Як в деяких банках ошукують клієнтів

Як в деяких банках ошукують клієнтів

Останнім часом у засобах масової інформації усе частішають з'являються повідомлення про різноманітні фінансові махінації, організаторами яких стають банки та їх працівники.

Воно й не дивно – час нелегкий, всі заробляють як можуть, хтось не гребує й протизаконним «підробітком». Відтак шахрайство почало активно проникати і у банківську сферу. Якщо раніше цим страждали клієнти, то відтепер цим не гребують і банківські працівники.

Звісно, далеко не всі банки, а тим більше, не всі банківські співробітники шахраї, все ж, такі випадки не поодинокі, тому кожному українцю варто бути на сторожі і намагатися максимально убезпечити свої кровно зароблені від можливих афер.

Де? Коли? Хто?

Найчастіше шахрайські випадки трапляються у невеликих філіях та відділеннях банків, адже там менше контролю центрального відділення і співробітникам «провернути» афери набагато простіше.

До того ж, працюючи у невеликих банківських підрозділах, співробітники дуже часто суміщають одразу по декілька посад, що дозволяє їм мати доступ практично до всіх етапів бізнес-процесу. Іншими словами, працівники провінційних філій та відділень банків значно «розширюють поле своєї діяльності» та мають посилений вплив на перебіг фінансових операцій.

Через такий відкритий доступ співробітників до майже всіх фінансових операцій, частішають випадки привласнення грошей банківськими працівниками. Щоправда, такі факти керівництво фінустанов переважно приховує і не виносить на загал, адже шахрайство з боку працівників банку є неабиякою плямою на його репутації.

Та й хто після подібного довірить свої кошти такій установі? При цьому масштаби махінацій із привласненням грошей клієнтів чималі. Так, торік суми розкрадених банківськими співробітниками склали близько 450 млн. грн., при цьому тільки розкритих і спійманих шахраїв серед банківських працівників близько 900 осіб.

Як же банки працюють над запобіганням шахрайства?

Факт, що до 90% всіх фінансових злочинів у банківському секторі, вчиняється за безпосередньої участі своїх же співробітників, у зв'язку із чим банки всіляко намагаються мінімізувати внутрішнє шахрайство низкою методів. По-перше, детальна перевірка всіх найманих на роботу службою безпеки.

По-друге, централізація прийняття фінансових рішень, яка полягає у тому, що працівники філій просто вводять заявку щодо кредиту, депозиту чи іншої послуги до комп'ютерної бази даних банку. При цьому перевірка наданої інформації й прийняття фінансового рішення – надати кредит чи ні – виконується центральним відділенням.

По-третє, для запобігання шахрайства серед своїх працівників, банки використовують систему внутрішнього контролю, яка включає «4 eyes principle» – подвійний контроль операцій; а також «Mastery checking» – перевірка правильності виконання обов'язків за допомогою «підставних» клієнтів.

Крім того, використовується так звана «fraud detection» – система, яка аналізує фінансові процеси, наприклад, динаміку продажів, залишки у касах. Після цього система виявляє підозрілі операції, приміром, якщо середній розмір кредиту в усіх відділеннях дорівнює 6 тис. грн., а в одному – 9 999 грн.

Проте іноді навіть усі ці разом взяті системи не здатні протидіяти шахрайству банківських працівників. Через це зупинимося як убезпечити себе від різноманітних махінацій самотужки.

Дивіться «у обидва»

Розрахунково-касове обслуговування
Почнемо з найпростішого, з того із чим ми щоразу стикаємося у банку, а саме із розрахунково-касового обслуговування. Одним з найпоширеніших шахрайств у цій сфері є витягування купюр з пачок грошей. При отриманні великої суми у клієнта часто немає можливості перерахувати кількість купюр у кожній пачці. Така нестача може бути виявлена лише під час перерахунку вдома. В такому випадку вже складно довести, що ви попалися на гачок касира-шахрая. Тому недарма у народі кажуть, що гроші слід перераховувати не відходячи від каси. Тільки тоді касир буде зобов'язаний видати решту суми.

Іншим методом обману банківських клієнтів є підміна справжньої валюти підробленою, а також видача у пачці старих, пошкоджених купюр, які потім дуже важко реалізувати за їх повний номінал. Якщо ви помітите це при видачі, тоді слід сказати касиру, щоб замінив невідповідні купюри; якщо ж це трапиться потім, то повернути свої гроші у вас практично немає шансів.

Ще одним способом збагачення банківського працівника-шахрая є списання коштів з рахунку клієнта. Тому, якщо неуважно стежити за рухом грошей на своєму рахунку, ваші кошти можуть бути списані на інший рахунок. Коли таке списання розкривається, то шахрай просто вибачається, за «технічну помилку», повертає гроші. Якщо ж ніхто нічого не помітив, то злочинну справу зроблено, дохід отримано. Таким чином, касир може списувати незначні суми коштів з ряду рахунків клієнтів, що у результаті дає вагомий «прибуток».

Кредитні шахрайства
Шахрайство з кредитами за своїм обсягом перевершує навіть розрахунково-касове, і найчастіше зустрічається у роздрібному кредитуванні, оскільки обсяги виданих кредитів у роздрібному сегменті великі, а суми малі. Це й ускладнює відстеження і контроль таких кредитів. Тому роздрібне кредитування є справжньою «годівницею» нечистих на руку банківських працівників, які можуть оформити кредит на клієнта без його відома. При розслідуванні подібних випадків часто з'ясовувалося, що клієнти самі підписували додаткові кредитні договори, які їм підсовували кредитні менеджери, при цьому навіть не читаючи документи, які вони підписували. Через це потрібно уважно читати усі документи, які вам дають на підпис у банку.

У разі, якщо на вас все ж таки оформили «липовий кредит», необхідно відразу написати заяву на ім'я голови правління банку та звернутися у правоохоронні органи. Найчастіше за наявності заяви на адресу банку, працівники фінустанови самі готують відповідні офіційні звернення до правоохоронних органів.

Не так давно жертвами липових кредитів стали клієнти туристичного агентства, куди вони зверталися за придбанням путівок. Співробітники турагентства «зливали» дані своїх клієнтів знайомому банківському службовцю, який оформляв на них кредити. Люди прилітали з відпусток і через три-чотири місяці отримували листи про те, що, виявляється, у них є заборгованість перед банком по кредиту.

«Непогашені» кредити
Крім цього, нагадаємо про тонкощі з «непогашеними» кредитами. Зокрема трапляється, що клієнт вносить останній платіж по кредиту і забуває про його існування, а через кілька років з'ясовується, що борг був погашений не повністю. Незакритою залишалася несуттєва сума – 1 – 2 гривні, але протягом двох-трьох років на неї нараховувалися пеня і штрафи.

В результаті непогашені дві гривні перетворилися на дві тисячі, які банк вимагає погасити. Щоб уникнути цього, при закритті кредиту необхідно вимагати квитанцію про внесення останнього платежу, де має бути зазначено, що кредит погашений повністю.

Шахрайства з депозитами
Зазвичай депозитні шахрайства трапляються рідше, аніж кредитні, проте від цього ніхто не застрахований. Зокрема буває, що співробітники банків замість того, щоб класти гроші на рахунок клієнта, просто забирають їх собі. Звичайно, банки намагаються протидіяти цьому і розробляють бізнес-процеси таким чином, що б мінімізувати подібне шахрайство. Наприклад, депозит оформляє один співробітник, а гроші здаються в касу іншому співробітникові. Проте трапляється, що співробітники вступають у змову.

Окрім цього касир може занизити внесену суму депозиту в банківських документах. Різниця ж перекладається на якийсь інший рахунок або просто присвоюється собі. Через певний час довести, що ви вносили більшу суму вже неможливо. Тому слід обов'язково перевіряти, чи правильно вказана сума внесених грошей на квитанції.

Ще однією махінацією банківських працівників є зарахування грошей по депозиту на інший рахунок або ж списання грошей з депозитного рахунку. Так, нещодавно один з вкладників великого банку постраждав від шахрайства заступника начальника відділення. Клієнт уклав договір депозитного вкладу, і при цьому одночасно відкрив картку. За договором він мав право робити додаткові вкладення на депозитний рахунок, яких клієнт зробив близько 20-ти. Через кілька місяців він захотів розірвати договір достроково, як це було передбачено угодою. Клієнт подав заяву в банк, проте його повідомили, що це неможливо, через те, що «ведеться службове розслідування».

Як виявилося згодом, коли клієнт віддавав початкову суму вкладу на депозит, заступник начальника відділення віддавав йому квитанції, де зазначено, що чоловік дійсно перераховував гроші. Але перерахував їх не на депозитний рахунок, а на картковий. Потім виявилося, що гроші, які клієнт поклав на картку, «зняв» саме цей клерк за допомогою касирки. Шахрай підійшов до касирки з нібито заявою клієнта на зняття грошей та підробленим підписом. Касирка ж віддала йому гроші, хоча за інструкцією повинна видавати їх виключно клієнту за пред'явленням паспорта. Все це, зрозуміло, що незаконно. Тому поки банк на всі усні та письмові звернення клієнта відповідає: «Зачекайте. Йде службове розслідування», тоді як колишній працівник банку знаходиться «у бігах».

Підіб'ємо підсумки

Звичайно ж, перераховані щойно приклади, далеко не всі види шахрайства з боку банків, адже їх нечесні працівники не втомлюються вигадувати все нові й нові способи «заробити» на клієнтах. Через це необхідно бути особливо уважними, а задля того, щоб не стати жертвою банківських шахраїв, слід уважно читати всі документи та звіряти правильність зазначених даних перед тим як ставити підпис на будь-якому документі навіть на касовому чеку.

До того ж кожна банківська операція повинна завершуватися видачею квитанції, яка свідчить про те, що гроші дійсно були внесені, отримані чи переведені. Такі квитанції необхідно збирати і зберігати щонайменше три роки.

Також слід контролювати внесення платежів. У цьому вам допоможе смс-банкінг (коли про кожне надходження, або зняття коштів система буде інформувати вас автоматичним повідомленням). Таким чином, ви завжди будете в курсі того, скільки грошей на балансі вашої карти або на рахунку і які дії відбуваються будь-якої миті.

Сподіватимемося, що вам ніколи не доведеться зіткнутися з банківським шахрайством та все ж, не даремно кажуть: «Попереджений – озброєний».

Юлія ШЕЙКО