У Херсоні тривають бойові дії... за крісло мера

У Херсоні тривають бойові дії... за крісло мера

Сьогодні і щодня – «бій», який не можна побачити очима – триває. Це справжній «бій» не на життя, а на смерть. Смерть не фізичну, а політичну.

Ті партії, які сьогодні програють вибори можуть ставити на собі крапку і виходити на політичну пенсію. Не що так яскраво не говорить про неспроможність політика, як його програш на виборах (при чесній боротьбі), що говорить про недовіру електорату.

Для політиків Всеукраїнського масштабу «місцеві» вибори так само важливі, як і вибори до ВРУ, чи Президента (а можливо й більше). Тут одразу все стає на свої місця, набуває відкритості і прозорості. «Хто є хто» - відповідь на поверхні.

А головне стає зрозумілим: чи існує партія насправді, чи це тільки результат системи реєстрації партій, яка до недавнього існувала.

Невипадково є партії які називають «диванними» (вся партія вміщується на одному дивані: голова, заступник, секретар). Так було. Сьогодні партію зареєструвати складніше, але від цього вони не стали дієвішими.

Для того, аби отримати реєстрацію, засновники повинні зібрати підписи «прихильників» не менше як у 2/3 областей України, а там не менше як у 2/3 територіях. Чи змінилася система реєстрації на дієвість? Ні. Партії, які раніше були «диванними», відтепер стали «електронними» (їх «членів» можна побачити тільки у електронному виді).

Саме місцеві вибори доводять, що партії, які голосно рекламують себе (із десятком статистів з театрального училища), це не що інше, як створення уяви, що партія «діє».

Наприклад. Один з місцевих партійних осередків, подав у обласну раду, аж одного претендента, який значиться «першим кандидатом». Якщо партія назбирає 5%, то він увійде до її складу (навіть не «закривши» усі квотні місця). Здається хтось вирішив пожартувати чи у нього зайві кілька тисяч гривень (застава). Зрозуміло, що одна особа вибори не виграє.

Тоді навіщо? Гра у «велику політику». І так, і ні. Партії повинні брати участь у виборчому процесі, це їх реноме. Потім там скажуть: «Ми змагалися. Нам заважали». Хто буде перевіряти кількість і якість?

Не потраплять у місцеві ради й партії, які народилися під владні проекти, або амбіції окремих політиків місцевого «розливу». На вибори не підуть «Херсонці». Суд остаточно відмовив партії у реєстрації.

Спочатку в «іменній» партії Херсонського мера, і у партії «Херсонці» «проспали» елементарні речі щодо здійснення передвиборчих процедур (які є обов'язковою умовою участі у виборах). На це вказала своєю Постановою ЦВК. Та партії все ж сформували списки (вже жодного прохідного претендента).

Ті, кого планували у «основні» гравці вже були у «реальних» списках інших політичних сил (що говорить про «прихильність», або їх «продажність»). Керуючись Постановою ЦВК, Херсонська міська ТВК відмовила партії, яка оскаржила її рішення у Адміністративному суді, який, у свою чергу, минулої неділі, повністю підтримав рішення ТВК залишивши його у силі.

У партії правда є два дні на апеляцію... Але, чи є у цьому сенс? Ці «партії» «зіграні карти», на них ніхто уваги не звертає. Навіть якщо їх якимось дивом зареєструють (от було б цікаво на це подивитися), то там все одно немає жодної знакової фігури, яка може витягнути партію з аутсайдерів.

Взагалі-то минулі вихідні були врожайними на судові засідання. Всі Колегії суддів обласного Адміністративного суду ці вихідні «пахали» без відпочинку і перерви на сон. Одразу кілька процесів. Всі стосуються виборів, всі слухаються за прискореною процедурою.

Перше судове засідання по справі «Наш край» до міської ТВК» розпочалося о 20 годині п'ятниці, і тривало до 3 ночі суботи. Потім було оголошено перерву, але о 9 ранку судді знов були у мантіях, і знову слухали справу.

Того ж дня, біля 15 години вони проголосили: ТВК перевищила свої повноваження, відмовила Сальдо у реєстрації без будь-яких підстав (в усякому разі вони не вказані у рішенні).

Таким саме вердиктом закінчилося і слухання по справі щодо не реєстрації Сальдо кандидатом у депутати до ХМР. І тут Комісія програла.

Паралельно відбувалися слухання ще у кількох процесах. Зокрема безробітній «веселий хлопчисько» (аутсайдер виборів, зареєстрований як кандидат у мери), який відпрацьовує гроші замовника, звернувся до Суду із позовом до Володимира Миколаєнко намагаючись довести, що той порушив закон, і його слід зняти з реєстрації.

