Куди приведе Херсонщину «реформа» освіти
Ще трохи і закінчиться літо, діти підуть до школи, а отже час говорити про... освіту.
Про нову форму «реформ» у галузі освіти заговорили минулого року, коли чиновники знову вирішили «побавитися» з віком дітей і мабуть остаточно зрозуміли, що слід будувати «глобальний» конгломерат, який поєднає у собі дві гуманітарні галузі: освіту та медицину.
Школярам пропонують сидіти за партою до 19 – 20 років, а, отже слід будувати комплекс «Пологовий будинок – ясла – дитсадок – школа» (замкнутий цикл). Школу переводять на 12 річний цикл навчання.
Шлях у цьому напрямку проклала Верховна Рада України, коли минулого жовтня 277 депутатів проголосували (за основу) законопроект № 3491-д, відповідно до якого діти будуть здобувати повну середню освіту в продовж 12 років, які будуть «поділені» на три періоди: «початкова школа» (4 роки); «базова середня освіта» (5 років); «профільна середня освіта», яка буде входити до комплексу «старшої школи», а отримуватимуть її двома шляхами або у школі, або у професійних закладах освіти.
З 1 вересня наступного року почнуть «реформувати» «початкову» та «профільну» школи. Зміни у «базовій середній освіті» планують почати з 1 вересня 2022 року, т.т. з тих дітей, які підуть у 1 клас наступного року.
Двічі за період навчання учні будуть здавати ЗНО, по закінченні «основної» школи (9 клас) та «старшої» школи - 12 клас. За якими предметами – визначатиме Міністерство освіти і науки (МОН).
При цьому якщо перші «тести» це не більше ніж «моніторинг якості освітньої діяльності навчальних закладів», то у «старшій школі» це й випускні іспити, і одночасно «вступні випробування» до вищого навчального закладу.
Як зазначалось у проекті: «Профільна середня освіта (старші класи) може бути двох напрямків – загальноосвітнього (академічного) і професійного. Загальноосвітній передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням потреб і здібностей учня. Професійна освіта передбачає його більшу орієнтованість на потреби ринку праці з урахуванням здібностей учня».
Законопроект передбачає введення посади омбудсмена для забезпечення належних умов реалізації права на освіту, якого призначатиме Кабінет Міністрів на 5 років, без права повторного переобрання, він розглядатиме скарги від учнів і студентів, батьків і законних представників, педагогів і науковців.
Проект вводить нові вимоги й до педагогів – вони будуть кожні 5 років проходити сертифікацію, яка за задумом авторів повинна давати розуміння чи має викладач здатності проводити педагогічну діяльність далі відповідно до професійних стандартів.
Профільні фахівці вже охрестили це новаторство «дискримінаційним» і «батогом» для неслухняних вчителів. Вважається, що у такий спосіб адміністрація триматиме вчителя у «їжакових рукавичках»: одне невдоволення з боку дирекції, або департаменту освіти і наступну сертифікацію ти не проходиш, а, отже, тебе звільняють як «професійно не придатного».
За результатами сертифікації педпрацівник буде отримувати певну кваліфікаційну категорію. Знову залежність: пройшов – отримаєш і посаду, і щомісячну доплату в розмірі 20% окладу на термін дії сертифікату, не пройшов – прощавайте гроші, а то й посада.
Так само минулого року, у листопаді, Колегія МОН схвалила остаточну редакцію концепції нової української школи з 12-річним навчанням.
Як повідомлялося: «Після громадського обговорення в формулу нової української школи додали елемент «нове освітнє середовище», а також прописали у Концепції важливість психологічної підготовки вчителя».
І в це питання «реформатори», освіченість яких ставить під сумнів їх професіоналізм, ввели «політичну складову» - на базі Концепції було сформульовано так звану «політичну пропозицію Уряду», яка повинна стати після її затвердження одним з документів, на основі якої буде формуватися подальша стратегія дій щодо реформування середньої освіти.
Ще до кінця травня п.р. повинні були бути сформовані нові державні стандарти для початкової школи, орієнтовані на знання, якими повинні володіти учні після завершення кожного окремого етапу навчання. Нажаль й до тепер жодної публічності у цьому процесі не спостерігається.
Натомість відомо, що у МОН стабільно видають «на гора» все нові й нові «прожекти», які вражають фахівців своєю незграбністю і які демонструють, що автори повністю не розуміють того, що відбувається в школі.
