Дострокові вибори Президента: міфи та реальність

Дострокові вибори Президента: міфи та реальність

«Дострокових виборів не буде. Порошенко стане главою Української держави вдруге», - говорять аналітики. «Дострокові вибори будуть. Єдина людина, якій не світить перемога – Порошенко», - стверджують інші.

Кому вірити? Собі. Слухати себе і діяти, як підказує сумління. А «аналітики», «політологи»? Як правило, вони говорять те, що їм вигідно. Їм хтось платить за те, або вони так «думали». Існує цілий прошарок «фахівців», які живуть за рахунок того, що обманюють людей.

Я не збираюся нав'язувати вам свою думку, а пропоную різні думки і різні погляди, без будь-яких висновків, – ви їх зробите самі.

Лише скажу, що ймовірність дострокових виборів Президента існує, але вона лежить поза межами правового поля. Пригадайте історію, і ви все зрозумієте...

До планових президентських виборів два роки. Чи можна говорити, що всі можливі претенденти проявилися? Чи з'явиться хтось новий?

ДОВІДКОВО Перший тур виборів Президента відбудеться 31 березня 2019 року. Дані ЦВК свідчать: вибори Президента у 2019 року обійдуться казні у 1 мільярд 948 мільйонів 300 тисяч гривень.

ДОВІДКОВО На 27 жовтня 2019 року заплановані вибори до Верховної Ради. Скільки коштуватимуть – невідомо. «Проект бюджетної резолюції» передбачає ЦВК на поточний рік – 140,2 млн грн., на 2018 рік – 163 млн грн, на 2019 рік – 2,147 млрд грн., на 2020 рік – 198,9 млн грн. Грошей на вибори ВРУ немає. Опосередковано це підтверджує, що дострокові вибори ВРУ восени цього року, або навесні наступного можливі.

Кого чекати кандидатами у Президенти?

Першим у боротьбі, яка буде запеклою, брудною і здебільшого закулісною називають Петра Порошенко, який уникає прямої відповіді на це питання. Він робить вигляд, що «вище» теми, що його це не цікавить. Насправді, наскільки таке можна стверджувати, рішення він прийняв давно.

Володимир Фесенко, Глава правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «В Україні не було президента, який би не планував обратися вдруге. Але вдалося це тільки Леоніду Кучмі». Інша справа чи є шанси? Чи є запас підтримки який забезпечить 100% вихід у другий тур (про перемогу в один тур мова не йде).

ДОВІДКОВО Останні вибори Президента відбулися 25 травня 2014 року. За Порошенка проголосували 54,7%. Вибори проходили на фоні глибоченної політичної кризи. На Сході відбувалися дії, які мали всі ознаки «війни», але військовий стан не оголошували через те, що Порошенко йшов на вибори і мав шанси перемогти. У разі оголошення війни, чи бодай військових обмежень, вибори проводити неможна. Саме через вибори (приведення спочатку у ВРУ провладної більшості, потім у місцеві ради) – все що відбувається на Сході продовжують йменувати – Антитерористична операція.

Чи є у Порошенко запас міцності на два роки?

Тарас Чорновіл, політолог: «Перемога Порошенко буде залежати від того, наскільки йому вдасться завершити те, що він почав за ці три роки. У першу чергу, реформи, більшість з яких поки не дають кінцевого результату».

Фахівці Центру «Слова і Діла» підрахували, скільки важливих обіцянок передвиборчої програми виконав і скільки – провалив Петро Порошенко. Всього – 248 обіцянок: 82 – у процесі; 100 – виконано; 66 – не виконано. Загальний рівень відповідальності складає – 40%.

Володимир Фесенко: «Жоден з нинішніх політичних лідерів не має навіть 20% підтримки тих, хто збирається йти на вибори. Значна частина українців не знає, за кого голосуватиме. В політичному житті країни може виникнути ситуація, яка суттєво вплине на розстановку сил і рейтинги лідерів». Хтось із нинішніх «друзів» зрадить і піде на вибори самостійно? Гройсман, Парубій?

Віктор Сомін, провідний експерт Міжнародного центру «Варта»: «Очікувати можна чого завгодно, і зради тих, хто клявся у вірності так само. Згадайте Яценюка який багато років був прибічником Тимошенко, який кричав «Юлі – волю», а як тільки склалася слушна ситуація – зрадив. Що вже говорити про Турчинова, який понад два десятиліття був поруч з «залізною» леді Ю, і вважався найвідданішою людиною. Настав час, і він зрадив».

І хоча пани Гройсман і Парубій заявляли, що вони не мають президентських амбіцій, але хто знає, чим все це закінчиться?

Політики не відкидають інший варіант (російський): Гройсман йде у Президенти за домовленістю з Порошенко і стає його наступником (варіант Путін – Медвєдєв). Для цього Гройсману вкрай необхідні «перемоги», «успіхи», «звершення». Заради цього затіяно «реформування», тоді як на ділі це «загравання» з частиною електорату – пенсіонерами, які підуть голосувати. З іншого боку – бюджетники. Тут у «досягнення» запишуть збільшення платні (під контролем держави), тоді як приватний сектор не зможе тягатися з Урядом і витримувати податковий тиск. Для підняття іміджу Гройсман терміново, під виглядом «децентралізації», «скидає» з себе на місцеві бюджети всі витратні статті, по яких катастрофічно не вистачає грошей у державному бюджеті.

Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Потрібен час (Гройсману – прим авт.), щоб продемонструвати успіх. З цієї точки зору прем'єр перебуває з президентом в одному човні. Успіх Уряду – успіх Президента. Гройсману вигідно, щоб Порошенко переміг вдруге. Після цього він робитиме подальші кроки».

Володимир Фесенко: «Якщо Гройсману вдасться досягти позитивних результатів у соціально-економічній сфері, то у нього можуть з'явитися амбіції. Якщо Гройсман увійде до числа фаворитів у президентських рейтингах, то його оточення стане його просити балотуватися».

Не виключається варіант, що у разі падіння рейтингу Порошенко нижче другого туру, він може довірити своє майбутнє іншому – Юрію Луценко. Хоча, більшість експертів у це мало вірить, адже його «зірковий час» минув. Втім, існує думка, що рейтинг Луценка вдасться врятувати за рахунок реаліті-шоу: «Суд над Януковичем». Хоча, аналіз свідчить, що більшість електорату вже не так ставиться до Януковича як рік, а тим більше 3 роки тому. Тоді «золотий батон» був козирем. Сьогодні скандали з офшорами і мільярдними прибутками керманичів «революції» довели, що вони нічим не краще «папередників». Суд не буде дієвим показником успіху влади.

А що ж «темна конячка», якою свого часу був сам Порошенко (він з'явився вже після того, як сформувалися «лідери» майдану: Яценюк, Кличко, Тягнибок). «Вихід» Порошенко було обставлений дуже ефектно: трактор, ланцюги...

Фесенко: «Можуть виникнути ситуації, які сприятимуть появі нового фаворита». Це повинна бути фігура, яка не має шлейфу минулого, скандалів і конфліктів: яскравий, цікавий, свіжий новачок.

Хто на «новенького»?

Юлія Тимошенко
Абсолютний рекордсмен опитувань. З весни минулого року стабільно випереджає Порошенка. Вона його головний конкурент, їй він програє другий тур, її він намагається «позбутися» будь-яким чином. Експерти впевнені відібрати у неї перемогу може або «економічне» диво, або фізичне усунення. Нагадаю, що БПП розкручує історію «Державна зрада Тимошенко».

Олег Ляшко
Екс-тимошенківець, який народився під крилом у Юлі. Політик-інтриган, який розуміє, що гроші не пахнуть і бере їх від усіх. Головне опинитися у потрібному місці, робити потрібні рухи. «Радикалізм» дає можливість вільно «гуляти» по всьому «фронту» і бути одночасно по різні боки «барикад». Для Порошенко він зручний – відбирає голоси не тільки у Юлі. Тарас Чорновіл: «Ляшко на перемогу не розраховує. Однак, обов'язково буде балотуватися у президенти, щоб «завалити» Тимошенко».

Андрій Садовий
Рік тому, за відсутності Тимошенко, цілком міг розраховувати на другий тур. «Сміттєвий скандал», який невипадково роздмухали на Львівщині, перетворили на Всеукраїнську ганьбу Садового. Чому не вирішується доля полігону? Не вигідно. Чим більше лають Садового, тим нижчим стає його рейтинг, тим менше шансів на Президентство.

Саме тому Садовий не йшов у ВРУ. Одна справа голосувати непопулярні закони, бути у зв'язці з правлячою партією і зовсім інша займатися політикою «здаля», бути «райдужним» добропорядним мером, який створив «рай» на землі. «Рай» зруйнували і показали – Львів це «пекло». У Грибовицькому те саме «звалище», на якому «закопають» авторитет і Садового, і його партії.

ДОВІДКОВО Рейтинг «Самопомічі» рік тому – 10%, зараз – 6,2% (межа похибки). Садовий перестає бути конкурентом Порошенко навіть у І турі.

Юрій Бойко
Особиста популярність нижче партійної (навіть на фоні її розколу). Рейтинг залежатиме від того, як буде діяти у подальшому. Вважається, що Бойко є найбільш зручним «опонентом» для Порошенко: у І турі відбирає голоси у Тимошенко і Садового, а у ІІ-у програє. Скандал з «вишками», це той самий гачок на якому його тримають у АП.
Фесенко: «Він потрібен як потенційний спаринг-партнер для Порошенка».

Вадим Рабинович
Лідер партії «За життя» майже немає шансів на другий тур. Хоча, у разі «зникнення» Тимошенко (змагатиметься за другий тур з Ляшко і Садовим) – з'являються певні шанси. Невипадково окремі опитування демонструють сплеск популярності партії до 5,3%. В принципі – межа похибки, але Рабінович не випадково все частіше з'являться у ефірі. Він відчуває, що якщо не перемога, то торгівля за другий тур може принести дивіденди.

Михайло Саакашвілі
Колишній губернатор Одеської області і екс-президент Грузії, який рік тому мав 10% підтримки, сьогодні має 3,5. Він знову «розчарувався» у черговому політпроекті. Від Дня Конституції обіцяв зайнятися виборами. Кого? Куди?
Саакашвілі (до Порошенко): «Ви і я добре знаємо, що дострокові вибори будуть призначені вже цього року, так що багатостраждальний український народ заслужив як мінімум того, щоб влада перестала з ним грати в наперстки і чесно розповіла про свої плани».

Моделюємо ситуацію

Їх може бути три:
* переформатування Коаліції та структур влади (зараз);
* дострокові парламентські вибори (навесні 2018-го) ;
* заморожування ситуації (до 2019 року).

У Коаліції ніяких змін не відбулося. Де факто її немає. Те, що було три роки тому – не працює. ВРУ знову перетворилася на «партію кнопкодавів», але навіть у такому форматі вона з великими проблемами «пропускає» законопроекти. ВРУ розбещена зсередини. Немає жодної фракції, яка б не зазнала змін. «Каральна» машина «чавить» підконтрольних. Під «ковпаком» від 200 до 250 депутатів, проти яких можуть відкрити провадження, за будь-якими надуманими приводами. Чи зможуть у АП «преформатувати» Коаліцію? Кого з ким ще об'єднати? Все, що можна вже «об'єднали», а «більшості» немає. На найближчому пленарному тижні Парубій змушений буде зачитувати нові заяви про вихід з фракцій. Голосів у «Коаліції» стане ще менше. Якби Парламент працював у правовому полі, то вибори були б ще рік тому.

Всі три сценарії можуть стати реаліями життя (залежно від того, як буде вести себе Порошенко, і на що наважиться у найближчі два тижні).

Він може розіграти варіант № 2 після того, як ВРУ «завалить» пенсійну і медичну реформу, і не проголосує питання «землі». Це життєво важливі питання від них залежить буде МВФ давати гроші чи ні, а, отже, доля Порошенко. 400 голосів немає, інакше б давно були зміни до Конституції. Доводиться жити з тим, що є – мінімум голосів і максимум критики. У липні закінчується сесія, якщо рішень не буде, то Порошенко може по-справжньому образитися і зробить рішучий крок – розпустить ВРУ.

Що це йому дасть? До плюсів можна віднести його турботу про народ – Президент відстоює права людей. Зробити Парламент «цапом відбувайлом» - вигідно. Так, у новій ВРУ він втратить частину голосів, але точно «рекрутує» «блокуючу більшість» (по-перше, не зміниться Закон про вибори, по-друге, «каральний» апарат у його руках). Зміна Парламенту – заміна КМУ. Думаю, що на Прем'єра Президент «наколядує», а що стосується Міністрів, то тут спрацює і квотний принцип, і вплив на депутатів: «Хочеш бюджеті гроші? Голосуй!».

Не випадково активізувалися Андрії і Гордєєв, і Путілов (цей навіть школу плавання для дітей власного імені відкрив). Все свідчить – вибори не за горами.

Анатолій Октисюк, експерт МЦПД, про сценарій №3: «...частина найближчого бізнес-оточення переконує президента, що він повністю контролює політичну та економічну ситуацію в країні, і його президентству нічого не загрожує». Парламент – слабкий. Уряд – контрольований. Влада – в руках. Опозиція – розпорошена. Донбас – «свій». МВФ – фінансує. Чого не чекати до 2019 року?..

А що рейтинги?

Руслан Бортник, політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики: «Рейтинги показують, що президент України вже досяг такого рівня, що він програє фактично будь-якому кандидатові в другому турі. У нього не залишилося, за великим рахунком, прохідних партнерів – крім, можливо, Садового. Якщо будуть дострокові президентські вибори, то президент програє – в цьому проявляється одна з його ключових мотивацій недопущення цих виборів».

Жовтень, 2016 рік. Група «Рейтинг» та Київський міжнародний інститут соціології
Юлія Тимошенко – 17%, Петро Порошенко – 15%, Юрій Бойко – 11%, Олег Ляшко – 10%, Вадим Рабинович – 8%, Андрій Садовий – 6%.

Травень. 2017 рік. Центр Розумкова
Порошенко – 10,3%. Тимошенко – 9,5%; Гриценко – 8,9%; Рабинович – 8,1%; Ляшко – 7,8%; Бойко – 5,8%; Садовий – 4,4%; Гройсман – 3,4%; Тягнибок – 2,9%; Савченко – 2,4%; Ярош – 2,1%; Кличко – 1,9%; Яценюк – 1,8%; Симоненко – 1%.

Червень. 2017 рік. Центр соціологічних досліджень «Софія»
Тимошенко – 11,5%; Порошенко – 11%; Бойко – 10,7%; Ляшко – 7,8%; Гриценко – 6,9%; Рабинович – 6,4%; Вакарчук – 6,4%; Садовий – 4,7%; Саакашвілі – 3,1%; Тягнибок – 2,9%; Ярош –2%; Савченко – 1,9%. Інші – 5% Проти всіх – 4,6%. Не визначилися – 13,6%.

Частина дослідників вважає, що лідери втрачають позиції. У травні: за Порошенка готові були голосувати від 10,3 до 12%, тоді як півроку тому їх було від 14 до 16%; за Тимошенко від 9,5 до 15%, 6 місяців тому на 2 – 3% більше; за Бойка 10% (група «Рейтинг»), менше 6% (Центр Разумкова).

Відповідно до даних групи «Рейтинг» близько 10% голосів, у травні мали одразу кілька «кандидатів»: Ляшко, Гриценко та Рабінович – шість місяців тому у них було на 2 – 3% менше.

Аутсайдер Савченко. Стабільно втрачає підтримку у електорату. Сьогодні за неї готові віддати свої голоси від 1 до 2%.

«Модель другого туру»

Соціологічна група «Рейтинг» переконує, що у другому турі результати можуть бути такими:
Порошенко – Тимошенко, діючий президент – 24%, лідер «Батьківщини» – 32%. 30% – не братимуть участь, 14% – не визначилися.
Порошенко – Ляшко: 27% на 23%. 30% – не братимуть участь, 17% – не визначилися.
Порошенко – Бойко: 28% на 26%.

Якими будуть висновки? Чи є сенс проводити дострокові вибори?

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере