«Благодійність» чи шахрайство?

Останнім часом у Херсоні різко збільшилася кількість молодих людей, які збирають гроші нібито на допомогу хворим дітям.

Нещодавно одним із таких «благодійних» фондів зацікавилося «Антикорупційне Бюро Херсонської області». На очі представникам відомства потрапили волонтери зі скриньками благодійного фонду «Перший справжній». Збираючи гроші на вулиці, вони не змогли надати будь-яких документів, які б підтверджували законність їхньої діяльності.

Згодом виявилося, що ці хлопці та дівчата не були ніякими волонтерами, адже отримували за годину роботи зі скриньками 30 грн. А таку працю добровільною та безоплатною не назвеш. Оголошення про роботу ці «щирі» альтруїсти знайшли в Інтернеті, на сторінці в одній із соціальних мереж.

Завітавши до офісу благодійного фонду «Перший справжній», працівники «Антикорупційного Бюро» намагалися з'ясувати чи є договір на збір коштів між батьками дитини та благодійним фондом, куди саме йдуть зібрані кошти та де можна подивитися, скільки вже зібрано коштів, а скільки ще залишилося.

Однак жодного потрібного документу у «благодійної» організації не виявилося. Більше того, благодійники не змогли надати навіть банківських реквізитів для перерахунку грошей для хворої дитини.

У середньому за день в одну скриньку жалісливі херсонці жертвували шахраям близько тисячі гривень. Таких скриньок було шість. Таким чином, зібрані за день 5 – 9 тис. грн витрачалися на потреби учасників злочинного фонду, однак ніяк не на лікування хворих дітей.

Розкривши зворотну сторону такої «благодійності», представники «Антикорупційного Бюро» викликали співробітників міліції. До офісу організації приїхала слідчо-оперативна група Комсомольського райвідділу, співробітники відділу по боротьбі з економічними злочинами, податкової міліції.

Стосовно представників фонду «Перший справжній» було порушено кримінальне провадження, яке однак особливо не налякало волонтерів. Наступного дня вони знову вийшли на вулицю зі скринями для пожертв. Того ж дня їх «запросили» для дачі пояснень у Суворовській райвідділ міліції, м.Херсона.

Проте представники «Першого справжнього» – не єдині, хто намагається нажитися на жителях регіону. Зокрема підозри викликала законність діяльності благодійних організацій «Їжаки» та «Янголятка».

Представників фонду «Їжаки» ви неодноразово могли побачити на розі проспекту Ушакова та вулиці Горького, вулиць Перекопської та Залаегерсег, а також на Бериславському шосе. У той час, коли автомобілі зупиняються на світлофорі, люди у фіолетових фартухах підбігають до вікон машин і просять водіїв і пасажирів зробити пожертвування.

Тим самим «їжаківці» часто порушують правила дорожнього руху, стають перешкодою, і без того напруженої, транспортної ситуації. До того ж, люди просто не встигають перевірити документи цих волонтерів і законність збору коштів. У зв'язку з цим, до міського УМВС посипалися численні заяви від невдоволених водіїв.

Як зазначив заступник начальника ДАІ міста Херсона Павло Черненко, максимум, що можна пред'явити прохачам зі «скарбничками» – це попередження або штраф у 51 гривню. Але співробітникам ДАІ навіть не вдається скласти протоколи, тому що у збирачів грошей часто при собі немає посвідчень особи.

Проте саме масові звернення стали приводом щодо перевірки законності діяльності фонду. Виявилося, що «фіолетові чоловічки» на Херсонщині представляють донецьку благодійну організацію. А їхні документи, за твердженнями правоохоронців, викликають чимало сумнівів, оскільки оформлені з порушеннями Закону.

Так, задля того, щоб збирати пожерти, волонтери зобов'язані мати при собі нотаріально завірене доручення на право представляти інтереси тієї чи іншої благодійної організації. Однак херсонські збирачі, яким як правило від 16 до 22 років, пред'являють виключно звичайні довіреності, причому дуже поганої якості.

Як зазначив перший заступник начальника Суворовського райвідділу міліції, м. Херсона підполковник міліції Микола Вербицький, така ситуація не є приводом для того, щоб підозрювати благодійників у шахрайстві або прямому розкраданні зібраних грошей. Однак молоді люди визнають, що фонди оплачують їм витрати на харчування та проїзд. Для того, щоб встановити, з яких коштів йдуть такі виплати, потрібна додаткова перевірка фінансово-господарської діяльності центральних офісів згаданих фондів.

Саме така перевірка й була нещодавно проведена у Запоріжжі. Відвідавши офіс директора благодійної організації, активісти однієї із політичних сил знайшли масу порушень. За їх словами, з'ясувалося, що зібрані кошти йдуть на ремонт техніки, транспортні витрати і ще незрозуміло на що. Після цього активісти викликали міліцію. Правоохоронці вилучили з офісу папери і техніку, наразі проводяться слідчі дії.

Справа в тому, що задля контролю витрат зібраних грошей, кошти зі скриньок повинні здаватися у банк протягом доби після збору, і зараховуватися на розрахунковий рахунок благодійної організації. Однак в Україні такий контроль відсутній, тому готівкою розпоряджаються, як тільки заманеться.

На Херсонщині щодо фонду «Їжаки» міським управлінням МВС було відкрито кримінальне провадження. Така ж доля спіткала ще одну благодійну організацію, у діяльності якої були виявлені порушення.

Із луганським фондом «Янголятко» проблеми виникають не вперше. Так, у 2012 році хлопець з «посвідченням» цієї благодійної організації ходив по установам та людним місцям і збирав пожертви на лікування онкохворої дитини. За повідомленням представників херсонського обласного благодійного фонду «Захист», потім аферист знахабнів до такої міри, що заходив до керівників установ і питав дозволу зробити збір пожертвувань серед працівників на робочих місцях. При спробі перевірити його повноваження, хлопець просто покидав місце збору грошей.

Цього ж року склалася дещо інша ситуація. Зокрема мати хворої дитини поскаржилася на те, що гроші, зібрані благодійним фондом «Янголятко», дійшли до неї не в повному обсязі. У зв'язку з цим працівники міліції виходили на перевірки. За словами правоохоронця, при перевірці представники організації документи надати не змогли, довіреностей на збір коштів від фонду у них не було.

Через це херсонське управління МВС подало відповідний запит до головного офісу фонду. Наразі чекають відповіді. Фахівці займаються розслідуванням цих справ. І, якщо складу злочину виявлено не буде, провадження будуть закриті. Однак, як зазначають правоохоронці, перевірку роботи фондів ускладнює те, що вони зареєстровані не в Херсонській області, тут розташовані лише їх філії, а бухгалтерські документи знаходяться у центральному офісі.

До того ж, у міліції немає інформації про жертводавців та суми, які вони дали, адже фонди звітують тільки про загальну суму пожертвувань наприкінці дня. А отже, говорити про те, що обдурили конкретну людину, не можна.

Через це громадські працівники та активісти херсонських організацій закликають херсонців бути пильними і перевіряти волонтерів, яким вирішили пожертвувати свої кошти.

Відповідно до Закону «Про благодійництво та благодійні організації», особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації, діють на підставі нотаріально завіреної довіреності керівника благодійної організації.

Довіреність повинна визначати, зокрема, цілі, місце і термін збору коштів або іншого майна, порядок їх використання та порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації. Таким чином слід ретельно перевіряти документи, уточнювати дані, банківські рахунки і будь-яку іншу інформацію, яка може підтвердити, що ваші гроші будуть використані за призначенням.

Тим часом шахрайство у благодійності набирає обертів, через що формуються численні схеми видурювання грошей у пожертводавців на різноманітні гуманітарні потреби.

Так, найлегшим способом обману є ті самі скарбнички для пожертвувань, які заполонили Херсон. Недобросовісні збирачі можуть залишати собі 30% зібраних коштів у якості «зарплати», а решту грошей забирають організатори цього «бізнесу».

Глава Нацбанку Степан Кубів розповідав, як у Києві під час Майдану активісти щодня ловили по 15 – 20 шахраїв, які ходили з ящиками-скарбничками і збирали гроші нібито на «потреби революції».

Другим шахрайським методом є фонди-двійники, які нерідко з'являються у великих благодійних фондів або громадських організацій. Аферисти, прикриваючись відомим ім'ям, збирають пожертви на свої рахунки.

Приміром, зараз шахраї просять гроші від імені популярного інтернет-видання «Інформаційний опір». За словами координатора групи «Інформаційний опір» Дмитра Тимчука, у мережі Інтернет з'явилася копія інтернет-видання з додатковою сторінкою під назвою «Допомога проекту», де вказано номер банківського рахунку, на який можна переказати гроші.

Також аферисти безсоромно прикриваються державними органами влади. Приміром, у червні на урядовому порталі з'явилося повідомлення про те, що шахраї від імені Міністерства соціальної політики збирають гроші нібито для переселенців з Криму та Східних областей України.

Існують й більш витончені способи маніпулювання внесками. Найпоширенішим з них є прокручування зібраних коштів через банки та отримання відсотків від вкладів. Саме тому оплата лікування людей, на яке збирали гроші «усім світом», нерідко затримується на кілька місяців.

Тим більше, нинішня криза є сприятливим часом для заробітку на вкладах, адже відсотки по коротким гривневими депозитами (на термін від 14 до 30 днів) у банках зараз сягають 25 – 27% річних.

Ще одним способом шахрайства є завищення витрат. Деякі фонди збирають гроші для лікування та проведення операції у «німецькій» або «швейцарській» клініці, а потім оплачують лікування хворого в українській лікарні, що обходиться набагато дешевше. Також у кілька разів можуть завищувати вартість лікування, наприклад, вказавши, що доба перебування у звичайній одномісній палаті в німецькій клініці становить 700 – 800 євро, замість реальних 150 – 200 євро.

Прикладом такого шахрайства є недавній гучний скандал, який розгорівся з приводу лікування поранених активістів Майдану в Ізраїлі, яке частково оплачував благодійний фонд «Приірпіння». Організація заплатила за лікування трьох активістів в ізраїльській клініці «Каплан» 315 тис. дол. Ця сума викликала підозри. Після проведення цінової експертизи претензії були зняті. Щоправда, доцільність лікування постраждалих саме в Ізраїлі взагалі не розглядалося.

У таких умовах довіра до благодійних організацій в Україні стрімко падає. На думку засновника фонду «Тільки краще дітям» Віталія Піскуна, задля того, щоб повернути довіру людей, благодійники повинні здійснювати свою діяльність максимально відкрито, публікувати звіти про те, куди і на які цілі були витрачені пожертвування.

Слід зазначити, що в багатьох країнах світу фінансова звітність благодійних організацій є нормою. Наприклад, у Британії працює Комісія з благодійності, до якої усі фонди зобов'язані щорічно надавати повний звіт про те скільки грошей було зібрано і на що витрачено. Ці відомості знаходяться у вільному доступі на сайті Комісії з благодійності, і будь-хто може ознайомитися з діяльністю британських благодійних організацій.

Юлія ШЕЙКО

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон