У степу на Херсонщині розкопали невідому фортецю

У степу на Херсонщині розкопали невідому фортецю

Біля села Республіканець на Херсонщині відкрили невідому донедавна фортецю, побудовану на рубежі тисячоліть.

Невідому донедавна фортецю, збудовану на рубежі тисячоліть, відкрили у Таврійському степу науковці.

Консулівське городище біля села Республіканець на Херсонщині (пам'ятка історії національного значення) вважається пізньоскіфським. Але розкопки, які почалися тут ще з 2014 року, виявили рештки кам'яної цитаделі площею у півтора гектари. А такі споруди для скіфів-кочовиків характерними не були. Далі — більше.

Цьогорічна міжнародна експедиція за участю професора Варшавського університету Томаша Шолля, співробітників Національного заповідника «Хортиця», Інституту археології НАН України, студентів з Польщі, Австрії та США поруч із цитаделлю виявила ще одну кам'яну стіну заввишки не менше двох метрів, на земляній основі.

Від цитаделі її відділяла відстань у вісім метрів. Тобто на городищі стояло не просте укріплення, а повноцінна фортеця. Ймовірно, вона захищала переправу через Дніпро і була зупинкою на пожвавленому торговому шляху. Про це свідчать і знахідки геть різного походження: залишки кераміки греків-ольвіополітів, амфори з-під вина із клеймами, на яких є написи латиною, свідоцтва культури фракійських племен.

Яка була подальша доля фортеці, де з першого сторіччя до нашої ери до другого сторіччя нашої ери кипіло життя, археологи поки що визначити не можуть. Вони не стикалися тут із слідами штурмів та руйнувань, об'єкт і не підпалювали. Нема кинутих напризволяще скелетів загиблих та скупчень наконечників стріл, характерних для обстрілу під час атак.

Можливо, таємничу фортецю просто покинули, коли потреба в ній відпала. Але цю версію також треба перевіряти. Про твердиню на Дніпрі зараз дуже мало відомо: адже її територію вивчили хіба що на один відсоток. Тож роботи для фахівців тут ще дуже багато. Тим паче, що фортеця може бути цікавою ще й як туристичний об'єкт, переконана старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Надія Гаврилюк.

— Знайдена фортеця може бути основою майбутнього археологічного парку. Тому залишки цитаделі дбайливо законсервували. Так само після завершення розкопок зробимо і з зовнішньою стіною, — каже Надія Гаврилюк.

Темпи розкопок можна було б прискорити — тим паче, що вивчення таких городищ передбачене відповідною державною програмою. Але програма є, а грошей на її реалізацію немає, як у нас зазвичай.

Дослідження фортеці Консулівського городища наразі не фінансує ні держава, ні місцеві бюджети. Тож гроші доводиться просити у спонсорів, і їх хронічно не вистачає. От і виходить, що до створення археологічного парку і розгадок усіх таємниць городища ще дуже далеко.

Голос України