Часто «зміни» відбуваються за ради «змін»: робиться все для того, аби тільки було не так, як було, навіть не дивлячись на те, що воно працювало десятиліттями і на практиці довело, що така модель є кращою, дієвою, результативною.
Спрацьовує «політична складова» - змінити «совкове» на «європейське», яке іноді «спрощене» і «усереднене» до рівня «початкової школи» СРСР.
Наприклад МОН пропонує у старших класах скоротити кількість обов'язкових предметів з 22 до 9. Вважається, що цього досить для того, аби визначитися з профільними предметами і «старша школа» (автоматично) стане «профільною». Вважається, що слід позбутися такого явища «пережитку минулого» як «універсальний профіль».
Як будуть обирати «профіль»? Хто? Які чинники будуть головними? У МОН вважають, що тут слід віддати все в руки шкіл, які будуть приймати рішення самостійно, залежно від того, які є власні ресурси і можливості.
Здавалося б, так – самостійність, школа сама знає, що їй потрібно. Та, чи так? Чи насправді всі школи здатні на таке? Давайте не будемо забувати, що більшість шкіл у нас розташовані у сільській місцевості, а там зі «спеціалізацією» і «власними ресурсами» не так вже й густо, як у містах.
У міністерстві переконують, що у «великих» школах, де кілька паралелей – школа може мати класи з різними профілями навчання, а діти – вибирати необхідний їм. Так, в обласному центрі. А у селі? Де у селі «великі» школи? Чи їх будуть спеціально утворювати? А як діти будуть до них потрапляти?
А «маленькі» школи на чому будуть спеціалізуватися? Точно не на фізиці та математиці. От і виходить, що сільські діти заздалегідь у програші. Не будуть з них готувати майбутніх програмістів та лікарів – немає кому.
Крім того, у МОН вважають, що школи зможуть створювати власні «спецкурси» для поглиблення профільного навчання. Не робіть мені смішно... Які спецкурси у сільській школі? Хто платитиме, адже воно понаднормове?
Натомість у МОН запропонувати для вивчення у «старший школі» так звані інтегровані предмети: «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика». Про все і ні про що. З більшим успіхом і результатом можна дивитися Discovery Channel або History Channel – там це професійно і цікаво.
«У старшій школі дитина повинна обов'язково отримати цілісну картину світу. Саме тому, навіть якщо школа вибирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії вона отримує в рамках інтегрованого предмету «Людина і природа», який в такій школі буде читатися 3 години на тиждень.
Інтегровані знання з правознавства, економіки школярі старших класів будуть отримувати в рамках предмету «Людина і суспільство». У такий спосіб у МОН сподіваються «поглибити» знання учнів? Ну що ж, як кажуть «Прапор в руки, барабан на шию». До чого це призведе? «До повної дебілізації всія держава»? Я не «ерничаю», я констатую. Не вірите? Факти попереду.
Ну, а зараз кілька слів про самі «реформи», в наслідок яких мешканці області все частіше скаржаться – у селах Херсонщини закривають школи.
Багато жителів області обурені освітньою «реформою» в частині ліквідації шкіл у маленьких населених пунктах. Люди переконані, що побідні «зміни» призведуть до того, що села будуть вимирати. Тих, хто не хоче таких «змін» одразу ж записали у «противники». У нас зараз модно щось не так одразу «Сепаратист, що розгойдує човен».
Свого часу, люди старшого віку це пам'ятають, саме такими методами діяли ті, від кого сьогодні намагаються відхреститися «реформатори», щось не так одразу «ворог народу».
Звісно, що чиновники, які тримаються за свої крісла у обласних кабінетах, не хочуть чути про те, що реально відбувається на селі. Хто хоче знати правду? Краще жити в світі ілюзій, де все добре: тепло, світло, ситно і ні яких проблем.
В житті – не так. Наприклад, батьки цілком резонно переживають за своїх дітей: як вони добиратимуться на заняття, особливо в осінньо-зимовий період по розбитим дорогам, а особливо там де їх немає (чи не 90% області); викладачі переймаються тим, що залишаться без роботи.
