Причому місце під пам'ятник обрали не випадково. Саме Софія Богданівна заснувала у таврійських степах цілу бізнес-імперію, створивши тисячі робочих місць.
Вона опікувалася розведенням овець-мериносів, відкрила кондитерський і консервний заводи, що випускали продукцію під оригінальною торговельною маркою — золотою рибкою на велосипеді.
У Каркінітській затоці Чорного моря Золота Рибка (так шанобливо називали матір вісьмох дітей у ділових колах) Софія Фальц-Фейн заснувала порт, де шість її пароплавів завантажували зерном та іншим продовольством на експорт. А населений пункт, де мешкали працівники, так і назвали — Порт-Хорли. У 1898 році його навіть телефонізували!
У буремне революційне лихоліття засновниця ділової імперії до останнього відмовлялася залишати свою садибу. Бо була переконана, що їй нічого не загрожує, адже все життя робила людям тільки добро. Та це було її страшною помилкою: у 1919-му до садиби залетів черговий загін «червоних месників».
Бандити, котрим не було жодного діла до всіх здобутків та вражаючих досягнень Золотої Рибки, чи то розстріляли господиню у її 84 роки, чи то підняли на штики (у Хорлах досі побутують різні версії). Ще й хвалилися кривавою розправою над беззахисною старенькою «експлуататоркою».
На жаль, радянська влада не спромоглася підтримувати «фальц-фейнівський» порт у належному стані. Нині ані вантажні, ані пасажирські судна тут не причалюють, а затока сильно замулилася. Тому Порт-Хорли скромно перейменували просто у Хорли. І тутешній люд виживає переважно за рахунок землеробства, риболовлі й обслуговування відпочивальників влітку.
Та про жінку, за життя якої населений пункт процвітав, тут досі ходять легенди. І бюст Софії Фальц-Фейн — наочне цьому підтвердження. Таких, як Софія Богданівна, для підйому економіки України й Херсонщини зокрема тепер дуже не вистачає...
