Я цю осінь люблю без причин…

Я цю осінь люблю без причин…

Саме так називався літературний вечір, під час якого молоді актори міста Херсона подарували городянам частинку свого тепла та своєї осені. 

Осінь цього року вражає своє красою та загадковістю. Взагалі осінь – це якась незвичайна пора року. Вона схожа на подружку, яка знає усі твої таємниці, але мовчить і покірно слухає.

Осінь – це мрії... Такі легенькі, наче хмаринки, осінні мрії, які допомагають нам жити, бо не мріяти такої красивої осені, ну ніяк неможливо! Мріяти можна про все на світі, але найбажаніші, найпалкіші, найсильніші мрії восени – це звичайно мрії про кохання.

Подивіться навколо себе! Подивіться яка жовтогаряча краса по усьому нашому місту. Жовті, помаранчеві, червоні, коричневі і деякі зелені листки дерев уже маже всі посипалися донизу. Плавно вони падають з дерев до землі і складається таке враження, наче час йде повільніше.

Точно, восени час йде повільніше! Та й куди йому поспішати? Куди усім нам поспішати? Адже так гарно надворі, хочеться гуляти вулицями і просто насолоджуватися осінньою красою.

Ну, хіба що зайти та випити чашку чаю чи може кави? Тоді можна закутатися у теплу ковдру та помріяти. А ще краще покликати друзів аби помріяти разом. З друзями можна посміятись та поплакати, поговорити та помовчати. З друзями можна почитати та провести разом чудовий вечір, чудовий літературний вечір!

Ось такий літературний вечір взяли та й зробили учасники студентського театру «Я ВІРЮ» під керівництвом Ольги Чумаченко Херсонського училища культури, а також вихованці зразкового театру «Арт-Ідея» під керівництвом Антоніни Грендаш Херсонської гімназії №3.

Я відпущу тебе з надіями у даль

І вороття мені назад уже не має

Ти не зважай на сум мій і печаль

Ти не зважай, що й досі я – кохаю

Ольга Чумаченко розповідає, що ідея провести літературний вечір з'явилася як випадково, так і невипадково. Дітям з «Арт-Ідеї» під час майстер-класу з акторської майстерності, дали завдання знайти вірші милозвучною українською мовою про осінь та просто почитати їх один одному.

Літературного вечора не було б, якби не керівник зразкового театру «Арт-Ідея» Антоніна Грендаш, яка і написала сценарій вечора. Антоніна Іванівна виступила натхненником та організатором проведення літературного вечора.

«Мені чомусь здалося, що ця осінь якась незвичайна», - розповідає викладач Херсонського училища культури, керівник студентського театру «Я ВІРЮ» Ольга Федорівна. – «Думаю, що зі мною багато хто погодиться, бо вона така яскрава, було тепло майже до кінця осені і це все разом взяте дуже-дуже надихало. Для діток з «Арт-Ідеї» ми проводили майстер-клас з акторської майстерності і придумали їм таке завдання знайти вірші про осінь. А потім я запропонувала піти до Ботанічного саду та сфотографувати ці вірші. Ми пішли, сфотографували, а потім у нас народився сценарій для літературного вечора. Підготовка йшла дуже легко, бо ми поставили завдання перед собою, що робимо це все для себе, просто щоб відпочити душею».

Як захотіли так і зробили. В маленьку, затишну кав'ярню Херсона, прийшли усі бажаючі аби розділити між собою осінній літературний вечір.

Нехай нелегкий мій життєвий шлях

Душа належить лиш тобі одному

Я цей тягар нестиму на плечах

І не жалітимусь ніколи і нікому

За словами Ольги Чумаченко, підготовка до проведення літературного вечора тривала біля місяця. Відправною точкою для сценарію став вірш «Я дві пори в тобі люблю», автором якого є український письменник, режисер, актор, сценарист та поет Микола Вінграновський. Його вірші та вірші інших письменників, звучали на осінньому літературному вечорі.

Чого так сталось в долі не спитаю

Це за усі гріхи моя гірка спокута

І бачить Бог, як я тебе кохаю

І бачить Бог, тобою я забута

Даний літературний вечір можна назвати ще й благодійним, а все тому, що його організатори та учасники вирішили не просто порадувати присутніх читанням віршів, а як то кажуть, поєднати приємне з корисним - допомогти безпритульним тваринам.

Присутні на літературному вечорі, за бажанням отримували «чарівний горішок» із пророкуванням на майбутнє. Взамін на горішок вони робили благодійну пожертву для безпритульних чотирилапих друзів.

Така ідея виникла у Ольги Чумаченко, чому саме безпритульні тварини, вона розповіла: «Херсонська організація «Захист тварин «Шанс»» отримала приміщення, але воно, звичайно, потребує ремонту. І оскільки на порозі стоїть зима, а у них постійно знаходяться багато тварин, яких потрібно лікувати, годувати і так далі, я вирішила, що людям допомагати – це добре, але ж і про тварин не треба забувати. На кошти, які ми зібрали, буде придбано усе необхідне для тварин та передано до «Шансу»».

Тож, чудовий літературний вечір і закінчився чудово! Але ж ми можемо його влаштовувати чи не кожного вечора? Це ж так просто: взяти книгу і поринути у світ поезії, у світ мрій та бажань... 

До речі, хто дуже хотів, та з якихось причин не зміг бути присутнім на вечорі, може побачити виставку зі світлинами в кафе «Дон Марко» аби перейнятися хоч трохи атмосферою такого чудового вечора.

Я відпущу тебе із мріями у даль

Не повертайся, бо мене уже не має

Лишила в спадок я тобі печаль

Слова звичайні: я тебе кохаю

Фото – Олександр РОСИНЕЦЬ та
Ольга ДУБРОВНАЯ

Тетяна БОЙКО