Суд Позовні вимоги «активіста» відхилив повністю, і той поїхав «апелювати» у Одесу (окружний Апеляційній Суд).

Міська ТВК вирішила апеляцій по «Нашому краю» та Сальдо не подавати (мабуть там зрозуміли, що перспектив виграти – нуль). Але час вирішили «тягнути». Спочатку було оголошено, що Комісія збереться о 9 ранку, 5 жовтня. Потім стало відомо, що засідання перенесено на вечір понеділка... Потім вівторка...

Хоча, рішення Комісії прогнозоване. Там три шляхи, і два результати: «Сальдо не зареєструють», «Сальдо зареєструють», «Не буде ухвалено будь-якого рішення» (не зібрався кворум, утрималися, не голосували).

Всі три програшні для тих, хто організував «бійку». Чому? Жодне з них не закриває шлях Сальдо до перемоги.

У разі відмови, Комісія знову запускає механізм судового процесу. Історія повториться знову. Суд відмінить рішення... і так буде тривати нескінченно.

Потім, якщо Сальдо не буде допущений до участі у виборчому процесі (а Суд вже встановив, що його не зареєстровано незаконно), він оскаржить рішення ТВК по підсумках голосування. Вибори визнають недійсними. Тоді виборчий процес доведеться починати з початку. Чи розуміють це замовники «бойових дій»? Мабуть, що так.

Варіант другий – зареєструють. Сальдо вступає у активну фазу рекламної кампанії, і його шанси дуже сильно зростають (йому організували таку рекламну кампанію, на яку він і сподіватися не міг, і при цьому не витратив на неї жодної копійки, окрім оплати адвокатів). Варіант № 3. Результат? Сальдо діє по варіанту № 1. Ситуація патова.

З одного боку начебто Сальдо не дають можливості вести активну рекламну кампанію. Але, з іншого боку організатори дійства самі запустили два механізми: про Сальдо говорять, ще раз (і це головне). Друге, про нього говорять, як про людину яка страждає... від чиїхось дій.

Від цього він набуває, а не втрачає. Тому є підтвердження. Коли було поширено інформацію про те, що комісія буде засідати о 9 ранку, деякі сайти стали закликати прихильників «не пускати», прийти і висловитися. Один із сайтів навіть оголосив «збір патріотів».

Хто ж відгукнувся? Щонайбільше 10 осіб. Отже це всі «патріоти»? Чи на більше грошей не вистачило. Фото, підтвердження тому.

У учасників цього «зібрання» є одна суттєва деталь на яку слід звернути увагу правоохоронців. Це заклики, які суперечать чинному законодавству. Ось фото, на якому зафіксовано погрозу!

Ці жіночки самі, чи той, хто написав плакат і дав його їм у руки, фактично розписалися у тому, що вони готові вчинити злочин проти членів ТВК (які є державними службовцями, знаходяться при виконанні повноважень, а отже захищені Законом, як працівники силових структур).

Ця жіночка погрожує, адже прямо говорить: що буде, якщо члени ДВК не виконають їх вимоги (порушити Закон). Я думаю, що цією пані повинні зацікавитися у СБУ (а може у сумочці граната без чеки?).

Хто організатор? Хто працює проти Сальдо? Скоріш за все це та сама особа/особи, партія/партії, яка стоїть за скандалами проти іншого Володимира Васильовича – Миколаєнко.

Хтось намагається діяти одразу проти двох Володимирів, адже розуміє, що у разі їх наявності у списку, будь-якій іншій особі поруч робити немає чого.

Фактично ми маємо протистояння двох пар: Володимирів (Сальдо – Миколаєнко) та В'ячеславів (Яременко – Мангер).

Друга має шанси боротися за перемогу, тільки якщо першу зняти з перегонів.

У першій парі результат другого туру все ж під питанням – як хитнеться маятник? За кого виборці віддадуть свої голоси у другому турі, сказати однозначно не береться ні хто. В другій парі результат прогнозований. Один В'ячеслав точно програє.

І тому дуже дивним камертоном звучить інформація (у кулуарах виборів), про те, що руку до скандалів з Володимирами доклали особи, яких визначають як «2+1». Непримиримі «друзі», неповинні підтримувати один одного. Втім, недаремно існує приказка: «Проти кого сьогодні дружимо?».

У формату «2+1» «дружніх» стосунків не має. А, чи можливі внутрішні мезольянси? Здавалося, ні... Але... Ситуація. У політиці не буває нічого неможливого! Заради того, аби «завалити» противника, можливо все. От і виходить, що не такі вже й плітки про те, що атаки на двох лідерів виборчих перегонів за крісло міського голови є скоординованими.

