Чи допомагають херсонському селу дорадчі служби?

Адже сьогодні, в тому числі і на Херсонщині існують дорадчі інститути та служби, котрі фінансуються з державного бюджету. Але чи працює ця система по наданню дорадчих послуг, і наскільки ефективною є її робота в загальнодержавному значенні?

Як відомо, зараз в Україні склалася непроста ситуація у сфері розвитку сільської місцевості, адже сьогодні сільські мешканці та дрібні товаровиробники дещо відірвані від нових знань, сучасних технологій, ринкових ефективних методів господарювання. Але тільки використовуючи сучасні знання, застосовуючи сучасні технології та техніку можна швидко перетворити сільське господарство України на високоефективний сектор економіки.

В свій час для поліпшення добробуту сільського населення і його розвитку Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» (від 19 вересня 2007 р. N 1158.) Дана Програма передбачає подальше створення обласних цільових програм сільськогосподарської дорадчої діяльності.

В нашому обласному центрі діє обласна програма розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності до 2016 року. Ініціатором розроблення даної програми є обласна державна адміністрація. Розробником і відповідальним виконавцем є Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, який забезпечує реалізацію державної політики, спрямованої на формування ефективної та доступної мережі сільськогосподарських дорадчих послуг для задоволення інформаційних та консультативних потреб сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення.

В Херсоні існують дорадчі служби, зокрема Херсонська обласна сільськогосподарська дорадча служба Громади, які в свою чергу повинні здійснювати виконання обласної Програми на рівні районів і селищних рад шляхом надання безкоштовних дорадчих послуг тим, хто їх потребує.

На сьогодні навчанням дорадників та організаційно-методичним супроводом їх сертифікації, займається Іститут післядипломної освіти і дорадництва. За період існування в ІПОД підвищили кваліфікацію більше 8000 головних спеціалістів сільського господарства, голів сільських та селищних рад та підготовили більше 200 дорадників і експертів-дорадників. Виникає питання, а де ж результат? Де зараз всі ці спеціалісти? Чи покращився рівень життя на селі? Чи інститут «штампує» спеціалістів, ефективність роботи від яких взагалі сьогодні малопомітна?

Про це ми запитали у Директора Інституту післядипломної освіти та дорадництва Олександра Аверчева, і от як Олександр Володимирович прокоментував дану ситуацію: «За кожною сільською радою закріплені експерти-дорадники, але саме головне, що не всі голови сільських і селищних рад готові з ними співпрацювати, вони всі, як один, говорять: «не вчіть нас жити - допоможіть матеріально». На сьогоднішній день бюджет сільської ради у середньому в нашій області складає 270-300тис. грн. Для прикладу можна взяти Бериславський район, Ольгівську сільську раду, яка хоче побудувати на території ради міні-комбікормовий обслуговуючий завод, але щоб його побудувати, треба п'ятирічний бюджет даної сільської ради! Хіба вона може сьогодні задовольнитися самими лише дорадчими послугами?»

Дійсно, цінне зауваження, яке змальовує картину широкого спектру проблем, шляхи вирішення яких сьогодні, по звичці, сільські мешканці і селищні та районні ради звикли вирішувати самотужки. То навіщо «вигадувати велосипед», коли можна звернутися до досвіду європейських країн, де система дорадництва давно і ефективно працює, і з низки різноманітних моделей «виліпити» ту, яка прогнозовано буде найбільш ефективною у відповідності до особливостей нашого краю?

Наприклад, в Данії дорадча служба працює через об'єднання фермерів, і підконтрольна тільки їм. У Польщі це виключно державні структури дорадництва, які повністю фінансуються державою. Американська модель дорадництва базується на дослідних інститутах та університетах, які в першу чергу орієнтовані на результати дослідницької діяльності. Чому в цих країнах система дорадництва є ефективною, а в нас ні?

Наприклад, загальний обсяг фінансових ресурсів Херсонського обласного бюджету, необхідного для реалізації обласної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2016 року в цілому складає 250,803 тис. грн. Наскільки ця сума задовольняє фінансові витрати, пов'язані з діяльністю дорадчих служб?

Також сьогодні Україна, і Херсонська область в тому числі отримує допомогу від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке реалізує Проект АгроІнвест, який надає підтримку Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб. Проект USAID «АгроІнвест» також підтримує дорадчу діяльність через надання допомоги у розвитку кооперації на селі. Але, як бачимо, цього недостатньо для ефективного вирішення всіх проблем, які існують сьогодні у цій сфері. Тож обласним, районним і селищним радам треба активніше шукати можливі шляхи практичного втілення програми розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Адже, як відомо, раніше піднімалося питання про те, щоб перевести роботу районних управлінь АПК в форму надання дорадчих послуг, якщо це планувалося, то чому це до сих пір не робиться? В тому разі, якщо відповідні органи цього робити зараз не планують, а залишать їх як адміністративні одиниці, навіщо тоді так багато ми «випускаємо» дорадників?

Які чинники сьогодні впливають на те, щоб діяльність дорадчих служб перестала бути більше «діяльністю на папері», а стала тим важливим і необхідним органом, який дійсно допоможе ефективно долати і вирішувати труднощі у розвитку сільських територій?

Як підсумок цієї статті додаємо слова президента Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Романа Корінця: «В ідеалі хотілося б, щоб існували певні єдині зрозумілі стандарти роботи дорадчих служб. Це набагато спростило б роботу самим фермерам, адже вони знали б загальні підходи - за що платять, які їм послуги надають, яку відповідальність на себе бере дорадчих служба. Але такого єдиного підходу поки немає. Сьогодні дорадчих служба як система тільки формується».

Соломія Кваско

© 2015 ИА «Херсонцы». Все права защищены.
Информационное агентство "Херсонцы". Свидетельство о государственной регистрации: КВ № 272-135Р от 15.12.2011
Редакция сайта может не разделять мнение автора и не несет ответственности за авторские материалы.
При копировании материалов со страниц ИА «Херсонцы», для интернет-изданий – обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка.
Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов.
Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.
Email: kherson.inform@ukr.net