Доцільність таких кардинальних змін днями доводив начальник управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Євген Криницький, який завив, що даний процес «необхідний і незворотній». Це, що вирок суду? Хто сказав, що повинно бути так? У Києві? Чому так? Тому, що немає грошей на фінансування школи? Тому й «реформують» - скидаючи все на місцеві рівні. Де гроші?
Красивими словами: «Головна мета реформи – підвищення рівня знань учнів, який на даний момент залишає бажати кращого», справу не покращиш, а як звучить! Пан Криницький жаліється, що при низькій наповненості старших класів (менше 50 учнів), педагоги, для того аби мати навантаження, а отже зарплату, змушені викладати різні дисципліни, від чого страждає якість знань. Ще й як!
За словами Євгена Криницького, в деяких школах області вчителі української мови викладають ще й математику, фізику, іноземну мову, допризовну підготовку.
Не дивно, що після такого «навчання» випускники не можуть не те, що подужати програму ВНЗ, а й вступити до нього. «Тому, - каже пан Криницький, - одним з головних напрямків державної політики в освітній сфері на сьогодні є забезпечення рівного доступу всіх дітей до здобуття вищої освіти...». Знову красиві пустопорожні балачки.
А чому головне не у такому: «Якісні кадри у кожне село!»? При цьому «директор» освіти переконує, що «початкова школа» залишиться у будь-якому випадку за місцем проживання дітей, «середня» – залишатиметься тільки у тому випадку, якщо є можливості для навчання, а старші класи, які стають «профільною школою» (при малій кількості учнів) будуть переведені у інші загальноосвітні заклади, з більш високим рівнем навчання.
Куди? У районний центр? Як діти будуть туди добиратися з віддалених сіл? Влада хвалиться, що для цього дітей забезпечують транспортом. Кажуть, що з початку п.р. у сільську місцевість передані 20 автобусів, для безперешкодної доставки учнів у населені пункти, де розташовані школи. А скільки потрібно? У 4 – 7 разів більше. А гроші на ремонт? А чим заправляти? Чи в ОДА не знають, що з батьків збирають гроші й на «автобус»?
Пан Криницький хвалиться тим, що за минулий рік загальноосвітнім закладам виділено близько 1000 комп'ютерів. «Виділено», а «надійшли»? А якщо «надійшли», то де «встановлені», для яких цілей їх використовують? А чи є кому їх обслуговувати?
А що з ліцензованим програмним забезпеченням – гроші виділено? Чи є у селах Інтернет для того, аби ці «наочні приладдя» використовували за призначенням, а не для збирання пилу і розкладання пасьянсу «Косинка» на контрабандній Windows 1999 року випуску?
А ще порадувало повідомлення начальника Управління освіти, що в планах обласної влади також «ремонт доріг, спорудження шкільних зупинок та інші заходи». Це плани на 2220 рік? Самім не смішно? Ну, які можуть бути ремонти шляхів між селами, коли у нас ремонт 3 км шляху обласного значення подія на яку приїздить особисто Прем'єр?
Покажіть бізнес-план і рішення ради про виділення грошей, а не розповідайте казки. Зрозуміло, що вина у цьому не Криницького – він людина підневільна, що «Голова» скаже, про те й говорить...
Минулого тижня пан начальник обласної освіти порадував звісткою про два «експериментальні проекти», які започатковують в школах області. Над якими школами будуть експериментувати поки невідомо, як і те якими будуть результати, а керівник від освіти вже сподівається, що це «підніме галузь на більш високий рівень». Який експеримент? «Інтегроване навчання».
Євген Криницький, розповів: перший пілотний проект стосується початкової освіти. Уже відібрано 4 школи, у Херсоні, Скадовську та у Каховському районі, в яких його і запровадять. Про які конкретно школи йде мова – мовчать, хоча відомо, що навчальні заклади відбиралися на «конкурсній основі».
Цікаво, а у батьків та учнів хтось ризикнув запитати? Це їх право вибирати де вчитися, чи їх просто поставлять перед фактом. А хто буде проти? «Тому отключим газ» (С). Педагоги вже проходять тренінгову підготовку, а от батьки ще не знають яке «щастя» їх чекає.
Проектом «інтегрованого навчання» передбачено, що на ранньому етапі діти вивчатимуть дисципліни виключно у ігровій формі. Пізніше піде діяльнісне навчання, тобто сприйняття навколишнього світу через певні види діяльності. Крім того, кожен день у школі планують присвячувати окремій темі, якої стосуватимуться всі предмети. Це повинно сприяти розвитку інтегрованого сприйняття дитиною світу.
У рамках другого проекту чотири школи: Олешківська гімназія, Костянтинівська, Мирненська та Іванівська школи будуть повністю реконструйовані. У них планують спорудити інтерактивні майданчики для навчання, що забезпечить підвищення у дітей інтересу до процесу навчання, як такого.
Ну-ну, цікаво буде подивитися у які «іграшки» будуть гратися «дяді» і «тьоті» у 18 – 20 років, у 12 класі «профільної школи». Не секрет, а звіти лікарів підтверджують, що статеві стосунки деякі учні починають у 10 – 14. Дехто випускні іспити «здає» у пологовому відділенні.
Тому я й говорив про «комплекс»: молодим батькам повинно бути зручно і дитину доглядати, і далеко від місця власного навчання не відходити.
А зараз обіцяна інформація про «успішності» навчання в школах області. Якими будуть результати змін і експериментів невідомо, а от про рівень реальних знань свідчать факти.
За результатами ЗНО-2017 – 22,5%, або кожен п'ятий з 3 071 особи, які здавали «Математику» не були атестовані, а ще 28,23% отримали оцінку нижче «2»!!! І це ті люди, які свідомо обирали цей предмет (скоріш за все він був визначений як базовий при вступі до ВНЗ). Т.т. вони заздалегідь вважали, що знають його. Більше 50% з тих, хто усвідомлено обрав математику не знає її. А що ж говорити про тих, хто завідома не ризикував складати цей іспит?
Де парадні звіти чиновників? Про таке не говорять? Про такі «досягнення» на «високих» трибунах мовчать? Про це воліють «забути»? Так, даних у публічному доступі не зайдете, таку інформацію треба шукати, вона добре «прихована» у статистичних звітах Українського Центру оцінювання якості освіти.
Чому ж про це мовчать? Адже саме це реальні результати роботи тих, хто відповідає за освіту починаючи від Голови ОДА, і начальника обласного управління освіти і закінчуючи шкільним вчителем.
Добре, будемо вважати, що математика не головний предмет. Можливо в області більшість гуманітаріїв? Як би так...
Обов'язковий предмет «Українська мова та література», сертифікат є обов'язковим для вступу у будь-який виш на будь-яку спеціальність. З тих, хто проходив іспит – 6 697 осіб – 9,14% не подолали поріг у 100 балів, а ще 6,21% отримали оцінку нижче «два». Отже, у 2017 році – 15,35% випускників Херсонських шкіл не знають один з основних предметів.
Втім, тут нам є чим втішатися – ми не останні в Україні. У тих областях, які сьогодні чомусь вважаються чи не взірцем «мовного питання» ситуація ще більш жахлива: Івано-Франківська область – 10,74%, Рівненська – 12,96%, Чернівецька – 20,61% (це ті, хто не «подолав», а є ще ті, у кого «двійка»).
Ще один предмет – «Історії України» (у більшість вишів профільний), в Херсонській області її здавали 5 159 осіб, з яких – 15,89% не отримали сертифікат, а ще – 32,80% отримали оцінку нижче «два» бали. Таким чином – 48,69% випускників не мають знань з предмету «Історія України».
Тут, правда, ми знову не останні, за нами: Одеська область – 15,94%, Івано-Франківська – 18,72%, Рівненська – 20,44% Чернівецька – 30,80%, Закарпатська – 34,75% (і це без «двійок»).
«Фізику» в Херсонській області «завалили» повністю – 25,51%, «Хімію» – 46,4%, «Біологію» – 43,35%... Деталі у таблиці:
Про нову форму «реформ» у галузі освіти заговорили минулого року, коли чиновники знову вирішили «побавитися» з віком дітей і мабуть остаточно зрозуміли, що слід будувати «глобальний» конгломерат, який поєднає у собі дві гуманітарні галузі: освіту та медицину.
Школярам пропонують сидіти за партою до 19 – 20 років, а, отже слід будувати комплекс «Пологовий будинок – ясла – дитсадок – школа» (замкнутий цикл). Школу переводять на 12 річний цикл навчання.
