Чому на Херсонщині не шанують своїх героїв?

Чому на Херсонщині не шанують своїх героїв?

Днями у Мелітополі в Таврійському державному агротехнологічному університеті відбулась урочиста церемонія відкриття бюста Героя України, двічі Героя Соціалістичної Праці, колишнього голови ПОК «Зоря» Білозерського району, що на Херсонщині, Д.К. Моторного.

Цій події передувало присвоєння вишу в лютому нинішнього року імені славетного керівника аграрної галузі нашої держави. Саме ж відкриття пам'ятника незабутньому патріархові вітчизняної ниви було приурочене до міжнародного науково-практичного форуму «Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції».

Попри аномальну червневу спеку на урочисту подію звідусіль прибули Герої України, що знали Дмитра Костянтиновича, а також його доньки Ольга і Тамара, керівники області, міської влади Мелітополя,очільники аграрних підприємств, випускники і студенти університету.

- Безперечно, найзнаменитішим випускником, а потім почесним професором нашого університету був Дмитро Костянтинович Моторний, - сказав, відкриваючи урочисте зібрання, ректор ТДАТУ доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Володимир Кюрчев. - Ім'я цієї людини ще за життя стало дуже відомим, особливо серед аграріїв України. Лідер, корифей аграрної галузі, хлібороб від Бога. Він був організатором, натхненником, новатором. Людина-епоха, легендарна особистість. В історії незалежної України тричі Героїв лише двоє - Борис Патон, видатний український науковець, президент Національної академії наук України і наш Дмитро Моторний, видатний український аграрій.

Право відкрити бюст патріарха українського села (автор - місцевий скульптор Петро Марташов) було надане дочкам Дмитра Костянтиновича - Тамарі та Ользі, директору агрофірми «Маяк» із Черкащини Миколі Васильченку та Володимиру Кюрчеву.

За кілька хвилин біля скульптурного зображення запалахкотіли полум'ям пам'яті й шани червоні гвоздики. А потім у виконанні народного хорового колективу «Криниченька» та ансамблю народних інструментів «Музичні перебори» Чернігівського селищного палацу культури полинула пісня «Покохайте поле». Слова і музику до цього всеукраїнського гімну хліборобській праці написав Дмитро Костянтинович. Можливо, того дня і він її чув, усміхався та підспівував із безхмарного жнивного неба:

Хліб завжди святиня
для людини.
Дійсно: хліб — усьому голова!
Покохайте поле, люди добрі,
Бо без поля хліба не бува.

Продовжились урочистості в університетській конференц-залі. Тут у своєму вітальному слові міський голова Мелітополя Сергій Мінько наголосив:

- Дмитро Костянтинович завжди підтримував університет, брав участь в його житті, був тут частим гостем. Його життєвий шлях - гідний приклад і ціннісний орієнтир для багатьох поколінь студентів.

Користуючись нагодою, заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін за вагомий внесок у науково-технічний та культурний розвиток області, значні досягнення в реалізації державної політики у галузі національної науки та освіти та з нагоди присвоєння Таврійському державному агротехнологічному університету імені Дмитра Моторного вручив ордени «За заслуги перед Запорізьким краєм» викладачам уславленого вишу.

Учасники зібрання з цікавістю переглянули презентацію «Патріарх української ниви», присвячену діяльності Дмитра Моторного, підготовлену співробітниками наукової бібліотеки, відвідали виставку наукових досягнень Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Д. Моторного.

Нині справу знаменитого батька продовжує його донька, голова сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Моторного» Ольга Костікова, котра щиро вдячна колективу ТДАТУ, Героям України, керівникам Запорізької області й Мелітополя за пам'ять про Батька, за глибоку шану до всього, що він зробив.

Прикро, що «вічно зайняте» футболом, риболовлею чи саморекламою керівництво Херсонщини на поїздку до Мелітополя не знайшло часу, а про унікальний і багаторічний трудовий подвиг Дмитра Костянтиновича, вочевидь, забуло. Чи не тому в обласному центрі не знайшлося вулиці імені легендарного керівника непогасної «Зорі»?

Василь ПІДДУБНЯК
Сільські Вісті

Фото Репортер UA