Шляхи Європейської інтеграції. Шлях третій: людський

Я продовжу розповідь про те, як журналісти з усіх регіонів України шукали відповідь на питання «Чи потрібні українцям євроінтеграція».

Початок тут Шляхи Європейської інтеграції. Стежина друга: пошукова…

Нагадаю, що в рамках Проекту ЄС «Підтримка Представництва ЄС в Україні в його медіа-активності», у темі «Європейська Україна: інсайти та ідеї 2018» ГО «Інтерньюз-Україна» запропонувало журналістам здійснити подорожі до різних міст України. Перша була до Ужгорода.

Я вже розповідав про місто, і про те як одне з його підприємств завдяки співпраці з ЄС знайшло вихід на міжнародні ринки. Сьогодні поговоримо про те, як мешканці одного з будинків в Ужгороді завдяки співпраці отримали можливість відремонтувати будівлю, і на що розраховує у майбутньому.

Поки більшість нарікає та дорікає владі, що вона нічого не робить і не турбується про них, найбільш активні громадяни беруть ситуацію у власні руки і «Не чекають біля моря погоди», адже розуміють, що «Спасіння потопаючих, справа рук самих потопаючих». Вони розуміють, що тільки власними силами вони можуть змінити життя, покращити свій стан і змінити умови свого проживання.

Під час перебування в Ужгороді нас привезли в один з будинків де таких активних людей виявилося досхочу.

Це дев'ятиповерхова будівля, що на вулиці Минайській, 67, тут у 2016 році було утворено ОСББ «Наш Дім – Ужгород».

Рішення про утворення ОСББ було не простим і далося його мешканцям не одразу. Будинок один з найбільших в Ужгороді, в ньому 216 квартир, в яких проживає понад 1000 осіб (для порівняння: в усьому Ужгороді проживає біля 100 тисяч осіб). Відомо, що «Скільки людей – стільки й думок». На перших порах ідея не знайшла підтримки. Головна причина вперта переконаність частини людей, особливо старшого віку: «Нічого з цього не вийде, а ЖЕК це перевірено роками». Втім, з часом, більшість все ж проголосувала за утворення і ОСББ запрацювало.

Як розповів нам Голова ОСББ «Наш дім – Ужгород» Микола Щерба, з того часу, як будинок було введено в експлуатацію у 1981 році (37 років тому), в ньому не було проведено жодного капітального ремонту.

Головна проблема мешканців всіх багатоповерхівок у першу чергу це – дах і підвал: і там, і там вода, або з неба і вона затоплює будівлю, або з підвалу – і тоді зловонні пари «накривають» весь під'їзд. Як каже Микола Щерба дах, що протікає був нагальною проблемою: «Можна так сказати, після злив та зими протікало аж до шостого поверху. Неприємний дискомфорт був у мешканців будинку. Жителі дев'ятого поверху практично двічі на рік мусили робити ремонт через постійні протікання».

А тому після утворення ОСББ першою нагальною проблемою, яку треба було вирішити негайно став саме дах. Але, де взяти гроші? Проблема – є, грошей на її вирішення – немає. Саме тоді молодий та амбітний Микола Щерба дізнався, що ще у 2015 було започатковано трирічну програму Європейського Союзу ПРОООН, яка «роздавала» гроші на ремонт. Правління ОСББ підготувало відповідні документи на отримання гранту і подало їх в Ужгородську міську раду. Програма «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-3» будувалася за принципом – солідарного фінансування проектів. Європейський Союз давав 50% від потреби, 45% давала міська влада з місцевого бюджету, а ще 5% знаходили самі мешканці ОСББ.

Їх заявка пройшла. Всього на капітальний ремонт даху було виділено 904 тис. грн. (з яких тільки 45 тисяч зібрали самі мешканці).

Завдяки сумісним зусиллям мешканці зекономили понад 200 тис грн., які з часом витратили на інші потреби свого ж будинку: частково оновили систему водопостачання, а у 5 під'їздах замінили вікна на маршових сходах зі звичайних на металопластикові, що дало змогу економити гроші на опаленні квартир, адже у під'їздах стало суттєво тепліше.

Голова ОСББ розповів, що він постійно контактує з головами інших ОСББ, і не дивлячись на факт – втілені у життя заходи, вони йому не вірять, що менше ніж за півтора роки тут було виконано одразу стільки робіт.

Хоча, тут не збираються зупиняти на тому, що досягли. У планах: капітальний ремонт електрощитової. Електрика це ще одна нагальна проблема. Ні для кого не секрет, що будинки які споруджувалися у ті далекі роки аж ніякими чином не були розраховані на таке велике електричне навантаження. Що тоді було у квартирі: 1 праска, 1 телевізор, 1 пральна машинка (та й то не у кожній оселі) і 3 – 5 лампочок по 40 – 60 Вт. А сьогодні? Арсенал обладнання однієї кухні у доброї господині «тягне» по електриці на те, що раніше споживали 5 – 7 квартир одразу. Тому й виникають проблеми: приладів багато, мережі старі, ось вони час від часу й замикають. Тому заміна будинкових мереж та звісно самої щитової це супер нагальна потреба сьогоднішнього дня.

А ще Микола Щерба говорить про те, що його мрія – ще більше утеплити будівлю, що дасть змогу й далі економити гроші мешканцям на опаленні (в Ужгороді немає системи централізованого опалення). Та для цього потрібні гроші і великі. Де їх шукати? Один з шляхів знову стати учасниками Програми, і знову сподіватися на те, що допомога буде з усіх кінців і від влади, і від ЄС.

Ще одна перспектива – розбудова дитячого майданчику, що знаходиться у дворі будинку. На тому що є все застаріло і потребує кардинальної заміни. Слід наголосити, що двір не пустує там активні мешканців будинку проводять для дітей велику купу різних заходів, а тому відновлення майданчика це необхідність. Крім того тут планують відродити зелені насадження, лавочки та столи для людей літнього віку. Посадити кущі, дерева, розбити квітники...

У світлі таких амбітних планів ОСББ «Наш дім – Ужгород» планує подаватися на нові проекти громадського бюджету Ужгорода, щоб оновити двір у якому планують поставити: тренажери, турніки, відродити міні-футбольне поле, для того аби проводити різні ігри та змагання, вони проходять і сьогодні, але хочеться аби все відбувалося на якісно новому просторі.

Приділяють тут чимало уваги і вихованню дітей. Як розповідала член правління ОСББ «Наш дім – Ужгород» Ольга Слава: «Ми багато приділяємо уваги саме цій проблемі – вихованню. Наші діти не ламають, не псують, не розписують. Вони розуміють це їх власність. Їм тут жити й далі. Наше майбутнє – це діти. Якщо ще торік вони тільки навчались правилам етикету та поваги до навколишнього середовища, то зараз вони навіть найменший папірчик викидають на смітник. І навіть фарбували гойдалки та лавиці. Тому завдяки таким заходам ми виховуємо наше нове покоління. Адже їм у цьому будинку жити й жити».

Чи є нарікання у мешканців на Правління та на те, що вони роблять? Ми – не чули. До речі: у дворі обладнано інформаційний стенд на якому кожного місяця Правління та Голова звітують: куди, на що, скільки грошей витратили. Тут так само є й інформація про всі заходи, які будуть проводити. Саме тут є номери телефонів всіх оперативних та ремонтних служб міста: електриків, сантехніків...

На моє питання: «Що буде, якщо у когось у квартирі станеться протікання, або замикання? Куди бігти? Хто прийде на допомогу»? Микола Щерба не моргнув оком відповів: «Першим прибіжу я. Потім електрик чи сантехнік. У разі потреби маємо договори з усіма екстреними службами. Максимум півгодини і «оперативна проблема» буде вирішена. А далі вже ремонт – це питання до мешканців кожної квартири окремо. Адже ми не благодійна організація і планові ремонти не входять у наші обв'язки. Але, ще не було жодного випадку, аби малозабезпеченим та злиденним ми не допомогли, чим можемо».

А що з питання оплати за квартиру? Чи є борги? Так, але не більше ніж у 5% жителів. Абсолютна більшість – 95% платять вчасно. Може саме тому проблем із забезпеченням життєдіяльності в будинку немає?

Як зазначила експерт з питань ОСББ Наталія Кириленко: «... зараз перед жителями багатоквартирних будинків стоїть вибір – або підписувати угоду з приватною компанією, або управителем, які керуватимуть будинком, або створювати ОСББ». Фахівці підкреслюють, що ОСББ – це найкращий варіант вирішення проблем мешканців будинків, адже крім них самих ніхто інший не знає на що треба витрачати гроші.

Цікаво, що у маленькому Ужгороді тільки за минулий рік було утворено 40 нових ОСББ (про це звітувала місцева влада підбиваючи підсумки виконання програми соціально-економічного розвитку Ужгорода за 2017 рік). Зокрема у звіті сказано: «...по Програмі відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, капітального ремонту, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків у м. Ужгород «Теплий дім» з бюджету міста спрямовано 911,8 тис. грн. (72,9% від плану), з них на відшкодування 55% тіла кредиту ОСББ банківським установам...»


Ось ще кілька цифр з життя ОСББ Ужгорода в рамках Проекту ПРООН.

Міський голова Ужгороду Богдан Андріїв: «Ужгородська міська рада підтримує активні громади в особі ОСББ у їхніх прагненнях змінити стан своїх будинків. У 2016 році з бюджету міста на підтримку ОСББ міська рада виділила 21 млн. грн. Виконано капітальний ремонт покрівель у 30 житлових будинках ОСББ, водопровідно-каналізаційних мереж у 22-х будинках, електрощитових у 21 будинку. Реалізовано 9 проектів за програмою співпраці міської ради та Проекту ЄС/ПРОООН «МРГ-3». Всі зобов'язання міська рада виконує».

Муніципальний координатор Проекту Марина Куберка: «... по 7-и з 9-ти проектів місто виділило кошти на 100% (загальна сума склала 2838,9 тис. грн.)».

Сьогодні в Ужгороді створено 211 ОСББ. Функціонують вони по-різному. Десь краще, десь гірше. Все залежить від того наскільки зорганізовані мешканці будинку та наскільки вони активні у вирішенні власних питань.

Що ж стосується Програми ПРОООН, то в її рамках ремонти зроблено у 22-х будинках Ужгорода на суму 10 млн. гривень. В Ужгородській міськраді повідомили, що у 2015 році в рамках Програми було виконано ремонт у 9 будинках, у 2016-у – ще у дев'яти, а у 2017 – у чотирьох.

Наразі дія цього Проекту закінчилася, але ужгородці сподіваються, що слідом будуть інші, адже ЄС у минулі роки активно й постійно оголошував різні грантові проекти, серед яких було чимало тих, які спрямовані на «...реорганізацію та реконструкцію комунально-побутової сфери житлового сектору в Україні». Чи будуть вони у подальшому? Це залежить і від того, як буде вести себе влада України: працювати чи розкрадати...

Так йдуть справи у маленькому містечку, яке розташовано на крайній західній точці України.

А що ж в Херсоні? Де наша влада? Де її шляхи Євроінтеграції? У чому вони полягають? Чи не у тому, що міський голова Херсона регулярно хвалиться тим, що він то «війну зупинив», то «Путіна переміг»? Може час зайнятися прямими справами міського голови – міським господарством?

Наступна подорож журналістів запланована до Херсона та Миколаєва. Цікаво, чим саме будуть хвалитися у нашому місті? Почитаємо звіти колег – дізнаємося...

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере