Як ми голосували

25 травня в Україні відбувалися позачергові вибори Президента України, паралельно з якими Херсонці обирали собі нового міського голову

Для організації та проведення виборів по всій Україні Центральною виборчою комісією (ЦВК) було сформовано 213 територіальних виборчих округів (ТВО) з планових 225. Жодного округу не було у АРК, в місті Севастополі, на тимчасово окупованій території України.

В день голосування, з 213 створених окружних виборчих комісій (ОВК) змогли розпочати свою роботу тільки 188.

25 проблемних ОВК на Сході України в Луганській та Донецький областях так і не змогли розпочати роботу (всього у цьому регіоні, через дії терористів, не змогли взяти участь у голосуванні біля 80,00% населення).

Всього по Україні у списки для голосування на момент відкриття дільниць було включено 29 мільйонів 568 тисяч 375 виборців, на момент закінчення голосування кількість виборців, які отримали бюлетені склала 17 мільйонів 827 тисяч 293 особи.

Таким чином ми можна стверджувати, що участь у голосуванні взяли 60,29% громадян України.

Херсонська область

В Херсонській області, відповідно до рішення ЦВК було сформовано 6 ТВО, які утворили 775 дільничих виборчих комісій (ДВК).

У попередні списки для голосування в області було включено 852 029 осіб, на час відкриття дільниць у списках було 855 139 осіб, різниця у 3 тисячі 110 осіб виникла за рахунок як уточнення списків для голосування, так і за рахунок включення для голосування (по своїй більшості у Генічеському, Каланчакському та Чаплинському районах) громадян України, які мешкають у Криму, і які виявили бажання голосувати на материковій частині України, а саме в Херсонській області.

Участь у голосуванні в Херсонській області взяли 439 тисяч 732 особи, або 51,42% громадян, які мали права голосу.

В Херсоні у списки для голосування за місцем перебування (не на виборчих дільницях) було включено 3 тисячі 568 осіб, по області – 15 тисяч 81 особа.

Участь у виборах

Як і прогнозувалося, явка виборців була високою, але не такою активною, а тим більше гіперактивною, як про це говорили деякі політтехнологи.

У порівнянні із Президентськими виборами 2010 року – загальна кількість тих, хто взяв участь у голосуванні скоротилася.

25 травня 2014 року, до виборчих урн прийшли 60,29% Українців від тих, хто мав права голосу.

У 2010 році у першому турі (по Україні) взяли участь у голосуванні 66,76% громадян, у другому 69,15%. Зменшення явки, по відношенню перший тут до першого туру, 25 травня 2014 року склала – 6,47%

Що ж стосується Херсонської області, то 25 травня 2014 року вона була:

на 11.00 – 19,57% (січень 2010 року – 19,15%; лютий 2010 року – 17,06%) – приріст 0,42%;

на 15.00 – 36,96% (січень 2010 року – 46,57%, лютий 201 року – 46,79%) – спад – 9,61%.

на 20.00 – 51,42% (січень 2010 року – 60,47, лютий 2010 року – 60,29%), спад – 9,05%.

Найвищу активність виявили виборці у 188 ТВО, де взяли участь у голосуванні 64,79% від тих, хто мав право голосу, у той час як 4 роки тому участь у голосуванні по цьому округу взяли лише 53,51%, як бачимо тут є «приріст» у 11,28%.

Що ж стосується міста Херсона:

ТВО 184 (Комсомольський район міста Херсона та Білозерський район області), явка склала:

на 11.00 – 19,15%, на 15.00 – 40,44; на 20.00 – 57,93%. У 2010 року участь у голосуванні у цьому ТВО склала 53,17%, т.т. цього року тут є збільшення активності виборців на 4,76%

ТВО № 185 (Дніпровський та Суворовський райони міста Херсона), явка склала:

на 11.00 – 17,23%, на 15.00 – 36,8, на 20.00 – 52,61%. У 2010 році участь у голосуванні у цьому ТВО склала – 57,93%, т.т. тут є зменшення явки виборців на 5,32%.

Цифри підтверджують висновок, що анонсованої гіперактивності не сталося.

На основі фактів можу припусти два варіанти, чому сталося саме так:

по-перше, в цілому в області поставилася до виборів Президента прохолодно;

по-друге, різниця у 9%, є тим самим відсотком, на який було сфальсифіковано результати волевиявлення громадян в нашої області, тодішньою владою, у 2010 році.

Особисто я є більшим прихильником другого варіанту, з певними пересторогами, на підставі того, що подавляюча більшість як фахівців, учасників виборчих перегонів так і спостерігачів відзначали, що ці вибори були найбільш демократичними, і під час них було виявлено найменше застосуванням адміністративного ресурсу.

Втім, думаю, не треба забувати і про ще один фактор – природній. У 2010 році вибори відбувалися у січні – лютому, а отже такий фактор як: «дача», був в нашому регіоні 100% відсутнім.

Натомість у травні місяці цей фактор набув особливого значення саме у місті, де велика кількість активно голосуючого населення – пенсіонерів саме по вихідних днях відбувають на присадибні ділянки, і дуже малоймовірно, що вони заради того, аби просто проголосувати, відмовилися від очікуваної поїздки.

Сергій Осолодкін

Фото Дмитрия Кулакова