Херсон — у пошуках бренду: почали з... кінця

Потрібна значно серйозніша робота, ніж конкурс на логотип, переконані експерти

Нещодавно управління культури Херсонської міської ради оголосило про проведення конкурсу під назвою «Бренд міста», пише День.

На офіційному сайті ради є відповідне повідомлення, в якому йдеться: «До 30 квітня 2013 року приймаються особисті та колективні творчі роботи від усіх бажаючих взяти участь у конкурсі. Роботи мають включати такі елементи візуальної ідентифікації міста: логотип, слоган». Далі вказано художні вимоги до логотипу («чітка асоціація з містом, унікальність, оригінальність, сучасність, багатогранність графічного елементу») та слогану («має створювати позитивний імідж міста, розкриваючи культурне, спортивне, наукове та ділове життя; володіти великим потенціалом впливу; повинен відображати унікальність міста, його відмінність від інших територій»), а також форма подачі заявки до участі в конкурсі. Утім, у повідомленні не вказано — яка мета цього конкурсу, хто і як оцінюватиме надіслані роботи, чи долучатиметься до обговорення херсонська громада.

«День» уже порушував тему брендингу українських міст на своїх шпальтах. Зокрема, у нещодавно опублікованій статті «У форматі 2.0» (День №23 від 7 лютого 2013), подані думки члена ініціативної групи з брендингу міст WIKICITYNOMIKA Дмитра Мельника та мешканців Миколаєва і Харкова, які займаються створенням і просуванням бренду своїх міст. Той же Миколаїв знаходиться за годину їзди від Херсона і є найближчим обласним центром до нього. Однак з'ясувалося, що міста-сусіди зовсім по-різному поставилися до питання брендингу. Ось думка міського голови Миколаєва Володимира Чайки (цитата зі статті «У форматі 2.0»): «Бренд міста — перш за все справа його мешканців. Образ міста створюють підприємці, таксисти, художники, готельєри, офіціанти, продавці, перехожі ... просто люди. Тому брендинг Миколаєва — справа тих, хто в ньому живе і працює». Саме тому в Миколаєві створена робоча група, що складається з активних громадських діячів, журналістів, урядовців, підприємців.

Натомість у Херсоні оголошено «сліпий» конкурс, в якому за короткий термін хтось визначить для городян якийсь значок і текстівку до нього, котрі херсонці повинні будуть вважати брендом. Не виключено, що запропоновані ідеї будуть оригінальними, цікавими, прийнятними. Утім, викликає подив сам підхід до такого серйозного процесу як брендинг міста. «День» поцікавився думкою херсонських фахівців щодо цієї ініціативи міської влади.

Віталій КРИЖАНОВСЬКИЙ, доцент кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету, голова Херсонського обласного відділення Спілки дизайнерів України:

— Публікація умов конкурсу на бренд Херсона викликає запитання: «У що граємо?». Це запитання ставлять методологи перед початком обговорень і продуктивної роботи. І якщо в середовищі методологів це радше корпоративний ритуал, то в аспекті згаданого відкритого конкурсу — це питання по суті. Текст умов конкурсу не має нічого спільного з загальноприйнятими у світовій практиці поняттями «бренд» і «брендинг». Більше того, невтішні підсумки останніх кільканадцяти відкритих конкурсів на міські бренди змушують засумніватися в адекватності формату вирішення даної проблеми. Готуючи цей коментар, я попросив допомоги в авторитетних фахівців у сфері маркетингу, брендингу та дизайну. Учасникам трьох професійних співтовариств, представлених в одній із соціальних мереж, було поставлене одне запитання: «Чи були позитивні результати будь-яких відкритих «всенародних» конкурсів на бренд міста?». Відповідь була одностайною і категоричною — «Ні!» Для мене така відповідь була цілком прогнозованою. Розглядати сам бренд і процес брендингу, як мінімум, поза сферою інформаційної політики міста просто безглуздо. Безглуздо з однієї простої причини, яка обумовлена логічним ланцюжком: реально існуючий і усвідомлений комплекс цінностей — стратегічні програми розвитку — інформаційна політика — брендинг. Відсутність хоча б однієї ланки в цьому ланцюгу зводить нанівець будь-які благі наміри. Очевидно і те, що специфічна і багатопланова проблема брендингу не повинна вирішуватися виключно на ентузіазмі та патріотичних почуттях городян. Безумовно, думку херсонців необхідно враховувати на всіх етапах процесу створення бренду — від формування бренд-платформи до отримання візуальних констант і комплексу прийомів їхнього ефективного використання. І для того, щоб думка жителів міста не зводилося до формулювань «подобається — не подобається», а мала бажаний конструктивний характер, вкрай необхідно створення доступного та відкритого інформаційного майданчика ще задовго до початкових етапів робочої аналітики. Такий майданчик може дати можливість городянам отримати адекватне уявлення про суть проблеми шляхом інтерактивного діалогу зацікавлених представників громади та фахівців з відповідних сфер професійної діяльності. До речі, досвід показує, що в процесі таких діалогів можуть бути оформлені необхідні смисли, напрацьовані принципи взаємодії тощо. Це ще не брендинг, це, швидше, один з найбільш важливих аспектів успішного «просування до бренду».

Можу сказати впевнено: проблема прихована не в тексті умов конкурсу і не в тому, що умови конкурсу мало цікаві професіоналам-практикам... Проблема в реальному усвідомленні трьох складових: «Що?», «З якою метою?», «Якими ресурсами?» Дуже хочеться вірити, що ініціатива влади матиме продовження, але в інших форматах і в новій якості. Переконаний, що Херсон на це заслуговує.

Микола ГОМАНЮК, кандидат соціологічних наук, голова Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України:

— Роботу над брендингом треба було б починати задовго до оголошення конкурсу. Бренд — це певний підсумок аналітичної роботи, пов'язаної зі стратегічним плануванням розвитку економіки міста. А так — це зведення даху без стін. Тим більше, оголошувати відкритий конкурс серед усіх охочих. Одного бажання стати автором бренду замало. Це робота для цілої команди — економістів, соціологів, маркетологів, спеціалістів зі сфери туризму. Звичайно, вони не повинні замикатися у своєму колі, але брендинг — це також і не тема для міського референдуму. Міркування мешканців повинні братися до уваги, але не напряму, а шляхом вивчення громадської думки. Умови даного конкурсу складені так, що стає очевидним: цим займалися люди, які мають своєрідне поняття про бренд і слоган. Для того, щоб урахувати всі побажання організаторів щодо слогану, він мав би складатися з кількох складносурядних речень, а бренд був би подібним до нинішнього соцреалістичного гербу Херсонщини — з якорями, циркулями, снопами, лавровим та іншими вінками тощо. У Херсоні достатньо кваліфікованих фахівців, з яких можна було б зібрати робочу групу, провести мозковий штурм, детально все спланувати, згодом представити результати аналітичної роботи, винести їх на обговорення громадськості і так, крок за кроком, прийти і до бренду міста. Смисли, які об'єднують, не повинні нав'язуватися адміністративно-командним шляхом, вони повинні створюватися у спільному процесі. Зокрема і під час роботи над брендом.

© 2015 ИА «Херсонцы». Все права защищены.
Информационное агентство "Херсонцы". Свидетельство о государственной регистрации: КВ № 272-135Р от 15.12.2011
Редакция сайта может не разделять мнение автора и не несет ответственности за авторские материалы.
При копировании материалов со страниц ИА «Херсонцы», для интернет-изданий – обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка.
Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов.
Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.
Email: kherson.inform@ukr.net