Куди в Херсоні зникають міські гроші

Куди в Херсоні зникають міські гроші

Це не питання, це відповідь на глобальне питання: чому нам хронічно не вистачає грошей.

Маю сміливість висунути, як варіант, припущення, що вони (гроші) зникають в нікуди саме через те, що міська влада не займається питаннями, які повинні сприяти збереженню та дбайливому використанню того, що є. Нагадаю, що в місті існує проект, якому так багато років, що далеко не всі й старожили пам'ятають звідки у нього коріння.

Колись, коли місто ще тільки починало розбудовуватися (у далекі 50-ті роки минулого століття), було заплановано, що один з мікрорайонів буде будуватися у Північному напрямку. Сказано – зроблено. Спочатку у планах, а потім у «житті» з'явився Таврійський мікрорайон. Хто його планував? Хто знає... Здається передбачили все: магазини, школи, лікарні, проспекти, от тільки забули, що для того, аби величезна кількість мешканців міста, яка буде жити у цьому «спальнику» кожного ранку якимось чином вчасно потрапляла на роботу, а кожного вечора з неї повертатися, треба запланувати нормальний шляхопровід, який і поєднав би цей мікрорайон з іншими районами міста.

Ті мости, які були побудовані, якщо мені не зраджує пам'ять наприкінці 50-х років, і під якими проходять дві автомобільні дороги одна у напрямку «Шуменського», а друга у напрямку «Таврійського», давно вже не відповідають вимогам сучасного обласного центру. Та, дякувати Богові, є хоч вони. Якби не ці чотири залізничних розв'язки, то проблем у міста було б набагато більше.

Навколо тих мостів за роки їх «життя» набудували стільки, що коли кинулися говорити про те, що необхідно значно розширювати в'їзд у місто з боку Миколаєва, то стало зрозумілим, що цього зробити майже неможливо. Треба і зносити величезну кількість споруд, і зупиняти рух потягів у бік Миколаєва не на один місяць (а це вже державне стратегічне сполучення, тут одного бажання міста замало). Отже, було вирішено, що транспортну розв'язку треба будувати у іншому місці, наприкінці вулиці Паровозної, у бік колишньої 3 фабрики бавовняного комбінату, і весь вантажний транспорт випускати тільки у той бік.

Вирішити – вирішили, а от втілити у життя так і не спромоглися...
Часи змінилися. Один уряд змінював інший, потім тертій, четвертий... І от нарешті – питання зрушило з місця.

Володимир Сальдо, народний депутат України VII скликання, колишній мер міста Херсона згадує: «Вирішити питання фінансування цього грандіозного для міста проекту вдалося завдяки титанічним зусиллям всіх, справжнім патріотам нашого міста. Не один рік мені, як меру, доводилося «оббивати» пороги Кабінету Міністрів України. Нарешті нам вдалося вийти на вирішення проблеми таким шляхом: на першому етапі місто взяло на себе фінансування проектних робіт, на другому, місто зобов'язувалося частково співфінансувати будівельні роботи. Хоча, левову частку все ж брала на себе держава».

Для початку депутати Херсонської міської ради виділили гроші на проектні роботи (сам був тоді депутатом, пам'ятаю як це було). Потім, завдяки допомозі всіх зацікавлених осіб, роботи запланували, почали частково фінансувати, і нарешті з'явилися обриси майбутньої споруди. Вже навіть почали говорити про той момент, коли будемо «урочисто» перерізати стрічку.

Та, щось пішло не так... Будівництво призупинили. Потім, завдяки тому, що Володимир Сальдо, який тоді вже став народним депутатом, йому вдалося «переконати» когось там у Кабміні, і «пробити» подальше бюджетне фінансування.

Хоча держава й брала на себе зобов'язання вкласти більшу частку, але й місто мало «внести свою долю» (як для нашого маленького міста), не таку вже й «малу» – 55 мільйонів гривень. Звичайно, що у міста таких «вільних» грошей не було. Депутати міської ради проголосували рішення – дозволити місту відкрити кредитну лінію, і взяти кредит в одному з комерційних банків. Оголосили конкурс. Банк знайшли, наче й ставка більш-менш прийнятна – 10%. Уклали угоду. Гроші – взяли. Гроші – передали генпідряднику.

Далі починаються питання, на які важко знайти однозначну відповідь. Чому генеральним підрядником стало Державне підприємство «Херсоноблавтодор»? Ну, тому, що має можливість будувати. Здавалося, це цілком логічно. Та, тоді інше питання, а чому «Облавтодор» не будував сам, а знайшов підрядників, які й взялися виконувати роботи?

Чи невідомо, що чим довше ланцюг від замовника до виконавця, то тим дорожче вартість проекту, і тим більш складніше знайти потім того, хто несе відповідальність...

