Стратегічний продукт для Херсонщини

Стратегічний продукт для Херсонщини

Вирощування соняшнику та виробництво олії – один з найважливіших напрямків сільськогосподарського виробництва на Херсонщині. Це в першу чергу пов'язано з наявністю необхідних природних та кліматичних ресурсів, розвинутою землеробською культурою населення.

Олійно-переробний підкомплекс України займає одне з провідних місць у формуванні внутрішнього ринку продовольства та структурі валютних надходжень. Адже від реалізації насіння соняшнику сільськогосподарські виробники отримують гарантований прибуток, оскільки соняшник є рентабельною культурою.

Але чи все так добре, як може здаватися на перший погляд? Адже відомо, що в олійно-переробній галузі, як і в інших, є певні проблеми, які потребують нагального вирішення для забезпечення стабільності усіх процесів, які проходить соняшник від сировини до готової продукції.

Пропоную детальніше розглянути окремі моменти на прикладі нашої Херсонської області, хоча сьогодні можна з упевненістю сказати, що з подібними проблемами стикаються і в інших областях нашої країни.

Наприклад, сьогодні в області існує проблема так званих «перекосів», коли в регіоні є досить потужне олійно-екстраційне підприємство , яке виробляє 98% соняшникової олії, але з певних причин воно не має сьогодні достатньо сировини для переробки. А проблемою регіону можна вважати недостатню кількість переробних підприємств, що не сприяє розвитку здорової конкуренції в даній галузі та ще більше посилює вплив монопольного становища єдиного великого підприємства по переробці олії. Існують також проблеми у дрібних переробників, котрі лишаються поза межами ринку через брак сировини та неможливість в подальшому реалізувати свою продукцію через перенасичення ринку даним видом продукції.

Пропоную розглянути ситуацію детальніше.

Нині в Україні діють 16 великих олійно-екстракційних заводів, які виробляють до 80% олії в Україні, інші 20% олії продукують 230 невеликих олійниць. Упродовж останніх п'яти років обсяг виробництва олії становив 510-705 тис.т. Порівняно із 1990 р. він зменшився більш як удвічі. Біля 60% олії виробляють 10 найбільших олійно-екстракційних заводів та комбінатів.

Отже, сучасну територіальну структуру олійно-жирової промисловості України формують провідні заводи та комбінати, які спеціалізуються на переробці олійно-жирових культур (соняшнику, ріпаку, сої) та виробництві олійно-жирової продукції. Структурними елементами територіальної організації олійно-жирової промисловості виступають: Дніпропетровський олійно-жировий завод (ТМ "Олейна"), Волчанський олійно-жировий завод, Запорізький олійно-жировий завод, Пологівський завод, Одеський завод, Вінницький завод, Полтавський олійно-жировий завод (ТМ "Щедрий дар"), Приколотиянський олійно-жировий завод, Кіровоградський, Слов'янський олійно-жировий завод, Каховський олійно-екстраційний завод (Херсонська область). Для економічно ефективного функціонування провідних олійно-жирових заводів (комбінатів) потрібно, щоб відсоток використання виробничих потужностей був максимально високим та наближався до 60 – 80%.

В Херсонській області виробництвом олії соняшникової займаються 12 підприємств, загальною потужністю 510 тис. тонн на рік при валовому виробництві товарного насіння соняшника 357тис. тонн,що на 61 тис. тон більше проти минулого 2012 року.

За минулий рік вищевказаними підприємствами вироблено 201,1 тис. тонн олії. Виробництво олії соняшникової нерафінованої за 2013 року становило 148,6 тис. тонн, що на 52,5 тис. тонн зменшено проти 2012 року.

Одним із найпотужніших підприємств з виробництва олії нашої області є підприємство ТОВ «АТ Каргілл», (м.Каховка), яке виробляє 98% нерафінованої соняшникової олії та займається виробництвом шроту та гранульованого лушпиння. За 2013 рік підприємством вироблено на 25% менше олії, порівняно з 2012 роком.

Основною причиною зменшення виробництва на підприємстві стала відсутність сировини через зменшення валового виробництва соняшнику врожаю 2012 року. А також наступна ситуація: «ТОВ АТ «Каргілл» засвідчує Вам свою повагу та звертається за вашою підтримкою в усуненні адміністративних перешкод, які дедалі частіше виникають при переміщенні зерна територією України та можуть спровокувати кризу на ринку зерна та продукції його переробки»,- витяг з листа від ТОВ АТ «Каргілл» до Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка від 22 січня 2014 року.

З метою покращення показників економічного розвитку області в серпні місяці, 2013 року було проведено виїзну нараду із залученням виробників соняшника та підприємств його переробки для налагодження партнерських відносин і забезпечення безперебійної роботи переробників у 2013/2014 маркетинговому періоді.

Також дане підприємство для заохочення товаровиробників у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції розробило програму товарного кредитування , за якою передбачено надання ЗЗР, мінеральних добрив та насіння. Таким чином підприємство з одного боку сприяє розвитку аграрного бізнесу в області, а з іншого – посилює свої позиції як монополіста.

У інших підприємств теж є проблеми з наявністю сировини, але до них додається ще й брак обігових коштів, застаріле обладнання на підприємствах, та висока конкуренція, через яку неможливо реалізовувати свою продукцію. Наприклад, директор ТОВ «Скадовська харчова фабрика» Віталій Афанасіаді розповів наступне: «Сьогодні наша фабрика працює на давальницьких умовах, із всіх наявних цехів нині працює тільки один цех по переробці соняшникової олії. Але враховуючи те, що сировини зараз майже немає, насіння до нас не везуть, тому працювати навіть на давальницьких умовах ми не маємо змоги. Зараз вся сировина йде «на сторону», адже фермерам вигідніше продати насіння за гроші. А стан нашої фабрики не дозволяє сьогодні нам закупати насіння навіть за офіційні ціни від Управління 2500-3000 тис.грн.за тону і переробляти його, адже враховуючи наше застаріле обладнання, собівартість олії в нас виходить приблизно 12 грн. за кг олії, при ринковій ціні 7-8 грн. за кг».


Гостро сьогодні стоїть питання і по реалізації соняшникової олії. Наприклад, переробне підприємство взяло невеликий кредит, закупило сировину, віджало олію, але продати її не може тому, що всі торгові точки вже зайняті подібною продукцією від більш крупних постачальників. У такому разі підприємству залишається тільки реалізувати олію в роздрібній торгівлі,що не завжди приносить очікуваний прибуток.

В цілому ж, олійно-жирове виробництво відноситься до бюджетоформуючих галузей аграрного сектора з потужним експортним потенціалом, яка динамічно розвивається. Сьогодні олійно-жировий комплекс України є єдиним сектором аграрного виробництва, де, завдяки запровадженню економічних заходів регулювання ринку, встановлено баланс економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер виробництва та внутрішнього споживача.

Якщо говорити про стан конкуренції на ринку олії соняшникової рафінованої бутильованої, то Державною службою статистики України, Державною митною службою України та підприємствами роздрібної торгівлі здійснюються обрахування виробленої, експортованої, імпортованої та реалізованої олії соняшникової взагалі, а не окремо щодо кожного виду олії, а тому загальний обсяг ринку зазначеної продукції можливо розрахувати лише на підставі інформації, наданої виробниками та власниками підприємств.

В останні роки стала динамічно змінюватись структура експорту. Усе більше предметом експорту стає не лише олія первинного добування, а й фасована глибокої очистки, маргаринова продукція та майонез. У структурі експорту продовольчих товарів продукція олійно-жирової промисловості займає понад 30%, а в загальних обсягах аграрної продукції - близько 14%.

Постійно розширюється географія продажу олії українського виробництва. На світових ринках основними споживачами її стали країни ЄС, Близького Сходу, Північної Африки та СНД. Олія соняшникова експортується більш ніж до 56-ти країн світу. Україна є одним із світових лідерів за обсягами продажу соняшникової олії і ділить цей ринок майже порівну з Аргентиною.

Про лідерські позиції українських виробників у світі свідчать такі факти. У 2011-2012 рр. питома вага України у світовому виробництві соняшнику у складала 21,4% (7,2 млн. т), у світовому виробництві соняшникової олії ? відповідно 25,4% (3.1 млн. т), у світовому експорті соняшникової олії — 55,3% (2,7 млн. т). Здебільшого Україна експортувала свою продукцію в Туреччину (51,3%), близько 35,1% було експортовано у країни ЄС, 12,5% — у країни СНД, 1,1% продукції було експортовано в інші країни. З усієї продукції харчової та переробної промисловості що експортується Україною, експорт олійно-жирової продукції сягає 3 млрд. дол. США (49,5% від усього експорту).

У 2012 році ситуація змінилась. Основними країнами-імпортерами у 2012 році стали Індія (понад 30%), Єгипет (понад 10%), країни ЄС (близько 20%), Іран (понад 6%) та Туреччина (6%). Окрім того, Україна почала працювати над розширенням торговельно-економічних відносин з КНР та іншими країнами. Загалом, Україна експортує соняшникову олію до 90 країн світу.

За інформацією галузевої асоціації «Укроліяпром» виробництво соняшникової олії в Україні у 2012-2013 маркетинговому році (вересень 2012 р. – серпень 2013 р.) скоротилося на 200 тис. т. у зв'язку з неврожаєм соняшника.

За словами директора Департаменту АПР ХОДА Віталія Ярмака: «Значні переробні потужності олійно-жирових підприємств галузі потребують першочергового вирішення завдань стабільного та максимального їх завантаження сировиною, оскільки це буде визначати ефективність використання обладнання і ресурсів, а також забезпечить стабільні робочі місця для жителів нашої області. Тому наша робота і в подальшому буде спрямована на сприяння розвитку олійного виробництва й удосконалення механізмів його державного регулювання».

P.S. Стаття створена за матеріалами Департаменту АПР ХОДА

Марина Сакура