Ціни на електроенергію для херсонців зростуть, а компенсації?

Відомо, що починаючи з 1 березня цього року, т.т. з наступного тижня, в Україні знову буде піднято тарифи на електричну енергію, це відбудеться відповідно до постанови НКРЕКУ, від 26 лютого 2015 року, за № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню».

Постанова мала на увазі поетапне, у продовж двох років, підвищення тарифів для побутових споживачів «до економічно обґрунтованого рівня».

Починаючи із наступної середи ціна на електрику стане більшою. Якщо ви споживаєте до 100 кВт/год на місяць, то будете платити 90 коп., за 1 кВт/год, тоді як зараз тариф становить 71,4 коп. за кВт/год, все що понад коштуватиме вам – 1,68 грн кВт/год. (зараз 1,29 грн за кВт/год). Якщо ж ви будете споживати понад 600 кВт/год на місяць, то платитиме – 1,68 (зараз 1,638 грн кВт/год).

Приймаючи відповідну Постанову в комісії наголошували, що це вкрай необхідне рішення, яке покликано усунути перехресне субсидування, а ще для «вирівнювання цін на ці ресурси до ринкового рівня».

Коментуючи тоді цю Постанову я, з посиланням на думки експертів, наголошував, що, скоріш за все, у Комісії на цьому не зупиняться, і нам слід очікувати подальшого збільшення тарифного навантаження на кожного пересічного громадянина. Прикро, але так і сталося.

Нові ціни ще не вступили у силу, а в Комісії, ще на початку лютого цього року заявили про те, що ціна буде рости й далі. Виявляється збільшення, яке ще тільки відбудеться не те, що не наблизить нас до «економічно обґрунтованого рівня», а не дало можливості пройти й півшляху.

У першій декаді лютого Комісія заявила, що: «... протягом 2015 – 2016 років відбулося зростання середньозваженого тарифу на електричну енергію. Середній роздрібний тариф на електроенергію для населення (економічно обгрунтований тариф) у січні 2017 року становить 2,31 грн за 1 кВт/год з ПДВ (з урахуванням обсягу дотацій)».

Виходить, що зараз населення оплачує всього лише 42% від тієї ціни, яку в Комісії вважають «ринковою». Зрозуміло, що й на цей раз там не дали будь-яких пояснень того, що є «економічно обгрунтований тариф».

У НКРЕКУ констатують (не дивлячись на обіцянки березневим підвищення поставити крапку), що ситуація змінилася і вплинула на те, що ні на «ринкову вартість», ні на «повну ліквідацію перехресного субсидування» ми не вийшли, а тому там вже взялися розглядати питання щодо подальшого приведення тарифів для населення до «економічно обґрунтованого рівня».

Крім цього слід зазначити, що Комісія недотримала ще однієї обіцянки. Приймаючи Постанову в 2015 році, НКРЕКУ гарантувала, що не буде змінювати тарифи для промисловості, які триматимуть на певному рівні. Втім, минулого року Комісія їх неодноразово підвищувала, що автоматично відбивалося на ціні продукції виробників та тих, хто надає послуги, що, у свою чергу, так само автоматично, впливало на роздрібні ціни, які «били» кінцевих споживачів – громадян України.

Такими чином громадяни фактично опинилися під подвійним ударом: з одного боку їх «били» побутові ціни, з іншого – ціни, які закладали виробники та надавачі послуг у кінцевий продукт.

Звідки взялося зростанні ціни для не побутових споживачів? Експерти одностайно це повзують з тим, що минулого року Уряд Гройсмана застосував так звану формулу «Роттердам плюс», яку застосовують для розрахунку оптової ціни на електроенергію.

Фахівці неодноразово заявляли, що ціна на вугілля, яке використовується для роботи ТЕС, які виробляють електроенергію, є суттєво завищеною, що у підсумку тягне за собою збільшення тарифу.

У чому суть формули «Роттердам плюс»? У квітні 2016 року НКРЕКУ розробила та затвердила, як вважалося «ринкову» методику, відповідно до якої відбувається розрахунок оптової ціни електроенергії, де за базову ставку взяті європейські індекси цін на вугілля (API 2), з урахуванням того, скільки коштує транспортування вугілля на ринок України. Крім того, далі додається вартість доставки його по території держави.

Як ми знаємо із ситуації, яка виникла на Східних кордонах України у результаті так званої «економічної блокади», яку організували окремі колишні бійці АТО та депутати ВРУ, насправді вугілля купують не десь далеко закордоном, а тут, у нас, на тимчасово непідконтрольній території України у Луганській та Донецькій областях.

Скандальна історія висвітила цілу низку проблем, які пов'язані з кількома важливими питаннями внутрішньодержавних проблем, які стосуються як торгівлі з тимчасово окупованими територіями і оплати за отримане вугілля (організатори «блокади» звинувачують Українську владу у тому, що вона фактично веде торгівлю з бойовикам, які панують на окупованих Українських територіях), так і питання стосунків між Україною та тими, хто захопив непідконтрольні території.

«Блокада» вивела на перший план суттєві питання, які не вирішувалися майже три роки: життєздатність Українських ТЕС без вугілля, яке надходить з тимчасово непідконтрольних територій; роботи комплексу металургійних підприємств; проблем забезпечення роботою шахтарів на захоплених територіях, які формально залишаються громадянами України; роботи АЕС; стабільної роботи енергетичної системи всієї України тощо.

Але, надглобальним стало питання (про що у АП і в Уряді принципово мовчать): а якими чином проводилися розрахунки ціни на електрику для громадян? Нас переконували, що вугілля ми закупаємо за формулою «Роттердам плюс», т.т. далеко за кордоном, говорили навіть про Африку, а виявилося, що весь цей час його купували тут, на території України?

То, хто ж заробляв на цьому? Кому у карман йдуть «зайві» гроші? Наскільки це взагалі етично: обманювати народ у той час коли держава, як говорять політики, «веде війну»? Чи не має тут ознак державної зради?

«Енергетична блокада» вивела на перший план питання «корупції на найвищих державних щаблях». Поки від цього всіма можливими засобами думки українців намагаються відволікти, але чи довго це буде вдаватися? Як проблему будуть вирішувати? Зараз незрозуміло.

В Уряді, у АП, у РНБО роблять гучні заяви про те, що якщо питання відновлення торгівлі з Донецькими та Луганськими шахтами не буде вирішено у найближчі дні (вже навіть не тижні), то Україні загрожують не просто віяльні відключення електрики, а розвал всієї енергетичної система, це по-перше.

По-друге, виникають питання зупинки ряду підприємств сталеливарного та суміжного виробництв, що, у свою чергу, потягне за собою як руйнацію виробництв без можливості їх відновлення, так і проблеми з виплатою: заробітних плат бюджетникам, пенсіонерам, іншими соціально незахищеним громадянам.

По-третє, це може суттєво позначитися й на тому, що Україна може опинитися перед загрозою економічного дефолту.

У 2017 році, як минулого року заявляла Голова НБУ Валерія Гонтарєва, Україні слід виплатити суттєві суми по зовнішніх запозиченнях. Загальна сума яких сягне понад $2,6 мільярда (з яких платежі по зовнішньому богу складуть майже $1,6 млрд., крім того, відповідно до програми stand-by, слід повернути МВФ борг у сумі понад $1 млрд.).

Неповернення боргів та не проведення виплат ставить під питання подальшу співпрацю з зовнішніми позичальниками особливо на фоні того, що саме зараз в Україні йдуть складні переговори щодо отримання чергового траншу запозичення від того ж МВФ, що у свою чергу загрожує суттєвими ризиками всій макроекономіці держави.

Скандал з «економічною блокадою» виявився настільки гучним і дуже незручним для влади України на міжнародному рівні, що він вже зараз викликає певні питання не тільки у Європій, але й в Америці (про що наша влада максимально мовчати, але про це пише західна преса), де політики і громадяни задаються питанням: чому їх країни підтримують корупційну владу України?

Якщо тим, хто організував блокаду вдасться довести свою правоту, то це може бути «матом» для цієї влади.

Невипадково просто зараз підконтрольні владі та окремим олігархам ЗМІ кинулися «розкручувати» тему того, що Україна веде торгівлю з своїми підприємствами, які пройшли перереєстрацію на території України і продовжують сплачувати податки державі, а ті, хто займаються «блокуванням», ті «розігрують сценарій, який було написано в Росії».

Історія заплутана і досить неоднозначна... З одного боку насправді відбувається порушення транспортного сполучення на території суверенної країни, що, відповідно до законодавства, може розцінюватися як терористичний акт. Якщо це так, то його учасники слід заарештувати і віддати під суд.

З іншого боку, ми можемо припустити, що «блокада», можливо, комусь перекрила шляхи незаконного збагачення? Як там на ділі? Цікаво, але поки звучать включно політичні оцінки і будь-яких правових.

Фактично ситуація повторює ту, яка півтора роки тому була апробована на території нашої області, коли група людей, яка мала незаконну зброю перекрила сполучення між материковою територією України та тимчасово окупованим Кримом. Сюди ж можна віднести і ситуацію із підривом ЛЕП, які подавали електрику на територію АРК.

Зверніть увагу: по тими подіям так само звучали виключно політичні оцінки, тоді як правової немає й досі (там за здійснення терористичного акту так само нікого не було покарано). Навпаки, тоді це подавали як «здобутки», як «перемогу». Чи не здається вам, що саме з озиранням на той досвід діють сьогодні ті, хто перекрили рух на залізничних магістралях на Сході України? То, чому ж сьогодні це «зрада»?

Події у Києві, які відбувалися у неділю, 19 лютого 2017 року, на Майдані Незалежності та під стінами Адміністрації Президента України показали, що влада вже готова вирішувати ситуацію іншими методами?

Ще кілька днів блокади на Сході та активних дій у столиці і ситуацію будуть вирішувати силовим шляхом? Якщо таке станеться, то, без сумніву, це може стати каталізатором глобального загострення ситуації в Україні, але вже ні економічної, а загальнополітичної з передбачуваними наслідками.

Перспективи, про які говорять політичні експерти, вказують на те, що все йде до того, що влітку Україні таки доведеться проводити дострокові вибори. Поки тільки незрозуміло кого будемо переобирати: ВРУ чи Президента.

Окремі фахівці вказують на те, що варіантів може бути два: перший – поетапний, спочатку, влітку, вибори депутатів ВРУ, а восени Президента; другий – одномоментний, одночасне перезавантаження всієї владної структури ВРУ + КМУ + Президент.

Те, що не все спокійно на «Владному Олімпі» опосередковано доводять й провідні партійні сили, які потихеньку, не дуже голосно, але упевнено розгортають передвиборчі штаби.

У провідних політтехнологічних фірмах говорять про те, що вони отримують звернення від окремих політичних гравців з проханням зробити прорахунки кошторисів проведення виборчих кампаній.

А поки вибори у перспективі, пересічних громадян, які отримують субсидії, більш за все цікавить актуальне питання дня: чи будуть для них компенсовані нові тарифи на електрику, які будіть введені у дію з 1 березня 2017 року?

Як повідомили у Міністерстві соціальної політики, « ... у разі зростання тарифів на той чи інший вид комунальних послуг, на який надається субсидія, перерахунок розміру державної допомоги здійснюється з моменту змін. Тобто, у березні 2017 року буде проведено перерахунок розміру субсидії для всіх її одержувачів у зв'язку з плановим підвищенням цін на електроенергію».

Отже, принаймні на одне питання ми з вами маємо приємну відповідь: перерахунок відбудеться. Інша справа, чи будуть ці виплати здійснюватися?

На це питання відповість повсякденне життя...

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере