У Херсоні визначали – хто виграв інформаційну війну

Яка має бути позиція журналіста в умовах політичної кризи: спостерігач та медіатор чи громадянин та активіст? Ці та багато інших питань намагались обговорити сьогодні, 22 травня у Херсоні під час проведення круглого столу.

Тож що необхідно зробити для об'єднання зусиль громади, щоб запобігти подальшій інформаційній агресії проти України? Яка має бути позиція журналіста в умовах політичної кризи: спостерігач та медіатор чи громадянин та активіст? Конфлікт інтересів - політичні вподобання та редакційна політика: як у цьому випадку має поводитись журналіст?

Організаторами проведення такого заходу став інститут демократії імені Пилипа Орлика та Херсонський прес-клуб. Відразу підкреслимо, що організаторам вдалось зібрати досить велику кількість людей, які забажали взяти участь в обговоренні таких питань. Але акцентуємо увагу і на тому, що за круглим столом зібрались медіа-експерти з Києва, Херсона, Миколаєва і навіть приїхали редактори газет із віддалених районів Херсонської області, а ось херсонських журналістів можна було перелічити на пальцях однієї руки...

Медіа-експерт, менеджер проектів інституту демократії імені Пилипа Орлика, керівник з моніторингу регіональних ЗМІ Світлана Єременко на початку засідання круглого столу окреслила ситуацію, яка склалась в Україні і яка, на її думку призвела до інформаційної агресії, що робити з якою ніхто не знає.

«Коли ми говоримо про те, що програли інформаційну війну, я підкреслю – ми її програли не зараз, а 23 роки тому. Тому, що у нас із самого початку незалежності не була розроблена інформаційна політика на державному рівні. У нас не було розроблено програми по захисту інформаційного середовища. В Україну з перших днів незалежності були допущені російські телеканали, література, газети. У нашій країні працювали ведучі, менеджери, які чи приховано, чи відкрито пропагували російські цінності.

Ми знаємо в Україні, особливо в Криму і на Півдні України працювало безліч проросійських громадських організацій, які відверто вели свою пропаганду, вони фінансувалися з Росії – на це викидалися величезні гроші. Власне це все призвело до того, що ми маємо. В Криму все відбулося на добре підготовленому ґрунті, тому що роками велася пропаганда того, що Крим – не Україна, а Росія», – заявила Світлана Єременко.

Але не слід всю вину перекладати на Росію, тому що, як вважає медіа-експерт із Києва в тому, що відбулось в Криму, що відбувається сьогодні у Донецьку та Луганську є вина і українських журналістів, українських громадських організацій, та власне кожного з нас. Тому сьогодні українські журналісти повинні не тільки розвіювати брехливу та неправдиву інформацію, яка скрізь розповсюджується, а ще й іти на випередження.

Медіа-експерт Світлана Єременко також керує і проектом моніторингу регіональних медіа, саме тому вона зупинилась ще й на відповідальності українських журналістів: «Я прекрасно бачила, що відбувалось в ЗМІ Криму, Донецька, Харкова, якраз ще з початку Майдану, – зауважила Єременко. – Щоб не бути голослівною, просто наведу назви деяких матеріалів. Наприклад, «Кримська правда» писала так – «Бандеровцы не пройдут», «Разгон Майдана – извините, что мало», «Еврофашизм в Крыму не пройдет», «Вставайте люди русские»... Тобто ми бачимо одностороннє висвітлення подій», – наголосила медіа-експерт.

А ось секретар НСЖУ, директор коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер телекомпанії «Так TV», голова Миколаївського прес-клубу Гліб Головченко вважає, що інформаційну війну українські журналісти не програли: «Ми не програли інформаційну війну, ми її виявили. Тому, що, якби ми її програли, то сиділи б зараз під прапорами іншої держави і говорили зовсім інші речі. Але наголошу і на тому, що в період війни працівники ЗМІ мають дотримуватися журналістських стандартів. Об'єктивність і неупередженість під час війни найбільш важливі речі під час боротьби із зовнішнім агресором. ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю».

Також під час засідання круглого столу стало відомо, що жоден студент із Криму, який навчається на факультеті журналістики не перевівся до материкової України. Присутня на засіданні кандидат філологічних наук, доцент, заступник завідуючого кафедри соціальних комунікацій Херсонського державного університету Ольга Рембецька підтвердила такі факти: «До ХДУ на факультет журналістики не перевелось жодного студента із Криму. На факультет філології перейшло 4 студенти, на журналістику – ні!», - сказала Ольга Рембецька.

В підсумку круглий стіл видався на славу, тому що люди ділились власними думками з різних приводів і їх всі уважно слухали. Експерти вступали в дискусії, обговорювали усі наболілі питання, що стосуються української журналістики, та намагались дійти якогось консенсусу. Не відставали від них і журналісти, які приїхали із районів області, вони так же активно приймали участь у обговоренні усіх питань, тому що вважали їх дуже важливими.

Українські журналісти згадували різні випадки із своєї практики, та практики товаришів-колег. І на тих же прикладах вирішували, як слід було робити в тій чи іншій ситуації. Але всі разом прийшли до єдиного висновку – продукт журналіста залежить від нього самого. Якщо журналіст порядна людина, яка має хоч краплю совісті, то робити неправдиві сюжети, заради якоїсь сенсації, або ж грошової винагороди – не буде!

Тож, чи виграли ми інформаційну війну з Росією кожен вирішить сам для себе, адже думки з цього приводу різні. Але сьогодні проблема вже зовсім інша. Що робити з інформаційною війною, яка йде між журналістами, громадськими організаціями та просто громадянами України? Ось це питання...

Тетяна Бойко
фото автора

ОСТАННІ НОВИНИ

ЖИТТЯ