Причина розповсюджена: фахівці не хочуть і не можуть працювати за п'ять-шість тисяч гривень на місяць. А «Херсонгаз», хоч як би цього керівництво бажало, не здатен цю зарплатню підвищити. Адже у нього просто немає фінансових ресурсів.
Річ у тому, що робота з обслуговування мереж оплачується з тарифу на голубе паливо, встановленого для масового споживача. З тих 8,55 гривень за кожен кубометр облгазам, і «Херсонгазу» в тому числі, надходить близько шестидесяти копійок абонплати. Однак цю суму встановили ще з 1 квітня 2016 року, і з того часу не змінювали, хоча мінімальну зарплату встигли підвищити вдвічі, та й всі енергоресурси без винятку за три роки також встигли суттєво здорожчати – далася взнаки інфляція.
Тому обслуговуюче підприємство не спроможне платити своїм робітникам гідну зарплатню, а його трудовий колектив на сьогодні складає замість 1500 чоловік по нормативам лише 890, каже голова правління «Херсонгазу» Альберт Зангієв. Ба більше: у ПАТ утворився велетенський борг у 300 мільйонів гривень за так званий технологічний газ, який використовується на підтримання належного тиску в трубопроводах та для проведення випробувань після їх ремонту тощо.
У «Херсонгазі» вже підрахували: аби збалансувати витрати й видатки, абонплату треба збільшити з шестидесяти копійок принаймні до двох гривень за кожен кубометр голубого палива. Відповідне звернення вже вкотре скерували до Національної комісії з електроенергетики України.
Теоретично, вона зобов'язана ухвалити потрібне рішення. Але воно тягне за собою загальне підвищення тарифів на газ, а воно неодмінно викличе суспільне невдоволення. У рік виборів на таке не зважуються, тож політичне (радше заполітизоване) питання підвищення тарифу «відкладають у довгий ящик». А працівники, котрі обслуговували та ремонтували мережі на Херсонщині, роз'їжджаються «по довгий євро» до Західної Європи.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий день"
