Бюджетні гроші для шкіл Херсонщини вчасно не витратили

Отримати бюджетні гроші на потреби освіти у нас нелегко, і їх ніколи не буває досить. Але схоже, що витратити їх вчасно вдається далеко не всім, і не всюди.

Приміром, на програму «Нова українська школа» громади Херсонщини цьогоріч отримали з державної скарбнички 27,7 мільйона гривень. На них мали придбати навчальні меблі, комп'ютери, мультимедійну апаратуру, музичні інструменти та дидактичні матеріали тощо.

Однак, за відомостями Департаменту освіти і науки Херсонської ОДА, станом на першу декаду серпня (тобто за лічені тижні до початку наступного навчального року) реально вкласти у оновлення обладнання навчальних закладів спромоглися лише трохи більше, ніж чверть вказаної суми – 6,9 мільйона гривень, або 26,85 відсотки від необхідного.

Подібне відбувалося і минулого року, тож причини такого зволікання досить тривіальні – проблеми із тендерами та оскарження їх результатів, через що процедури торгів розтягуються на довгі місяці. Так, у Генічеському районі Херсонщини, свідчать у освітянському відомстві краю, постачання меблів та комп'ютерів очікують «до 1 жовтня поточного року». У Херсоні дата відкриття міжнародних торгів – 30 вересня. А от у Чаплинському районі краю, твердять у Департаменті освіти і науки облдержадміністрації, «закупівель не здійснювали, договори не укладені».

Зрештою, можна скільки завгодно скаржитися на «об'єктивні труднощі» й недобросовісних постачальників. Але і тут хтось шукає причини для виправдань, а хтось – можливості для того, аби діти вже 1 вересня прийшли у класи із новенькими партами, мультимедійними дошками та сучасним лабораторним устаткуванням.

Скажімо, у Ювілейній ОТГ Олешківського району всі договори на постачання тих же меблів і комп'ютерів підписали ще 30 липня 2019-го, а отримати їх планують саме ДО, а не ПІСЛЯ 1 вересня. Так само – у Долматівській ОТГ. Натомість Високопільська ОТГ станом на 6 серпня нинішнього року навіть не спромоглася виділити з місцевого бюджету потрібне співфінансування за програмою «Нова українська школа». Де вже там говорити про торги та закупівлі!

Відтак, батькам, котрі проведуть своїх синів та дочок на заняття, та знову побачать у класах «дбайливо підготовлені» парти й дошки часів СРСР вкупі із розхитаними стільцями, не варто зопалу нарікати на державу. Часом держава кошти на модернізацію освітнього процесу все ж асигнує. От тільки ощадливо та вчасно їх витрачати чиновники на місцях часто-густо досі не навчилися.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий день"