Чого не зробила херсонська влада, аби у місто прийшли Європейські технології збереження тепла?

Чого не зробила херсонська влада, аби у місто прийшли Європейські технології збереження тепла?

У матеріалі «Європейський досвід енергозбереження – Херсонщині» ми розпочали розмову про те, що мають Українці, які вже перейняли досвід Європи щодо новітніх енергетичних технологій?

Сьогодні поговоримо про успіхи деяких регіонів (нажаль не Херсона), які взяли на озброєння технології ЄС збереження тепла в оселях.

Більшість будинків у яких живуть Українці, були побудовані 30 – 40, а той 50 – 60 років тому (зрозуміло, що за технологіями того часу).

Солідний вік будинків вимагає їх модернізації (зрозуміло, що у більшості громадян немає, і у найближчі десятиліття не з'являться гроші ані на власний сучасний будинок, ані на нову квартиру).

Що ж робити? Жити у холодній оселі? Не обов'язково. Варто зайнятися утепленням. А якщо робити це спільно (разом із сусідами)? А якщо всім будинком одразу? То вирішити проблему буде простіше, а грошей на це піде значно менше. Саме у цьому нам готові допомогти, і вже допомагають Європейці. Подивимося на прикладах, як Україна втілює у життя їх досвід.

По-перше, Європа дає Україні так звані «теплі гроші», які громадяни можуть використовувати на утеплення будинків.

По-друге, наприкінці II – початку III кварталу цього року, в Україні повинен запрацювати «Фонд енергоефективності».

Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко: «Ми розраховуємо, що в другому кварталі 2018 року ми запускаємо сертифікацію енергоаудиторів та на кордоні з третім кварталом розраховуємо отримати директора Фонду та почати працювати із заявками».

За чий рахунок? Хто буде платити? Джерел буде три: держава, донори та самі власники квартир. «Потрібно мотивувати людей вкладати гроші в енергоефективність», - вважає віце-прем'єр.

Саме у цьому питання ми й чекаємо дієвої інтелектуальної та фінансової підтримки з боку ЄС. На початку квітня, ц.р., повинно відбутися підписання «технічної угоди з Євросоюзом», відповідно до якої Україна отримає €50 млн на проекти «Фонду енергоефективності».

Минулого року 30 Українських міст стали учасниками Проекту «Угоди мерів» – що є стратегічною європейською ініціативою, відповідно до якої наші будинки, вулиці, міста стануть більш енергоефективними. Сьогодні мери українських міст, а їх вже понад 100, очікують доступ до додаткових фінансів, а громадяни переконані, що стануть учасниками відповідних програм.

Ну, підписали, а далі що? Далі складний шлях роботи, тоді як, часто-густо ряд керівників міст і громадян складають руки, і чекають «Біля моря погоди». Так не буває. Підписання «Угоди» це початок шляху.

В рамках програми «Угоди мерів – Демонстраційні проекти» одинадцять українських міст вже отримали безповоротне фінансування від ЄС. Зокрема: у Славутичі майже закінчили облаштування школи і дитсадка; у Краматорську говорять, що місцеве тролейбусне депо чекає нова підстанція. А у Долині (Івано-Франківщина) і у Жовкві (Львівщина) завзято виконують умови програм, які на кілька порядків перевищують загальний обсяг міського бюджету в розділі «розвиток міста».

Окремі мери чекають від проекту одного – грошей. Мовляв: ви давайте, а ми тут самі розберемося, що робити, куди їх витрачати. Ні, гроші треба «заробити». Проект, про який йде мова, складається з кількох компонентів, один з них навчити – як ті гроші «заробити». Коли немає знань – «як», то шанси їх отримати дорівнюють нулю. Аби отримати гроші – слід відповідно до Європейських стандартів написати заявку.

Святослав Павлюк, головний експерт групи «Реформа енергетичного сектору»: «Є велика проблема в тому, що міста не здатні написати заявку, яка буде профінансована». Фахівець переконує – сама участь в угоді це вже бонус: «... якщо місто розробило SEAP (Sustainable Energy Action Plan), то донори сприймають тебе принципово інакше».

На що ж у першу чергу спрямовують проектні гроші? На модернізацію енергетичних мереж у системах освіти та медицині, на освітлення вулиць. А от, скажімо, у Краматорську та Кременчуці взялися за електротранспорт. Чому? Тому, що це один з найбільш енергоємних комунальних видів транспорту, а тому економити на ньому – і ефективно, і на це йдуть донори.

Звісно, що працювати з комунальними підприємствами владі простіше, тут приймати рішення зручніше ніж у питаннях пов'язаних з будинками: там скільки людей – стільки думок, серед яких частіше перемагають думки людей старшого віку (вони більш активні): «Чому ми повинні платити? Нехай роблять безплатно». Їх зрозуміти можна – маленькі пенсії. А питання слід ставити по-іншому: хто несе відповідальність за спільну власність? Пояснити це повинна просвітницька робота (у рамках тієї ж Програми).

А там де знайшли порозуміння, там вже є успіх. Наприклад у тій же Долині, де вже кілька років працює програма енергомодернізації. Там мешканці будинків знайшли спільну мову і за енергомодифікацію платять тільки 20%, тоді як майже 60% – це гроші ЄС, решта – міський бюджет.

Всі задоволені. Але, таке можливо тільки в одному випадку – коли утепленням займається не одна квартира чи під'їзд, а ведеться комплекс робіт одразу по всьому буднику. Тільки такий підхід має ефективність, і на нього дають гроші.

