Микола Дмитрук: Я залишаюся зі своєю партією – партією людей

 Микола Дмитрук: Я залишаюся зі своєю партією – партією людей

Завершилися позачергові вибори до Верховної Ради, залишивши по собі на Херсонщині довгий шлейф здивувань і чимало відкритих запитань...

Не буду голослівним, на моє прохання, в окружній виборчій комісії округу №184 результати виборів навіть на одній із дільниць перевірити так і не дозволили, хоча було досить очевидних приводів для перерахунку бюлетенів. Скажу лише, що я боровся чесно, протиставляючи обіцянкам своїх суперників реально зроблені справи для людей.

Дуже сумніваюся, що започатковані мною благодійні традиції в окрузі будуть продовжені. Та все ж розраховую, що хоча би не кануть в небуття напрацювання, які я розпочав упроваджувати, перебуваючи у Верховні Раді - встановлення енергозберігаючих вікон в дитсадках і школах округу. Стосується це і моєї законотворчої діяльності, яка була направлена на підтримку малого і середнього бізнесу, а головне - розвитку села і агропромислового комплексу – зупинення процесу скасування пільгового ПДВ для аграріїв, підтримки фермерських господарств, встановлення мораторію на продаж землі, контролю за ціноутворенням на молоко та інше.

А відповідати перед людьми доведеться вже сьогодні: як прожити на нинішні зарплати і пенсії, як вирішувати матеріально-технічні проблеми шкіл, дитсадків, ФАПів, на які кошти ремонтувати вікна, дахи і дороги? Яка доля медичної і пенсійної реформи? Як виживати молоді, як зупинити її відтік із сіл і надати роботу? А найперше, як пережити цю зиму, коли вугілля коштує в середньому 3 тисяч гривень за тонну, при пенсіях 1100 гривень і зарплатах, найнижчих в Україні?

Ці питання ми з вами обговорювали під час зустрічей і разом вдавалося знаходити шляхи рішення. Тепер має давати відповідь на них своїми конкретними ділами людина, яка офіційно від округу пройшла у Верховну Раду. Нині стоїть питання виживання наших людей, тому контроль за діями нової влади має бути жорстким.

Дорогі мої виборці, сердечна подяка усім вам, хто висловив довіру і проголосував за мене. Кожен ваш голос важливий – цим ви надали мені снаги, аби продовжував займатися тим, що й робив раніше - допомагати вам. Спасибі кожному із вас – жителям сіл і міст, військовослужбовцям, які на знак визнання і довіри до мене, вже після оприлюднення результатів виборів, через помічників в окрузі передавали квіти і слова підтримки, приносили подяки, надсилали листівки й есемески.

Для виборців, які в мені засумнівалися і не проголосували, я мабуть не був досить переконливим і не зумів донести свою позицію. Але вірю в те, що все одно зумію в подальшому переконати їх, що людські цінності у нас спільні, а шляхи вирішення нагальних проблемам, які я пропонував, були правильними.

Адже кінець-кінцем перед усіма нами стоїть єдине завдання – зробити життя кращим для усіх людей. А від «нових облич» у Парламенті ми чекаємо лише чесного виконання свої зобов'язань. І не хотілось, аби вони їх розпочинали з політичних репресій і нагнітання ситуації, щоби боротьба за партійне лідерство, яка зараз триває, призвела до того, аби забулося те, заради чого створюються всі партії. Якщо суспільство вже заговорило про об'єднання країни, то треба єднатися навколо інтересів людей, а не внутрішньопартійних зацікавлень.

Для мене особисто, єдиною партією залишається партія людей, якій я продовжу служити надалі. Особисті обіцянки, які давав під час передвиборчої кампанії, я вже почав виконувати і скоро доведу їх до логічного завершення. За останній час, як і ви всі, я став іншим - ситуація, в якій ми опинилися, дала багато приводів до роздумів і власної переоцінки.

Та головне, закладаючи основу для спільного майбутнього, ми маємо рухатися вперед, вистояти і подужати всі труднощі разом.

Я підтримував вас, задовго до того, як став народним депутатом України, і робитиму зараз, не потрапивши до Парламенту. Хоча, без депутатського мандату матиму менше можливостей, я залишаюся з вами надалі, адже за час нашої спільної роботи, ми стали справжніми друзями. І моя рука друга для вас залишається протягнутою і відкритою.

Щиро з вами Микола ДМИТРУК