Освіта Херсонщини: невже є чим пишатися?

Освіта Херсонщини: невже є чим пишатися?

Вчора відбулася обласна конференції педагогічних працівників за участі заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея, голови ХОДА Андрія Гордєєва, чиновників, освітян...

Якщо раніше такі наради проводили «очно», «святково», «урочисто», у якісь із великих зал обласного центру з шануванням та пафосом, то цього разу «застосовуючи новітні технології» її вирішили провести «скромно» у «селекторному форматі». Чого б це?

Результати минулого навчального року свідчать – «звітувати» немає про що, по всіх напрямках «провал». Хоча, чиновники про це воліють не говорити та результати свідчать самі за себе.

І все ж, від певних традицій не відступали – говорили про «досягнення» (які є всі ж більш ніж сумнівними).

Під час наради неодноразово наголошували на тому, що «на сьогодні пріоритетом для Херсонської області є розвиток людського капіталу». А спільними зусиллями «місцевих громад, представників влади різних рівнів, парламентарів, профільного міністерства зможуть подолати усі бар'єри». Звідки стільки єлею? Звідки стільки пафосу?

Один з присутніх ледь не «помер» від «патріотизму»: «Дуже важливо, аби випускники навчальних закладів не покидали рідну Херсонщину, бо вони визначатимуть її майбутнє. Якщо буде великий відсоток міграції, якщо буде продовжуватись політика старіння кадрів, то через 10 – 15 років буде провал, стагнація на півдні України».

А що зроблено для того, аби такого не сталося? Виявляється все буде вирішено після того, як тільки у вересні ВРУ прийме у другому читанні новий Закон «Про освіту». Чиновник вважає, що «подальшу філософію розвитку освіти, в державі буде визначати не мінфін, а профільне міністерство і профільний комітет».

Невже? Що мається на увазі? Що грошей стане більше? Звідки? Чи всі питання пов'язані з фінансування будуть нарешті «вирішені» за рахунок того, що їх «спихнуть» на плечі місцевих громад і забудуть? Звідки у громад стільки грошей?

Радісні рапорти про те, що громади «у процесі децентралізації все більше отримують грошей», це, звичайно, радісно чути. Але, чомусь ніхто не говорить, що з кожним днем місцеві громади все більше отримують навантаження на той самий місцевий бюджет.

Аналітики і економісти порахували, що на кожну 1 грн «додаткових» надходжень, місцеві бюджети отримують щонайменше 3 – 5 додаткових гривень витрат, які ні яким чином не «перекриті».

Під час «вчительської наради» звучали слова, які фактично підтверджували, що вирішення проблем держава перекладає на плечі місцевих громад, адже від фінансування системи освіти держава фактично самоусунулася.

У черговий раз, як мантру повторювали, що «В умовах децентралізації влади є всі перспективи розвитку для громад. Регіональна Програма людського капіталу є унікальною, яка дає механізм взаємодії і відповідальності всіх рівнів влади у вирішенні кадрових питань громад».

Програма? Що це? Не більше ніж папірець, якщо вона не підтверджена реальними грішми. А їх саме й немає. Ні, вони, звичайно ж є, але їх будуть використовувати далеко не на освіту. Адже через «децентралізацію» місцеві бюджети сьогодні повинні утримувати все те, що раніше фінансувалося виключно з державного бюджету у формі «субвенцій».

Програма, про яку говорив чиновник, серед іншого, передбачає профорієнтаційну роботу: «пошук та запрошення молодих вчителів у райони, селища та села». От тільки відповіді на питання – де їх взяти, чиновник не навів...

Запросити ж не проблема, а хто буде фінансувати їх життя-буття: житло, опалення, проїзд тощо. Чи є хоч в одному районі черга на посаду сільського вчителя? Немає. А чому? А тому, що не хочуть випускники вишів їхати у село. Навіть ті, хто вчився на держбюджеті (а таких стає все менше й менше, адже з кожним роком держзамовлення на освітянські кадри зменшується) і ті намагаються якими завгодно способами «відкосити» від обов'язкового відпрацювання.

Як завжди звучали правильні, але пустопорожні фрази: «Ми повинні адаптувати освітнє середовище до реалій часу, аби дитина стала успішною, високоосвіченою та щасливою особистістю в рідній державі».

Що стоїть за цим філігранним витвором словотворення? Порожнеча. Слова – за ради слів. Так треба говорити – так говорять, не більше. Так вже було 30 – 40 років тому. І тоді говорили, говорили... Тоді хоч щось та робили, а зараз?

Слова... Як красиво звучать «розумні» слова:: «...тут важливо забезпечити диверсифікацію, тобто дати можливість школам втілювати авторські методики, водночас використовуючи і традиційні методи навчання, в реалізації філософії нової української школи.

В рамках цієї диверсифікації через відповідні вимірювання ми зможемо побачити, що краще для розвитку освітнього середовища і надалі це розвивати».

Що несуть у собі ці слова? Пустопорожній дзвін. Словесну еквілібристику.

Згадували під час наради і про те, що в області є «опорні школи з використанням філософії нової української школи». Виявляється, що в цих школах є не просто «успіхи», а навіть «досвід, який вже втілюють у життя по всій Україні».

Цікаво, який? Чи не той, коли третина цьогорічних випускників по всій області не змогла відповісти на елементарні питання і під час ЗНО не отримала навіть простеньку «трієчку»? Це й є «успішний досвід»? Саме його розповсюджують по всій країні?

Нагадаю, що в області цього року 33% абітурієнтів провалили зовнішнє незалежне оцінювання.

«Ми маємо спільними зусиллями сприяти отриманню якісної освіти для нашої молоді, - заявляв під час наради Голова ОДА Андрій Гордєєв. – По-перше, зараз завершилась вступна кампанія до вишів. Відповідно ми маємо вже певні результати: 33% абітурієнтів не здали зовнішнє незалежне оцінювання. По-друге, на сьогодні є тенденція до переведення російськомовних шкіл на українську мову навчання.

Отже, нам необхідно обговорити план подальшої роботи, вирішити питання, які турбують нас у галузі освіти, проаналізувати результати діяльності навчальних закладів та окреслити коло завдань щодо реформування освіти в 2017/18 навчальному році. Чи можемо ми миритися з такими результатами, чи будемо давати нашим дітям доступ до якісної освіти?».

Про що сказав Голова ОДА? 33% випускників має нульові знання. Третина випускників не засвоїли програму середньої школи. Їх не навчили, чи вони не навчилися? Хто у цьому винен? За такі показники свого часу «страчували» - звільняли з роботи, і не тільки начальника обласного управління освіти.

А сьогодні? Голова ОДА констатує і наголошує, що будуть «втілювати досвід» і переймається питаннями «українізації» замість того, аби зайнятися питаннями «лікбезу». Здається, що на машині часу ми повернулися рівно на 100 років назад. Жах!

Цікаво, що заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей заявив: «Шаги, которые сейчас делает Херсонщина, очень ценятся министерством. Не ищем причин, почему нет результатов, а делаем все, чтобы улучшить их».

Якщо «журналіст» який навів цитату в одному з інтеренет-утворень нічого не переплутав, то це ще більший жах. Виходить, що у Міністерстві навіть не збираються розбиратися з ситуацією. Виходить, що всіх задовольняє те, що є, адже без оцінок того, що призвело до «провалу» не можна рухатися далі.

Якщо все так, то не дивно звідки такі «успішні» результати ЗНО про які я писав у матеріалі «Куди приведе Херсонщину «реформа» освіти»

Не буду переповідати все, що там написано, наведу тільки те, що стосується результатів ЗНО: «Обов'язковий предмет «Українська мова та література», сертифікат є обов'язковим для вступу у будь-який виш на будь-яку спеціальність.

З тих, хто проходив іспит – 6 697 осіб – 9,14% не подолали поріг у 100 балів, а ще 6,21% отримали оцінку нижче «два». Отже, у 2017 році – 15,35% випускників Херсонських шкіл не знають один з основних предметів.

Втім, тут нам є чим втішатися – ми не на останні в Україні. У тих областях, які сьогодні чомусь вважаються чи не взірцем «мовного питання» ситуація ще більш жахлива: Івано-Франківська область – 10,74%, Рівненська – 12,96%, Чернівецька – 20,61% (це ті, хто не «подолав», а є ще ті, у кого «двійка»).

Ще один предмет – «Історії України» (у більшість вишів профільний), в Херсонській області її здавали 5 159 осіб, з яких – 15,89% не отримали сертифікат, а ще – 32,80% отримали оцінку нижче «два» бали. Таким чином – 48,69% випускників не мають знань з предмету «Історія України».

Тут, правда, ми знову не останні, за нами: Одеська область – 15,94%, Івано-Франківська – 18,72%, Рівненська – 20,44% Чернівецька – 30,80%, Закарпатська – 34,75% (і це без «двійок»). «Фізику» в Херсонській області «завалили» повністю – 25,51%, «Хімію» – 46,4%, «Біологію» – 43,35%... 57,35% учасників ЗНО по всіх предметах, показали рівень знань нижче «прохідного» мінімуму (124 бали). Кому дякувати за такі результати?».

Де ж, панове «успіхи»? У доповіді начальника управління освіти та молоді облдержадміністрації Євгена Криницького, у нього все на «відмінно». Пан Криницький аналізував «результати діяльності управління та навчальних закладів області щодо надання якісних освітніх послуг, зосередив увагу присутніх на результатах виконання заходів, спрямованих на реалізацію діючих нормативних документів освітньої галузі, та привітав педагогів з початком нового навчального року».

А якість? Де вона? У чому? У тому, що тільки – 50 учнів Херсонщини здобули перемогу в інтелектуальних змаганнях всеукраїнського рівня; чи у тому, що всього 4 випускники за результатами ЗНО отримали 200 балів, і тільки 114 – нагороджені медалями?

Чим «пишаємося»? Тим, що: «в області функціонує 12 опорних шкіл, а це вдвічі більше ніж торік. Новий навчальний рік розпочинають у статусі опорних ще 6 шкіл області».

А як на «силову» «опірну децентралізацію» реагують діти та батьки? Що говорять вчителі – не у парадній формі обов'язкових звіті, а у реальному житті? Хтось досліджував?

Сучасна влада та «активісти» на всю намагаються «вирватися з оков «совка». Смішно на це дивитися, адже методи якими вони діють сьогодні, це точнісінька копія того, що чинила «злочинна» влада тоді, тільки названі вони більш «патріотичненько», і замість того «Божка» на п'єдестал підняли іншого «Золотого». А все інше теж саме: один до одного!

«Обговорення проблемних питань у галузі освіти в майбутньому дасть змогу надолужити прогалини в цій сфері та допомогти дітям отримати якісну європейську освіту», - таким пафосно-патріотичним рядком закінчує свій матеріал одна з «журналісток».

Ні, «колего» чергове базікання із зачитуванням «правильних» висновків не дасть результатів ні сьогодні, ні, нажаль, завтра. Такі парадні реляції про «успіхи» призведуть лише до одного – ситуація буде погіршуватися.

Я навіть можу припустити як влада буде з цим «проваллям» боротися. Через рік – два відмінять ЗНО, як випускні шкільні іспити. Учні знову будуть «тягнути» білет і здавати іспити «своїм» вчителям, а ті знову будуть закривати очі на відсутність знань, і заради «звітності», і «для своїх» будуть ставити «маленьку трієчку».

І ось тоді загальний рівень якості знань знову «злетить до небес!».

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере