Коли на Херсонщину приходять запізнілі похоронки

Друга світова війна ще далеко не закінчилася для пошуковців з громадської організації «Військово-патріотичний клуб «Каховка».

Адже мир, як відомо, остаточно настає не з підписанням угод про капітуляцію. А тоді, коли гідно похований буде останній солдат, загиблий на тій війні. А вони знову й знову знаходять рештки радянських бійців, котрих поховали абияк, чи не ховали зовсім – так і залишили гнити у траншеях та окопах.

Нещодавно, приміром, активісти ВПК «Каховка» приїхали до села Мала Лепетиха – для урочистого перепоховання 24 невідомих солдат, знайдених на так званому Лепетиському плацдармі, та вбитих під час жорстоких боїв із вермахтом у 1943-1944 роках. І от відгримів реквієм, пошуковці зібралися їхати по домівках. Аж ось за селом на місцях тих-таки боїв побачили шурфи, викопані «чорними археологами». Дістали лопати, провели грамотні розкопки, і підняли ще вісім солдатів.

Те, що вони червоноармійці, можна було зрозуміти тільки по деталях екіпірування – при жодному не було ні солдатської книжки, ні особистого опізнавального знаку. І це зовсім не виняток: адже знаки, що являли собою папірці із інформацією в ебонітових пеналах, відмінили в 1941 році, ввівши натомість паперові солдатські книжки. А вони або швидко псувалися в землі, або їх збирали після смерті бійця, і часто зберігали в архівах, не повідомляючи родини про долю батька чи сина.

Можливо було й таке, що книжки просто не встигали видавати: польові військкомати мобілізували чоловіків на землях, звільнених від окупації, і їх часто-густо кидали в пекло жорстоких атак, навіть не перевдягнувши у форму. Про це, до речі, почесний президент ВПК «Каховка» Анатолій Обелець знає не з чуток. Одна з таких трагічних історій стосується і його роду.

— За сорок років по тій війні десь в архіві Скадовська розв'язали запилений мішок із книжками загиблих бійців. І моїй бабці у село Братолюбівку Горностаївського району Херсонщини нарешті прийшла похоронка на діда, батька чотирьох дітей, Охріма Леляка, котрий ще з 1943 року вважався зниклим безвісти. Разом із тим страшним папірцем баба Мотря отримала серцевий напад, і від нього померла», — пригадав Анатолій Обелець.

Інформація до роздумів: лише з початку нинішнього року члени військово-патріотичного клубу «Каховка» відшукали рештки понад шестидесяти червоноармійців, загиблих на території Херсонщини. Лише в одиничних випадках особи невідомих солдатів змогли встановити, збираючи інформацію по крихтах. І такі-от сумні знахідки з року в рік – десятками і сотнями.

В той же час хлопці з ВПК «Каховка» знайшли і двох солдатів вермахту – сапера та єгера. Лише двох! І в обох випадках проблем із їх ідентифікацією не було, оскільки разом із кістками лежали й металеві жетони, із усіма необхідними даними на вояка. Ці жетони передадуть до Німеччини, і повідомлять родини тих, хто наклав головою через війну, розв'язану черговим свавільним правителем чергової імперії. А скільки їх ще було і буде!

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"