Тоді нас переконували, що все правильно, що так буде краще.
Що ж в результаті?

Понад рік, як будівництво зупинено. З приходом нової влади, не дивлячись на всі домовленості та Рішення Уряду – фінансування фактично одразу «заморозили» (віднесемо це на сумління політичної сили, оцінку якій будуть давати виборці).

Залишимо політику у стороні. Подивимося та те, що відбувається на «будівельному майданчику». Ситуація плачевна.
Мостопереходу в Херсоні як не було, так і немає, але гроші за нього банку місту платити треба.

У проекті бюджету на 2015 рік, який Херсонські депутати будуть розглядати на плановій сесії 20 лютого 2015 року, окремим рядком стоять дві цифри: «погашення кредиту на будівництво мостопереходу – тіло 10 млн. грн.», а крім того, ще й відсотки – більше 2,8 млн.грн. Отже, майже 13 мільйонів тільки цього року...

Де ж гроші, якщо немає результату? Майже детективна історія, яку чомусь теперішнє міське керівництво не розслідує.

Після того, як місто взяло кредит, воно всі 25 мільйонів справно перерахувало тому самому генпідряднику ДП «Херсонський облавтодор». Там звітували, що все, до копійочки, перерахували підряднику.

Сьогодні, начебто, існують «Акти виконаних робіт» на суму близько 14 млн. грн. Крім того, начебто, ще існують товарно-матеріальні цінності на суму чи то 10, чи то 11 млн. Де ж ті «цінності»? Чи існують вони у природі? Підтверджень не існує. Існують тільки пояснення підрядника, достатньо «мутні». Спочатку розповідали, що вони у зоні АТО. Як вони опинилися на Сході, якщо будівництво ведеться на Півдні України? Що там роблять, і чого їх туди «занесло»? Потім з'явилася інформація, що «цінності» начебто знаходяться у Словаччині. Як вони перетнули всю державу зі Сходу на Захід, а заодно й державний кордон?

Може керівництву міста та народним депутатам від області слід зайнятися цим питанням, а не ловити відьом-сепаратисток у Інтернеті?

У виконкомі розповідають, а іноді переконливо запевняють, що просто зараз ведуть роботи щодо розірвання договору та повернення грошей у тому об'ємі, які були витрачені містом. Розірвання договору із ким? З ДП «Херсонський облавтодор»? У таке мало віриться. Як ми (місто) можемо самостійно розривати договір, який укладений щонайменше трьома сторонами – там же присутня держава, як співфінансувальник. За кого нас мають? Що за казочки розповідає мер та його бойовий заступник...

Що ж нас чекає у подальшому? Ми й надалі будемо платити відсотки, повертати «тіло» кредиту, а мосту як не було, так і не буде? І тут вже справа не тільки у «підряднику». Для того, аби міст був добудований потрібно вкласти ще як мінімум 137 млн. грн. І це далеко не все, це тільки будівництво.

Фахівці переконують: ціна питання не остаточна. У цей розрахунок не включено такий суттєвий інженерний пункт, як «винесення інженерних мереж», що може коштувати ще від 20 до 50 млн грн. Хто буде платити за це?

Реалії дня
1. Роботи зупинено.
2. У державному бюджеті на цей рік гроші не тільки незакладені, питання навіть не обговорювалося.
3. Херсон й далі продовжуватиме витрачати щонайменше 2 мільйони гривень на погашення відсотків щорічно + повернення «тіла» кредиту.

Питання дня
Пане мер!
1. Може досить розмовляти політичними гаслами?
2. Може досить «рятувати світ»?
3. Може займетеся прямими своїми обов'язками?
4. Може почнете забезпечувати нормальне життя мешканцям міста, і нарешті, з'ясуєте де наша гроші?
5. Може досить безглуздо тринькати гроші громади?

Ходити із прапорцями і «горлати» про «патріотизм» справа не хитра. Пане, Володимире Васильовичу Миколаєнко, доведіть, що ви патріот міста не на словах, а на ділі – поверніть змарновані гроші. Подайте в суд на генпідрядника, за невиконання умов підряду. Подайте в Суд на Кабінет міністрів та пана Яценюка – за невиконання зобов'язань щодо фінансування. Чи Вам цього не дозволяє партійна дисципліна та «Коаліційна угода»?

Вибори не за горами!.. Володимире Васильовичу, це тільки Ваші однопартійці та підлеглі упевнені, що Ви без проблем виграєте вибори, як «істинний патріот».

Хоча... Якщо «патріотизм» у тому, аби допомагати «обкрадати» тих, хто Вас вибирав, то Ви безсумнівний лідер «патріотичного руху»... Тоді вже час Вам поставити самому собі, перед будівлею виконкому, «погруддя» на «Батьківщині» героя»...

Сергій ОСОЛОДКІН

Фото «Типичный Херсон»