Про херсонців турбується Бог, а мав би... міський голова

Про херсонців турбується Бог, а мав би... міський голова

На календарі – кінець листопада, а погода цього року, дякувати Богові, все ж радує нас. 

Мабуть, сам Господь оберігає мешканців Херсона від вимерзання: за всю осінь температурний стовпчик нижче нуля опускався всього до 2 морозу й то тільки 2 – 3 рази. Отже, херсонцям жалітися на те, що Бог забув про наше місто, на відміну від його керівників, не доводиться.

Влітку журналісти неодноразово говорили про те, що Херсон до зими не готують, що влада ставиться до цього питання не те що без ентузіазму, а просто ніяк.

До опалювального сезону місто повинні готувати впродовж всього літа, а наші новоявлені керівники цим питанням стали перейматися лише після того, як про його необхідність їм нагадав народний депутат України Володимир Сальдо, звернувшись і до Кабінету Міністрів, і до облдержадміністрації, і до міськвиконкому. Лише після цього щось та зрушило з місця.

Місцеві ЗМІ неодноразово розповідали, як Сальдо нагадував керівникам міста, що вони втрачають час, і що ситуація неприпустимо безконтрольна.

Але у міськвиконкомі були зайняті більш нагальними питаннями – готувалися до виборів. Мер Херсона Володимир Миколаєнко переймався рекламою свого однопартійця, тодішнього губернатора Юрія Одарченка. Перший заступник Миколаєнка – Ігор Пастух (якого сьогодні активно пророкують на місце самого Миколаєнка), тоді активно займався власною рекламою, адже збирався «боротися» за крісло парламентаря. Ну де їм було до підготовки до зими? Хіба на повсякденній господарській роботі можна заробити політичні дивіденди?

Городяни ж, розуміючи, що місто знову може бути неготовим до опалювального сезону, неодноразово зверталися до журналістів та й до того ж народного депутата Володимира Сальдо із проханнями – допоможіть!

Після звернення Сальдо, керівники міста рапортували – все в нормі: Херсон готується. «Жодних проблем немає, в нас все під контролем».

Та чи так це? Прийшов час перевіряти обіцянки, які давали Миколаєнко та Пастух.

У цій ситуації нас особливо цікавить постать саме пана Пастуха (у світлі його можливої участі в наступних місцевих виборах). Люди з його близького оточення говорять, що Ігор Олександрович вже готується до проведення активної виборчої кампанії, і бачить себе у кріслі міського керманича. Та чи не зарано? Чи не вилізе йому ця зима «боком»?

Думаю, це не просто «балачки». Чому? Аналізуючи поведінку Ігоря Олександровича, можу констатувати: ще з літа він активно відсунув на другий план Володимира Миколаєнка (все ж офіційного міського голову) у місцевому інформаційному просторі і, прикриваючись посадою, став «перейматися» всім.

Якщо раніше всі «гучні» заяви робив особисто Миколаєнко, то після того, як, скоріш за все, було прийнято рішення, що Пастух буде балотуватися від колись «опозиційної», а тепер від «провладної» партійної сили у депутати, Миколаєнка «здуло» з підконтрольного інформаційного простору.

З повідомлень, які регулярно з'являються на сайті Херсонської міської ради, витікає, що окрім як панові Пастуху в місті більш немає кому керувати. Що-що, а інформаційний простір Ігор Олександрович (у всякому разі, офіційний) прибрав до рук.

Більше того, журналістам стало відомо (не офіційно), що працівникам служб і управлінь виконкому заборонили давати коментарі для працівників ЗМІ. Це право Пастух залишив виключно за однією особою – за собою. От і виходить, що подаючи офіційну точку зору про ту чи іншу подію, журналіст, хоче він того чи ні, буде цитувати пана Пастуха. Форма реклами – відмінна: і грошей не платиш, і в інформаційному просторі перебуваєш.

Ну що ж. Настав час у черговий раз зовсім безоплатно «порекламувати» Ігоря Пастуха. Спитати за всі ті обіцянки, які лунали упродовж виборчої кампанії, а точніше, підготовки до опалювального періоду.

Вперше в історії міста (такого не було ніколи) одна з трьох лікарень Херсона увійшла в осінньо-зимовий період без тепла. Це лікарня ім. Тропіних.

Хто відповідальний, що в палатах було не просто прохолодно, а дуже зимно? Хворі, які повинні були б лікуватися у плановому порядку, – навідріз відмовлялися від госпіталізації. Тим, кому не пощастило, і кого доставляли до стаціонару із гострими розладами здоров'я (лікарня одна з двох міських приймає ургентних хворих хірургічного профілю і єдина у місті, де 24 години на добу 365 днів на рік, працює травматологічний пункт та відділення лікування очей), були змушені «примерзати» до ліжок. Ігорю Олександровичу, запитання до Вас: «Як же могло таке статися, що Ви обманули всіх херсонців?». Ви ж клялися, що місто готове. До чого? До «льодового періоду»?

Як водиться, замість активного виправлення ситуації, кинулися шукати цапа-відбувала. Кого тільки ним не намагалися призначити – від головного лікаря Леоніда Ремиги до санітарки тьоті Дусі... Обходячи стороною пана Пастуха (сам викликався бути «героєм»).

Питання навіть не риторичне – пусте: як може головний лікар займатися питаннями, які не у його компетенції? Я, як колишній депутат міської ради, чудово знаю, як відбувається фінансування. Не Ремига є власником лікарні, а місто. Так, розпорядником коштів є він, але у тому обсязі, який йому виділяє розпорядник – міська рада, тобто депутати, які голосують пропозиції, підготовлені апаратом виконкому. Де ви панове були? Чому тільки після того, як громадськість забила на сполох, ви почали щось там «вирішувати».

За коментарем по ситуації я звернувся до людини, яка, без перебільшень, є фахівцем у питаннях, пов'язаних із житлово-комунальним господарством і підготовкою міського господарства до сталого функціонування взимку зокрема – Володимира САЛЬДО. Як міський голова з 11-тирічним стажем і Заступник Голови парламентського Комітету із ЖКГ та регіональної політики у Верховній Раді VII скликання він займався питаннями життєдіяльності міста безпосередньо.

С.О. Володимире Васильовичу, не вдаючись у технічні деталі: чи можна було уникнути ситуації із «заморожуванням» хворих та лікарів?

В.С. Проблем завжди можна уникнути, якщо вчасно розпочати привінтивні заходи. Готуватися треба було починати у травні, а не в середині серпня, після неодноразових нагадувань. Одного не можна уникнути – аварій. Але й до них слід готуватися. Заздалегідь розуміти й планувати, що й як робити, якщо аварія станеться. Скажу відверто, всякого бачив, але що так безглуздо поставляться до найважливішого із завдань влади, я, навіть, не припускав. Мова не про одну лікарню, а про комплексний підхід до підготовки до зими складної системи – міського господарства. Я влітку застерігав, що таке може статися, але мене одразу звинуватили у передвиборній саморекламі. Сьогодні можна прямо говорити: у тому, що сталося, є конкретно винні особи, і я думаю, що цим слід зайнятися правоохоронним органам. Адже йдеться про безпеку людей.

Коли домовлявся з Володимиром Сальдо про зустріч на 1 хвилину, насправді мав на увазі один коротенький коментар, але не скористатися нагодою і запитати про наступне просто не міг.

С.О. Чи можна у такий ситуації звинувачувати лікарів, які, начебто, не підготували лікарню?

В.С. Якби Ремига (головний лікар лікарні ім. Тропіних – прим авт.) міг самостійно розпоряджатися бюджетними коштами, мав їх на рахунку і нічого не зробив, то так, без сумніву, відповідальним був би він. Якщо ж йти за логікою декого з працівників виконкому щодо відповідальності головного лікаря, то так можна призначити винним кого завгодно. Лікарня не може, навіть, самостійно замовити проект, не те, що виконувати побідні роботи (реконструкція теплотрас і т.п.). Однозначно, це прокол влади. Ми завжди приділяли особливу увагу підготовці до опалювального сезону саме лікарням, дитячим шкільним і дошкільним закладам. Бо розуміли, що саме там знаходяться найбільш уразливі категорії населення. У будинку, чи окремої квартири є власник, господар, який може посприяти підготовці своєї оселі до зими. А хто, як не господар міста – мер, його заступники, повинні опікуватися закладами соціальної сфери?

Ще влітку, отримавши інформацію від Міністерства України з питань ЖКГ, де йшлося, що Херсон на одному з останніх місць по підготовці до зими, я стурбувався і почав бити на сполох. Але, на жаль, міська влада лише рапортувала весь час про «високі досягнення» у підготовці до зими. От і результат.

С.О. Чи є шанс, що така ситуація не повториться знову?

В.С. Я не Пророк, але можу сказати, що відповідно до тієї інформації, яка у мене є, ситуація може повторитися. І під загрозу залишитися без опалення у люті морози потрапляє чи не половина міста.

С.О. Ви маєте на увазі ТЕЦ?

В.С. Так, саме її. Адже Херсонська ТЕЦ є джерелом тепла для половини Херсона. І сьогодні підприємство працює вкрай нестабільно. У місті постійно залишається частина будинків, школи та дитячі садки, які не опалюються.

С.О. Але ТЕЦ не є комунальною власністю, і мер не може впливати на дії її керівництва.

В.С. ТЕЦ – власність держави, але я б не став применшувати роль міського голови. ТЕЦ власністю держави була завжди, а зараз – перший із холодних періодів за багато років, коли ситуація стала патовою. А мер свою бездіяльність пояснює відсутністю важелів впливу. Займатися господарською діяльністю цього підприємства він не може, але свого часу цим займатися не міг і я, і мої попередники, але місто опалювалося. Справа не у впливі на ТЕЦ, справа – в організації роботи міського господарства взимку. Ось тут, на жаль, не спрацьовують міські чиновники на чолі з мером.

Коли пан Ігор Пастух влітку сміливо говорив, що місто на буде 100% готово до «зими», я постійно задався питанням, кого він намагається обманути городян, фахівців, чи самого себе? Ще влітку була інформація, що ТЕЦ готується до сезону вкрай погано. І те, про що влада заговорила сьогодні, треба було робити щонайменше 3 місяці тому.

За повідомленням прес-служби міськвиконкому, не так давно, пан Миколаєнко, нарешті, проявив «стурбованість» неготовністю ТЕЦ до опалювального сезону (коли він вже розпочався) і, навіть, звернувся із відповідним листом до Міністра енергетики та вугільної промисловості, заявивши, що його настільки «турбує» бездіяльність директора ПАО «Херсонська ТЭЦ» Богдана Педченка, що доцільно розглянути питання про перебування того на посаді?

Де ж Ви, Володимире Васильовичу Миколаєнко, були раніше?

Чи для Вас стало новиною, що на момент написання «листа про ТЕЦ» у Херсоні без тепла залишалися 166 житлових будинків, дитсадок, школа, 5 установ охорони здоров'я? І не всі вони обслуговуються ТЕЦ. Я вже мовчу про чисельні аварії на магістральних та внутрішньоквартальних тепломережах.

Дякувати Богові, частині херсонців пощастило із обслуговуючим підприємством - «Херсонтеплокомуненерго», точніше – з його керівником –Володимиром Пепелєм. Підприємство під його керівництвом декілька років поспіль вчасно готувалося до зими, і цей рік – не виключення. А що ж робити всім іншим?

Чого ж ви, панове, не проявляли «стурбованість» коли було потрібно?

Чи можна було б уникнути цієї ситуації? Коментар Володимира САЛЬДО:

На 100% ТЕЦ не була готовою до опалювального сезону вже не один десяток років. Там застаріле обладнання, це так. Але з обладнанням ще можливо було працювати. Найгірша ситуація – з мережами. Зношені на 50-90%, вони потребують і реконструкції, і модернізації. Те ж саме можна сказати й про теплові камери. Але, раніше ми проводили певну роботу, і в сезон ТЕЦ входила більш-менш підготовленою. Наприклад, незважаючи не те, що ТЕЦ – державне підприємство, ми виділяли з міського бюджету декілька мільйонів гривень, аби протестувати та відремонтувати камери і мережі ще у теплий період осені, і з холодами місто було з опаленням.

Важко не погодитися, і не поставити питання до правоохоронних органів: розберіться, чому, замість того, аби виділяти кошти на підготовку мереж до зими, міські чиновники спрямовували їх на фарбу для лавочок і огорож, біг-борди для певної політичної сили та розмітку на дорогах, яку чомусь робили восени. Напевно, щоб дощ відразу змивав нанесене (чи списані гроші у зливову каналізацію).

А щодо ТЕЦ, то Володимир САЛЬДО підкреслив, що проблеми підприємства слід вирішувати на державному рівні.

Здається, слова народного депутата почули. Але дуже своєрідно. Як би після таких рішень половина міста навіки не залишилася без тепла.

Кабінет Міністрів України, відповідно до власного Розпорядження від 7 листопада 2014 року, за № 1089-р, виставив на продаж пакет акцій ПАТ «Херсонська ТЕЦ».

Номінальна ціна однієї акції складає – 0,25 грн.

Продаж акцій відбудеться таким чином: спочатку на фондових біржах – до 31 травня 2015 року – за методом підвищення – зниження ціни буде продано 5% акцій; потім – до 30 червня 2015 року – за конкурсом з відкритістю пропозиції ціни (за принципом аукціону) буде продано ще 94,8% акцій.

Цікаве бачення ситуації, чи не так? Чого ж чекати нам – херсонцям від такої «турботи» з боку Уряду?

Прогноз кандидата економічних наук Володимира САЛЬДО: Все буде залежати від того, хто і з якою метою буде купувати акції. Чи захоче новий власник вкладати інвестиції? Чи захоче займатися модернізацією? Чи він просто з наступного року підвищить тарифи і буде експлуатувати наявне обладнання, допоки не «відіб'є» гроші, і не заробить «трішечки» зверху. Говорити про обґрунтовані та рентабельні ціни на тепло після того, як ТЕЦ перейде у приватні руки, думаю, буде важко. Там, насправді, потрібні мільйонні інвестиції та докорінна реконструкція. Якщо не буде знайдений готовий на такі дії власник, ТЕЦ буде чекати участь 2 – 3 фабрик бавовняного комбінату.

С.О. Чому Уряд йде на такі кроки саме зараз?

В.С. Ситуація із бюджетом катастрофічна. А буде ще більш жахливою: інфляція галопує, курс долара приборкати так і не вдалося, чи будуть нові запозичення від МВФ – незрозуміло, а якщо й будуть, то їх треба не проїдати, а вкладати у розвиток. Дії сьогоднішніх керманичей показують, що вони цього не розуміють, точніше, не думають про це. Все більше грошей витрачають на армію. Так, ситуація складна, але держава має дбати не тільки про військових, а й про пенсіонерів, дітей, хворих, інвалідів. Звідки брати гроші? От і продають все, що тільки можливо...

Тут мені на думку прийшов анекдот, модний у 90-ті роки, коли були проблеми із тютюном.
- Що пан палить?
- Пан палить «Ватру» (були тоді цигарки із такою назвою – прим авт.)
- А що пан буде палити, коли не буде «Ватри»?
- Пан буде палити сільраду...

Чим будемо опалюватися, коли не буде, чим за це платити?

Сергій ОСОЛОДКІН