Мешканці Херсонщини помиратимуть сотнями чи тисячами?

У вівторок, 27 грудня у Херсоні, відбулася колегія Департаменту охорони здоров'я Херсонської облдержадміністрації.

Під час колегії директор Департаменту Віктор Короленко повідомив, що у Херсонській області, у світлі медичної реформи, буде створено чотири госпітальні округи (питання вже повністю погоджено у Міністерстві охорони здоров'я та Кабінеті Міністрів України).

Отже, на всю територію області із населенням у 1 мільйон 72 тисячі людей, територія якої становить 28 461 км² (сьоме місце серед всіх областей України), буде всього 4 лікарні де будуть надавати складну медичну допомогу! Весело...

Для тих, хто давно не бачив мапу області нагадаю, що від північного кордону області у селі Свободне Високопільського району, до південного, у селі Стрілкове Генічеського 275 км (автошляхами), або 4 години 45 хвилин на автомобілі; від східного у селі Партизани Іванівського району, до села Геройське Голопристанського, на заході – 246 км, або 4 годин на легковому транспорті.

Здавалося б не так вже й багато. Чому б й справді не організувати всього лише 4 госпітальних округи, центри яких будуть: у Херсоні, Новій Каховці, Бериславі та Генічеську?

Якщо міряти мірками Європи, а тим більше Америки, де люди до роботи проїжджають по 30 – 50 км (витрачаючи на це 10 – 30 хвилин), це практично нічого. А в Україні, де відстань у 10 км між двома селами долають за 40 хвилин (особливо восени та взимку)? Це все одно, що до Місяця пройтися пішки...

Від Берислава до Нововоронцовки (край географії на сході області) – 86 км. Час у дорозі (по мапі) – 1 година 35 хвилин. Реально, по тим шляхам, а точніше «напрямкам», які там є – всі 2,5 години. Розрахункова кількість пального – 10 літрів (це легковий автомобіль). При сьогоднішній ціні на бензин 22,83 грн/1л. (А-92), це 228,30 грн. У один кінець! Поховати дешевше...

А от від села Свободне, що у Високопільському районі (кінцева точка області на півночі) до «госпітального центру» у Бериславі – 93 км, або 2 години 20 хвилин легковим транспортом (там взагалі немає прямих шляхів, «дороги» «прокладено» полями), знову ж таки, це по мапі. У реальному житті такий шлях займе від 3 до 3,5 годин.

Якщо з Верхнього Рогачика везти хворого у Нову Каховку, то це 117 км. Якщо зі Скадовська до Н.Каховки, то це 97 км, а якщо у Херсон, то 100 км і півтори години у дорозі... (тут шляхи більш цивілізовані).

Якщо у хворого перфорований апендикс, або проривна виразка шлунку, то можна гроші на пальне не витрачати... Як такими шляхами транспортувати хворих з інсультом, інфарктом міокарду, а тим більше з нирковими кольками? Тільки у стані коматозу...

Практично всі курортні точки Скадовського, Голопристанського, Каланчакського районів від найближчої стаціонарної лікарні де буде надаватися складна медична допомога опинилися на відстані не менше 100 км.

Для того, аби їх подолати по розбитих шляхам, у «роздовбаній» кареті «швидкої допомоги» УАЗику, випуску 1973 року, знадобиться найменше 2 – 2,5 годин. І ми хочемо, аби до нас поїхали відпочиваючі?

Чи не занадто дорогим може виявитися для відпочинок – на вагу власного життя!

Про те, яким буде навантаження на лікарні Херсона та/і/або Нової Каховки (якщо до неї віднесуть скажімо Хорли чи Скадовськ) у літній період й говорити годі.

Якщо таке навантаження, як 4 мільйони відпочиваючих, про яких із гордістю заявляли у Херсонській обласній державній адміністрації минулого літа приймали на себе більш-менш рівномірно, чотири Центральні районні лікарні (прибережних морських районів) та обласний центр, адже 70% відпочиваючих в'їжджає та виїжджає через Херсон, то тепер всі проблеми перекладуть на два госпітальні центри: 70 – 80% – Херсон, і 30 – 20% – Генічеськ?

А що буде з мешканцями сіл і селищ поки одна єдина «карета» буде доставляти хворого у шпиталь?

Наприклад сьогодні у Більшовику, Красному, Цукурах де так само є відпочиваючи і величезна кількість таборів відпочинку для дітей, а ще пансіонати й сотні «дикунів» – взагалі немає жодної «швидкої»?

Що робити мешканцям двох – трьох десятків населених пунктів, які розташовані навколо «місць масового літнього відпочинку», які й у міжсезоння чекають на «швидку» годинами? Не жити?

У Лазурному та Залізному Порту одна «карета» на кілька навколишніх сіл. Поки «швидка» з'їздить у «окружну» клінічну лікарню і повернеться, мине 4 – 6 годин (і використає тижневий запас пального). Хто буде у цей час обслуговувати виклики? Хто буде надавати допомогу хворим?

Де гарантія, що за цей час у когось не станеться серцевий напад, печінкова колька чи перелам руки? І все це одночасно? Що робити? Хтось про це подумав? І це я повністю «забув» той факт, що у селах і селищах є корінні, місцеві мешканці, у яких так само може виникнути гострий стани здоров'я, який потребуватиме невідкладної медичної допомоги. Хто буде обслуговувати дідусів та бабусь з гіпертонічними кризами, інфарктами та інсультами?

А кваліфікаційний склад медичного персоналу? Чи для когось секрет, що на таких «швидких», працює середній медичний персонал, т.т. фельдшери, які за медичними стандартами мають обслуговувати тільки певне коло викликів. Є цілі напрямки захворювань та станів хворого, на які фельдшери взагалі не мають право виїздити без лікаря.

А педіатрична служба? У всіх курортних точках, про які йде мова, влітку працюють дитячі оздоровчі табори. Так, вони мають у штаті в обов'язковому порядку лікаря, але, у разі виникнення ургентної ситуації, якщо дитині потрібна шпиталізація, цим повинен займатися саме лікар-педіатр швидкої, адже лікар закладу не може залишити без нагляду ще 100 – 300 – 500 дітей всього табору на той час поки він «прокотиться» до окружного шпиталю і повернеться назад.

Тим більше, що швидка на зворотному шляху зовсім не обов'язково повернеться до пункту першого виклику (її можуть чекати у сусідньому селі)... А як бути з дітьми відпочиваючих? Чи їх у рахунок не беруть? А саме з ними, як це не прикро, частіше за все, стаються нещасні випадки: забої, травми, переломи тощо – діти...

А якою є медикаментозна та апаратна забезпеченість тих самих «швидких»? Яку саме допомогу вони можуть надати на місці? У кращому випадку виміряти тиск «апаратом Ріва-Роччі» (випускався у 1900 роках)? Адже є частина станів хворих, які вимагають надання невідкладної допомоги на місці, а вже потім транспортування до окружного шпиталю.

Підчас колегії департаменту охорони здоров'я про стан роботи кардіологічної служби доповідав головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації Микола Стратієнко, який серед іншого акцентував увагу здавалося б на «елементарному»: з 48 сформованих бригад швидкої допомоги тільки 12 забезпечені електрокардіографами з системою телеметрії екстреної медичної допомоги, що фактично унеможливлює доставку з деяких районів області хворих до регіонального реперфунзійного центру.

Невже до літа (і ми знову говоримо тільки про організацію відпочинку, «забуваючи», що в цьому мають потребу місцеві жителі щоденно) щось зміниться на краще? І це у той час, як в усіх районах області вже сьогодні не вистачає грошей на найпростіше – заробітну плату та забезпечення енергоносіїв (дві захищені статті). При придбання обладнання мова взагалі не йде. Тільки у обласному центрі на наступний рік не вистачає 30 – 36 мільйонів гривень по заробітній платі. На межі залишитися без роботи понад 700 працівників галузі. І це турбота про населення?

Буквально вчора, 28 грудня про критичний стан з фінансуванням галузі говорили на прес-конференції «Ситуація, яка склалася в медичній галузі Херсона», яка відбулася у обласному центрі.

Так заступник головного лікаря міської клінічної лікарні ім. Є.Карабелеша Наталія Бессмєнна сказала: «...по 11 – 12 млн. грн. не хватает 3-м городским больницам, исходя из заложенного финансирования». І це без врахування підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. та інших нагальних потреб.

А депутат Херсонської міської ради, Голова фракції «Наш край» Володимир Сальдо завив: «Такая реформаторская процедура не могла проводиться без предварительного утверждения и оглядки на закон о регуляторной деятельности».

Крім того, Володимир Сальдо сказав, що якщо і влаштовувати реорганізацію, то не так: «Есть процедура ликвидации предприятий, есть закон о регуляторной деятельности. Предприятия ликвидированы? Нет! Этим занялись заранее? Нет!».

Кому і навіщо потрібна така реорганізація? Владі у Києві, для того, аби наголошувати, що місцеві бюджети мають «скажені» гроші і можуть виконувати всі зобов'язання, і купувати все, що душі заманеться?

Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр України:
- «Це людоцентричний бюджет... Ми будемо будувати масштабно дороги... Ми підвищимо заробітну плату... Ми виділимо кошти на ліки...»,

- «Ви побачите сотні мільйонів, якщо не мільярди, які у вас будуть для того, щоб ви будували школи, садки, дороги і все, що необхідно жителям ваших міст».

- «У 2017 рік з бюджетом ми входимо абсолютно планово, це означає, що ми будемо розвивати національну економіку... цей бюджет абсолютно реалістичний... в центрі знаходиться саме український громадянин».

Барон Мюнхаузен – відпочиває...

Місцеві медичні бюджети курортного регіону такого навантаження у 3 – 4 мільйони людей не потягнуть. Це нереально збільшити населення області за 3 – 4 місяці у 4 рази і не отримувати додаткових грошей на їх обслуговування.

Нинішній Голова Херсонської ОДА неодноразово хвалився тим, що область отримала додаткових кілька сотень мільйонів грошей надходжень до місцевих бюджетів. Де вони?

Ні обласна адміністрація, ні обласна рада, отримуючи додаткові надходження у бюджети від тих, хто відпочиває, так і не виділили жодної додаткової копійки на медичне забезпечення тих, хто ці гроші привозить.

А який «лікарський» бюджет залишиться для місцевих жителів, якщо за 3 місяці «відпочивального» сезону буде витрачено все, що заплановано на рік?

Де думки з цього приводу керівництва обласної державної адміністрації та обласної ради? Де бюджетне фінансування?

Сьогодні, 29 грудня бюджетна сесія Херсонської обласної ради. Там є збільшення фінансування медичного напрямку? Там є гроші на придбання нових карет «швидкої» для курортних селищ?

Там є гроші на придбання обладнання, якими повинні бути забезпечені швидкі та лікарні? Де втілення у життя тих заяв, які робили депутати та керівники обласної ради з цього приводу? Де турбота про місцеве населення?

Якщо область хоче приймати відпочиваючих і отримувати з цього зиск, то до цього слід відповідним чином готуватися.

Ані сільські, ані селищні, ані міський бюджет таких навантажень не потягнуть. Керівництво області обіцяло, що буде надавати допомогу. Що зроблено? Чи виділено додаткові кошти?

Чи не стануть мешканці області заручниками «відпочивального» сезону щодо якості й так не кращого медичного забезпечення?

Чи одні на цьому будуть заробляти, а інші розплачуватися за це власним життям?

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере