Втрати та надбання Херсонщині після «втрати» аграрного Криму…

Агропромисловий комплекс Херсонщини «перезимував», продовжує весняні роботи і прораховує плюси та мінуси від того, що цього сезону агропромислових товарів з Криму материкова Україна не отримає. Чи є у цьому плюси для Херсонщини?

Зима минула, які результати

Станом на кінець минулого тижня, Херсонщина отримала стовідсоткові сходи зернових. За даними з районів області, з посіяних 575 тис. га озимих зернових культур сходи отримані стовідсотково, із них у доброму та задовільному стані – 92%, у слабкому та зрідженому – 8%, загинуло посівів, внаслідок посухи, на – 1 тис. 800 га. Також стовідсотково отримано сходи із посіяних 58,5 тис. га озимого ріпаку. Із них у доброму та задовільному стані – 76%, слабкому та зрідженому – 19%, загинуло – близько 5%.

Крім того, при завданні у 217 тис. га зернових посіяно 56%, в тому числі ранніх зернових 77%. Сходи отримано на 95%, із них у доброму стані – 16%, в задовільному – 60%, слабкому та зрідженому – 24%.

На сьогодні посаджено 12 тис. га овочів, 18 тис. га картоплі та посіяно 77 тис. га соняшнику.

Загалом результати ходу посівної задовільні, однак такі показники українським аграріям даються не легко.

Економіка відіграє свою роль

Значно підкосило сільгоспвиробників погіршення економічної ситуації. Так, через зростання рівня інфляції напередодні посівної, ціни на добрива, техніку, пестициди та паливо піднялися на 20 – 30%. А низькі світові ціни, що склалися на врожай 2013 року, значно скоротили минулорічні прибутки аграріїв, які відчувають гостру нестачу коштів під час нинішньої посівної.

Девальвація гривні і тривале коливання курсу національної валюти по відношенню до долара спричинили дефіцит кредитних коштів, необхідних для успішного проведення посівної. Також у зв'язку із кризою, кредитні ставки сільгоспкредитів «підстрибнули» з торішніх 15 – 18 до 20 – 30%.

Для того, щоб хоч якось зменшити такі непосильні витрати, аграрії вимушені скорочувати посівні площі, закупати дешеве насіння, економити на добривах. Це, звісно, не може не позначитися на врожайності та якості отриманих культур.

Так, у поточному році посівні площі в Україні скорочені до 20,5 млн га. У 2012 році площа посіву становила 20 млн 900 тис. га, а в 2013 році – 21 млн гектарів.

У погоди свої примхи

Також свої корективи у нинішню посівну кампанію внесла погода. Цьогорічне підвищення температури повітря до 5 градусів тепла на території України відбулося на два тижні раніше середніх багаторічних значень. У зв'язку з цим посівна кампанія 2014 року розпочата раніше, і на кінець березня вже було здійснено близько 81% посівів.

Однак раптові нічні заморозки до семи градусів нижче нуля у третій декаді березня негативно позначилися на посівах ярового ячменю та врожаї плодових у південних областях.

Так, від 50% до 90% черешневих садів опинилися під загрозою втрати. Тому в нинішньому сезоні урожай черешні буде істотно нижчим, ніж прогнозувалося раніше.

Також, в Україні стан 10% посівів озимих культур після перезимівлі оцінюється як незадовільний, а площа загибелі посівів складає близько 1 – 2%. Тільки на Херсонщині вимерзання озимих склало від 53% до 61% посівів.

Серед причин такого стану озимих культур головний агрометеоролог Укргідрометеоцентру Тетяна Адаменко виділяє також нестачу продуктивної вологи. За її словами, в степу та лісостепу кількість вологи у родючому шарі ґрунту близька до зони ризикованого землеробства – 500 мм. До того ж, наразі в Україні вже практично 5 місяців існує дефіцит опадів. Рівень нестачі не є критичним, проте на сьогодні недобір норми оцінюється у 25 – 40% опадів. Найбільший дефіцит вологи відзначається в Херсонській області.

Беручи до уваги погодні умови та скорочення площ посівів озимих, їх обсяг виробництва у 2014 р. в Україні зменшився на 14% у порівнянні з минулим роком і склав 21 млн. 800 тис. тон.

З огляду на нетипові погодні умови та складну економічну ситуацію в країні, експерти аграрного ринку вважають, що аграрії можуть не засіяти 20% сільськогосподарських земель. Валовий збір ярих зернових культур може скласти 35,5 млн. тон, що на 6% менше минулого сезону. Середня врожайність зернових і зернобобових культур в майбутньому сезоні прогнозується на 3% менше, ніж у 2013 р.

Збитковість більшості агрокультур минулого року і відсутність будь-якого фінансування можуть привести до істотних втрат урожаю зернових і олійних культур у 2014 році.

В асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" підрахували, що всі ці фактори можуть призвести до втрати більше 11 мільйонів тон врожаю або більше 25 мільярдів гривень виручки за нинішніми цінами.

Втрати Кримського напрямку

До того ж, Україна недоотримає 1,5 млн тон кримського зерна через перехід Криму під юрисдикцію Росії.

Втрата півострова вплине і на поглиблення дефіциту плодів, ягід і винограду в Україні. За останні три роки їх середньорічне споживання склало близько 3 млн. 400 тис. т. Разом із тим середньорічний показник їх внутрішнього виробництва, за цей період, склав близько 2,5 млн т. Тобто нестача цих продуктів в Україні становить 27%.

У 2013 р. Крим виробив близько 7,5% валового збору плодів, ягід і винограду України. Тому «від'єднання» кримських товарних потоків, у короткостроковій перспективі, змусить збільшити ввезення імпортних продуктів. Однак у довгостроковій перспективі дозволить збільшити виробництво в інших регіонах країни.

Проте великих збитків із втратою Криму цього року чекати не варто. Адже вторгнення російських військ зірвало кримську посівну кампанію. Висновки щодо подальшого розвитку сільського господарства в Криму під контролем Росії можна зробити вже зараз. Достатньо звернути увагу на водопостачання півострова. Його російська сторона не змогла організувати й досі.

Поки зрошувальні канали порожні, аграрії змушені буквально черпати воду відрами з найближчих джерел, щоб врятувати хоч частину сходів. Єдиним виходом для кримських сільгоспвиробників на сьогоднішній день є буріння свердловин. Коштує таке задоволення від 45 тис. грн і більше. До того ж, задля забезпечення роботи свердловин доведеться викласти чималу суму за оплату електроенергії. При цьому питання енергопостачання півострова й досі залишається відкритим. І навіть за наявності енергопостачання, далеко не до всіх полів підведені лінії електропередач, підводка яких може коштувати у багато разів дорожче, ніж сама свердловина та ефект від її використання.

Крім того, свердловина може бути виходом лише для тих фермерів, які вирощують овочі на невеликій площі або в парниках і теплицях. Для тих же, хто має від 5 га овочів і більше, зрошення зі свердловин навряд чи врятує ситуацію.

Тому овочі і картоплю цього року до Криму доведеться завозити. І певна річ, що ціна їх буде відповідною.

Також через проблеми із водопостачанням у Криму в поточному сезоні може різко скоротитися виробництво кавунів і динь. Кримські фермери масово повертають закуплені раніше насіння баштанних. Причому деякі виробники заявляють, що у цьому сезоні вони мають намір скоротити площі під баштанними удвічі.

Окрім цього, березневі заморозки завдали значного удару врожаю кримських кісточкових культур. Найменше постраждали слива і абрикос. Зниження виробництва персиків складе не менше 10 – 12%, тоді як для черешні такі морози стали згубними. За підрахунками кримських садівників, загальний збиток від заморозків по плодовим становить не менше 65%. При цьому деякі господарства повідомляють про 100%-і втрати врожаю кісточкових.

З огляду на ці фактори аналітики вважають, що «втрата» Криму, з точки зору агропромислового ринку, не сильно вплине на результати врожаю на материковій Україні. Так, частка кримського зерна у балансі українського врожаю складала максимум 5%, тобто, якщо Україна збирає приблизно 60 млн тон зерна, то Крим давав близько 2 млн тон.

Також невеликою є частка Криму у виробництві баштанних, яка минулого сезону склала лише 2% від загального врожаю кавунів і динь в Україні. Основне виробництво баштанних зосереджено в Херсонській області, на яку частка щорічного врожаю припадає до 50%.

Щодо зернових, то за підсумками минулого року в Криму із загального українського обсягу кукурудзи вирощено 0,3%, ячменю – майже 3%, пшениці – 1,5%. Але значну частину кримського зернового пирога становить продовольча пшениця, оскільки природні умови Криму цілком підходять для вирощування високоякісного зерна. Також тут вирощують продовольчий рис.

Плюси і мінуси втрати Кримської «перевалки»

Однак із Кримом Україна втратила дещо більше, ніж частину врожаю. Вона втратила можливості перевалки зерна в морських портах. Країна позбавилася багатьох великих портів, оснащених зерновими терміналами. Це: Севастополь, Феодосія, Ялта, Керч та Євпаторія. Через ці порти на світові ринки відвантажувалася значна частина українського зерна. Звичайно, портова інфраструктура Криму далеко не найпотужніша в Україні і за обсягами перевалки менша, ніж в Одесі чи Миколаєві, але вона також відігравала значну роль для агропромислового комплексу країни.

У світі «втрати» портів у Криму, експерти розглядають питання більшого завантаження Херсонського порту-елеватора, який має певні пропускні потужності, а отже й факт того, що за рахунок порту можуть бути збільшено перевантаження продукції на суховантажні судна зростає.

Собівартість зросте

Окреслені проблемні аспекти нинішнього сільгоспвиробництва України призведуть до неминучого збільшення собівартості продукції. А це у свою чергу не може не позначитися на вартості продуктів для населення.

У часи стабільнішої ситуації у сільгоспвиробництві, споживчі ціни на продукти для населення зменшувалися. Так, із 2010 до 2013 року на Херсонщині овочі подешевшали на 15%, фрукти – на 5%. Продукти переробки зернових, а саме крупи та борошно, знизилися у ціні на 8%. Зниження вартості цукру спостерігалося на рівні 4%.

Проте із 2013 року споживчі ціни на сільгосппродукцію почали підвищуватися. Так, минулого року в Херсонській області найбільше подорожчали овочі та цукор – на 13% і 10% відповідно. Від половини до двох відсотків склало підвищення цін на олію, макаронні вироби та рис.

Зростатимуть також і цьогорічні ціни. Поки що передбачити ціни осені-зими 2014-го неможливо, адже вони залежатимуть зокрема від погоди в травні та влітку. Однак агровиробники впевнені, що подорожчання перевищить офіційну інфляцію, заявлену на рівні 12 – 14%.

Сергій Осолодкін, Юлія Шейко

Фото: SuperCoolPics (кордон між Кримом і Херсонщиною)

ОСТАННІ НОВИНИ

ЖИТТЯ