся Скайпом.

А що «сімейний» лікар перестав бути людиною і працівником? Для нього відмінили КЗпП? Він буде бігати по викликах 24 годинну добу і відповідати на дзвінки о 3 годині ночі?

«Мудра» порада від Супрун: частіше звертатися до «сімейних» лікарів, а у 103 дзвонити тільки у екстрених випадках, коли «ви насправді не знаєте, чи можна чекати». А хто знає, коли можна чекати, а коли ні?

«Коли ми вибрали свого сімейного лікаря, коли ми захворіли, то можемо зателефонувати своєму лікарю, з ним по телефону поговорити. Якщо є причина, по якій лікар повинен приїхати до свого пацієнта, то вони повинні домовитися, щоб лікар приїхав. Лікар може по телефону порадити, пацієнт може приїхати до самого лікаря, як необхідно, так вони і домовляються», - пояснила Супрун.

Що значить «домовитися»? А якщо не домовляться, тоді що, смерть?

Стосовно якості роботи «швидкої» МОЗ повідомило – там все гарно: «Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилини, в межах 10 хвилин здійснюються 56% від усіх викликів, в межах 20 хвилин – 94%. Середній час перебування на місці події – 17 хвилин. Середній час транспортування у лікарню – 10 хвилин. 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні і госпіталізацією пацієнтів».

Правда у МОЗ «забули» сказати де, у який час та наскільки «об'єктивно» проводили «спостереження» (наскільки були підготовлені регіони до того, що за ними «стежили»)?

Медичні експерти звертають увагу, що використовується термін «середній час» (те ж, що «середня температура» по лікарні), що само по собі неприпустимо. Якщо взяти Херсон, де на постійній основі працює чотири підстанції «швидкої» з відповідною локальною дислокацією по кілька бригад, то це суттєво зменшує «пробіг» до місця виклику.

А якщо врахувати, що основні стаціонари, які приймають хворих за профільною патологією розташовані у центральній частині міста (окрім лікарні ім. Лучанського, Дніпровський район), то це дає можливість суттєво скоротити час транспортування хворого з будь-якого мікрорайону міста.

Але, при цьому не слід забувати, що на час госпіталізації впливає й діагноз. Якщо стан «невідкладний» (зупинка дихання, серця тощо) – хворого транспортують з сиреною і проблисковим маячками, то доїдуть швидше. А якщо у хворого «побутовий діагноз» чи скажімо ниркова колька – тут навпаки краще їхати повільніше і менше трусити хворого. От вам і «середній» час.

А тепер поглянемо на райони області. Там де від ЦРЛ до віддаленого села – 25 – 40 км, і по бездоріжжю? Скільки туди їхати? Півтори – дві години? Не слід забувати і про вантаження на бригаду (а якщо їх 2 на весь район). А літньої пори в курортних зонах? Про які 20 хвилин йде мова?

У звіті, який ми цитуємо, звучить інформація, що лікарі «швидкої» не завжди призначають адекватне лікування: «Препарати, які використовуються при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність і доцільність використання в конкретних випадках.

Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях – магнезія. При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарду, корекції серцевого ритму і позалікарняної зупинці кровообігу вже доведена вченими».

Геніально! А хто наповнює аптечку? Лікар? Лікуємо тим, що допомагає, чи тим, що є? Чи не перекладання це проблеми з «хворої» голови на «здорову».

І, нарешті, а «судді» хто? Хто проводив «контроль»? Знову славнозвісні волонтери. А яка у них освіта? Така сама як і у «міністерки»: санітарська чи взагалі ніякої? МОЗ тішиться: «вперше якість роботи екстреної медичної допомоги оцінена не за результатам паперової статистики, а під час незалежного дослідження. У кожному регіоні України протягом 3 діб волонтери спостерігали за роботою бригад швидкої, а методологію дослідження і оцінки результатів розробили експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)».

За результатами дослідження ВООЗ рекомендує: «...оновити протоколи надання екстреної медичної допомоги, провести для медиків додаткові тренінги і створити в лікарнях спеціальні відділення, щоб не виникало ситуацій, коли лікарня не може прийняти пацієнта, якого привезла «швидка».

А може почнемо з транспорту, шляхів, апаратів, ліків, а «семінари» залишити на потім? «Балачками» хворого не вилікувати...

Вибори крокують Україною і кожен, хто мріє про перемогу не втомлюється нахвалювати свої «здобутки». Чим ближче день голосування, тим більш голосно говорять про «перемогу» і про те, як будемо жити краще.

Пані Супрун хвалить Гройсмана в одній з соціальних мереж, і переконує, що цей рік: «...стане ще одним викликом для трансформації системи охорони здоров'я, де у МОЗ є п'ять пріоритетів.

Для Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана розвиток системи охорони здоров'я є пріоритетом не на словах, а у конкретних діях. Всі зміни отримують максимальну підтримку команди уряду. 5 пріоритетів...».

В першу чергу – трансформація первинної медичної допомоги. Якщо минулого року було завдання – обрати лікаря, то цього року, ті 23 мільйони громадян, які вже їх обрали, повинні отримати стимул ходити до них.

Як можна «стимулювати» людину робити те, чого вона не хоче? Створити умови, коли вона змушена це робити. Як заставити йти до лікаря? Скоротити можливість приймати рішення самостійно. Скажімо, ви багато років хворієте на серце.

Відтепер, для того аби потрапити на прийом до кардіолога доведеться відстояти чергу до «сімейного» лікаря – без його направлення кардіолог не прийме. У вас головний біль і ви хочете купити анальгін? Не вийде! У чергу до «сімейного», за рецептом. За таких умов вже за кілька місяців лікарі порозбігаються – ніхто не витримає навантаження.

Другий напрямок: продовжить діяти програма «Доступні ліки». Логічне продовження того, про що сказано вище. Якщо минулого року було виписано майже 30 млн. рецептів, то цього року їх буде у рази більше (не тому, що розширять програму, а тому, що у інший спосіб ліки не купити).

Третій пункт: у МОЗ обіцяють, що вже з 1 липня почне діяти програма «Безкоштовна діагностика», яка гарантує, що «сімейний» лікар буде видавати направлення на «оплачений пакет аналізів, обстежень та лікувальних процедур від найбільш поширених в Україні захворювань».

Супрун радіє: «...це буде ... більше 50 діагностичних і лікувальних процедур, за які пацієнтам не потрібно буде платити в медустановах. Безоплатно – означає включно з усіма необхідними супутніми матеріалами».

Хвилиночку! Чому саме радіємо? А де норма Конституції відповідно до якої вся медична допомога безплатна? Забули? А у якому об'ємі буде фінансування? За чий рахунок? Бюджету? Якого: державного чи місцевого? А якщо коштів на всіх не вистачить? А як лікар вирішуватиме кому потрібен «пакет», а тому одне дослідження? Для когось це життєва необхідність, а для когось профілактика? Треба отримати «пакет» одразу, чи можна розтягнути у часі? Якщо мені «пакет» не потрібен, кому він перейде?

Далеко не кожній людині потрібні дослідження серед яких: «12 різних аналізів; маммографія; 5 видів рентгенівських досліджень (грудна клітина, суглоби, хребет, кістки і навколоносові пазури, ехокардіографія); моніторинг ЕКГ; 2 види тестів для визначення патологій серцево-судинної системи; 6 видів УЗД (шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози); 4 види біопсії під контролем УЗД (щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз); видалення новоутворень (м'яких тканин і шкіри в носі, гортані, вухах); ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунку, дванадцятипалої і товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів)».

У МОЗ переконують: «З 1 липня 2019 по напрямку вашого сімейного лікаря Ви зможете отримати пакет діагностичних і лікувальних послуг, які сплатить Національна служба здоров'я за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Вам, відповідно, платити за них не доведеться. Маючи напрямок ви самі можете обрати де здати аналізи або пройти діагностику. Це може бути і державна установа, і приватна».

Пакет покриває обстеження на найбільш поширені хвороби внутрішніх органів, серця, легенів, скелету і 10 найпоширеніших видів онкології у чоловіків і жінок. У 90% випадків цього буде достатньо щоб сімейний лікар спільно з фахівцем поставили діагноз і спланували лікування. А лікуватися? Будете вже за власний рахунок.

Четвертний напрямок: пілотний проект змін екстреної медицини в декількох областях – нові автомобілі і обладнання, підвищення кваліфікації і зарплати лікарів. Далі – проект поширять по всій країні. Ті регіони, які не мають оперативно-диспетчерських служб, або вони вже дуже застарілі, цього року повинні отримати фінансування, щоб виправити становище.

Економісти свідчать: популістська заява в рамках передвиборчих програм. «Пілот» оплатити не проблема (взагалі невідомий територіальний спектр охоплення), особливо якщо це один – два невеличких населених пункти, для яких на «повне переоснащення» необхідно 20 – 30 млн. грн. Інша справа, коли мова йде про масштаби держави: для глобального переоснащення галузі потрібні сотні мільярдів гривень, які слід вкладати у продовж 3 – 5 років.

Політики мають власну точку зору: запустять «пілот», який розтягнуть до осінніх виборів, а потім про нього забудуть.

П'ятий пункт. У МОЗ обіцяють цього року продовжувати розширювати мережу сучасних кардіоцентрів (планують придбати 13 ангіографів для різних регіонів), де громадяни безкоштовно зможуть отримати складні втручання, зокрема – встановлення стену (у випадку інфаркту – безкоштовно).

Лікарі натомість задаються питанням: що робити хворим, у яких передінфарктний стан і кому вони радять не доводити ситуацію до кризової, а зробити операцію заздалегідь не чекаючи ускладнень?

Ми поцікавилися – скільки коштуватиме таке «задоволення». На рівні Херсона приблизно 10 тис, якщо у Києві, то у 1,5 – 2 рази дорожче.

І це при тому, що навіть хворим з інфарктом не гарантовано, що вони отримують процедуру безкоштовно. Чому? На придбання стенів, фінансування яких перекинули нам місцевий бюджет, не вистачає грошей.

Історія минулого року: поки Олег Мазуряк, головний лікар Херсонського кардіологічного Центру кілька місяців благав депутатів виділити гроші на придбання стенів, кілька хворих так і не дочекалися на милість Херсонських депутатів і пішли з життя...

Чи є щось таке, що гарантує, що держава повернеться до громадян обличчям? Дайте собі відповідь на це питання до того як підете голосувати...

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере