Європейський досвід енергозбереження – Херсонщині

Європейський досвід енергозбереження – Херсонщині

Ми постійно ставимо перед собою запитання, а чи насправді такий вже корисний той самий досвід, який ми отримуємо від Європи? Чи насправді все це нам потрібно у повсякденному житті? Не будемо сперечатися. Краще один раз побачити, аніж 7 разів почути.

Поговоримо про альтернативну енергетику. На часі ефективне використання енергії сонця, води та вітру, яких на Землі, на відміну від традиційних джерел, невичерпні запаси. Поки сонце сходить і посилає промінчики, поки дме вітер, поки рухається вода все це можна і слід використовувати. Зараз ми використовуємо із користю для себе не більше 3 – 4% того, що може давати природа. Втім, головне почати, адже ми розуміємо, що процес еволюції не зупинити.

І саме тут Херсонщина може бути попереду всієї планети. Вітро- та сонячна енергетика це ті напрямки, які для південної області найбільш прийнятні. За кліматичними умовами ми маємо біля 180 сонячних днів на рік. А щодо вітру, то його у степовій Таврії та на узбережжях морів досхочу. Треба тільки правильно цим користатися. Саме тому ми із задоволенням переймаємо досвід Європейців, які вже давно переходять на альтернативні форми отримання електрики, яку використовують і для опалення, і для освітлення, а ще на цьому заробляють – надлишки виробленого продають. То, чому нам цьому не навчитися?

Не така давня історія вчить: треба рухатися вперед. Про альтернативну енергетику говорили ще за часів СРСР. Вже тоді вчені розуміли, що тільки на газі та вугіллі не прожити, і стали розробляти атомні електростанції. Скептики, яких і тоді було багато (їх потім стали називали «ретрогради») переконували: «Нам це не треба, у нас досить теплогенруючих станції, які чудово забезпечують країну теплом та електрикою». Пройшов час і всі зрозуміли, що слід рухатися вперед.

Так з'явилася атомна енергетика. Сьогодні прогресивні люди розуміють, що слід рухатися далі, що ми повинні думати не тільки про сьогоднішній день. Саме тому досвід Європи для нас є неоціненним.

Одне з питань сучасної співпраці з Європою, це програми енергозбереження, в рамках яких, слід зазначити, Україна досить ефективно переймає і передовий досвід, і отримує фінансову підтримку, а головне глобальне розуміння того, що це принесе Українцям у повсякденному житті.

Не будемо голослівними, на конкретних прикладах переконаємося, що отримали ті, хто скористався можливостями і втілив у життя напрацювання Європейців.

Найкращий досвід сусідів з Європи вже став у нагоді і для мешканців Херсонської області. Тільки за минулий рік в області було втілено кілька найкращих енергетичних проектів.

«Розвиток інвестиційної діяльності Херсонщини є одним з пріоритетних напрямків економіки регіону.

Протягом 2017 року інвестиційні процеси в регіоні демонструють суттєву позитивну динаміку в різних видах і галузях інвестування.

Наприклад, вперше за останні роки досягнуто позитивної динаміки темпу зростання обсягу прямих іноземних інвестицій, який за 2017 рік за попередніми даними склав 107,7% , або 216,9 млн. дол. США, що на 15,6 млн. дол. США, це на 7,7%, більше відповідного показника, зафіксованого на початок 2017 року», - Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв.

Надбання Європейців працюють у малому та середньому бізнесі, у сільському господарстві. Саме там все частіше замислюються над тим, що треба більш активно втілювати у життя проекти альтернативного отримання електрики.

А от який досвід набули землероби з Харківської області.

Саме там експерти «Інституту стійкого розвитку» разом з Європейськими партнерами в рамках грантового фінансування з Європи, тривалий час умовляли представників 20 сільгоспвиробників об'єднатися у кооператив, який би займався виробництвом біопалива. Під різними приводами 8 підприємств відмовилися від участі у проекті, а 12 – залишилися. Рік тому ті, хто залишилися виробили свої перші тони топлива, яким заправляють техніку, що працює у полях.

Фахівці зазначають проблема розвитку кооперативів на Україні – відсутність правових норм та ментальність українців: «Кожен сам собі голова», «Як хочу так і правлю», у той час як кооперативна робота вимагає узагальнених принципів.

Часто від противників звучить «вагомий» аргумент: «Кооперативи це повернення до того, що було у часи СРСР. Це «колгоспи», а я вільний птах». Європейцям нас важко зрозуміти, вони не сприймають наші життєві «тонкощі»: «Кожен сам собі пан».

«В галузі відновлювальної енергетики загалом у нас в області вже збудовано 5 вітрових та 12 сонячних електростанцій. Протягом 17-го року введено в експлуатацію 4 сонячних електростанції та першу чергу дуже потужного проекту вітроенергетики в Новотроїцькому районі.

Таким чином, всього упродовж 2017 року діючими сонячними та вітровими електростанціями області загальною потужністю 148,2 МВт було вироблено 166,7 млн кВт/г. Завдяки введенню в експлуатацію об'єктів з відновлювальних джерел енергії вже збільшилася частка виробленої ними електроенергії до 18,3%.

До 2020 року передбачається довести обсяг та частку електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел, до 23%.