У Долині участь у Програмі бере поки третина будинків, а тамтешній мер переконаний, що згодом знайде фінансування для всього міста, головне аби люди організовувалися.

А от люди поки й не готові до кредитування. У кожного свої страхи, які часто-густо не мають під собою підґрунтя.

Борис Пакалюк, виконуючий функції енергоменеджера у Житомирі: «Була маса страхів, аж до того, що в результаті у них (мешканців – прим авт.) заберуть житло, хоча квартири не є заставою за кредитом. Ми ходили по домівках, пояснювали це і шукали хоча б одного учасника».

Зрештою, перше ОСББ зважилося на проект зі смішною вартістю – 30 тис. грн. А коли через пару місяців отримали компенсацію і побачили, що міськрада допомагає сплачувати відсотки, то запрацювало «сарафанне радіо».

«У 2015 році ми були готові витратити 2 млн. грн на компенсацію кредиту, а за фактом витратили тільки 15 тис. За рік сума зросла у 12 разів, до 180 тис. Люди повірили. Є приклади, коли одне ОСББ вже втретє йде за кредитами, – пояснює Борис Пакалюк.

– Термомодернізація будинків не зменшує бюджетні витрати, але вона потрібна місту. Ми не видобуваємо газ, не виробляємо електроенергію, а це значить, що енерговитрати вимивають з Житомира гроші жителів. Економія енергії залишить ці кошти в місті, люди будуть витрачати їх тут».

Оксана Кисіль: «Європейські інститути дають дуже дешеві кредити на комунальні проекти, зі ставкою 3%, але в деяких містах керівник фінансового департаменту говорить: ніяких кредитів, тільки через мій труп. Тут немає логіки, адже кредит на енергоефективність окупається моментально».

Чому так? Недолік стратегічного мислення. У Європі подібний проект охоплює понад 7,5 тисячі міст.

Ян Ваандерс, керівник команди підтримки проекту «Угода мерів – Демонстраційні проекти»: «В цілому ви рухаєтеся в правильному напрямку, в уряду є політична воля. Але в інших країнах я бачу більше тиску з центру заради того, щоб були дії на місцях. В Україні не вистачає такого тиску».

Рухаючись власним шляхом Україна, нажаль, повторює помилки європейців. Як правило у нас модернізацію починають з котелень і мереж, тоді як слід почати зі споживачів. Після повної модернізації у 90% зі 100%, з'ясовується, що потужностей теплогенерацій забагато.

Так було у Польщі – там поміняли котельні, модернізували мережі, а потім взялися за будинки і з'ясували: 2/3 генерацій непотрібні – утеплені будинки не потребують стільки теплоносія. Ще одна помилка Поляків на початку 90-х була в тому, що фасади утеплювали пінопластом товщиною 5 см, тоді як для ефективності слід було використовувати товщиною від 15 до 20 см. Довелося переробляти.

А ось приклад того, як слід працювати в Україні. Місто Добропілля (Донеччина). Тут маємо яскравий приклад того, як за гроші, які надійшли з Європи, можна ефективно перетворити на сучасний цілий районний центр.

Там ще у вересні 2016 року підписали угоду про співпрацю між Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО, Гельсінкі, Фінляндія) і Добропільською міською радою.

За рахунок гранту який склав €590 тис, які був наданий Фонду «Північні ініціативи гуманітарної підтримки і енергоефективності» (Україна) – €393,334 тис, Фонду «Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища» – €196,666 тис, за допомоги НЕФКО там провадять комплексну термомодернізацію 3 дитячих садків, а ще в одному капітально ремонтують внутрішнє освітлення.

За три роки участі у програмі «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-3» там відремонтовано 23 будинки ОСББ, на загальну суму понад 8,5 млн. грн.

А у рамках проекту «Розвиток чистої енергії, пом'якшення змін клімату та екологічна освіта», завдання якого – сприяти відновленню шкіл населених пунктів Донецької і Луганської областей, яке здійснює БО «Глобальна енергія» за підтримки Норвезького товариства охорони природи Naturvernforbundet, відділу освіти Добропілля була надана благодійна допомога для відновлення і підвищення енергоефективності будівель освітніх установ та реновації системи освітлення (на суму 269,9 тис. грн.).

А ще в рамках співпраці з ЄС/ПРООН навесні минулого року там був реалізований проект «Безпечне місто» – в рамках якого змонтували 19 камер відео-спостереження. Загальна вартість робіт склала 814 тис грн, з яких 183 тис витрати бюджету, решта гроші ЄС.

Завдяки участі у проекті «Енергоефективність в громадах II», яку реалізує GIZ за дорученням уряду Німеччини, місту надається методологічна підтримка для впровадження інтегрованої системи енергоменеджменту.

Олексій Кормільцев, перший заступник мера Добропілля: «Місто підтримало найбільш активні ОСББ і тепер вкладені інвестиції повернуться жителям у вигляді заощаджень. Інші проекти, які зараз знаходяться на стадії реалізації, зроблять використання електро- і теплоенергії більш ефективним і заощадять більше 4,5 млн. грн».

Як бачимо: у разі підходу «з головою», використання європейських грантів дає можливість і поліпшити міську інфраструктуру, і скоротити витрати бюджету, і зекономити громадянам.

Цікаво було б почути відповідь від Херсонської мерії, а що там зробили для того, аби завдяки співпраці з Європою, Херсонці теж могли модернізувати старі будинки і бодай трохи економити на оплаті за тепло?

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере