«Людоцентричний бюджет»… та чи насправді у його центрі людина?

На передостанньому тижні року, що минає Верховна Рада України «героїчними» зусиллями затвердила «Бюджет-2017», і знову вночі.

Чому? Так простіше підтасовувати і махлювати, чи для того аби не працювати в останній тиждень року, чи так вимагав МВФ?

21 грудня, о 4:53, у ВРУ «дожали» результативний варіант, за який проголосували 274 народних депутати: «Блок Петра Порошенка» – 122; «Народний фронт» – 74; Радикальна партія – 18; група «Партія «Відродження» – 24; група «Воля народу» – 13; «Самопоміч» – 5; Позафракційні – 18. «Батьківщина» і «Опозиційний блок» – 0.

Фахівці переконують – остаточний варіант, за що саме голосували, депутати в очі не бачили. Зміни відбувалися так часто і так кардинально, що їх навіть прослідкувати, а не те, що на папері відтворити було неможливо. Вважається, що «збалансований» варіант з'явиться тільки у січні 2017 року.

«Було дуже багато правок, які приймалися просто з голосу. Боюся, поки підсумкових версій ні бюджету, ні Податкового кодексу просто немає – знадобиться ще якийсь час, щоб узагальнити всі коригування», - Мар'ян Заблоцький, економіст, Голова ГО «Українське товариство економічних свобод», Голова ГО «Центр ефективного законодавства», заступник Голови «Української аграрної асоціації».

За що ж голосували депутати? За напрямки. «Це людоцентричний бюджет. Ми забезпечимо видатки оборони. Ми будемо будувати масштабно дороги. Ми будемо підтримувати аграрний сектор. Ми підвищимо заробітну плату. Ми виділимо кошти на ліки. З 1 квітня розпочнемо реімбурсацію», - Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр України.

Заяви «голосні», їх буде легко контролювати. Чи буде обіцяне? «Ви побачите сотні мільйонів, якщо не мільярди, які у вас будуть для того, щоб ви будували школи, садки, дороги і все, що необхідно жителям ваших міст», - не шкодуючи гучних слів під час представлення проекту, Гройсман все будував й будував «Нью-Васюки», роздаючи все нові й нові обіцянки.

Фахівці переконані все це – політична балаканина, економіка настільки «хвора», що у життя це втілити не вдасться.

«У 2017 рік з бюджетом ми входимо абсолютно планово, це означає, що ми будемо розвивати національну економіку...цей бюджет абсолютно реалістичний... в центрі знаходиться саме український громадянин», - Гройсман.

Невже у центрі? Подивимося...
Дохідна частина – 721,4 млрд. грн (у 2016 році – 516,9 млрд.), з них: 17,1 планують отримати від приватизації держпідприємств; 190,8 млрд. – позичити.

Видатки – 790,4 млрд. грн (було – 516,9).
Зростання ВВП – 3%, інфляція – 8,1%. Долар – 27,2 грн.

Граничний обсяг дефіциту – 77,5 млрд. грн. Обсяг держборгу – 2,3 трлн грн (+14%), або 88,8% прогнозованого ВВП. Зовнішні позики – 86 млрд грн.
Прожитковий мінімум: 01.01.– 1544 грн., 01.05. – 1624 грн., 01.12. – 1700 грн.
Мінімальна зарплата – 3200 грн, додаткові видатки – 28,3 млрд. грн. Результат? Звільнення – підприємці не потягнуть таке збільшення; до 70% сімей – втратять право на субсидію. Зростання цін. Девальвація гривні.

Зарплати: вчителі +50%, лікарі +30%, інші бюджетники до +30%. Мінімальна пенсія +30%. Виплати при вагітності і пологах +170 грн. Соцдопомога для малозабезпечених – на дитину віком: від 0 до 13 років +250 гривень, від 13 до 18 років +500 гривень. Витрати Пенсійного фонду – 156 млрд. грн (+7,3%).

Місцеві бюджети – за межею виживання, на них перекинули:
- фінансування пільгового перевезення (у т.ч. чорнобильці, інваліди);
- фінансування комунальних послуг та енергоносіїв медичних і освітніх установ (без субсидій з державного бюджету).

