Із сімсімом, чи то пак кунжутом уже шостий рік успішно експериментують селекціонери Асканійської державної дослідної станції Національної академії аграрних наук Херсонщини (Каховський район Херсонщини). Його насіння тоді добули з допомогою Інституту олійних культур на Запоріжжі.
Висадили «трофеї» спершу на полі площею у півгектару, а тепер розширили посів уп'ятеро. І не тільки: вже почали відпрацьовувати отримання кінцевого продукту. Науковці вже зараз переконані: кунжут у нас вирощувати може бути навіть вигідніше, ніж звичні масличні культури.
— Кунжут в Україні досі ніхто у промислових масштабах не вирощує. Тому вартість кілограму його насіння сягає семидесяти гривень. А кунжутна олія, яку за смаковими та поживними якостями можна порівняти з оливковою, на світовому ринку коштує від чотирьох до семи доларів США за літр. Ми підрахували, що кунжут, зібраний з одного гектару таврійського степу, дає до шестисот літрів такої олії. І це значно вигідніше, ніж вирощувати той же соняшник. До того ж,порівняно із «сонячною квіткою», кунжут менше виснажує землю. Хоча «відпочивати» після нього їй також потрібно, — доводить заступник директора Асканійської державної дослідної станції з наукової роботи Віра Коновалова.
Інформація до роздумів. Насіння кунжуту багате кальцієм магнієм, залізом, цинком, калієм та марганцем. У ньому близько 12 відсотків вуглеводнів, до 48 відсотків жирів та понад 19 відсотків рослинного білку. З одного квадратного метру поля можна отримати до 200 грамів насіння кунжуту. Білий різновид кунжуту використовують для випічки, чорний – для виготовлення олії.
Науковці Херсонщини експериментують із вирощуванням кунжуту на крапельному зрошенні. За допомогою дослідного господарства «Асканійське» змайстрували і установку, на якій з минулорічного врожаю отримали першу партію «сімсімової» олії. Вийшла вона, за висновками дегустаторів, дуже духмяною. Якщо підливати цю добавку до салатів з помідорів-огірків, чи інших овочів, смак виходить просто незрівнянний. І...трохи незвичний: ні з оливковою олією, ні з соняшниковою таки не порівняти.
Але пріоритет для селекціонерів – не олія. У найближчій перспективі на Асканійській державній дослідній станції хочуть розширити площі під кунжут до п'яти, а згодом і до десяти гектарів поля, налагодивши продаж сертифікованого насіння цієї цікавої нішевої культури. Тож цілком можливо, що з подачі експериментаторів і для вітчизняних землеробів загадковий сімсім трохи згодом також стане справжнім скарбом.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
"Новий День"