Шлях у цьому напрямку проклала Верховна Рада України, коли минулого жовтня 277 депутатів проголосували (за основу) законопроект № 3491-д, відповідно до якого діти будуть здобувати повну середню освіту в продовж 12 років, які будуть «поділені» на три періоди: «початкова школа» (4 роки); «базова середня освіта» (5 років); «профільна середня освіта», яка буде входити до комплексу «старшої школи», а отримуватимуть її двома шляхами або у школі, або у професійних закладах освіти.
З 1 вересня наступного року почнуть «реформувати» «початкову» та «профільну» школи. Зміни у «базовій середній освіті» планують почати з 1 вересня 2022 року, т.т. з тих дітей, які підуть у 1 клас наступного року.
Двічі за період навчання учні будуть здавати ЗНО, по закінченні «основної» школи (9 клас) та «старшої» школи - 12 клас. За якими предметами – визначатиме Міністерство освіти і науки (МОН).
При цьому якщо перші «тести» це не більше ніж «моніторинг якості освітньої діяльності навчальних закладів», то у «старшій школі» це й випускні іспити, і одночасно «вступні випробування» до вищого навчального закладу.
Як зазначалось у проекті: «Профільна середня освіта (старші класи) може бути двох напрямків – загальноосвітнього (академічного) і професійного. Загальноосвітній передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з урахуванням потреб і здібностей учня. Професійна освіта передбачає його більшу орієнтованість на потреби ринку праці з урахуванням здібностей учня».
Законопроект передбачає введення посади омбудсмена для забезпечення належних умов реалізації права на освіту, якого призначатиме Кабінет Міністрів на 5 років, без права повторного переобрання, він розглядатиме скарги від учнів і студентів, батьків і законних представників, педагогів і науковців.
Проект вводить нові вимоги й до педагогів – вони будуть кожні 5 років проходити сертифікацію, яка за задумом авторів повинна давати розуміння чи має викладач здатності проводити педагогічну діяльність далі відповідно до професійних стандартів.
Профільні фахівці вже охрестили це новаторство «дискримінаційним» і «батогом» для неслухняних вчителів. Вважається, що у такий спосіб адміністрація триматиме вчителя у «їжакових рукавичках»: одне невдоволення з боку дирекції, або департаменту освіти і наступну сертифікацію ти не проходиш, а, отже, тебе звільняють як «професійно не придатного».
За результатами сертифікації педпрацівник буде отримувати певну кваліфікаційну категорію. Знову залежність: пройшов – отримаєш і посаду, і щомісячну доплату в розмірі 20% окладу на термін дії сертифікату, не пройшов – прощавайте гроші, а то й посада.
Так само минулого року, у листопаді, Колегія МОН схвалила остаточну редакцію концепції нової української школи з 12-річним навчанням.
Як повідомлялося: «Після громадського обговорення в формулу нової української школи додали елемент «нове освітнє середовище», а також прописали у Концепції важливість психологічної підготовки вчителя».
І в це питання «реформатори», освіченість яких ставить під сумнів їх професіоналізм, ввели «політичну складову» - на базі Концепції було сформульовано так звану «політичну пропозицію Уряду», яка повинна стати після її затвердження одним з документів, на основі якої буде формуватися подальша стратегія дій щодо реформування середньої освіти.
Ще до кінця травня п.р. повинні були бути сформовані нові державні стандарти для початкової школи, орієнтовані на знання, якими повинні володіти учні після завершення кожного окремого етапу навчання. Нажаль й до тепер жодної публічності у цьому процесі не спостерігається.
Натомість відомо, що у МОН стабільно видають «на гора» все нові й нові «прожекти», які вражають фахівців своєю незграбністю і які демонструють, що автори повністю не розуміють того, що відбувається в школі.
Часто «зміни» відбуваються за ради «змін»: робиться все для того, аби тільки було не так, як було, навіть не дивлячись на те, що воно працювало десятиліттями і на практиці довело, що така модель є кращою, дієвою, результативною.
Спрацьовує «політична складова» - змінити «совкове» на «європейське», яке іноді «спрощене» і «усереднене» до рівня «початкової школи» СРСР.
Наприклад МОН пропонує у старших класах скоротити кількість обов'язкових предметів з 22 до 9. Вважається, що цього досить для того, аби визначитися з профільними предметами і «старша школа» (автоматично) стане «профільною». Вважається, що слід позбутися такого явища «пережитку минулого» як «універсальний профіль».
Як будуть обирати «профіль»? Хто? Які чинники будуть головними? У МОН вважають, що тут слід віддати все в руки шкіл, які будуть приймати рішення самостійно, залежно від того, які є власні ресурси і можливості.
Здавалося б, так – самостійність, школа сама знає, що їй потрібно. Та, чи так? Чи насправді всі школи здатні на таке? Давайте не будемо забувати, що більшість шкіл у нас розташовані у сільській місцевості, а там зі «спеціалізацією» і «власними ресурсами» не так вже й густо, як у містах.
У міністерстві переконують, що у «великих» школах, де кілька паралелей – школа може мати класи з різними профілями навчання, а діти – вибирати необхідний їм. Так, в обласному центрі. А у селі? Де у селі «великі» школи? Чи їх будуть спеціально утворювати? А як діти будуть до них потрапляти?
А «маленькі» школи на чому будуть спеціалізуватися? Точно не на фізиці та математиці. От і виходить, що сільські діти заздалегідь у програші. Не будуть з них готувати майбутніх програмістів та лікарів – немає кому.
Крім того, у МОН вважають, що школи зможуть створювати власні «спецкурси» для поглиблення профільного навчання. Не робіть мені смішно... Які спецкурси у сільській школі? Хто платитиме, адже воно понаднормове?
Натомість у МОН запропонувати для вивчення у «старший школі» так звані інтегровані предмети: «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика». Про все і ні про що. З більшим успіхом і результатом можна дивитися Discovery Channel або History Channel – там це професійно і цікаво.
«У старшій школі дитина повинна обов'язково отримати цілісну картину світу. Саме тому, навіть якщо школа вибирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії вона отримує в рамках інтегрованого предмету «Людина і природа», який в такій школі буде читатися 3 години на тиждень.
Інтегровані знання з правознавства, економіки школярі старших класів будуть отримувати в рамках предмету «Людина і суспільство». У такий спосіб у МОН сподіваються «поглибити» знання учнів? Ну що ж, як кажуть «Прапор в руки, барабан на шию». До чого це призведе? «До повної дебілізації всія держава»? Я не «ерничаю», я констатую. Не вірите? Факти попереду.
Ну, а зараз кілька слів про самі «реформи», в наслідок яких мешканці області все частіше скаржаться – у селах Херсонщини закривають школи.
Багато жителів області обурені освітньою «реформою» в частині ліквідації шкіл у маленьких населених пунктах. Люди переконані, що побідні «зміни» призведуть до того, що села будуть вимирати. Тих, хто не хоче таких «змін» одразу ж записали у «противники». У нас зараз модно щось не так одразу «Сепаратист, що розгойдує човен».
Свого часу, люди старшого віку це пам'ятають, саме такими методами діяли ті, від кого сьогодні намагаються відхреститися «реформатори», щось не так одразу «ворог народу».
Звісно, що чиновники, які тримаються за свої крісла у обласних кабінетах, не хочуть чути про те, що реально відбувається на селі. Хто хоче знати правду? Краще жити в світі ілюзій, де все добре: тепло, світло, ситно і ні яких проблем.
В житті – не так. Наприклад, батьки цілком резонно переживають за своїх дітей: як вони добиратимуться на заняття, особливо в осінньо-зимовий період по розбитим дорогам, а особливо там де їх немає (чи не 90% області); викладачі переймаються тим, що залишаться без роботи.
Доцільність таких кардинальних змін днями доводив начальник управління освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Євген Криницький, який завив, що даний процес «необхідний і незворотній». Це, що вирок суду? Хто сказав, що повинно бути так? У Києві? Чому так? Тому, що немає грошей на фінансування школи? Тому й «реформують» - скидаючи все на місцеві рівні. Де гроші?
Красивими словами: «Головна мета реформи – підвищення рівня знань учнів, який на даний момент залишає бажати кращого», справу не покращиш, а як звучить! Пан Криницький жаліється, що при низькій наповненості старших класів (менше 50 учнів), педагоги, для того аби мати навантаження, а отже зарплату, змушені викладати різні дисципліни, від чого страждає якість знань. Ще й як!
За словами Євгена Криницького, в деяких школах області вчителі української мови викладають ще й математику, фізику, іноземну мову, допризовну підготовку.
Не дивно, що після такого «навчання» випускники не можуть не те, що подужати програму ВНЗ, а й вступити до нього. «Тому, - каже пан Криницький, - одним з головних напрямків державної політики в освітній сфері на сьогодні є забезпечення рівного доступу всіх дітей до здобуття вищої освіти...». Знову красиві пустопорожні балачки.
А чому головне не у такому: «Якісні кадри у кожне село!»? При цьому «директор» освіти переконує, що «початкова школа» залишиться у будь-якому випадку за місцем проживання дітей, «середня» – залишатиметься тільки у тому випадку, якщо є можливості для навчання, а старші класи, які стають «профільною школою» (при малій кількості учнів) будуть переведені у інші загальноосвітні заклади, з більш високим рівнем навчання.
Куди? У районний центр? Як діти будуть туди добиратися з віддалених сіл? Влада хвалиться, що для цього дітей забезпечують транспортом. Кажуть, що з початку п.р. у сільську місцевість передані 20 автобусів, для безперешкодної доставки учнів у населені пункти, де розташовані школи. А скільки потрібно? У 4 – 7 разів більше. А гроші на ремонт? А чим заправляти? Чи в ОДА не знають, що з батьків збирають гроші й на «автобус»?
Пан Криницький хвалиться тим, що за минулий рік загальноосвітнім закладам виділено близько 1000 комп'ютерів. «Виділено», а «надійшли»? А якщо «надійшли», то де «встановлені», для яких цілей їх використовують? А чи є кому їх обслуговувати?
А що з ліцензованим програмним забезпеченням – гроші виділено? Чи є у селах Інтернет для того, аби ці «наочні приладдя» використовували за призначенням, а не для збирання пилу і розкладання пасьянсу «Косинка» на контрабандній Windows 1999 року випуску?
А ще порадувало повідомлення начальника Управління освіти, що в планах обласної влади також «ремонт доріг, спорудження шкільних зупинок та інші заходи». Це плани на 2220 рік? Самім не смішно? Ну, які можуть бути ремонти шляхів між селами, коли у нас ремонт 3 км шляху обласного значення подія на яку приїздить особисто Прем'єр?
Покажіть бізнес-план і рішення ради про виділення грошей, а не розповідайте казки. Зрозуміло, що вина у цьому не Криницького – він людина підневільна, що «Голова» скаже, про те й говорить...
Минулого тижня пан начальник обласної освіти порадував звісткою про два «експериментальні проекти», які започатковують в школах області. Над якими школами будуть експериментувати поки невідомо, як і те якими будуть результати, а керівник від освіти вже сподівається, що це «підніме галузь на більш високий рівень». Який експеримент? «Інтегроване навчання».
Євген Криницький, розповів: перший пілотний проект стосується початкової освіти. Уже відібрано 4 школи, у Херсоні, Скадовську та у Каховському районі, в яких його і запровадять. Про які конкретно школи йде мова – мовчать, хоча відомо, що навчальні заклади відбиралися на «конкурсній основі».
Цікаво, а у батьків та учнів хтось ризикнув запитати? Це їх право вибирати де вчитися, чи їх просто поставлять перед фактом. А хто буде проти? «Тому отключим газ» (С). Педагоги вже проходять тренінгову підготовку, а от батьки ще не знають яке «щастя» їх чекає.
Проектом «інтегрованого навчання» передбачено, що на ранньому етапі діти вивчатимуть дисципліни виключно у ігровій формі. Пізніше піде діяльнісне навчання, тобто сприйняття навколишнього світу через певні види діяльності. Крім того, кожен день у школі планують присвячувати окремій темі, якої стосуватимуться всі предмети. Це повинно сприяти розвитку інтегрованого сприйняття дитиною світу.
У рамках другого проекту чотири школи: Олешківська гімназія, Костянтинівська, Мирненська та Іванівська школи будуть повністю реконструйовані. У них планують спорудити інтерактивні майданчики для навчання, що забезпечить підвищення у дітей інтересу до процесу навчання, як такого.
Ну-ну, цікаво буде подивитися у які «іграшки» будуть гратися «дяді» і «тьоті» у 18 – 20 років, у 12 класі «профільної школи». Не секрет, а звіти лікарів підтверджують, що статеві стосунки деякі учні починають у 10 – 14. Дехто випускні іспити «здає» у пологовому відділенні.