Саме завдяки капітальним інвестиціям в галузях промисловості, сільського господарства та науковій діяльності створено: виробничу базу ТОВ «НВП «5 Element» у м. Гола Пристань. Бюджет інвестпроекту – 1,5 млн доларів, 48 нових робочих місць. Надходження до міського бюджету у 2017 році склали 161,225 тис.грн», - Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв.

А Європа знову попереду і пропонує нам свій досвід у розвитку саме кооперативного руху, який на практиці втілили на Харківщині.

Одна справа коли питанням скажімо ветро- або сонячної генерації займається одна людина з обмеженими фінансовими можливостями, і зовсім інша, якщо за справу береться кілька зацікавлених осіб.
Європейський досвід свідчить: енергетичний кооператив це по суті об'єднання громадян, які можуть спільними зусиллями працювати на розбудову і власного бізнесу, і створення та реалізації нових проектів з відновлювальної енергетики.

Такі кооперативи є нічим іншим як формою участі громадян у активному житті, які виходять далеко за межі тільки самого процесу виготовлення та розповсюдження альтеративних енергетичних джерел. Це фактично нова політична платформа на регіональному та комунальному рівнях. Тому є досвід Німеччини та Австрії. Європейці давно збагнули, що «Гуртом і батька легше бити», і нарощують кооперативні форми організаційної діяльності.

А от у Великобританії сьогодні існує понад 5 тисяч кооперативів, які займаються питаннями вироблення сонячної та вітрової енергії. Тоді як у Німеччині енергетичні кооперативи стали конкурентами великих енергетичних холдингів, і вже зараз виробляють понад 30% всього енергоресурсу країни. Саме тому так званий енергетичний пакет Clean Energy for All Europeans в країнах ЄС вже має ліміти преференцій щодо підключення кооперативів до мереж. Адже за задумом такі кооперативи повинні у першу чергу задовольняти власні потреби у виробництві електрики, а вже потім виходити на ринок щодо торгівлі нею, і тільки її надлишок можуть продавати у загальну мережу використовуючи правило «зеленого тарифу».

Такий новий етап розвитку енергоринку Європейська комісія програмує як перехід від централізованих систем до системи розподіленої генерації. У якій окремі господарства та кооперативи стають повноцінними гравцями всього енергетичного рику. Внаслідок чого ринок стане більш гнучким і може швидше реагувати на потреби у пікові години. В Європі визначають такі напрямки як короткострокові, які розраховують втілити у життя вже у найближчі 10 років.

З наших проектів
Європейський інвестиційний банк виділяє 8 млрд євро на проекти ЄС з енергоефективності. Рада директорів затвердила 21 проект, 4 з яких будуть підтримуватися державними гарантіями ЄС, зокрема засобами Європейського фонду стратегічних інвестицій. Один з проектів: модернізація міської інфраструктури в Україні.

Ще минулого року ЄС і ЄБРР виділили 160 тисяч євро на інноваційні проекти в Україні, шести українським компаніям.

Програма КИВ з бюджетом в 1 млн євро розрахована на надання підтримки близько 50 інноваційних проектів в Україні. Розмір ваучерів на окремі проекти може сягати від 20 тис. до 50 тис. Євро залежно від інноваційності, складності та потенційних переваг. Проект реалізується українським НУО "Грінкубатор", а Україна стала першою серед країн діяльності ЄБРР, яка може скористатися цим інструментом. КИВ забезпечать грантове фінансування для дослідників і підприємств, що пропонують енергозберігаючі технології та заходи, спрямовані на скорочення викидів парникових газів.

Довідково: ЄБРР – найбільший міжнародний фінансовий інвестор в Україні. На сьогодні банк взяв на себе зобов'язання по наданню сукупної суми майже в 11,6 млрд євро для 383 проектів, які здійснювалися з 1993 року.

Наприкінці минулого року Україна і Литва підписали низку документів про двостороннє співробітництво.

«Підтримка проектів в сфері охорони навколишнього середовища найбільшим міжнародним екологічним фондом в GEF сприяє зміні курсу національної екологічної політики в Україні», - заявив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, на розширеному семінарі Глобального екологічного фонду для країн Східної Європи. Завдяки міжнародному екологічному фонду в Україні реалізовані 50 проектів в сфері охорони навколишнього середовища.

«Одним з останніх успішних прикладів співпраці України і GEF є впровадження енергозберігаючих технологій на Львівському хлібозаводі № 5. Заміна старих газових пальників на хлібопекарських печах, реконструкція системи стисненого повітря і водопостачання дозволила скоротити споживання і зменшити кількість шкідливих викидів у атмосферу», - уточнив Остап Семерак. - Це показовий приклад переходу українського виробництва на сучасні міжнародні стандарти в результаті об'єднання міжнародної технічної допомоги, залучення кредитування і відповідального бізнесу».

Довідково: Глобальний екологічний фонд країн Східної Європи вибрав ПАТ Концерн «Хлебопром» Хлібозавод № 5 в якості пілотного проекту для стимулювання використання поновлюваних джерел енергії на агрохарчових малих і середніх підприємствах України.

З практичного досвіду витікає, що нам є за що подякувати Європі. Втім, є що запропонувати і самим: «В Херсоні команда вчених та інженерів на чолі із Павлом Ремізовим розробила новий спосіб виробництва відновлювальної енергетики побудував плавучий вітрогенератор потужністю 10 кВт/год, який вже має своїх замовників».

Віриться, що прийде час і ми повчимо Європу не тільки «бенкетувати»...

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере