Маленьке щастя херсонських лікарів

Маленьке щастя херсонських лікарів

Кожен день на межі, відчайдушно намагаючись втримати чиєсь життя і відчути подих – часом легенький, наче хмаринка.

Саме в такому режимі працюють лікарі й медсестри відділення недоношених малят у обласній дитячій лікарні Херсона. Чи не щодня сюди привозять крихіток, котрі з'явилися на цей світ передчасно, із вагою від півкілограма, різноманітними хворобами та відхиленнями розвитку центральної нервової системи, серця, або легенів. І їх рятують – інколи дивом.

У завідуючої відділенням Наталії Бакіної (на фото )вони всі вкарбовані у пам'ять. Маленьке щастя! Дівчинка зі Скадовська мала вагу 650 грамів, її органи тоді ще навіть не сформувалися до кінця. Маля поклали в «інкубатор», та за кілька днів виникла загроза відшарування сітківки на оці (ретинопатія). Її терміново прооперували, й успішно. Та минув тиждень, і така ж проблема сталася із другим оком.

Прооперували вдруге, і втретє, але зберегли зір пацієнтці, котрій на той момент і двох місяців не виповнилося. По тому був хлопчик з Каховки. Вага трохи більша – 1,8 кілограма. Обстежили, і виявили, що дитина здорова, але в неї...третя нирка. Та оскільки на стан здоров'я вона не впливала, і двом іншим ніяк не заважала, видаляти її не стали. Зрештою, рішення визнали правильним: хлопчик зміцнів, підріс, і його з матусею виписали, «давши путівку» у повноцінне буття.

Звісно, лікарі всім жіночкам при надії щиро бажають, аби їхні синочки та донечки народжувалися здоровими, й радували батьків. Та далеко не завжди стається так, як гадається. Лише з початку нинішнього року у відділенні прийняли 195 недоношених малюків, за весь минулий рік – 240. Ще сотні дітей, котрі тільки-но почали пізнавати світ, надходять до стаціонару із патологіями та хворобами. І навряд чи стан справ найближчим часом покращиться.

— Маємо зниження народжуваності «на тлі» слабкого здоров'я підростаючого покоління. Чому так відбувається – не секрет: впливають і соціальні фактори, і хвороби майбутніх матерів, і погана екологія. Адже всіляка «хімія» та Чорнобиль з нашого життя нікуди не поділися, — констатує завідуюча відділенням виходжування недоношених обласної дитячої лікарні Херсона, головний позаштатний неонатолог краю Наталія Бакіна.

Тож і не дивно, що кожного свого пацієнта люди в білих халатах рятують, наче свого рідного. Все просто – без дітей, як відомо, немає майбутнього. А для кого нам тоді жити?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
Новий день

Фото bdp.ks.ua