Херсонські виборці до виборів стали байдужі

До дня оголошення виборчої кампанії по виборах місцевих депутатів та міських, сільських, селищних голів залишилося менше двох тижнів, а за якими правилами проходитиме виборчий процес й досі незрозуміло.

Відповідно до проекту Закону України «Про місцеві вибори», а саме так він тепер буде називатися, який депутати Верховної Ради України проголосували у першому читанні, старт процесу треба дати за 100 днів, отже, не пізніше як 16 липня. Проект, взятий за основу (а їх було 4), експерти вважають найгіршим із тих, які були запропоновані. Чому?

Відповідь знають тільки ті, хто «протискував» цей варіант. Вважається, що він унікальний, так вибори не проводять будь-де у світі (нажаль не за якістю).

Прикро, але перед тим, як голосувати проект, депутати ВРУ навіть не подумали запитати думку хоча б експертів, не говорячи вже про громадян України. Традиційних двох тижнів обговорення, про які раніше йшла мова, громадянам законодавці не дали.

Саме на цьому, у першу чергу, наголосили учасники слухань «за круглим столом», який відбувся у Херсоні вчора, 30 червня. Ініціатором зустрічі став Херсонський обласний осередок Комітету виборців України, яка пройшла у рамках проекту: «Кампания в поддержку нового закона о местных выборах и содействие обеспечению общественного порядка на избирательных участках, а также мониторинг избирательного процесса в течение местных выборов 25 октября 2015 года».

Нажаль, але ми змушені констатувати, що діяльність депутатів ВРУ цього скликання, у продовж всього періоду їх діяльності, носить не тільки закритий характер, але й нагадує давню поговірку: «Поспішають, як голі у лазню». Все що роблять депутати, вони роблять похапцем, в останню хвилину, «вночі», не публічно, без обговорень, «з голосу», «втаємничено».

Складається враження, що ті, хто засідають на Грушевського та приймає рішення на Банковій уявили собі, що держава географічно закінчилася на рівні «трикутника» (ПА, КМУ, ВРУ) «владних пагорбів» у Києві. Чим й як живуть українці – їх мало цікавить. Головне отримати гроші, прийняти якісь рішення та звинуватити тих, хто не підтримує таку форму розвитку суспільства у тому, що вони працюють проти України.

Насправді, і це довели вчорашні слухання, частині громадськості (нажаль не всьому товариству) у особі окремих місцевих активних політичних діячів не байдуже те, як розвиватиметься Україна. На відміну від більшості пересічних громадян експерти розуміють, що варіант проекту закону «Про місцеві вибори», який став «основою», це не покращення ситуації, а заведення її у глухий кут.

Чи не всі експерти, які виступали під час обговорення (всього було запрошено біля 40 осіб), говорили про недосконалість проекту, про те, що у ньому закладено багато «підвалин» для ведення не чесної, а іноді й просто корупційної кампанії, яка дасть переваги тільки певним політичним гравцям.

Експерти зазначили, що у проекті є кілька десятків «прогалин», які, якщо їх не «прибрати» можуть призвести до того, що вибори будуть «зірвані». Такі «міни уповільненої дії» є на всіх етапах. Наприклад питання висування кандидатів. Партії мають право висунути по два кандидати у кожному багатомандатному виборчому окрузі, в рамках одного територіального. У такий спосіб виборцям «замилюють очі» щодо «відкритих списків».

Думки експертів у цьому питання розійшлися: «Фактично це завуальована мажоритарна система» – вважають одні; «Це відверто дискримінаційна система» – стверджували інші. Така форма може призвести до внутрішньопартійної не просто конкуренції, а до рівня відкритого протистояння, у якому програють окремі кандидати, але виграють партії – вони назбирають «додаткові» голоси, за рахунок того, що окремих кандидатів підтримують їх прихильники (читай родичі).

Але, всі зійшлися на тому, що виборцям буде вкрай складно розібратися із бюлетенями (крім того, що їх буде багато, скажімо у Херсоні по 4, у селах та селищах по 5; вони можуть стати ще й довжелезними у півтора – два метри). Знайти партію, а тим більше особу (партії будуть включатися шляхом жеребкування), буде дуже проблематично.

Якщо поставити у бюлетені більш ніж одну позначку, то бюлетень буде вважатися недійсним, а якщо хтось із виборців хоче проголосувати одразу за двох кандидатів від однієї політичної сили? Експерти дійшли висновку, що для того аби виборці порозумілися як поводитися із бюлетенем, держава повинна проводити широку роз'яснювальну роботу. Та, чи буде?

Як буде проводитися підрахунок голосів? Хто набере більше - партія чи кандидат?

Експерти не випадкового наголошували:

Олександр Мошнягул, керівник Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень: «...Определенный территориальный округ вообще может быть не представлен депутатом, который победил на этой территории... По формальным признакам, мы имеем пропорциональную систему, несмотря на то, что округ будет разделен на территориальные округа, недостаточно будет победить в этом округе.

Во-первых, нужно, чтобы партия набрала необходимое количество голосов. Необходимо еще победить непосредственно в округе. Можно победить в округе, но не стать депутатом, потому что партия не наберет необходимых голосов. Два кандидата на одном электоральном поле могут поссориться между собой, что приведет к серьезным конфликтам внутри партийных организаций...». Не зголоситися із такою думкою практично неможливо.

Вже зараз ми маємо право говорити, що у такому форматі частина округів, а отже, громадяни міста, не отримають свого представника у міській раді. До кого звертатися? До кого апелювати? Система «виштовхує» окремого громадянина – на «політичне узбіччя». Провладні партії «заготовлюють» для себе привілеї. А громадяни? Залишаються за дужками.

Зупинилися експерти на питанні щодо скорочення чисельності депутатів місцевих рад, і дійшли висновку, що цього робити не можна, від цього робота ради місцевого рівня постраждає. Заміть того, аби скорочувати чисельність депутатів ВРУ, які живуть за рахунок наших з вами податків, депутати взялися скорочувати кількісний склад депутатів місцевих рад, які працюють на безоплатній основі у вільний від основної роботи час.

Учасники обговорення наголосили, що працювати у комісіях, готувати проекти рішень не буде кому. У разі якщо кількість депутатських комісій залишиться такою ж (їх не можна скорочувати за профільними напрямками), то засідати в них будуть по 2 – 3 депутати. Навантаження надвелике. Продуктивність буде значно ослабленою. При такій кількості депутатів (Херсон – 40 осіб), їм не буде вистачати часу навіть для того, аби засідати у постійних комісіях, неговорючі вже про всі профільні, тимчасові та спеціальні, до яких депутати повинні входити, як представники громади. Достатньо залишити чиновників без нагляду, і рішення будуть...не прогнозовані.

Виникнуть питання, на думку фахівців і у процесі підготовки до голосування – зменшення кількості членів ДВК призведе до вкрай негативних наслідків.

Так, наприклад, проект вимагає від членів дільничної виборчої комісії обов'язково перевіряти чи відповідає дійсності довідка із лікувальної установи про те, що виборець нездатен пересуватися і має право голосувати за місцем перебування?

Це пов'язано начебто із тим, що «люди купують довідки». Але, як будуть контролювати це члени ДВК, які не мають відповідної медичної освіти? Хворий, якому лікар призначає «постільний режим», зовсім не обов'язково не може пресуватися на своїх двох. Тоді як людина, у якої немає ніг – веде активний спосіб життя, і може приїхати на візку на дільницю. То ж, як визначати відповідність чи невідповідність діагнозу? Чи встигнуть члени ДВК перевірити всіх, якщо заяву можна написати до останньої п'ятниці?

Загальне скорочення членів ТВК та ДВК, у свою чергу, потягне збільшення черг, на чому зокрема наголошував Дементій Бєлий Голова ХОО КВУ: «Ничего не сказано в законопроекте о сокращении очередей... Не до конца выписан процесс определение результатов голосования. Если в избиркоме найдут описки или мелкие опечатки, нужно ехать снова в участковую комиссию и составлять новый протокол. Необходимо вернуть старую демократическую норму...». Ті, хто хоч раз працювали у виборчих комісіях, знають – питання більш ніж актуальне.

Наднагальним залишається питання, яке може поставити під сумнів проведення виборів взагалі – виготовлення бюлетенів.

Якщо всі партії, які будуть зареєстровані на виборах (а їх може бути скільки завгодно), висунуть по два кандидати, то бюлетень може набути невизначеної довжини. І тут почнуться питання суто технічного характеру – де виготовляти такі довжелезні бюлетені? Як їх захищати?

Маємо наголосити, що вже сьогодні відсутність поліграфічних можливостей у Херсонській області ставить під загрозу вчасний друк бюлетенів. Для того, аби виконати норму Закону: розміщення прізвищ кандидатів на одній стороні одного аркушу паперу, треба буде задіяти тільки спеціальні друкарські верстати, яких на всю Херсонську область набереться всього кілька одиниць.

Але при цьому процес буде захмарно коштовним, а час для виготовлення бюлетенів, у такий спосіб, розтягнеться на кілька тижнів. Тоді, коли як абз.1, ч.1, ст. 75 говорить про те, що: « ...виборча комісія... не пізніш як за десять днів до дня голосування (розміщує замовлення – прим. авт.) та отримує виготовлені виборчі бюлетені не пізніш як за дев'ять днів до дня голосування...». Якщо норму не змінити – бюлетені не будуть надруковані ніколи.

Надрукувати зведений мільйонний тираж, кількох десятків видів бюлетенем різних за форматом та об'ємом, тільки для міста Херсона – не реально, навіть за наявності відповідних поліграфічних можливостей. Той, хто цього не врахував, той або найдурніший у світі йолоп, або професійний провокатор, який взявся застопорити виборчий процес.

Щодо до друку, то тут ще одне питання: де будуть «друкувати» бюлетені сільські та селищні ТВК? Дома? На принтері? 95% районів області не мають друкарень, які здатні виконувати друк навіть стандартних форматів. Про які форми «захисту» можна вести мову?

Що стосується бюлетенів, то проголосований законопроект містить ще одну норму, яку можна вважати завідома корупційною: Абз. 2, ч. 3, ст. 75: «Контроль за виготовленням виборчих бюлетенів на підприємствах-виготовлювачах, дотримання вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку, помилково виготовлених виборчих бюлетенів здійснюється контрольною комісією, яка утворюється відповідною територіальною виборчою комісією за поданням місцевих організацій партій, депутатські фракції яких зареєстровані а Апараті Верховної Ради України поточного скликання, не пізніш як у день затвердження форми виборчого бюлетеня».

Фактично до контролю залучать не просто сторонніх людей, які не мають будь-яких повноважень, але це ще й привілея, якою наділяють себе провладні партії.
Нагадаю, що особа набуває право стати членом ТВК, ОВК чи ДВК тільки з того моменту, як приймає присягу, а отже є «державним службовцем», на якого розповсюджується відповідальність, визначена чинним законодавством. Яка ж відповідальність на членах «комісії», які прийдуть з вулиці? Ніякої.

Що й як вони будуть контролювати? Вони можуть домовитися між собою про що завгодно, адже формально вони всі члени однієї «команди», яка утворила Коаліцію у ВРУ. Чи будуть вони чесно і неупереджено контролювати процес?
Норма входить у протиріччя із чинним законодавством, але, якщо її прописали, отже, вона комусь потрібна.

Знову немає відповіді на питання: як будуть визначати друкарню, у який буде проводитися друк? Це знову буде «субпідрядна організація», як це було минулого разу у Херсоні (друкувати взявся приватний підприємець, який не мав відповідного обладнання, і передав замовлення типографії, яка могла не тільки друкувати самостійно, але й зробила би це значно дешевше, якби не було посередника наближеного до «тіла» тих, хто приймав рішення)? І ще питання: як охоронятимуться місця друку?

Незрозуміло: навіщо виготовлювати і отримувати бюлетені так завчасно? Де і у який спосіб їх зберігати ТВК до того моменту, як вона їх передасть ДВК? Навіщо «зайвих» 5 – 6 днів тримати ТВК і органи внутрішніх справ у напрузі?

Дементій Бєлий Голова ХОО КВУ: «Драконовский» законопроект для наблюдателей. Им запрещено вмешиваться, делать замечания, обращаться к члену комиссии. Его в день голосования могут выгнать с участка, лишить регистрации».

Якщо громадські спостерігачі не матимуть права втручатися у ситуацію? То тоді навіщо спостерігати? Констатувати факт? Це й так відомо...

За понад дві години обговорення гострої теми тільки Херсонські експерти нарахували щонайменше три десятки прорахунків, які є у проекті та підготували щонайменше з десяток поправок, які, як зауважив пан Дементій Бєлий будуть відправлені розробникам проекту.

Те, що вони потраплять у ВРУ, можна ще уявити, а те, що вони будуть враховані? Відповідь відома заздалегідь – ні.

Поправки профільний комітет ВРУ приймав до 17 години минулої п'ятниці. На цьому тижні планують поправки (а їх понад тисяча), які були внесені народними депутатами розглянути на засіданні профільного комітету. Чи будуть вони враховані? Скоріш за все ні. Й так зрозуміло, що «помилки» вносилися у проект не випадково.

Під час обговорення у Херсоні окремі експерти дійшли думки, що «помилки» закладалися навмисно тими фахівцями, які чітко знають суть справи, і які точно знали куди і яку «помилку» прописати, аби зробити процес або не контрольованим, або навпаки повністю керованим.

У той час, поки фахівці практики та теоретики ламають списи – населення, той самий електорат, який повинен прийти 25 жовтня і проголосувати, цими питаннями не переймається. У людей інші нагальні проблеми – врожай на присадибних ділянках, адже якщо його не зібрати та не зберегти, то взимку, на додачу до «холодно», буде ще й «голодно».

Дуже прикро, що й про це також не думають на «владних пагорбах» Києва.

Сергій ОСОЛОДКІН
Заслужений журналіст України

Фото ХОО КВУ

Херсонцы в твиттере