Фінансовий ресурс місцевих бюджетів – 424 млрд. грн. (+28%).
Гройсман обіцяє, що у разі нестачі ресурсів місцевих бюджетів у держбюджеті передбачена спеціальна субвенція у 14,9 млрд. грн і регіональна субвенція у 9 млрд грн. (розподіл у ручному режимі).

Тих, хто отримує стипендії – стане поки на 40%, а згодом на 87% менше. Стипендіальний фонд – 4 млрд. грн. (+2). Розмір стипендії: 1100 (+260 грн).

Нацбезпека і оборона – 130 млрд грн, (5% від ВВП, +13,8%). МВС – 46,2 млрд грн, (+12%). Нацполіція – 15,5 млрд грн, (Аваков хотів +23 млрд). Міноборони – 64,4 млрд (+15%). СБУ – 6,2 млрд. ГПУ – 5 млрд (+1,9 млрд). НАБУ 773,5 млн. (+58%). Агентство запобігання корупції – 605 млн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 105 млн.

АП +63%. ВРУ +20%. КМУ + 130%. Освіта +23%. Охорона здоров'я +30%. Міністерство культури +56%. Міністерство молоді і спорту +20%. Держрибгосподарство – 308 млн. грн (+200%). Міненерговугілля – 2,6 млрд грн. Держтелерадіо – 1,38 млрд., (з них 455,7 млн. «Євробачення»). Мініформполітики – 252 млн. Мінагрополітики – 7,55 млрд. грн. (знято всі пільги).

Податки
- відмінено 2% пенсійний збір при обміні валюти;
- підвищено акциз на цигарки +40% (пачка подорожчає на 3,5 – 5,00 грн.);
- підвищено акциз на алкогольні і слабоалкогольні напої +20%, кріплені та ігристі вина +12% (пляшка подорожчає на 10 – 17 грн);
- зменшено ренту для видобутку нафти з 45% до 29% та 21% до 14% (залежно від покладів);
- до 1 січня 2025 року звільнено від ПДВ операції з ввезення товарів для літакобудування та суб'єкти літакобудування від податку на прибуток;
- відмінено ставку роздрібного акцизу з нафтопродуктів, її закладено у загальні податки на пальне. З 1 січня 2017 року на бензин вводиться ставка 213,5 євро/1 тис.л, на скраплений газ 52 євро/1 тис.л (+150%).
- відмінено «плаваючий» акциз на дизпальне (було від 97 – 125 євро/1 тис.л залежно від якості), стало – 139,5, (ціна зросте на 1,00 – 3,50 грн/літр).

Техніка дорожчатиме Втілено норму щодо обов'язкового продажу побутової техніки та електроніки тільки через касові апарати. Виграють – мережеві магазини, про купівлю через Інтернет слід забути.

Село залишать без грошей Замість спецрежиму по ПДВ (селяни мали право залишати на своїх рахунках від 20 до 80% сплаченого податку) введено дотації (загальний обсяг 4 млрд. грн.). Гроші потраплять тільки до тих, хто має «дах».

«Вимагали обмежити розмір компенсацій в одні руки 150 млн. грн. на рік. Інакше є ризик, що левова частка допомоги дістанеться аграрним холдингам. Зійшлися на компромісі – у наступному році обмежень не буде, а з 2018 р – не більш 150 млн. грн.», - Мар'ян Заблоцький.

«Очевидно, що ринок переділять великі холдинги. Село чекає збільшення безробіття, а українців – подорожчання продуктів. Багато фермерських господарств до 2018 року можуть просто не дожити», - Юрій Гаврилечко, експерт Фонду «Громадської безпеки», економічний оглядач.

Ремонт доріг будуть фінансувати та чи будуть ремонтувати? «Укравтодор» отримає 30 млрд (+200%).

Запрацює друкарський верстат «При доопрацюванні до другого читання депутати додатково передбачили в бюджеті суму в 28,3 млрд грн.: для забезпечення мінімальної заробітної плати в розмірі 3,2 тис.грн.; «Укравтодору» 15 млрд.грн», - Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ.

«...не потрібно забувати, що «Приватбанку» за рахунок випуску ОВДП збільшать капітал на 116 – 148 млрд. грн. А це – пряме збільшення держборгу. Всього ж на ОВДП і їх обслуговування країні доведеться витратити $20 млрд. Разом зі збільшенням бюджетних витрат це закладає дуже серйозні інфляційні і девальваційні міни під економіку країни у 2017 році. Інфляція, судячи з усього, буде набагато більше запланованої. Також як і курс гривні», - Юрій Гаврилечко.

Більшість незалежних експертів наголошує на тому, що при такому навантаженні в країні не існує об'єктивних передумов пожвавлення економіки.

«Ніяких стимулів від держави для прискорення зростання ВВП поки не помітно, тому важко прогнозувати зростання ВВП більш ніж на 2%, швидше за все, він складе 1 – 1,5%. Прогноз по інфляції, якщо не буде істотної девальвації гривні, реальний. Але без стабільної фінпідтримки від західних країн цілком можливо поступове ослаблення гривні до 28 – 29 грн/$», - Іван Нікітченко, економіст.

За рахунок чого ж зростатимуть доходи бюджету?

По-перше, невеликого зростання ВВП; по-друге, зростання курсу долара та євро до гривні (більшість ставок зборів та акцизів зафіксовані у валюті); по-третє, у разі зростання зовнішньої торгівлі; по-четверте, за рахунок зростання збору податків після підвищення мінімальної зарплати до 3,2 тис грн.

«Головне джерело зростання доходів бюджету – збільшення акцизних зборів, що автоматично спричинить ріст цін на алкоголь, тютюн, пальне, а потім і на інші товари: «розкрутять» інфляцію до 15 – 16%, в результаті бюджет виконають, але тільки номінально», - Олександр Охрименко, Президент «Украналітцентру».

Чи відбудеться зростання соціальних стандартів? Ні. Адже збільшена заробітна плата це «детінізація» економіки, а не її «соціалізація».

«Через те, що мінімальну зарплату «відраховують» від прожиткового мінімуму помітне зростання доходів виявиться тільки у тих, хто отримує найнижчу заробітну плату, тоді як і пенсія, і прожитковий мінімум будуть збільшені не більше як на 10%, т.т. на рівні інфляції. Що ж стосується головного недоліку цього бюджету, то це абсолютно нереальний прожитковий мінімум – 1600 грн. Не слід забувати, що соціальні стандарти розраховуються саме від цієї суми», - Олександр Охрименко.

У найскрутнішому становищі, вважають експерти, опиняться місцеві бюджети, адже на них покладено не підйомний тягар. Не дивлячись на всі переконання Прем'єра, що бюджети мають достатньо грошей на всі зобов'язання, їх не вистачить і на половину.

Адже відтепер разом з іншими напрямками місцева влада повинна самостійно фінансувати утримання загальноосвітніх навчальних закладів (крім витрат на оплату праці), професійно-технічні та інші навчальні заклади державної та комунальної власності (крім тих, що готують фахівців за професіями загальнодержавного значення).

Крім того, місцева казна буде оплачувати комунальні послуги і енергоносії закладів охорони здоров'я, а ще пільги з послуг зв'язку, компенсації за пільговий проїзд, а також інші передбачені законодавством пільги.

Місцевим бюджетам запропоновано продовжити на 2017 рік дію норми про надання права здійснювати утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.

Асоціація міст України у висновку до законопроекту наголошувала: «...передача всіх витрат в сфері освіти, крім оплати праці педагогічного персоналу, на рівень місцевих бюджетів призведе до погіршення надання освітніх послуг.
...у разі відсутності в місцевих бюджетах коштів на утримання іншого персоналу навчальних закладів (лаборанти, бібліотекарі, психологи, кухарі, технічний персонал і т.д.) ці посади можуть бути скорочені.
...ризики виникнення проблем з фінансуванням закладів професійно-технічної освіти, зниження соціальної захищеності громадян через брак коштів на місцях для фінансування пільг».

Всі намагання Гройсмана переконати, що: «...у результаті децентралізації місцеві бюджети в Україні щороку зростають на 50% і більше... і за 11 місяців 2016 року додаткові надходження до місцевих бюджетів досягли 44 млрд грн», розбиваються об «склі» реальності: зростання курсу долара, інфляцію, постійне підвищення ціни на енергоносії тощо.

Всі ці чинники взяті разом, значно перекривають рівень «збільшених» надходжень у порівнянні з тим, що Уряд «перекинув» на плечі місцевих бюджетів.

Готуючи у авральному порядку місцеві бюджети, місцева влада не має відповіді на головне питання – звідки брати гроші на видатки, що зросли!

Сергій ОСОЛОДКІН

Херсонцы в твиттере