Перлина Херсонщини може бути всесезонною

Перлина Херсонщини може бути всесезонною

Серед найпопулярніших локацій для літнього відпочинку на українському півдні залишається Арабатська Стрілка. У самому ж Генічеському районі поки не поспішають підсумовувати сезон, адже прагнуть будь-що, а його продовжити.

Цю вузьку і довжелезну піщану смужку, яка більш ніж на 100 кілометрів простяглася Азовським морем, від Генічеського району і аж до Криму, називають українським дивом. Просто Арабатка ні на що не схожа. Де ще побачиш велетенські морські простори з відкритими пляжами, таким суцільним нон-стопом?

Саме тому сюди приїжджають не тусити (для цього на тій же Херсонщині місць вистачає, он Залізний порт з дискотечною набережною), а відпочити родиною. Неглибоке, а відтак ще й восени тепле море, просто ідеальний варіант для дітей. Ну а дорослі цінують тишу Арабатки, навіть за повного аншлагу на пляжі вона не втрачає свого шарму, в порівнянні з іншими морськими курортами півдня.

Прикро, але унікальність коси, більша частина якої розташована саме на Херсонщині, у нас почали усвідомлювати лише після анексії Криму. І якщо у 2014 році, одразу після сумнозвісних подій, туристичний сезон тут зірвався, то вже з наступного року Арабатка отримала раніше небувалі потоки відпочивальників. Найвдалішим називають 2017 рік, коли тут прийняли мільйон туристів.

До речі, статистика відвідувань вираховується з огляду на дані мобільного оператора. Але ж він у нас не один, якщо б порахували решту абонентів, певно, кількість гостей виявилася б ще більшою. Минулий рік Арабатці віддали перевагу близько 880 тис. відпочивальників. Даних за цей рік поки немає, бо, власне, сезон ще триває, хоч і в зовсім у невеликих масштабах.

Направду, цифри очікують дещо менші. Кажуть, зниження кількості відпочивальників цьогоріч зумовили декілька факторів – політична ситуація, вибори, що відлякували закордонних туристів і... медузи. Такої навали желеподібних істот на Азовському узбережжі місцеві не пам'ятають 15 років. Медузи, звісно, біля берега були не щодня, їхня поява залежить від напрямку вітру.

Але інтернет та циганське радіо зробили свою справу, відлякавши від Азовського моря добру частину потенційних туристів. Між іншим, деякі бізнесмени з того зробили висновки і вже зараз одночасно у п'яти пансіонатах Стрілки будуються величезні басейни. Штучна водойма для клієнтів закладу таки альтернатива морю, на день-два окупованому медузами.

Що ж на Арабатці зараз, у жовтні, коли море вже прохолодне? О, це тільки на перший погляд здається, що коса заснула і цікавить лише чайок, яким тепер тут простір від широт до широт. Нині на Стрілці працюють декілька пансіонатів і садиб. Так, в одному з великих оздоровчих закладів, який дивує підвищеним комфортом і дизайном, не гіршими за ті, що в Туреччині, мені розповіли, що запитані для корпоративів, весіль, днів народжень. Вже зараз у пансіонаті готують новорічну програму, практика зустрічі нового року тут не нова.

Ну а що ж ціни? Їх, ясна річ, знизили, в порівнянні з літніми. Адміністрація закладу запевняє – треба привчати людей до того, що Арабатка – всесезонна. А й дійсно, є на Стрілці що робити і сьогодні, глибокої осені!

Взяти хоча б гарячі лікувальні джерела, в них купаються навіть у мороз. А ви підходили зараз до самої кромки моря? Якщо не полінуєтеся, назбираєте азовських дарів – мідії, живі, зовсім на поверхні! А знаєте, як перехитрити чайок і змусити позувати їх на вашому селфі? Просто жбурніть якомога вище жменю хлібних крихт – птахи злетяться пряму у кадр!

А за десяток кілометрів, на рибному ринку, зараз найсвіжіша креветка, ще вусиками шевелить, кефаль, журавка по 40 грн за кілограм. Свіжовиловлена риба для багатьох міст просто розкіш, а тут очі розбігаються, що б його взяти?!

Приїздять на Арабатку і орнітологи, їм до душі експедиції на Сиваш, де можна побачити червонокнижних пернатих. Люблять Стрілку і екстремали. За останні три роки тут шаленими темпами розвиваються віндсерфінг, кайтсерфінг. Просто таких вітрів, як на Арабатській Стрілці, нема ніде. Тут навіть одесити спортивні школи відкривають.

Куди поїхати за відпочинком і враженнями радо розкажуть самі ж власники садиб, вони ж бо в цьому зацікавлені. Ну а в Щасливцевому до послуг туристів протягом всього сезону був інформаційний центр. Його відкриття стало ноу-хау для Херсонщини.

Щодня центр в середньому приймав півсотні туристів. Побували тут і іноземці – білоруси, поляки і навіть італійці. Максимум інформації про місця оздоровлення, екскурсії, сувенірна продукція – все це, зрозуміло, дуже цікаве туристам. Утримує інфоцентр сільська рада.

-Ми навіть і не сумнівалися в тому, що витрати окупляться: позитивним іміджем нашого курорту, бажанням гостей приїхати ще. А, значить, населений пункт розвиватиметься. Думаю, у травні інформаційний центр знову відкриє свої двері для туристів,- розповів Щасливцевський сільський голова Віктор Плохушко.

Тож плюсів у Арабатки не злічити. Але є й мінуси. Найголовніше – погані, дуже погані дороги у Генічеському і сусідніх районах. Далі – відсутність потужного інвестора. Свого часу велике майбутнє Арабатській Стрілці пророкували у зв'язку з будівництвом на її території реабілітаційної клініки професора Козявкіна, по суті, цілого медичного містечка, де розташоване термальне джерело. У проект вклали мільярди, і не гривень, а «зелених», капітал був і приватний, і державний. Але в експлуатацію клініку так і не ввели, закінчилися кошти.

- Один раз нам завадив тайфун в Японії, який стався за два дні до запланованого вильоту делегації. Мали підписати інвестиційну году. Потім інвесторів з Арабських Еміратів відлякала анексія Криму. Далі був зліт гелікоптерів, думали, ну все, процес пішов. Щоб ви розуміли, проект передбачав власний аеродром, містечко для персоналу з навчальним закладом. Очікувалося, що курорт тут буде круглий рік, це означало додаткові робочі місця, розбудову навколишньої інфраструктури і розквіт Арабатки. Але законопроекти на підтримку клініки так і не підтримали епохи двох президентів, і все залишилося на папері, — розповів Віктор Плохушко.

Тож все, що є на Арабатській Стрілці, або збудоване в епоху СРСР і давно плаче за сучасними стандартами, або створене зусиллями малого бізнесу, в якого немає крупного капіталу. Не секрет, що багато чого залишається в тіні – оті хатинки, які по факту пансіонати, про який там туристичний збір мова? Втім, є й інший бік медалі – туристичному бізнесу, як і будь-якому іншому, в нашій країні нелегко працювати легально.

-Це тенденція всієї України, за винятком Львівщини і Закарпаття. Піймати і покарати, а не створити умови. Скільки разів ми зверталися в центр зайнятості, але там не провели жодного семінару по сільському туризму, хоча в інших регіонах це робиться, держава кошти на це виділяє. Ми розраховані на туриста з середнім достатком, при цьому працюємо над якістю умов, постійно її підвищуємо, — розповіла власниця садиби сільського туризму Оксана Чорнобривцева.

Отак і живемо, маємо діамант Арабатську Стрілку, блиску якого не видно за старою, тьмяною огранкою. А як же хочеться, щоб звідкись, просто на голову, звалився той інвестор, який український Дубай би тут створив. Щоб і відпочивальникам красиво-достойно, і Херсонщині прибутково...

Ну а поки що маємо те, що маємо – унікальні природно-кліматичні властивості і бажання бізнесу, хай і не всього, рухатися. Хай і не семимильними кроками, але все ж вперед.

Марина САВЧЕНКО

 

Новий день

 

Фото Олександра Харчикова