Віталій Попов: Час об’єднуватися, щоб побудувати нову країну

Віталій Попов: Час об’єднуватися, щоб побудувати нову країну

З Віталієм Поповим, кандидатом у народні депутати від Блоку Петра Порошенка по мажоритарному виборчому округу №186, журналіст спілкувалася в перерві між його зустрічами з виборцями. Це була десята ранку, а Віталій Федорович уже поспішав на третю цього ранку зустріч з цюрупинчанами – Херсонщина прокидається рано...

- Віталію Федоровичу, Ви вже провели немало зустрічей з виборцями, і, певне, вже «розклали по поличкам» для себе ті проблеми, які піднімаються людьми. Що турбує людей у першу чергу, які питання необхідно вирішувати нагально? Які їх накази для Вас головні? Що люди просять – дороги відремонтувати, дахи на будинках залатати?

- Зустрічей уже пройшло більше 110 у п'яти районах області. Заплановано їх щодня по 8-10. Намагаємося бувати у різних колективах – головне, щоб люди могли визначатися із вибором і зробили його свідомо. Я закликаю виборців: зустрічайтеся з усіма кандидатами для того, щоб не помилитися. Щоб не віддати голос за того, кого ви не знаєте.

Зустрічайтесь, вивчайте програми, дивіться телевізійні дебати – для того, щоб прийняти правильне, власне рішення.

Очевидно, минув той час, коли виборці просили під час зустрічей з кандидатами: а чи зробите ви нам дорогу, а чи проведете газ, а от у нас там з електромережами непорядок. Основних питань, які сьогодні хвилюють виборців, я б виділив два. Перше питання – це питання миру в Україні. І друге питання – це боротьба з корупцією.

З миром зрозуміло: його хочуть всі. Коли людям кажеш, що ми не повинні воювати - якщо є можливість мирного шляху, шляху переговорів, то ніхто з цим не сперечається. Бо горе материнське однакове – і горе матері українського солдата, який захищає Батьківщину, і матері ДНРівця, що воює проти власної країни, і росіянки, сина якої керівництво Росії відправило на нашу землю зі зброєю.

Люди мають надію на Президента України. На те, що йому вдасться домовитися про припинення війни під час міжнародних переговорів, спираючись на підтримку міжнародної спільноти. У Петра Порошенка достатньо досвіду і наполегливості для цього.

Це велике мистецтво – вміти домовлятися і вміти слухати. У нас іншого шляху немає. Зрештою, іншого шляху немає і в Росії, і у Європи.

Коли мова йде на зустрічах з виборцями про корупцію, ми з людьми обговорюємо те, як це павутиння охопило всі структури влади. Ми говоримо про те, що багато місцевих проблем, на вирішення яких необхідне фінансування, можна було б вирішити – але кошти розкрадені через корупційні схеми. Люди все це добре розуміють і кажуть про це відверто. Вислухавши те, що я розповідаю про очищення влади, в тому числі й судової її гілки, правоохоронних органів, місцевих органів влади – виборці кажуть, що хочуть, щоб саме такі зміни відбулися. І вони розуміють, що зараз усе залежить від їх ініціативи знизу, їх активності на виборах усіх рівнів.

- Виборці у п'яти районах – вони між собою відрізняються?

- Я б так не сказав, що відрізняються. Ну, можливо, дещо ментальність мешканців районних центрів різниться.

Що стосується сільських людей, вони всі однакові – добродушні, щирі. Я вчора їздив в село Збур'ївка Голопристанського району – мене там зустрічали хлібом-сіллю. Вони раді, що до них приїздять обговорити справи державні, поговорити про проблеми. Один їх сільський голова мало чого може зробити, як він не старається... Наші люди не заслуговують того життя, яке вони сьогодні мають. Ми винні перед ними. І ці борги потрібно віддавати.

- У Ваш округ входить і Ваше рідне село. Чи ви отримали вже накази від своїх батьків?

- Чесно кажучи, ні. Вони мене просто жаліють – знають, що я енергійний, впертий, що буду, незважаючи на перешкоди, виконувати те, що людям кажу. Але рідні мене підтримують – і дружина, і діти, і батьки. Я їм за це дуже вдячний.

- Чи бувають неприємні для Вас запитання? Адже Ви - голова окружного адмінсуду, а судова гілка влади у людей викликає не дуже гарне ставлення...

- Під час зустрічей відкрито кажу: я розумію, що те, що я суддя, голова суду і вже не один рік на цій посаді, у виборчих перегонах, можливо, навіть шкодить. Проте я намагаюсь пояснити землякам, що не такі погані геть усі судді. Що я особисто пройшов перевірку – пройшов через необхідні для голови суду люстраційні процедури. Кажу людям про те, що, звісно, судова система не відокремлена від інших - «хвора» держава в цілому. І змін потребує не тільки судова система – але й Верховна Рада, виконавча гілка влади, правоохоронні, контролюючі органи. Треба змінювати і людей, і власну свідомість, і своє ставлення.

- Були у Вас вже зустрічі з нашими військовими, що дислокуються на Херсонщині, і чи приходили на Ваші зустрічі з виборцями хлопці, що воювали на сході?

- З деякими нашими бійцями-земляками, що воювали на Донбасі, я спілкувався, але не на таких зустрічах. Що ж до військових, які служать в області, то такі зустрічі ще плануються.

- Знову ж таки, якщо ми ведемо переговори про мир, то, може, нам армія вже не потрібна, може обійдемося?

- Армія нам потрібна. І нам потрібна якісна армія, нам потрібна бойова армія. Ми вже побачили наслідки її відсутності. Усім відомо: якщо ти не хочеш годувати свою армію, то будеш годувати чужу. Ми повинні забезпечити військових і матеріально, і технічно, щоб в армію йшли кращі, щоб там служили порядні люди, щоб в командуванні не сиділи злодюги, що розкрадають її майно. У нас можновладці їздили на полювання на БТРах! І БТРами торгували, і танками. Це жахіття. І це - результати корупції.

- А Вас особисто ці зустрічі з виборцями змінили?

- Знаєте, буваєш в таких далеких селах, де хочеться спочатку людям просто подякувати за те, що вони взагалі там живуть. Хочеться обігріти тих, хто бідкається без газу, хто не має коштів, щоб придбати вугілля. Я вчора дізнався, що вугілля в далеких селах вже коштує 3700 гривень! Для селян це катастрофічні суми! Ми були в сім'ї, де тільки-но народилась трійня. В очах дідуся немовлят – і радість, і розпач. Він дуже незадоволений і стурбований ставленням до доньки та її трьох дітей у лікарні в Херсоні...

Коли слухаєш такі історії, ком в горлі - бо ти не знаєш, як їм зараз, у цю ж хвилину, допомогти. Слово «поступово» - воно нікого не задовольняє. Тому я людей закликаю: йдіть обов'язково на вибори. У нас два шляхи зміни влади – або вибори, або революція. Але революція – це кров та сльози.

Інколи люди під час зустрічей кажуть: ну, підемо на вибори, і що від цього зміниться? Кажу: якщо не підете, то точно нічого не зміниться, нічого не зміниться, якщо ви не опустите в скриньку свій бюлетень. Нічого не зміниться, якщо ви не виступите проти того сільського голови, проти голови райдержадміністрації, які вас не влаштовують. Треба підніматися, будувати нову країну - інакше ми просто перестанемо існувати як держава.

Ірина ФЕШ