Обидві пари суттєві антиподи: «чорне – біле», «Пекло – Рай» (хто є хто вирішуйте самі), як один до одного так і пара до пари (у кожного власні плюси та мінуси). І все ж, мені задається, що перша пара має більш яскравості та харизматичності. У другому турі, коли опоненти залишаться ні з чим, вони ще не раз розкажуть чимало «цікавого».

Наприклад, вже минулого тижня вийшла газетка, автором якої є славнозвісний Сергій Кириченко, який вилив на цю пару бочку фекалій. Це доводить, що у тих, хто працює проти Володимирів, у формулі «2+1», єдине координаційне та фінансове джерело (триєдиний замовник).

На це вказує ще один факт. Виконавці прокололися у стильовому вирішенні. На фото ви бачите плакат на якому використані карикатури, які у тому ж стилі, розміщені на шпальтах під редагуванням пана Кириченка. Там – відкриті тексти проти. Тут – трішки приховані.

Контекстуальний аналіз дає можливість зробити висновки: замовлення єдине. Отже: «Майдан» обіцяють фінансувати ті, хто фінансував «Антимайдан»? Нічого нового (інформація для «патріотів»).

Як правило, проти кого воюють? Вибачте, шановні за те, що ставлю банальне питання? Звичайно ж проти сильних. Слабких не помічають, на них не витрачають ані час, ані гроші. Аутсайдери (які мають певні сподівання), націлилися на ці дві постаті не тому, що їм приємніше воювати за чисту перемогу з сильним супротивником, а тому, що сильний супротивник відбере перемогу.

Це не той випадок коли боротися будуть у чесному двобої. «Бій» під ковдрою. Жоден з замовників не показує обличчя. Хоча, якщо розібратися, то уважному спостерігачеві й так все зрозуміло: чиї саме вуха «стирчать», хто суфлірує «акторів», які стоять на сцені.

Проти Володимирів воюють два політичні напрямки, бойові дії між якими розгортаються по лінії кордону Банкова – Грушевського.

Звичайно ж, що я не збираюся когось у чомусь огульно звинувачувати і додавати суддям клопоту розбиратися у справі «Скасування недостовірної інформації», а тому не буду називати партії чи прізвища. Хоча думаю, що питливий читач й сам все зрозуміє: хто у яку гру грає.

І на кінець ще один мазок: виконавці. Хтось музику замовляє... Але хтось її грає. У даному випадку це члени ТВК.

Давайте поглянемо на список: «Опозиційний блок» – 2 особи, «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» – 3 особи, «Нова держава», «Об'єднання «САМОПОМІЧ» – 2 особи, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» – 2 особи, «СОЦІАЛІСТИ», Радикальна Партія – 2 особи, «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – 2 особи, «Союз Лівих Сил», Народна Партія.

Проти Сальдо проголосували – 13 з 16 присутніх на засіданні (всього 18) членів ТВК. Звідки така солідарність (не партія)? Звідки такі стійки ряди? Невже дійсно у кожній політичній силі, яка представлена у Комісії всі активно проти? Чи всі розуміються що таке Закон?

Власний досвід автора, після особистого спілкування з членами комісії, особливо в області свідчить, що загальні юридичні поняття мають 1 – 2 членів ТВК. Інші діють так, як їх переконує «лідер думки», або керівник партії. Тут, відкинувши завісу, маємо шанс побачити обличчя тих, хто приймає рішення.

Деякі члени комісії відкрито говорять: «Я буду голосувати тільки так, як мені скажуть у штабі» (штаб партії, яка висувала члена ТВК). Ці члени комісій не розуміють, якщо у когось з тих «великих» хлопців яких вони безпідставно ображають урветься терпець і вони візьмуться за справу по-справжньому, то кримінальну відповідальність буде покладено не на тих, хто «у кулісі», а тих, хто «під софітами».

Допоки ми не зрозуміємо, що існує невідвертість покарання за вчинений злочин, до того поки будемо творити безпрєдєл прикриваючись посадовцями, «активістами, майданами, хоч чортом лисим, а не Законом – Країна приречена на смерть. Закон і тільки Закон!

Хто стане мером повинні визначати не політики, не гроші занесені у кабінет судді, чи члена комісії (або того, хто ним керує), а саме виборці.

Процес триває. Чи всім громадянам вдасться скористатися своїм правом і голосом, чи й цього разу він буде позбавлений права через узурпацію його навіть під найпатріотичнішими гаслами. Хто дав право, лишити мене права? Все повертається, все повторюється...

«Стрибки на граблі» – старовинна народна українська гра. Рік 2015. Місце дії – виборчі майданчики Херсонщині. Хто замовляв? Думайте самі.

Сергій ОСОЛОДКІН
кандидат у депутати Херсонської міської ради
по ТВО № 21, «Наш край»

Херсонцы в твиттере