Тому я й говорив про «комплекс»: молодим батькам повинно бути зручно і дитину доглядати, і далеко від місця власного навчання не відходити.
А зараз обіцяна інформація про «успішності» навчання в школах області. Якими будуть результати змін і експериментів невідомо, а от про рівень реальних знань свідчать факти.
За результатами ЗНО-2017 – 22,5%, або кожен п'ятий з 3 071 особи, які здавали «Математику» не були атестовані, а ще 28,23% отримали оцінку нижче «2»!!! І це ті люди, які свідомо обирали цей предмет (скоріш за все він був визначений як базовий при вступі до ВНЗ). Т.т. вони заздалегідь вважали, що знають його. Більше 50% з тих, хто усвідомлено обрав математику не знає її. А що ж говорити про тих, хто завідома не ризикував складати цей іспит?
Де парадні звіти чиновників? Про таке не говорять? Про такі «досягнення» на «високих» трибунах мовчать? Про це воліють «забути»? Так, даних у публічному доступі не зайдете, таку інформацію треба шукати, вона добре «прихована» у статистичних звітах Українського Центру оцінювання якості освіти.
Чому ж про це мовчать? Адже саме це реальні результати роботи тих, хто відповідає за освіту починаючи від Голови ОДА, і начальника обласного управління освіти і закінчуючи шкільним вчителем.
Добре, будемо вважати, що математика не головний предмет. Можливо в області більшість гуманітаріїв? Як би так...
Обов'язковий предмет «Українська мова та література», сертифікат є обов'язковим для вступу у будь-який виш на будь-яку спеціальність. З тих, хто проходив іспит – 6 697 осіб – 9,14% не подолали поріг у 100 балів, а ще 6,21% отримали оцінку нижче «два». Отже, у 2017 році – 15,35% випускників Херсонських шкіл не знають один з основних предметів.
Втім, тут нам є чим втішатися – ми не останні в Україні. У тих областях, які сьогодні чомусь вважаються чи не взірцем «мовного питання» ситуація ще більш жахлива: Івано-Франківська область – 10,74%, Рівненська – 12,96%, Чернівецька – 20,61% (це ті, хто не «подолав», а є ще ті, у кого «двійка»).
Ще один предмет – «Історії України» (у більшість вишів профільний), в Херсонській області її здавали 5 159 осіб, з яких – 15,89% не отримали сертифікат, а ще – 32,80% отримали оцінку нижче «два» бали. Таким чином – 48,69% випускників не мають знань з предмету «Історія України».
Тут, правда, ми знову не останні, за нами: Одеська область – 15,94%, Івано-Франківська – 18,72%, Рівненська – 20,44% Чернівецька – 30,80%, Закарпатська – 34,75% (і це без «двійок»).
«Фізику» в Херсонській області «завалили» повністю – 25,51%, «Хімію» – 46,4%, «Біологію» – 43,35%... Деталі у таблиці:
Про які перспективи, про яку якість навчання говоримо, якщо цього року в середньому (випускники здавати кілька предметів) – 18,65% від тих, хто взяв участь у ЗНО по всіх предметах не отримали сертифікат взагалі, а 38,70% отримали оцінку нижче «два»!
57,35% учасників ЗНО по всіх предметах, показали рівень знань нижче «прохідного» мінімуму (124 бали). Кому дякувати за такі результати?
Прикро, що дані у розрізі: «місто – район – село» є тільки в управлінні освіти, де їх тримають у суворому секреті. Втім, з певною долею вірогідності, можна припускати, що результати свідчать про те, що у нас катастрофічна ситуація із реальними знаннями в першу чергу на селі.
Більш розгорнути варіант, з деталізацією по школах (правда тільки міста) див тут.
Вперше ми отримали реальну відповідь на питання: яким насправді є рівень знань випускників (вперше іспити випускники здавали не «кумі за сало», а перевірку проводила машина за сотні кілометрів від місця написання іспиту, хід якого контролювали «чужинці»). Факт невтішний: діти – не мають знань. Хто винний? Влада, структура, МОН, вчителі?
Якщо ми й далі будемо так рухатися, то «гаплик» «розумному, доброму, вічному» настане ще далеко до того, як закінчиться перший етап сучасної реформи.
Що далі? Що «реформуємо»? Кого ви весь час дурите, панове?
Сергій ОСОЛОДКІН
